Рішення

від 03.09.2024 по справі 38/5005/6637/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024 Справа № 38/5005/6637/2012

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М. за участю секретаря судового засідання Бакаєва А.О.

розглянувши заяву ліквідатора Зибіна А.О. про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська

у справі

за заявою голови ліквідаційної комісії Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, м.Дніпро

до боржника Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, м. Дніпро

про визнання банкрутом

Представники:

від кредитора: Яцишин О.Й. - представник Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

від кредитора: Дєлов В.В. - представник КП "Дніпроводоканал"

від боржника: Зибін А.О. - ліквідатор

від Дніпровської міської ради: Костюченко О.Т.

в засіданні приймали участь: Бурлаченко О.Л. - прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури

СУТЬ СПОРУ:

Провадження у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Зибін А.О., свідоцтво №71 від 08.02.2013.

04.12.2023 до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора Зибіна А.О. надійшли:

- заява №б/н від 01.12.2023 про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута, в якій ліквідатор просив притягнути Дніпровську міську раду (код ЄДРПОУ 26510514) до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 03341167) та стягнути з Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) на користь виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська суму непогашених у ліквідаційній процедурі кредиторських вимог у розмірі 13 199 775, 84 грн.;

- лист №б/н від 01.12.2023 з реєстром вимог кредиторів виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 03341167) станом на 15.03.2023.

04.12.2023 господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою:

- призначено судове засідання на 04.01.2024 на 10:10 год.;

- залучено до участі у справі про банкрутство - Дніпровську міську раду (код ЄДРПОУ 26510514);

- зобов`язано Дніпровську міську раду подати до дати судового засідання відзив на заяву №б/н від 01.12.2023 ліквідатора Зибіна А.О. про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута та докази в обґрунтування заперечень.

04.01.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив Дніпровської міської ради, в якому заявник просив відмовити у заяві ліквідатора виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 01.12.2023 про притягнення до субсидіарної відповідальності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.01.2024 відкладено судове засідання на 07.02.2024 на 10:00 год. та зобов`язано ліквідатора Зибіна А.О. та кредиторів подати до дати судового засідання відповідь на відзив Дніпровської міської ради.

05.02.2024 до господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшов лист (заява) №б/н від 04.02.2024 ліквідатора Зибіна А.О., в якій арбітражний керуючий просив відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку з перебуванням арбітражного керуючого на стаціонарному лікуванні.

До вказаної вище заяви додано роздруківку лікарняного листка з електронного кабінету ПФУ.

Присутні в судовому засіданні представник Дніпровської міської ради та прокурор не заперечували щодо відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2024 заяву №б/н від 04.02.2024 ліквідатора Зибіна А.О. про відкладення судового засідання на іншу дату задоволено, відкладено судове засідання на 29.02.2024 на 12:00 год., зобов`язано ліквідатора Зибіна А.О. подати до дати судового засідання відповідь на відзив Дніпровської міської ради та актуальний реєстр вимог кредиторів, зобов`язано кредиторів подати до дати судового засідання відповідь на відзив Дніпровської міської ради.

29.02.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь від 21.02.2024 ліквідатора Зибіна А.О. на відзив Дніпровської міської ради, в якій арбітражний керуючий просив задовольнити заяву про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

У судове засідання 29.02.2024 представник Дніпровської міської ради не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Ліквідатор банкрута Зибін А.О. просив суд відкласти судове засідання з тим, щоб надати можливість висловити думку представнику особи, яку притягують до субсидіарної відповідальності.

У судовому засіданні 29.02.2024 представники кредиторів та Дніпропетровської обласної прокуратури підтримали усне клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2024 усне клопотання ліквідатора Зибіна А.О. про відкладення судового засідання - задоволено, відкладено судове засідання на 19.03.2024 на 12:30 год., зобов`язано Дніпровську міську раду надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у відповіді від 21.02.2024 ліквідатора Зибіна А.О. на відзив Дніпровської міської ради.

Представником АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" у судовому засіданні 19.03.2024 заявлено клопотання про відкладення судового засідання з огляду на те, що 14.03.2024 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду прийнято постанову у справі про банкрутство КЖЕП "Південне" з питання притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності і правові висновки касаційної інстанції по справі можуть мати значення для розгляду заяви ліквідатора по даній справі. Прокурор, представник Дніпровської міської ради та представник Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради заперечували проти відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2024 усне клопотання представника АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відкладення судового засідання задоволено, відкладено судове засідання на 01.04.2024 на 12:00 год., повторно зобов`язано Дніпровську міську раду надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у відповіді від 21.02.2024 ліквідатора Зибіна А.О. на відзив Дніпровської міської ради.

01.04.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", в якому представник кредитора просив зупинити розгляд справи №38/5005/6637/2012 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №906/1155/20(906/1113/21) та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2024 відхилено клопотання Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про зупинення розгляду справи, відкладено судове засідання на 28.05.2024 на 12:00 год. та повторно зобов`язано Дніпровську міську раду надати письмові пояснення щодо обставин, викладених у відповіді від 21.02.2024 ліквідатора Зибіна А.О. на відзив Дніпровської міської ради.

24.04.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло заперечення Дніпровської міської ради на відповідь на відзив, в якому учасник справи просив відмовити ліквідатору у задоволенні заяви від 20.10.2023 про притягнення до субсидіарної відповідальності.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 відкладено судове засідання на 01.07.2024 на 10:15 год.

У судовому засіданні 01.07.2024 представник Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" заявив усне клопотання про відкладення засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2024 задоволено усне клопотання представника Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" та відкладено судове засідання на 03.09.2024 на 10:15 год.

02.09.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення від Дніпровської міської ради, в яких учасник просив відмовити ліквідатору у задоволенні заяви від 20.10.2023 про притягнення до субсидіарної відповідальності.

У судовому засіданні 03.09.2024 ліквідатор Зибін А.О. та представник АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" просили задовольнити заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

Представник Дніпровської міської ради просив відмовити ліквідатору у задоволенні заяви від 20.10.2023 про притягнення до субсидіарної відповідальності.

Представник КП "Дніпроводоканал" та прокурор не підтримали заяву ліквідатора, зазначаючи про недоведеність вини Дніпровської міської ради у вчиненні даного правопорушення.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.09.2024 ухвалено рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Зибін А.О., свідоцтво №71 від 08.02.2013.

04.12.2023 ліквідатором Зибіним А.О. подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

Ліквідатором банкрута у заяві, яка розглядається, зазначено наступне.

Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району ( далі КВЖРЕП АНД району, боржник, банкрут) зареєстроване 07.07.1994 року.

Згідно з пунктом 1.1 Статуту боржника, підприємство засновано на комунальній власності Дніпропетровської міської ради, у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником банкрута вказана Дніпропетровська міська рада.

Ліквідатор акцентував увагу на тому, що положення Статуту боржника вказують на те, що єдиною особою, що мала право давати обов`язкові для боржника вказівки та мала змогу іншим чином визначати його дії є Дніпровська міська рада.

Так, згідно з п. 1.2 Статуту банкрута підприємство реорганізовано на підставі наказу міського житлового управління, входить в систему житлового господарства міської ради, підпорядковане начальнику управління житлового господарства і є його структурним підрозділом.

Пунктом 1.4 Статуту встановлено, що виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство очолює начальник, який призначається на посаду наказом міського житлового управління за узгодженням з районною радою.

Ревізію та перевірки діяльності господарської діяльності боржника мало право здійснювати міське житлове управління (п. 6.1 Статуту).

Підприємство діє на принципах господарського розрахунку, є планово-збитковим (п. 1.5 Статуту).

Цим же пунктом Статуту боржника визначено, що в оперативному управлінні підприємства знаходиться житловий фонд (об`єкти комунальної власності міської ради), розміщені на території АНД району.

Відповідно до п. 5.2 Статуту закріплене за підприємством майно знаходиться в його оперативному управлінні і є комунальною власністю територіальної громади міста.

Провадження у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство даного боржника порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2012 за заявою голови ліквідаційної комісії на підставі ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі №38/5005/6637/2012 КВЖРЕП Ленінського району визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на 1 рік, призначено ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2016, що 12.01.2017 залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від та постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 визнано неправомірними дії ліквідатора банкрута Барановського О.М. по включенню до ліквідаційної маси та визнано недійсними всі укладені стосовно цього майна договори купівлі-продажу.

Наявні в матеріалах справи докази та чинні рішення судів у даній справі свідчать, що у банкрута відсутні майнові активи для формування ліквідаційної маси, а отже і джерело погашення вимог кредиторів.

З огляду на положення Статуту боржника, ліквідатор наголошував на тому, що при утворенні КВЖРЕП Амур-Нижньодніпровського району Дніпропетровська міська рада спланувала роботу даного підприємства як планово-збиткову, належним чином не контролювала фінансову діяльність боржника, що і стало причиною банкрутства останнього.

У березні 2011 року міською радою прийнято рішення про передачу майна боржника на баланс іншої юридичної особи, а у липні 2011 року прийнято рішення про припинення діяльності КВЖРЕП АНД району шляхом ліквідації.

Як зазначено в постанові господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у даній справі про банкрутство, в ході здійснення заходів ліквідаційної процедури ліквідаційною комісією встановлено, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Ліквідатор наголошував, що ніяке майно, що перебувало на балансі боржника, зважаючи на його правовий статус, не могло бути включене до ліквідаційної маси.

Посилаючись на ст. 77 Господарського кодексу України, якою врегульовані питання відповідальності казенного підприємства, ліквідатор вважає, що до даного комунального підприємства мають бути застосовані положення саме цієї норми з огляду на зміст частини десятої ст.78 Господарського кодексу України.

Ліквідатор наголошував на правовій позиції Європейського суду з прав людини щодо субсидіарної відповідальності муніципального органу (органу місцевого самоврядування) за зобов`язаннями муніципального підприємства. Так, у пункті 62 рішення у справі «Єршова проти Російської Федерації» ЄСПЛ зазначив, що враховуючи публічний характер діяльності підприємства, істотний ступінь контролю за його майном з боку муніципальних органів влади і рішень останніх, які мали наслідком передачу майна і подальшу ліквідацію підприємства, ЄСПЛ дійшов висновку про те, що підприємство не було наділене достатньою організаційною та управлінською незалежністю від муніципальних органів влади. Отже, муніципальна влада і відповідно держава мають бути в межах Конвенції визнані відповідальними за діяльність і бездіяльність підприємства.

Також ліквідатор посилався на положення ст. 211 Господарського кодексу України згідно з якими засновники (учасники) суб`єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов`язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству. Він стверджував, що міська рада була обізнана про накопичення боргів підприємством, але не вжила заходів для зміни ситуації. Невиконання міською радою як засновником боржника комунального підприємства обов`язку передбачити можливість настання негативних для нього наслідків у зв`язку з вилученням у нього майна, яке перебувало у користуванні боржника на праві господарського відання та вчинити встановлені законом заходи щодо запобігання банкрутству боржника свідчить про наявність вини міської ради у формі простої необережності і, як наслідок, підстав для покладення на неї субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

На дату подання заяви ліквідатора про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності, згідно реєстру вимог кредиторів розмір кредиторських вимог складає 13 199 775,84 грн., цю суму і просив стягнути ліквідатор з Дніпровської міської ради на користь банкрута для подальшого задоволення вимог кредиторів.

Кредитор представник АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» підтримав заяву ліквідатора про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності.

Дніпровська міська рада у відзиві, що надійшов до суду 04.01.2024 заперечувала проти заявлених вимог, обґрунтовуючи свою правову позицію наступним.

Згідно з частиною першою статті 176 Цивільного кодексу України держава, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Засновники суб`єкта господарювання не відповідають за зобов`язаннями цього суб`єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб`єкта (ч.2 ст.219 Господарського кодексу України).

Крім того, Дніпровська міська рада просила врахувати наступні обставини.

Питання притягнення до субсидіарної відповідальності Дніпровської міської ради вже порушувалось під час судового розгляду справи про банкрутство і при розгляді інших справ між Дніпровською міською радою і банкрутом, у яких судами надано оцінку діям голови ліквідаційної комісії, який намагався реалізувати комунальне майно та за рахунок цього погасити заборгованість перед кредиторами, а судами надано оцінку цим фактам та зазначено про відсутність підстав для притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності.

Орган місцевого самоврядування зазначив, що майно, яке перебувало у користуванні банкрута не було його власністю, тому не могло бути включено до ліквідаційної маси та реалізоване з метою погашення вимог кредиторів. Дніпровська міська рада у межах своїх повноважень вживала заходи для недопущення неправомірного вибуття цього майна з комунальної власності.

Дніпровська міська рада також зазначала про те, що відсутній повний склад правопорушення щодо доведення боржника до банкрутства оскільки ліквідатором не зазначено, які саме протиправні дії та бездіяльність Дніпровської міської ради були причиною доведення боржника до банкрутства. Представник ради наголошував на тому, що для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника. Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення також причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків, обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку належить до об`єктивної сторони цього правопорушення.

Між тим, за ствердженням Дніпровської міської ради, ліквідатором у цій справі лише констатовано наявність заборгованості на підставі реєстру кредиторської заборгованості, однак не зазначено, якими конкретно діями здійснювалось умисне погіршення фінансово-господарського стану боржника наслідком чого стало банкрутство комунального підприємства, ким та коли приймались нераціональні управлінські рішення, що спричинили фінансові збитки та втрати і в чому полягає вина засновника та як вони взаємопов`язані. Звернення ліквідатора має бути аргументованим, містити виклад обставин та доказів, які свідчать про наявність стверджуваного правопорушення зі сторони винних осіб у доведенні боржника до банкрутства.

Дніпровською міською радою разом з відзивом на заяву ліквідатора подано клопотання про застосування строків позовної давності, який, на думку органу місцевого самоврядування, є пропущеним.

Прокурор не підтримав заяву ліквідатора, зазначаючи про недоведеність вини Дніпровської міської ради у вчиненні даного правопорушення.

Вирішуючи питання про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута, господарським судом враховано зміст та умови застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство.

Загальні умови для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства.

Так, частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з частиною першою ст. 215 Господарського кодексу України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Законом, який передбачає поряд з відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи, є Кодекс України з процедур банкрутства ( далі КУзПБ).

Частиною другою статті 61 КУзПБ встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Кодексом України з процедур банкрутства (ч.1 ст. 65) визначено, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постановах від 02.03.2021 у справі №906/904/16 від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11 визначене частиною п`ятою статті 41 Закону про банкрутство (частина друга ст. 61 КУзПБ) господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у цьому випадку права кредиторів на задоволення вимог боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені через відсутність майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення становлять дії або бездіяльність певних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Чинне законодавство не передбачає, які саме дії чи бездіяльність становлять об`єктивну сторону такого правопорушення. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) і, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають братися до уваги також положення ч.1 ст.215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, спрямованих на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника щодо його інших зобов`язань;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок про вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника.

Разом з тим, як зазначено у постанові Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21) передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника, порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ. Цей порядок передбачає, що арбітражний керуючий зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (пункт 3 частини другої статті 12 КУзПБ).

Статтею 61 КУзПБ унормовано, що ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу, а також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатами його проведення.

Аналіз фінансового стану боржника має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (далі Методичні рекомендації), оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Відповідні дії арбітражного керуючого є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а висновок, яким зафіксовано правопорушення з доведення до банкрутства, що складений у відповідності до Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

Установлення причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у нього активів для задоволення вимог кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства) належить до об`єктивної сторони цього правопорушення, обов`язок доведення якого покладається на ліквідатора.

Для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення до банкрутства, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності.

За загальним правилом, визначеним частинами першою-третьою статті 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями; юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном; учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника) , крім випадків, установлених установчими документами та законом.

Рішення про припинення діяльності даного боржника шляхом ліквідації прийняте Дніпропетровською міською радою 29.07.2011.

Розпорядженням міського голови №643-р від 06.09.2011 затверджено склад комісії з питань припинення юридичної особи (ліквідаційної комісії) ВРЖЕП АНД району.

За даними ліквідаційної комісії загальна сума кредиторської заборгованості становила 8772 238,2 грн., дебіторська заборгованість, як основний актив боржника, складала 10 664,9 тис. грн. грн.

Зазначені у проміжному ліквідаційному балансі станом на 01.02.2012 активи у вигляді житлового фонду балансовою вартістю 564 278 972,78 грн. та об`єкти соціального призначення на загальну балансову вартість 1 816 011,41 грн. підлягали безоплатній передачі у комунальну власність.

Ці обставини встановлені у постанові Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі про банкрутство №38/5005/6637/2012.

Таким чином, ліквідаційну масу у даній справі становила лише дебіторська заборгованість, над стягненням якої мали працювати ліквідаційна комісія та ліквідатори банкрута.

Будь-які об`єкти нерухомого майна не могли бути включені до ліквідаційної маси банкрута та кошти від їх продажу направлені на задоволення вимог кредиторів. Ці обставини досліджувались судом при прийнятті ухвали від 29.08.2016 у даній справі, у справі №16/5005/15106/2011 (рішення від 06.12.2011). Тому невключення до складу ліквідаційної маси об`єктів нерухомого майна, повернення цього майна у комунальну власність не є причиною банкрутства боржника.

Ліквідатором банкрута не подано до суду Аналізу фінансового стану боржника у відповідності до вимог Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, отже належними та допустимими доказами не доведено сам факт доведення боржника до банкрутства виходячи із економічних показників діяльності банкрута на підставі документів бухгалтерської звітності.

У заяві про притягнення Дніпровської міської ради ліквідатором також не вказано, які саме дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування Дніпровської міської ради призвели до банкрутства боржника і перебували у причинно-наслідковому зв`язку із фінансово-економічним станом боржника, що можна характеризувати як стан неоплатності.

Зі змісту Статуту боржника вбачається, що Статут було затверджено у 1994 році Начальником управління житлового господарства міськвиконкому А.В. Качурою, а не Дніпровською міською радою.

Пунктом 1.4 Статуту встановлено, що виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство очолює начальник, який призначається на посаду наказом міського житлового управління за узгодженням з районною радою.

Ревізію та перевірки діяльності господарської діяльності боржника також мало право здійснювати міське житлове управління (п. 6.1 Статуту).

З огляду на вищеозначене, оперативний контроль за діяльністю боржника здійснювала не Дніпропетровська (Дніпровська) міська рада, а Управління житлового господарства Дніпропетровського міськвиконкому, яке є юридичною особою.

Таким чином, суд прийшов до висновку про недоведеність ліквідатором об`єктивної сторони правопорушення доведення до банкрутства комунального підприємства Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська зі сторони Дніпровської міської ради, причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю Дніпровської міської ради на банкрутством боржника.

Суд приймає до уваги положення ст. 74 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Зважаючи на зміст поданої заяви, обґрунтування вимог ліквідатора, господарський суд прийшов до висновку про недоведеність вимог останнього про правомірність вимог щодо притягнення до субсидіарної відповідальності Дніпровської міської ради.

Ствердження ліквідатора, що при створенні даної юридичної особи Дніпровською міською радою було свідомо сплановано створення планово збиткового підприємства дійсно підтверджуються статутними документами боржника, однак це положення Статуту не є переконливим доказом про те, що саме Дніпровська міська рада своїми діями чи бездіяльністю довела боржника до банкрутства. У проміжному ліквідаційному балансі боржника була зазначена значна сума дебіторської заборгованості, яка фактично перевищувала кредиторську заборгованість однак доказів її стягнення чи реалізації як активу банкрута до справи не подано.

Представник кредитора - АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі» наполягав на необхідності притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності з огляду на те, що до комунальної власності передано всі об`єкти нерухомого майна, які обліковувались на балансі боржника.

Суд зазначає, що ці об`єкти не могли бути включені до ліквідаційної маси, що підтверджено рішеннями судів, вказаних вище. Тому кошти від їх реалізації не могли бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, а доводи кредитора не можуть бути прийняті до уваги.

До справи не подано доказів того, що боржник не мав достатньої організаційної та управлінської незалежності від муніципальних органів влади, що могло бути причиною банкрутства.

З огляду на вищеозначене, слід відмовити у задоволенні заяви ліквідатора про притягнення Дніпровської міської ради до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська та стягнення з Дніпровської міської ради на його користь 13 199 775,84 грн. непогашених кредиторських вимог у даній справі про банкрутство.

Оскільки суд не вбачає підстав для задоволення вимог ліквідатора, судом не розглядається клопотання Дніпровської міської ради про застосування строків позовної давності.

Керуючись ст.ст. 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 58-61 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви від 01.12.2023 ліквідатора Зибіна А.О. про притягнення до субсидіарної відповідальності Дніпровської міської ради за зобов`язаннями Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційного підприємства Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська - відмовити.

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено - 11.09.2024.

Суддя Н.М. Камша