Постанова

від 09.09.2024 по справі 910/7194/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р. Справа№ 910/7194/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.

представників сторін:

від позивача: Тарасенко Є.О.;

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024

у справі № 910/7194/24 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Київської міської організації "Федерації боксу України"

до Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України"

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

10.06.2024 Київська міська організація "Федерації боксу України" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" про визнання недійсним рішення Позачергової конференції Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України», що оформлене протоколом від 08.06.2024.

Також 10.06.2024 Київська міська організація "Федерації боксу України" звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації (Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі), державним реєстраторам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, у тому числі, державним реєстраторам Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження на внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних особі та громадських формувань, проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об`єднань реєстраційні дії стосовно Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" щодо внесення:

- змін або відомостей про керівника юридичної особи;

-змін фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо;

- змін або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, членів керівних органів громадського формування;

- відомості про кінцевого бенефіціарного власника;

- зміни до установчих документів, на підставі рішень, оформлених протоколом Позачергової Конференції Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" від 08 червня 2024 року.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилався на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2023 у справі № 910/14451/22, що залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2021 у справі № 910/14451/22, було встановлено, що Позачергова конференція проведена 22.02.2022 з порушенням Статуту стосовно її скликання та без кворуму, при цьому прийняті на ній рішення були скасовані внутрішнім органом громадської організації (відповідно до статті 30 Статуту), що визначена Статутом та здійснює правосуддя в системі організації, а саме рішенням Контрольно-дисциплінарної комісії від 10.06.2022, яке не було оскаржено в Спортивному арбітражному суді м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому Статутом, таким чином прийняті на конференції рішення, які стали підставою для вчинення оскаржуваної Реєстраційної дії Реєстратором не мають правових наслідків, у тому числі, для внесення змін у ЄДР стосовно організації.

Таким чином, за твердженням заявника, враховуючи, що усі рішення, прийняті на Позачерговій конференції Федерації боксу України від 22.02.2022 були скасовані та визнанні недійсними Контрольно-дисциплінарною комісією Федерації боксу України від 10.06.2022, тому вони не породили жодних правових наслідків з дня їх прийняття, що також встановлено судом.

Оскільки на підставі цих рішень формувались органи управління Федерації боксу України, а ці рішення є недійсними з моменту їх прийняття, тому всі подальші позачергові Конференції ФБУ скликались та проводились не уповноваженими на те особами.

Проте, незважаючи на існування рішень діючої Контрольно-дисциплінарної комісії Федерації боксу України від 10.06.2022 та 09.08.2022, якими результати попередніх Конференцій від 22.02.2022 та 09.08.2022 були скасовані, а також судового рішення у справі № 910/14451/22 від 21.06.2023, яким було скасовано реєстраційну дію та рішення державного реєстратора, і повернуто запис про Продивуса В.С. як Президента ФБУ у реєстр, проте проводиться ще одна Позачергова конференція Федерації боксу України.

18.04.2024 неуповноваженим Виконкомом Федерації боксу України проведено засідання, на якому було затверджено:

- проведення Позачергової Конференції ФБУ 08 червня 2024 року у місті Житомир за адресою вулиця Перемоги 24, Концерт-Холл, о 12.00, реєстрація делегатів об 11.00;

- порядок денний до Позачергової Конференції:

1. Про припинення повноважень діючого Президента Федерації боксу України;

2. Про обрання Президента Федерації боксу України.

- призначити головуючого на Позачергову Конференцію Федерації боксу України 08 червня 2024 року, Генерального Секретаря Федерації боксу України, Дмитра Єлисєєва.

08.06.2024 відбулась Позачергова Конференція Федерації боксу України за результатом якої було обрано Президентом Федерації боксу України Ільченко Олега Юрійовича, про що свідчить інформація із веб-сторінки Федерації боксу України.

Київська міська організація «Федерації боксу України», як місцевий осередок Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" вважає, що рішення про обрання Президентом Федерації боксу України Ільченко Олега Юрійовича на черговій Позачерговій Конференції Федерації боксу України є недійсним, оскільки порушено норми чинного законодавства та Статуту Федерації боксу України під час скликання та проведення цієї Позачергової Конференції Федерації боксу України.

Київська міська організація «Федерації боксу України» зазначила, що також звернулась до суду з вимогами про визнання недійсним рішення Позачергової конференції Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України", яке оформлене протоколом від 08.06.2024. Відтак, на думку заявника, проведення нових реєстраційних дій на підставі рішень, нелегітимних органів управління ФБУ, оформлених протоколом від 08 червня 2024 року, прийнятих з порушенням прав Київської міської організації «Федерації боксу України» та з порушенням Статуту Федерації боксу України, призведе до необхідності оскарження цих реєстраційних дій, у разі їх вчинення, а у подальшому у необхідності поданні нових позовів, що суперечить господарському судочинству та є неефективним способом захисту Київської міської організації «Федерації боксу України» своїх прав, у зв`язку з чим, заявник просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також у Реєстрі громадських об`єднань реєстраційні дії на підставі рішень, оформлених протоколом Позачергової Конференції Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" від 08 червня 2024 року.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Суд першої інстанції, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог про забезпечення позову, дотримання збалансованості інтересів сторін, встановивши наявність правового зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову (заборона вчинення конкретних реєстраційних дій, які стосуються прийнятих рішень позачергової Конференції, проведеної 08.06.2024, яке оформлено відповідним протоколом) і предметом позовних вимог, дійшов висновку про часткове задоволення заяви Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" про забезпечення позову.

Отже, на даній стадії заборона вчинення конкретних реєстраційних дій щодо юридичної особи (відповідача), які можуть бути вчинені на підставі оскаржуваного у даній справі рішення, будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача, у разі визнання судом обґрунтованими позовних вимог та задоволенні позову, недопущення вчинення дій, які потягнуть необхідність подачі нових позовів.

При цьому, суд зазначив, що обраний Всеукраїнською громадською організацією "Федерація боксу України" захід про забезпечення позову не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а також не перешкоджає відповідачу у здійсненні його статутної та економічної діяльності юридичної особи за наявного складу керівних органів, проте, такий захід забезпечення позову здатний запобігти розширенню пред`явлених позовних вимог, колу учасників справи, зокрема, відповідачів та буде сприяти забезпеченню принципу судочинства щодо ефективного захисту прав в судовому процесі.

Разом з тим, суд зазначив, що вимога про заборону вчинення реєстраційних дій щодо зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника відповідача не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до вимог Закону (Закон України "Про громадські об`єднання" та Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") у громадської організації кінцевий бенефіціарний власник (контролер) відсутній, про що зазначено також і у відомостях ЄДРПОУ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Всеукраїнська громадська організація "Федерація боксу України" звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що забезпечення позову спрямоване на блокування роботи ФБУ перед Олімпійськими іграми 2024 року, що не дасть можливості представникам українського боксу належним чином брати у часть у Олімпійських іграх, інших міжнародних змаганнях, адже істотною умою для правомірної участі українських спортсменів у вказаних змаганнях є і достатня участь керівництва. Таким чином, судом не забезпечено дотримання розумності, обґрунтованості й адекватності та збалансованості інтересів сторін при задоволенні заяви про забезпечення позову. У той же час, на думку скаржника, сама лише наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги не є підставою для задоволення вказаної заяви.

Скаржник також посилається на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову у відсутність відповідача та за відсутності належним чином оформлених та поданих заперечень, суд порушив принцип рівності учасників справи перед судом, як цього вимагають норми ст.7 ГПК України.

Апелянт також вважає що позивачем вчинено вплив на систему автоматичного розподілу справи, оскільки електронний кабінет він зареєстрував 10.06.2024 о 17:10, в той час, як о 17:18 та о 17:25 було проведено автоматичний розподіл та визначення складу суду щодо позовної заяви та заяви про забезпечення позову, що обумовлює наявність у скаржника сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Плотницької Н. Б.

Також, на думку скаржника, суд повинен був повернути заяву про забезпечення позову, оскільки заяву подано без додержання вимог п.2 ч.1 ст. 139 ГПК України, а саме позивач не зазначив відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Київська міська організація "Федерації боксу України" у своєму відзиві поданому 02.07.2024 зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін.

Крім того, позивач вказує, що відповідач не довід належними та допустими доказами факт того, що оскаржувана ухвала блокує роботу ФБУ, доводи відповідача будуються на припущеннях та за відсутності будь-яких фактів і доказів, які б це підтверджували.

Також позивач вважає, що відповідачем не доведено у чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

На переконання позивача, ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційна скарга не містить жодних доводів, які б це спротували.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2023 справу № 910/7194/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/7194/24 залишено без руху та встановлено строк для подання доказів на підтвердження повноважень адвоката Ільченко Олега Юрійовича на представництво інтересів Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" у Північному апеляційному господарському суді.

24.06.2024 від Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" надійшла заяв про усунення недоліків, до якої додано: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статут Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" з яких вбачається, що ОСОБА_1 є керівником даної організації.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/7194/24 та призначено розгляд справи на 29.07.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/7194/24 на 26.08.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/7194/24 на 09.09.2024.

Явка учасників у судове засідання

Представник Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" у судове засідання, призначене на 09.09.2024, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чиномдоставки електронного документу до електронного кабінету, що підтверджується відповідними довідками.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник Київської міської організації "Федерація боксу України" у судовому засіданні 09.09.2024 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 суду залишити без змін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті як запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, так і забезпечити можливість ефективного (раціонального) захисту прав позивача, у разі, якщо не вжиття таких заходів в подальшому може суттєво утруднити для позивача (заявника) відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено заборони, які встановлені суду, щодо вжиття конкретних заходів до забезпечення позову в корпоративних правовідносинах.

Так, відповідно до частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Оскільки даний спір щодо управління та діяльності громадської організації за своїм змістом наближений до спору щодо корпоративних правовідносин, оскільки стосується оскарження прийнятого рішення юридичної особи - громадської організації у сфері управлінських відносин, тому судом першої інстанції перевірено чи захід забезпечення позову, про який просить заявник не підпадає під заборону, встановлену частиною 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України та чи відповідають такі заходи пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Предметом позову є вимоги немайнового характеру - визнання недійсним рішення Позачергової конференції Всеукраїнської громадської організації «Федерація боксу України», що оформлене протоколом від 08 червня 2024 року.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно з п. 31 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію.

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 у справі №902/1051/19, від 16.02.2021 у справі № 916/3155/20.

Отже, вищезазначеним законом України передбачений такий вид заходу забезпечення позову як заборона проведення реєстраційної дії, що узгоджується з нормою пункту 10 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що в даному випадку заявник просить про заборону вчинення конкретних реєстраційних дій на виконання оскаржуваного рішення органу управління громадської організації, що є предметом спору у справі, а тому суд вважає, що такий вид забезпечення позову не підпадає під заборону, встановлену пунктом 4 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття «ефективний засіб», за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії»), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Надавши оцінку доводам заявника, суд першої інстанції встановив, що не зважаючи на те, що суду разом з матеріалами позовної заяви і не було надано оскаржуваного рішення Позачергової Конференції Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України", що оформлені протоколом від 08.04.2024, через відсутність його у позивача, проте до позовної заяви позивачем додано витяг з протоколу № 1 Виконкому Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" від 18.04.2024 з порядком денним Позачергової конференції Федерації боксу України, яку планується провести 08.06.2024 (9 питання) та оголошення зі сторінки соціальної мережі Facebook Федерації Боксу України, з яких вбачається зміст прийнятих рішень на конференції, проведеній 08.06.2024, зокрема щодо обрання Олега Ільченко на пост Президента Федерації боксу України, тощо.

За таких обставин, як вірно зазначено судом першої інстанції, заборона вчинення конкретних реєстраційних дій, які стосуються прийнятих рішень позачергової Конференції, проведеної 08.06.2024, яке оформлено відповідним протоколом, повністю узгоджується з предметом спору у даній справі, та судом зазначено про заборону вчинення конкретних реєстраційних дій щодо відповідача у справі, які можуть бути вчинені на виконання оскаржуваного у даній справі рішення.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального та ефективного захисту прав позивача, у разі задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що на даний час господарським судом вже розглядаються справи № 910/14451/22 та № 910/14618/23 щодо оскарження дій державного реєстратора про вчинення реєстраційних записів про зміну складу керівних органів Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України", що свідчить про можливість збільшення кількості переданих на вирішення суду спору щодо одних і тих самих по суті спірних правовідносин (спору щодо правомочності органів управління Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України"), а отже існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючого на сьогоднішній день кола суб`єктів спірних правовідносин, що можливе не інакше як шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти будь-які реєстраційні дії на виконання оскаржуваного рішення, зокрема, і щодо зміни керівних органів відповідача у справі.

Отже, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції правильно виснував, що на даній стадії заборона вчинення конкретних реєстраційних дій щодо юридичної особи (відповідача), які можуть бути вчинені на підставі оскаржуваного у даній справі рішення, будуть спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав позивача, у разі визнання судом обґрунтованими позовних вимог та задоволенні позову, недопущення вчинення дій, які потягнуть необхідність подачі нових позовів і обраний спосіб захисту у даній справі не буде ефективним.

При цьому, суд також вірно зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення конкретних реєстраційних дій на виконання оскаржуваного рішення Конференції ФБУ жодним чином не обмежить права та законні інтереси відповідача, адже такі заходи мають тимчасовий характер та фіксують наявний стан керівних органів відповідача, що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань, на момент розгляду спору, що не перешкодить відповідачу у здійсненні його статутної та економічної діяльності юридичної особи за наявного складу керівних органів, проте, такий захід забезпечення позову здатний запобігти розширенню пред`явлених позовних вимог, коло учасників справи, зокрема, відповідачів та буде сприяти забезпеченню принципу судочинства щодо ефективного захисту прав в судовому процесі.

Водночас, враховуючи , що відповідно до вимог Закону (Закон України "Про громадські об`єднання" та Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") у громадської організації кінцевий бенефіціарний власник (контролер) відсутній, про що зазначено також і у відомостях ЄДРПОУ, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що вимога про заборону вчинення реєстраційних дій щодо зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника відповідача не підлягає задоволенню.

Стосовно доводів скаржника, що позивачем вчинено вплив на систему автоматичного розподілу справи, що обумовлює наявність у відповідача сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Плотницької Н. Б. колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки доводи скаржника ґрунтуються лише на його припущеннях та доказів впливу позивачем на систему автоматичного розподілу справи до апеляційної скарги не надано.

У свою чергу, наявність у скаржника сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді Плотницької Н.Б. є підставою для заявления ним відводу судді Плотницькій Н.Б., у порядку передбаченому ст. 38 ГПК України, і не є підставою для подання апеляційної скарги.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо незазначення позивачем відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, що, на його думку, є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Так, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з ч. 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що заява про забезпечення позову повинна містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника. У поданій позивачем заяві про забезпечення позову містились відомості про наявність у позивача електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС.

Доводи скаржника, що розгляд заяви про забезпечення позову за його відсутністю та поданих ним заперечень є порушенням норм статті 7 ГПК України базуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права та відхиляються колегією суддів з огляду на таке.

Відповідно до чч. 1, 3 та 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

З огляду на вказані вище норми вбачається, що суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи і лише у виняткових випадках може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Крім того, главою 10 ГПК України не передбачено подання заперечень щодо відповідної заяви.

Таким чином, суд першої інстанції під час розгляду заяви про забезпечення позову діяв відповідно до норм процесуального права. В свою чергу, скаржником не доведено у чому саме полягає порушення судом першої інстанції положення статті 7 ГПК України та принцип рівності перед законом.

Колегія суддів вважає, що скаржник не довів належними та допустими доказами факт того, що оскаржувана ухвала блокує роботу ФБУ, відповідні доводи будуються лише на припущеннях, тому відхиляються колегією суддів.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого судового рішення скаржником не наведено.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків про необхідність часткового задоволення заяви Київської міської організації Федерації боксу України про забезпечення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/7194/24 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/7194/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/7194/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі № 910/7194/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/7194/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 10.09.2024.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім