Постанова

від 04.09.2024 по справі 910/12605/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 910/12605/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023

у справі №910/12605/23 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомвінд-Краматорськ"

про стягнення 4 788 923,49 грн,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атомвінд-Краматорськ" (далі - Товариство) 4 788 923,49 грн з яких: 3 439 148,02 грн - основна заборгованість, 892 165,25 грн - пеня, 112 246,51 грн - штраф, 74 651,98 грн - 3% річних, 270 711,73 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 №0963-03015 в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг.

Рішенням Господарського міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/12605/23 позов Компанії задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Компанії суму основного боргу у розмірі 3 039 135,03 грн, 3% річних у розмірі 74 651,98 грн, інфляційні втрати у розмірі 270 711,73 грн, а також судовий збір у розмірі 56 767,67 грн. У задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафу відмовлено. Закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача 400 012,99 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмета спору. Крім цього, відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності факту порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг за договором за період із березня 2022 року по червень 2023 року, що було також визнано самим Товариством, а тому заявлені вимоги, в тому числі про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, є правомірними. У зв`язку з добровільною сплатою частини суми основної заборгованості у розмірі 400 012,99 грн, провадження у справі в частині стягнення вказаної суми боргу було закрито. Однак, пунктом 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.02.2022 №332 зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, відтак позов у частині стягнення пені та штрафу, не підлягає задоволенню (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22). Крім цього, у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення було відмовлено у зв`язку з ненаданням відповідачем належних та достатніх доказів, які б підтверджували відсутність грошових коштів для виконання рішення суду.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Компанія звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні пені у розмірі 892 165,25 грн та штрафу у розмірі 112 246,51 грн, та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте за неправильного застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення є незаконним та необґрунтованим.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Компанія наголосила на тому, що застосування штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання врегульовано Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про ринок електричної енергії", а не актом індивідуальної дії, яким є постанова НКРЕКП №332;

- у пункті 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", йдеться мова про право Регулятора приймати рішення з питань, що належать до його компетенції. Водночас повноваження Регулятора на ринку електричної енергії визначені частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та частиною 3 статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" у яких відсутня норма про можливість НКРЕКП врегульовувати договірні відносини між учасниками ринку електричної енергії шляхом, зокрема, визначення умов і порядку нарахування/стягнення штрафних санкцій за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

- зазначені в пункті 16 постанови НКРЕКП №332 настанови не мають характеру обов`язку, а є рекомендаційними та не містять умови чи застереження про звільнення учасників ринку електричної енергії, зокрема, відповідача, від сплати пені за порушення умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, відтак штрафні санкції (пеня та штраф) були нараховані відповідачу правомірно.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 08.12.2023 апеляційну скаргу Компанії передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Хрипуна О.О.

08.12.2023 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Компанії надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказу направлення копії апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/12605/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12605/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/12605/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

14.12.2023 матеріали справи №910/12605/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/12605/23 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

18.01.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Компанії надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі № 910/12605/23. Розгляд справи призначено на 28.02.2024. Встановлено Товариству строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 24.05.2024.

Відповідач скористався правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, Товариство зауважило, що з урахуванням положень постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022), місцевим господарським судом правомірно відмовлено у стягненні пені та штрафу, нарахованих у період дії в Україні воєнного стану. У діях відповідача відсутня вина, оскільки порушення останнім умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 №0963-03015 зумовлене недодержанням зобов`язань контрагентом відповідача за іншим правочином, а також внаслідок настання обставин, які не залежали від волі Товариства.

15.02.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 вищезазначене клопотання Товариства було задоволено та постановлено проводити призначене судове засідання у справі №910/12605/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 зупинено апеляційне провадження у справі №910/12605/23 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №911/1359/22 та надати відповідні докази (копію судового рішення).

03.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024, згідно якого вбачається, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунуті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №910/12605/23. Розгляд апеляційної скарги Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/12605/23 призначено на 26.06.2024.

19.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких останній просив суд за результатами перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку врахувати правові висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

19.06.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 вищезазначене клопотання Товариства було задоволено та постановлено проводити призначене судове засідання у справі №910/12605/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

10.07.2024 розгляд справи №910/12605/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відрядженні з 06.07.2024 по 11.07.2024.

Службовою запискою головуючого судді та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. у відпустці 12.07.2024, а головуючого судді Мальченко А.О. у відпустці з 15.07.2024 по 23.08.2024, що унеможливлюватиме здійснити призначення розгляду даної справи на іншу дату, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/12605/23.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024 апеляційну скаргу Компанії у справі №910/12605/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 апеляційну скаргу Компанії на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/12605/23 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Скрипки І.М. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2024. Проведення призначеного судового засідання постановлено здійснювати в режимі відеоконференції, в якій братиме участь представник Товариства.

У судовому засіданні 04.09.2024 представник Компанії підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду в частині відмови у стягненні пені та штрафу скасувати та постановити в цій частині нове - про задоволення позову.

Представник Товариства проти вимог апеляційної скарги заперечив, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просив суд відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без змін.

04.09.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

Враховуючи межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що предметом апеляційного перегляду у даній справі є рішення суду першої інстанції лише в частині відмови у стягненні пені та штрафу. Не є предметом апеляційного перегляду рішення в частині закриття провадження у справі щодо стягнення основного боргу у розмірі 400 012,99 грн, стягнення основної суми заборгованості у розмірі 3 039 135,03 грн та компенсаційних виплат, а також в частині відмови у розстроченні виконання рішення.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим господарським судом, 04.05.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Компанія (далі за текстом договору - виконавець) та Товариством (далі за текстом договору - користувач) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0963-03015, до якого в подальшому неодноразово укладалися додаткові угоди.

На правовідносини сторін, що є предметом цього позову, розповсюджується редакція договору, визначена додатковою угодою до договору від 28.12.2021.

За умовами пунктів 1.1., 1.2. договору (тут і далі в редакції додаткової угоди до договору від 28.12.2021), цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим договором ОСП зобов`язався надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - послуга), а користувач зобов`язався здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 2.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

Згідно з пунктом 2.3. договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Відповідно до пункту 2.4. договору вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості послуги (пункт 2.5. договору).

Пунктом 2.7. договору передбачено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Пунктом 2.9. договору визначено, що за відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій.

Згідно з пунктом 3.3.2. договору виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу. Відповідне право кореспондується із установленим в пункті 3.2.1. договору обов`язком користувача своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за договором.

За змістом пункту 10.1 договору планові обсяги послуги користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає користувачу, у разі непогодження.

Відповідно до пункту 10.4., 10.5. договору акти надання послуг, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, повідомлення про планові обсяги та будь-які інші повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі. Податкові накладні отримуються користувачем виключно в електронному вигляді у порядку, визначеному податковим законодавством.

У відповідності до положень пункту 10.6. договору будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування сервісу, про що виконавець зобов`язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).

За умовами пункту 10.7. договору рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною:

- у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником;

- у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "доставлено" у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

На виконання умов договору, у період із березня 2022 року по червень 2023 року позивачем відповідачу було надано послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на суму 3 668 358,55 грн, що підтверджується актами надання послуг:

- від 31.03.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.08.2022) на суму 301 023,58 грн;

- від 30.04.2022 (з урахуванням акту коригування від 20.09.2022) на суму 205 704,78 грн;

- від 31.05.2022 (з урахуванням акту коригування від 20.10.2022) на суму 175 378,52 грн;

- від 30.06.2022 (з урахуванням акту коригування від 18.11.2022) на суму 82 308,48 грн;

- від 31.07.2022 (з урахуванням акту коригування від 29.11.2022) на суму 85 255,98 грн;

- від 31.08.2022 (з урахуванням акту коригування від 21.12.2022) на суму 238 299,47 грн;

- від 30.09.2022 (з урахуванням акту коригування від 30.12.2022) на суму 197 413,40 грн;

- від 31.10.2022 (з урахуванням акту коригування від 21.02.2023) на суму 251 570,58 грн;

- від 30.11.2022 (з урахуванням акту коригування від 17.03.2023) на суму 217 962,23 грн;

- від 31.12.2022 (з урахуванням акту коригування від 30.03.2023) на суму 336 457,51 грн;

- від 31.01.2023 (з урахуванням акту коригування від 21.04.2023) на суму 313 672,64 грн;

- від 28.02.2023 (з урахуванням акту коригування від 19.05.2023) на суму 304 425,35 грн;

- від 31.03.2023 (з урахуванням акту коригування від 16.06.2023) на суму 260 124,84 грн;

- від 30.04.2023 на суму 257 139,53 грн;

- від 31.05.2023 на суму 191 617,07 грн;

- від 30.06.2023 на суму 250 115,58 грн.

Вартість наданих послуг була частково сплачена у розмірі 229 210,53 грн.

У зв`язку з несвоєчасною сплатою товариством у повному обсязі вартості наданих послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 №0963-03015, Компанія звернулася з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 3 439 148,02 грн основної заборгованості, 892 165,25 грн пені, 112246,51 грн штрафу, 74 651,98 грн 3% річних та 270 711,73 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи із нижчезазначеного.

Колегією суддів встановлено, що у зв`язку з неналежним виконанням Товариством зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 04.05.2019 №0963-03015, позивач просив суд стягнути з відповідача 892 165,25 грн пені та 112 246,51 грн штрафу, нарахованих за загальний період із 11.03.2022 по 27.07.2023.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

Крім того, за умовами пункту 6.1. договору за внесення платежів, передбачених главою 2 цього договору, з порушенням термінів користувач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Оплата пені здійснюється за окремим рахунком.

За необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 3% від вартості послуг розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання. Сплата штрафних санкцій за відмову від виконання своїх зобов`язань не звільняє сторони від виконання зобов`язання в натурі, крім випадку, коли управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання (пункт 6.10. договору).

Також необхідно враховувати, що в силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом першої інстанції достеменно встановлено, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк якого продовжувався Указами Президента України; №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, 451/2023 від 26.07.2023.

Крім цього, 25.02.2022 НКРЕКП прийнято Постанову №332, відповідно до преамбули якої відповідно до законів України "Про ринок електричної енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, НКРЕКП постановила:

- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (пункт 1);

- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 Постанову №332 доповнено пунктами 3-5, зокрема пунктом 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Надалі до Постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою від 26.04.2022 №413 пункти 1-12 змінено пунктом 1, зміст якого змінено та доповнено підпунктом 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Колегія суддів зазначає, що апеляційне провадження у даній справі зупинялося до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22.

У пункті 8.13.9 постанови Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 зазначав про те, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Об`єднана палата дійшла висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечить нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії.

Такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Норми постанови від 25.02.2022 №332 (у редакції від 27.02.2022 №333, у редакції від 26.04.2022) прийняті Регулятором в межах своїх повноважень.

Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями статті 179 Господарського кодексу України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.

У вказаній постанові об`єднана палата констатувала правомірність застосування судами приписів Постанови №332 як таких, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії та погодилася з висновками судів попередніх інстанцій щодо обов`язковості застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.

Об`єднана палата також виходила з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.

У вказаній постанові об`єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правового висновку, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 з урахуванням уточнення такого змісту:

- підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;

- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.

Колегія суддів вважає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що на спірні правовідносини поширюється дія положень постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413), оскільки договір було укладено між позивачем та відповідачем відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" як учасниками ринку електричної енергії.

Оскільки спірна сума пені нарахована за період дії воєнного стану, колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у стягненні вказаних штрафних санкцій з посиланнями на приписи Постанови №332, відтак позов у цій частині не підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Водночас, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Товариства.

Доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2023 у справі №910/12605/23 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга Компанії має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись статтями 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/12605/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у справі №910/12605/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/12605/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст складено 10.09.2024.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

І.М. Скрипка