Ухвала

від 10.09.2024 по справі 904/3581/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

10.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3581/24

за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро

в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Позивача-2: Департаменту освіти і науки Дніпровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

Позивача-3: Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро

до Відповідача-1: Державного вищого навчального закладу "Дніпропетровський фаховий індустріальний коледж", м. Дніпро

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", м. Київ

про визнання недійсним договору, стягнення 504 969,78 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О.

Представники:

Від прокуратури: Шустова Віра Анатоліївна, посвідчення № 069879 від 01.03.2023

Від позивача-1: не з`явився

Від позивача-2: не з`явився

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: Васільєв Віталій Олександрович, посвідчення № 1950 від 09.01.2018, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі: Позивача-1 Міністерства освіти і науки України, Позивача -2 Департаменту освіти і науки Дніпропетровської області державної адміністрації, Позивача-3 Східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір про постачання електричної енергії від 07.12.2023 № 60В200-3361-23-b, укладений між з Відповідачем-1 Державним вищим навчальним закладом "Дніпровський фаховий індустріальний коледж" та Відповідачем-2 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (далі - відповідачі) та стягнути в дохід держави на користь Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації грошові кошти у сумі 504 969,78 грн., належні на відшкодування виконаного Дніпровським індустріальним фаховим коледжем за договором від 07.12.2023 № 60В200-3361-23-b, укладеним між Дніпровським індустріальним фаховим коледжем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ».

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачами невідповідності умов договору від 07.12.2023 № 60В200-3361-23-b вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв`язку з невідповідністю інтересам держави та суспільства, його моральним засадам за наявності умислу ТОВ «Твій Газзбут».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.09.2024.

29.08.2024 від відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечив.

05.09.2024 від відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням по справі №918/1043/21.

В обґрунтування клопотання, відповідач-2 зазначає, що на розгляді Верховного Суду на даний час перебуває справа з подібних правовідносин №924/298/23 за касаційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі №924/298/23 за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та Комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний дерматовенерологічний центр Хмельницької обласної ради» про визнання недійсними результатів публічної закупівлі UA-2022-12-07-019900-а, оформлених протоколом від 23.12.2022 № 20, визнання недійсним договору від 13.01.2023 № 60АВ200-123-23 про постачання електричної енергії.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 рішення місцевого господарського суду зі справи № 924/298/23 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2023, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі № 924/298/23.

Під час підготовки справи до касаційного розгляду досліджено, що ухвалою від 02.08.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №918/1043/21 за касаційною скаргою приватного підприємства «Фірма «ДАН» на рішення господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Підприємства про визнання недійсним договору та стягнення 199 850,40 грн. та призначено її до розгляду.

Ухвалою від 13.10.2022 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відкрила касаційне провадження за скаргою Підприємства, а ухвалою від 13.06.2023 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 ГПК України.

Відповідач-2 зазначає, що у справі 924/298/23, як і у справі № 918/1043/21 спірним є питання про застосування статті 216 ЦК України, частини третьої статті 228 ЦК України, посиланням на які прокурор, у справі яка розглядається, обґрунтовував свій позов.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 листопада 2023 року Верховний Суд з власної ініціативи касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2023 у справі 924/298/23 зупинив до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21.

Відповідач-2 вважає, що справа №904/3581/24 та №918/1043/21 є подібними.

Результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 матимуть прямий вплив на результат розгляду даного спору, оскільки ВП ВС буде сформовано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який в свою чергу буде обов`язковим для застосування при вирішенні справи №904/3581/24.

10.09.2024 в підготовчому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Відповідач-2 проти позову заперечив, підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.

Позивачі -1,-2,-3 та відповідач-1 в судове засідання свого представника не направили, пояснень щодо неможливості бути присутніми в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників справи, прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі, з огляду на наступне.

Так, предметом розгляду даної справи, зокрема, є визнання договору про постачання електричної енергії від 07.12.2023 № 60В200-3361-23-b, укладеного між з Відповідачем-1 Державним вищим навчальним закладом "Дніпровський фаховий індустріальний коледж" та Відповідачем-2 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" недійсним, як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, із застосуванням конструкції повернення одержаного за таким правочином в дохід держави.

Прокурор зазначає, що спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі частини першої статті 215, частини першої статті 203 і частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Ухвалою від 13.10.2022 у справі №918/1043/21 колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду відкрила касаційне провадження за скаргою, а ухвалою від 13.06.2023 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави передачі справи №918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду вказує на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а також вказує необхідність відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 Цивільного кодексу України).

На думку колегії суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду, у справі №918/1043/21 існує виключна правова проблема, пов`язана із застосуванням статті 216 і частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, які містять різні наслідки недійсності договору за умови, що позивач у позові, посилаючись на невідповідність договору інтересам держави і суспільства, просив застосувати наслідки недійсності договору, встановлені саме частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду здійснила аналіз статей 216, 228 Цивільного кодексу України та дійшла висновку про те, що стаття 203 цього Кодексу встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема що зміст правочину не може суперечити інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Водночас приписами статті 228 Цивільного кодексу України визначено цивільно-правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а не підстави недійсності оспорюваного договору.

Колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду вважає, що за буквального тлумачення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України такий критерій, як умисел у однієї зі сторін чи в обох на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства (встановивши наявність умислу лише у підприємства, суди у справі №918/1043/21 визнали договір недійсним) має значення не для підстав визнання договору недійсним, а є критерієм, який застосовується для визначення наслідків недійсності зазначеного правочину.

Колегія суддів звертає увагу на те, що загальні правові наслідки недійсності договору визначені статтею 216 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Водночас частина третя статті 228 Цивільного кодексу України визначає інший правовий наслідок недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування якого ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема: 1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного; 2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

На переконання колегії суддів, закріплення в частині третій статті 216 Цивільного кодексу України норми про те, що правові наслідки, передбачені частинами першою і другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування, не може беззаперечно свідчити, що у випадку визнання договору недійсним з підстав невідповідності його інтересам держави і суспільства мають застосовуватись лише наслідки його недійсності, встановлені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, якщо у позові позивач підставою для стягнення цих коштів зазначив саме частину першу статтю 216 Цивільного кодексу України, а не частину третю статті 228 цього Кодексу.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на частину першу статті 208 Господарського кодексу України, яка визначає наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним, вчиненого з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів зазначає, що у справі №918/1043/21 Ліцей просив суд стягнути з Підприємства на свою користь кошти на підставі частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, а суди попередніх інстанцій, визнавши недійсним договір, стягнули з Підприємства кошти згідно із частиною третьою статті 228 цього Кодексу. При цьому, встановивши умисел на вчинення такого правочину лише у відповідача, суди не звернули уваги на те, що за вказаною нормою суд не лише повинен повернути позивачу все одержане відповідачем за договором, а й одержане позивачем або належне йому на відшкодування виконаного за рішенням суду стягнути в дохід держави (фактично в частині третій статті 228 Цивільного кодексу України закріплено двосторонню реституцію, але на користь держави), і таке стягнення в дохід держави відбувається в силу закону, а не залежить від наявності чи відсутності заявлення такої вимоги.

Вказане вище, на думку колегії суддів, свідчить про те, що суди попередніх інстанцій, незважаючи на обґрунтування Ліцеєм позову статтею 216 Цивільного кодексу України, яка передбачає двосторонню реституцію, фактично застосували односторонню, пославшись на частину третю статті 228 цього Кодексу, яка теж містить норму про "двосторонню реституцію на користь держави".

Колегія суддів вважає, що наразі відсутня стала судова практика щодо застосування статті 203, частини третьої статті 228 та частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, а також частини першої статті 208 Господарського кодексу України. При цьому на розгляді в судах першої та апеляційної інстанцій перебуває значна кількість справ з ідентичними до цієї справи предметом і підставами позову.

Окрім наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду вважає, що існує необхідність у викладенні однозначного висновку Великої Палати Верховного Суду щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, обґрунтують наявність порушених прав / інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.08.2023 прийнято до розгляду справу №918/1043/21 (провадження №12-35гс23) за касаційною скаргою Приватного підприємства "Фірма "ДАН" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства "Фірма "ДАН" про визнання недійсним договору та стягнення 199850,40грн.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Враховуючи, що справа №918/1043/21 у подібних до даної справи правовідносинах (щодо застосування двосторонньої реституції) перебуваює на розгляді Великої Палати Верховного Суду, та з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі матиме суттєве значення для вирішення питань у даній справі та для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд вважає за необхідне зупинити провадження в справі № 904/3581/24 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №918/1043/21.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/3581/24 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №918/1043/21.

Керуючись статтями 118, 119, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі №904/3581/24 за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра, в інтересах держави в особі: Позивача-1: Міністерства освіти і науки України, Позивача-2: Департаменту освіти і науки Дніпровської обласної державної адміністрації, Позивача-3: Східного офісу Держаудитслужби до Відповідача-1: Державного вищого навчального закладу "Дніпропетровський фаховий Індустріальний коледж" Відповідача-2: Товарисива з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про визнання недійсним договору, стягнення 504 969,78 грн. до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №918/1043/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 11.09.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко