ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2023 року Справа № 160/3296/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фермерського господарства «Валівське» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
21.02.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства «Валівське» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, поданий засобами поштового зв`язку, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 30.01.2023 №0017920714 про застосування пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях Фермерського господарства «Валівське» за період з 09.04.2021 по 18.11.2022 в сумі 194 736,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 25.11.2022 по 01.12.2022 спеціалістами ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну перевірку ФГ «Валівське» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 р. №09042021 за період з 09.04.2021 р. по 18.11.2022 р. На підставі проведеної перевірки було складено Акт від 08.12.2022 р. № 2668/04-36-07-14-04/36722215 про результати позапланової виїзної перевірки ФГ «Валівське» відповідно до якого було встановлено порушення підприємством вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» 21.06.2018 № 2473-VIII, при виконані умов зовнішньоекономічного контракту, з урахуванням Постанови НБУ від 02.10.2019 № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження виручки на поточні рахунки підприємства, за що на підставі з ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 194 736, 95 грн.
Не погодившись з Актом перевірки та наведеними в ньому обґрунтуваннями, ФГ «Валівське» було подано заперечення (пояснення) №2 від 05.01.2023 на висновки Акту від 08.12.2022 та позивач просив їх переглянути. Листом від 25.01.2023 №4931/6/04-36-07-14-10 ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що висновки Акту документальної позапланової перевірки є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству, а отже на підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.01.2023 №0017920714 про застосування пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ФГ «Валівське» за період з 09.04.2021 по 18.11.2022 в сумі 194 736,95 грн.,
Позивач вважає, що при здійсненні перевірки податковим органом не було прийнято до уваги, що між сторонами контракту була укладена додаткова угода від 04.03.2022 № 2, якою були внесені зміни до розділу 5, а саме підпункту 5.1.1. Зазначені зміни стосувалися, в тому числі, строків сплати залишкового платежу - до 31.12.2022 року, а також не взято до уваги передбачені контрактом у пункті 8.1 форс-мажорні обставини: пандемія коронавірусної хвороби COVID-19 та військова агресія, а також неможливість застосування до платника податків штрафних санкцій (пені) за періоди дії таких обставин, що стало підставою для звернення із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного від 27.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано від відповідача для залучення до матеріалів справи додаткові докази та встановлено строк для їх подання; встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів КАС України, що підтверджується матеріалами справи.
Копію означеної ухвали 03.03.2023 направлено позивачу засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу електронної пошти, вказану в позовній заяві. За даними КП «ДСС» копію ухвали про відкриття провадження 28.02.2023 надіслано одержувачу Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області за допомогою підсистеми «Електронний суд» в його електронний кабінет, а копію адміністративного позову 21.02.2023, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст.251 КАС України до 15.03.2023.
14.03.2023 від Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з огляду на те, що між CRESS GROUP LTD (Англія) (Покупець) та ФГ «Валівське» (Продавець) було укладено контракт від 09.04.2021 №09042021 предметом якого є постачання та продаж Продавецем товару і зобов`язання Покупця прийняти й оплатити Товар на умовах та в строк визначені контрактом, термін поставки 01.07.2021 по 15.08.2021, Покупець здійснює оплату на банківський рахунок Продавця, відповідно до контракту протягом трьох наступних днів після відвантаження. Відповідно митних декларацій типу ЕК10 на виконання договірних зобов`язань контракту ФГ «Валівське» відвантажено нерезиденту товар на загальну суму 223 171,02 дол. США (екв. 5957314,39 грн.).
- митна декларація від 19.08.2021 №001712 на суму 48518,80 дол. США (1292807,69 грн.), термін надходження виручки 18.08.2022;
- митна декларація від 26.08.2021 №001934 на суму 174652,22 дол. США (еквів. 4664506,7 грн.), граничний термін надходження виручки 25.08.2022.
До перевірки надано документи на перевезення. На виконання зобов`язань за контрактом відповідно платіжних доручень нерезидент CRESSGROUPLTD (Англія) перерахувало ФГ «Валівське» грошові кошти на загальну суму 223 171,02 дол. США, а саме:
№682/130821 від 18.08.2021 у сумі 201256,41 дол. США;
№354/111122 від 14.11.2022 у сумі 21 914,61 дол. США.
Оплата за відвантажений нерезиденту товар за контрактом у сумі 21 914,61 дол. США несвоєчасно надійшла на рахунки ФГ «Валівське», прострочення складає 81 день.
Згідно п.21 розділу ІІ Постанови НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з наступного календарного дня після дати оформлення МД типу ЕК-10 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із "Експорт", ЕК-11 законодавством України підлягає митному оформленню), або з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.
Згідно п.4 розділу І Постанови НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» перевищення граничних строків розрахунків дозволяється на підставі висновку та згідно п. 4 ст.13 ЗУ від 21.06.2018 № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Висновки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за зовнішньоекономічною операцією ФГ «Валівське» не надходили.
Відповідно п.6 ст.13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Обов`язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини, просто існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, саме через неї, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання. До перевірки ФГ «Валівське» не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021 через дію форс-мажорних обставин.
У відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» 21.06.2018 № 2473-VIII порушення резидентами строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону №2473-VIII, при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту 09.04.2021 №09042021 укладеного з нерезидентом CRESS GROUP LTD, Англія, а отже нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.
Вказаний відзив направлений позивачу засобами поштового зв`язку 10.03.2023.
Крім того, разом із відзивом 14.03.2023 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшла заява про вихід із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій заявник просив: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді справи за правилами загального провадження - розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.
22.03.2023 від Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано клопотання про залучення доказів на виконання ухвали суду від 27.02.2023.
Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказані документи до розгляду.
Вирішуючи заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Спір стосовно оскарження податкового повідомлення-рішення в силу положень частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім того, частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).
Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany" ("Аксен проти Німеччини"), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Varela Assalino v. Portugal" ("Варела Ассаліно проти Португалії"), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що заявником до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають здійснення розгляду справи незначної складності за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Більш того, сторони не позбавлені надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.
З аналізу наведених норм та з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Враховуючи вищевикладене, вищевказана заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволенню не підлягає.
У ході судового розгляду справи сторони правом на подання відповіді на відзив та заперечень відповідно не скористались.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Фермерське господарство «Валівське» (код ЄДРПОУ 36722215) внесено до реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами в процесі зовнішньоекономічної діяльності (обліковий номер UA10036722215), згідно даних з Реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами в процесі зовнішньоекономічної діяльності.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ від 08.11.2022 №3261-п, яким на підставі пп.19-1 .1.4 п. 19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, пп. 69.2 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), у зв`язку з отриманням податкової інформації від Національного банку України від 20.09.2022 №25-0008/162/ДСК щодо виявлених фактів порушень валютного законодавства України ФГ «Валівське» (код ЄДРПОУ 36722215) прийнято рішення провести документальну позапланову виїзну перевірку ФГ «Валівське» (код ЄДРПОУ 36722215) з 25.11.2022 тривалістю 5 робочих днів Перевірку провести за період діяльності з 09.04.2021 по 18.11.2022 і метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021.
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Валівське» (код ЄДРПОУ 36722215) з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021 за період з 09.04.2021 по 18.11.2022 (номер телефону: +380934712021) Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт від 08.12.2022 №2668/04-36-07-14-04/36722215, у висновках якого встановлено порушення: - ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» 21.06.2018 №2473-VIII. при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021, з урахуванням Постанови НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» в частини несвоєчасного надходження виручки на поточні рахунки підприємства, за що на підставі з 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (змінами та доповненнями) нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 194 736,95 грн.
Не погодившись з висновками вказаного Акту від 08.12.2022 №2668/04-36-07-14-04/36722215, ФГ «Валівське» звернулось до ГУ ДПС у Дніпропетровській області із запереченням (пояснення) від 05.01.2023 №2, яким просив переглянути висновки зазначеного Акту, яке розглянуто ГУ ДПС у Дніпропетровській області та надано відповідь від 25.01.2023 №4931/6/04-36-07-14-10, яким повідомлено позивача, що висновки є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству.
На підставі вказаного акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 30.01.2023 №0017920714, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII до ФГ «Валівське» застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «Пеня за поруш. термінів розрах. у сфері ЗЕД. невик. зобов. та ШС за поруш. вимог валютн. законод.» у сумі 194 736,95 грн.
Відповідно до розрахунку пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях ФГ «Валівське» по контракту від 09.04.2021 №09042021 та нерезидентом «CRESS GROUP LTD», Англія - Покупець за період з 09.04.2021 по 18.11.2022, сума простроченої заборгованості у валюті становить 21 914,61 долл. США; у гривневому еквіваленті - 801 386,61 грн, а саме:
- період порушення граничних строків розрахунків: з 26.08.2022 по 14.11.2022; кількість днів: 81; сума простроченої заборгованості (у валюті), грошових одиниць: 21 914,61; код валюти: 840; курс валюти на момент виникнення заборгованості: 36,5686; сума простроченої заборгованості (гривневий еквівалент), грн: 801 386,61; ставка пені за кожен день прострочки: 0,3%; сума пені, грн: 194 736,95.
Вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення від 30.01.2023 №0017920714, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Положеннями пп. 19-1.1.4. п. 19-1.1.ст. 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.
Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ) встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.
Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі - Закон №2473-VIII в редакції на час спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Метою цього Закону є забезпечення єдиної державної політики у сфері валютних операцій та вільного здійснення валютних операцій на території України.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 2473-VIII, валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.
Резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.
Частиною 1 статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Приписами статті 4 Закону України «Про валюту і валютні операції» визначено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.
У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.
Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої та десятої Закону № 2473-VIII визначено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
За змістом частини 5 статті 11 Закону № 2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина 2 статті 13 Закону № 2473-VIII).
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Статтею 44 Закону України «Про Національний банк України» №679-XIV від 20.05.1999 визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №7 (далі - Інструкція №7).
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;
3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);
4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);
5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;
6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.
При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України № 2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18» «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 № 142, передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (ч.4 ст.13 Закону №2473-VIII).
Частиною 4 статті 13 Закону №2473-VIII передбачено, що порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 №838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу; формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.
Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.
Отже, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений, з урахувань вимоги статті 13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі висновку.
На виконання приписів ч.4 ст.13 Закону №2473-VIII постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.19 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - Порядок №104).
Пунктом 2 Порядку №104 визначено окремі операції з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, по яких Мінекономіки видається висновок щодо продовження граничних строків розрахунків.
Так, пунктом 2 Порядку №104 передбачено, що висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;
під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.
Згідно пункту 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:
- заяву на одержання висновку, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;
- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;
- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;
- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.
За правилами, визначеними у пунктах 4-9 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.
Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що перевіркою дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021 за період з 09.04.2021 по 18.11.2022 згідно з наданими документами встановлено, що згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», на виконання статей 12 і 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VlII «Про валюту і валютні операції» на адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла податкова інформація від Національного банку України від 20.09.2022 №25-0008/162/ДСК щодо виявлених фактів порушень ФГ «Валівське» (код ЄДРПОУ 36722215) норм валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021.
Матеріалами справи також підтверджується, що між фірмою CRESS GROUP LTD (Англія) (Реєстраційний номер: 11132094) в особі уповноваженої особи Бурлаки А.В.. що діє на підставі Довіреності від 11.01.2021, іменоване надалі Покупець, та Фермерським господарством «Валівське» (код ЄДРПОУ 36722215), в особі голови Білоуса В.В., що діє на підставі Статуту, іменоване надалі Продавець, уклали контракт від 09.04.2021 №09042021 про наступне:
Предмет контракту: Продавець зобов`язується поставити та продати Товар, Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити Товар на умовах та в строки, визначенні цим контрактом.
Товар: Пшениця 2-го, 3-го, 4-го класів українського врожаю 2021 року, насипом.
Максимальна сума контракту становить 402 000,00 (чотириста дві тисячі) доларів США +/-5% в залежності від поставленої та прийнятої кількості.
Умови оплати: Покупець здійснює оплату на банківський рахунок Продавця, відповідно до статті 13.1 даного Контракту, протягом 3 (трьох) банківських днів наступним чином: 5.1.1. Якщо поставка здійснюється залізничним транспортом, Покупець сплачує 90% відсотків Контрактної вартості Товару на основі даних про фактично доставлену та прийняту кількість Товару в пункті доставки, після надання наступних документів на електронні пошти ivanchenko.m@prometey.org.ua і mula@prometey.org.ua: комерційний рахунок-фактура; Акт приймання-передачі права власності на Товар, що був прийнятий терміналом; залізнична накладна, яка зазначає Покупця, як одержувача вантажу; посвідчення про якість зерна (форма № 42), яке видається акредитованою лабораторією під час завантаження для кожного вагону; протокол випробувань Товару на показники безпеки і на ГМО, виданий офіційним органом; сканкопії експортного контракту, проформи інвойсу до експортного контракту, а також, довідки від експортера про українське походження поставленої кількості Товару для ТПП та/або митних органів з реєстром договорів і контрагентів на всю кількість придбаного Товару; письмове підтвердження, надане експедитором Покупця в місці поставки, яке засвідчує прийняття всіх необхідних документів для митного оформлення Товару та копія оформленої попередньої вантажної митної декларації на експорт Товару (за вимогою Покупця).
Залишок платежу у розмірі 10% сплачується банківським переказом після оформлення вантажної митної декларації і надання Покупцеві наступних документів: рахуноку-фактури Продавця (на залишок суми 3 урахуванням обсягу фактично поставленого Товару); копія оформленої митної декларації на експорт Товару.
5.1.2. Якщо доставка здійснюється вантажівками, Покупець сплачує 90% Контрактної ціни, за Товар, доставлений та прийнятий на Терміналі після надання наступних документів на електронні пошти ivanchenko.m@prometey.org.uay, mulu@prometey.org.ua: комерційний рахунок-фактура; Акт Приймання-Передачі Права Власності на Товар, що був прийнятий Терміналом; сканкопії експортного контракту, проформи інвойсу до експортного контракту, а також, довідки від експортера про українське походження поставленої кількості Товару для ТПП та/або митних органів з реєстром договорів і контрагентів на всю кількість придбаного Товару; письмове підтвердження, надане експедитором Покупця в місці Поставки, яке засвідчує прийняття всіх необхідних документів для митного оформлення Товару та копія оформленої попередньої вантажної митної декларації на експорт Товару (за вимогою Покупця).
Залишок платежу у розмірі 10% сплачується банківським переказом протягом 3 (трьох) банківських днів після оформлення вантажної митної декларації і надання Покупцеві наступних документів: рахунку-фактури Продавця (на залишок суми з урахуванням обсягу фактично поставленого товару); копія оформленої митної декларації на експорт Товару.
Терміни та умови поставки: 4.1. Місце Поставки: DAT ТОВ МСП Ніка Тера, згідно документарних інструкцій Покупця (тут і надалі «Пункт призначення»), згідно з ІНКОТЕРМС 2010 і умовами цього Контракту. 4.2. Термін поставки: з 01.07.2021 по 15.08.2021, обидві дати включно, за виключенням випадку коли термін буде змінено за погодженням Сторін. Датою поставки за Контрактом вважається дата вивантаження та приймання залізничного вагону або вантажівки (в залежності від випадку) з Товаром на Терміналі відповідно до реєстру, наданому Терміналом або експедитором Покупця.
Відповідальність сторін: 7.1. за не поставку, недопоставку або протермінування поставки Товару, Продавець виплачує Покупцю штрафну санкцію (неустойку) у розмірі 0,1% від вартості своєчасно не поставленої партії Товару за кожен день протермінування. 7.1.2. У разі порушення Продавцем терміну поставки Товару на строк понад 5 днів, Продавець додатково до неустойки сплачує Покупцю штраф у розмірі 15% від вартості не поставленого або несвоєчасно поставленого Товару. 7.2. За невиконання або порушення виконання зобов`язань з постачання Товару згідно умов цього Договору, Продавець компенсує Покупцеві, спричинені ним збитки, у тому числі в повній сумі понад штрафні санкції.
На виконання умов договору ФГ «Валівське» на адресу нерезидента «Cress Group LTD» надано інвойси: №1 від 12.08.2021, №2, №3 від 26.08.2021р., загальна вартість товару згідно яких 223 171,02 дол. США.
Відповідно митної декларації типу ЕК10 на виконання договірних зобов`язань контракту від 09.04.2021 №09042021 ФГ «Валівське» відвантажено нерезиденту товар на загальну суму 223 171,02 дол. США (екв. 5957 314,39 грн.).
- митна декларація від 19.08.2021 №001712 на суму 48518,80 дол. США (еквів. 1292807,69 грн.), номенклатура пшениця 3-го класу урожаю 2021 року, граничний термін надходження виручки 18.08.2022;
- митна декларація від 26.08.2021 №001934 на суму 174652,22 дол. США (еквів. 4664506,7 грн.), номенклатура пшениця 4-го класу урожаю 2021 року граничний термін надходження виручки 25.08.2022.
На виконання зобов`язань за контрактом від 09.04.2021 №09042021, відповідно платіжних доручень нерезидент CRESS GROUP LTD (Англія) перерахувало ФГ «Валівське» грошові кошти на загальну суму 223 171,02 дол. США, а саме:
- №682/130821 від 18.08.2021 у сумі 201 256,41 дол. США;
- №354/111122 від 14.11.2022 у сумі 21 914,61 дол. США.
До перевірки ФГ «Валівське» надано додаткову угоду від 04.03.2022 №2, згідно якої:
Сторони погодили змінити пункт 5.1. Контракту від 09.04.2021 №09042021 та викласти його у наступній редакції, зокрема: залишок платежу у розмірі 10% сплачується банківським переказом до 31 грудня 2022 року включно, але в будь-якому разі після оформлення вантажної митної декларації і надання Покупцеві наступних документів: рахунку-фактури Продавця (на залишок суми з урахуванням обсягу фактично поставленого товару); копія оформленої митної декларації на експорт Товару.
Контролюючий орган у акті перевірки дійшов висновку, що ФГ «Валівське» порушено умови визначені ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» 21.06.2018 №2473-VIII. при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021, з урахуванням Постанови НБУ від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» в частині несвоєчасного надходження виручки на поточні рахунки підприємства, за що на підставі з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (13 змінами та доповненнями) нараховується пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД у сумі 194 736,95 грн.
Перевіркою встановлено, що оплата за відвантажений нерезиденту товар за контрактом від 09.04.2021 №09042021 у сумі 21914,61 дол. США несвоєчасно надійшла на рахунки ФГ «ВАЛІВСЬКЕ», прострочення складає 81 день.
Крім того, у акті перевірки вказано, що станом на 18.11.2022, згідно наданих до перевірки документів за Контрактом від 09.04.2021 №09042021 заборгованість не обліковується, що підтверджується даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з постачальниками в іноземній валюті».
Висновки Міністерства економічного розвитку i торгівлі України за зовнішньоекономічною операцією ФГ «ВАЛІВСЬКЕ» не надходили.
До перевірки ФГ «ВАЛІВСЬКЕ» не надано документального підтвердження невиконання умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021 через дію форс-мажорних обставин.
Документального підтвердження здійснення претензійної роботи у розумінні п.7 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» 21.06.2018 №2473-VIII ФГ «ВАЛІВСЬКЕ» до перевірки не надано.
Враховуючи вищевикладене, перевіркою встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (із змінами та доповненнями), при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021 укладеного з нерезидентом CRESS GROUP LTD, Англія, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (із змінами та доповненнями) нараховується пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД (розрахунок пені наведено у додатку №2 до акту перевірки).
Суд звертає увагу, що аргументи позивача фактично зводяться до того, що причиною порушення строків оплати зі сторони Покупця та необхідністю укладання додаткової угоди став форс-мажор - пандемія коронавірусної хвороби COVID-19, хоча прямо про це і не було зазначено у Додатковій угоді № 2 до контракту та в подальшому збройна агресія російської федерації проти України. Тобто, відбулися події, які знаходяться за межами впливу Позивача.
Як вже зазначено судом вище, згідно із ч.4 ст.13 Закону № 2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Відповідно до абз.1, 2 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Відповідно до норм ч.2 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно із приписами ч.1 ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
За положеннями абз.1 ч.7 ст.13 Закону №2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Судом враховано, що під час зверненням із запереченням проти висновків Акту перевірки позивачем не було додано копії сертифікатів на підтвердження неможливості виконати умови контракту через наявність форс-мажорних обставин, на момент проведення перевірки такі також були відсутні.
Однак суд зазначає, що ключовою ознакою форс-мажору, є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання.
Водночас, сама по собі обставина про те, що на момент виконання Сторонами зовнішньоекономічного контракту від 09.04.2021 №09042021 в Україні діяли обмеження пов`язані з коронавірусною хворобою COVID-19, що стало підставою для укладення між Сторонами додаткової угоди від 04.03.2022 №2, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, чи існує реальна можливість їх виконати чи ні.
При цьому, суд акцентує увагу на тому, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні скаржник, який посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У разі здійснення підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення.
Суд наголошує, що форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань, проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.
Наявність складу валютного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.13 Закону №2473-VIII, законодавець пов`язує, в першу чергу, з фактом вчинення нерезидентом дій або допущення бездіяльності, що зумовили недотримання граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів (365 календарних днів з моменту оформлення митної декларації). При цьому, значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи допущення бездіяльності, а й також можливість резидента вплинути на перебіг таких строків.
Валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад.
Нормами статті 109 ПК України, чітко визначено випадки, коли необхідною умовою є встановлення вини. Відтак, спірні обставини у даній адміністративній справі не входять до вказаного переліку.
Тобто, відповідальність за податкове правопорушення має бути передбачена саме ПК України, проте за порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.109.2 ст.109 ПК України), відповідальність передбачена Законом України "Про валюту і валютні операції".
Суд наголошує, що діючи на власний ризик в межах умов контракту, позивач не був позбавлений можливості врегулювати договірні відносини з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, врахувавши ризики їх недодержання контрагентом в Україні. Натомість, позивач вчинив дії щодо продовження граничного строку розрахунків за операцією з експорту товару без належного обгрунтування такого продовження та без висновку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем під час здійснення своїй господарської діяльності в даному випадку не вчинив дій з метою врегулювання договірних відносин з своїм контрагентом-неризедентом з урахуванням загальнодоступних правил валютного контролю, а також не врахував ризики.
При цьому, суд наголошує, що позивачем самостійно вказано, що 04.03.2022 року ним було укладено додаткову угоду з контрагентом-нерезидентом про продовження граничного строку розрахунків за операцією з експорту товару, у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин. Однак, доказів звернення позивача до торгово - промислової палати з метою засвідчення форс-мажорних обставин стосовно неможливості здійснення остаточного розрахунку в межах граничного строку передбаченого законодавством ані до відповідача, ані до суду надано не було. Отже, під час розгляду даного спору, позивач не надав документів, визначених Законом України "Про валюту і валютні операції", які продовжують (зупиняють) строки розрахунків, встановлені НБУ, за операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічними контрактами або зупиняють строк нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за контрактом. Підстави для зупинення перебігу строків розрахунків за операціями та нарахування пені відсутні.
Суд зауважує, що наданий позивачем разом із позовом лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.
Суд наголошує, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
З урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем було порушено граничні строки розрахунків за експортним контрактом, а нарахована пеня за спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірною, тому таке податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд наголошує, що в силу положень частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Вказаною нормою визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. При цьому, застосування конкретного способу захисту порушеного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Способи захисту права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту порушеного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту порушеного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При цьому, згідно з усталеною практикою Верховного Суду неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (схожий за змістом висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц та неодноразово підтримано в подальшому у постановах Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 372/2253/19, від 09.08.2023 у справі № 923/53/21 тощо).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Усі інші аргументи сторін, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)».
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки в задоволенні позову було відмовлено, то судові витрати в силу вимог ст.139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову фермерського господарства «Валівське» (місцезнаходження: 53050, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Софіївка, вул. Рудишина, буд. 31, к.1; код ЄДРПОУ 36722215) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2023 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121542074 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юхно Ірина Валеріївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні