Рішення

від 10.09.2024 по справі 400/3537/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 р. № 400/3537/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку спрощеного позовного провадження розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАД", вул. Київська, 26А,м. Вознесенськ,Миколаївська обл., Вознесенський р-н,56501, до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.12.2023 №1217114290902, рішення від 26.02.2024 №4934/6/99-00-06-03-01-06,Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАД" звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 08.12.2023 №1217114290902, рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 26.02.2024 №4934/6/99-00-06-03-01-06.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невідповідність прийнятих контролюючим органом рішень положенням чинного законодавства України виходячи з наступного. В акті перевірки одним з порушень зазначено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що Позивач у певних проміжках часу (у минулому періоді) не мав позитивних результатів повірок витратомірівлічильників, що податковим органом прирівнюється до необладнання такими лічильниками, за що на думку відповідача передбачена відповідальність пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України. Проте вищенаведені висновки є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

У відзиві на позовну заяву Головне управління ДПС у Миколаївській області просило відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Відзив відповідач обґрунтував відсутністю повірок у певні періоди (з 18.02.2022-21.02.2022 рр.), акцизний склад з уніфікованим номером 1004118, згідно норм Кодексу вважається необладнаним витратомірами-лічильниками у ці періоди. Відповідальність за необладнання витратоміром-лічильником на місця відпуску пального з акцизного складу передбачена п.1211.1 ст.1281 Кодексу. Таким чином, перевіркою дотримання порядку реєстрації акцизних складів та обладнання акцизних складів передбаченими законодавством засобами вимірювальної техніки під час документальної планової перевірки ТОВ «ВЛАД» встановлено факти необладнання витратомірами-лічильниками місць відпуску пального з акцизних складів, де ТОВ «ВЛАД» є розпорядником: - зокрема по акцизному складу з уніфікованим номером 1004118 встановлено факт необладнання витратомірами-лічильниками 2 місць відпуску пального з акцизного складу у період з 18.02.2022 по 20.04.2023, чим ТОВ «ВЛАД» порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу. З урахуванням вищезазначеного, факти, викладені в акті документальної планової виїзної перевірки від 07.11.2023 року №10420/14-29-07-01/20908084 ґрунтуються на наявних порушеннях ТОВ "ВЛАД" норм чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023 року №1217114290902 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, є правомірним та не підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 18.04.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023р. Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було проведено Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛАД».

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Миколаївській було складено акт перевірки від 07.11.2023р № 10420/14-29-07-01/20908084. За даними перевірки контролюючим органом було встановлено порушення платником податку порядок реєстрації витратомірів, що встановлений чинним законодавством України.

Не погодившись з висновками акту перевірки щодо порушення частині встановлення порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Кодексу, ТОВ «ВЛАД», керуючись п. 86.7 ст. 86 Кодексу, до Головного управління ДПС у Миколаївській області надано заперечення від 20.11.2023 №77.

За результатами розгляду заперечень до акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ВЛАД» від 07.11.2023 №10420/14-29-07-06/20908084 у частині встановлення порушення п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 Кодексу, змін не внесено.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було складено податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023р. № 1217114290902 яким за яким було застосовано до ТОВ «ВЛАД» штрафні санкції на загальну суму 40000,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, ТОВ ВЛАД» було оскаржено вищезазначене рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

26.02.2024р. Державною податковою службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 4934/6/99-00-06-03-01-06, яким в задоволенні поданої скарги було відмовлено, податкове повідомлення-рішення від 08.12.2023р. № 1217114290902 було залишено без змін.

Не погоджуючись з вищенаведеними рішеннями, Позивач вважає за необхідне оскаржити їх шляхом подання адміністративного позову.

В акті перевірки одним з порушень зазначено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, яке полягає у тому, що Позивач у певних проміжках часу (у минулому періоді) не мав позитивних результатів повірок витратомірівлічильників, що податковим органом прирівнюється до необладнання такими лічильниками, та відповідач зазначає, що за встановлене передбачена відповідальність пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України.

17.02.2021р. ТОВ «ВЛАД» було отримано свідоцтва про повірку колонок на акцизному складі № 64/41 та № 64/42, які були чинними по 17.02.2022р. включно, що підтверджується копіями вищезазначених свідоцтв.

Факт обладнання колонок на акцизному складі ТОВ «ВЛАД» у подальшому витратомірами-лічильниками підтверджується свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 436/113 та № 436/114, які були видані 22.02.2022р. та були чинними до 22.02.2023р. включно.

Позивач зазначає про незначне пропущення строків обладнання колонок витратомірами-лічильниками, тобто чергової міжінтервальної повірки витратомірів-лічильників сталося не з вини ТОВ "Влад", а Держстандартметрології. При тому всі витратоміри-лічильники були опломбовані у встановленому законом порядку. Факт обладнання колонок на акцизному складі ТОВ «ВЛАД» витратомірами-лічильниками з 21.04.2023р. (тобто на момент проведення перевірки) підтверджується також свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 195/209 та № 195/210, які були видані 21.04.2023р. та є чинними до 21.04.2024р. включно.

Позивач зазначає, що з 28.04.2022р. по 21.04.2023р. автозаправочна станція, розташована за адресою: м.Миколаїв, вул. 12 Поздовжня, 49б взагалі не працювала і відпуск пального не здійснювала в зв`язку з небезпекою для життя працівників, пов`язаною з близькістю бойових дій, через що працівники взагалі не знаходились на робочих місцях, що підтверджується Z-звітами. Так, останній Z-звіт у 2022 році по вищезазначеній АЗС був за номером 0746 від 28.04.2022року. Наступний Z- звіт у 2023 році був за номером 0747 від 04.04.2023 року, з якого видно що реалізації пального не було (в розділі реалізація 00) з 04.04.2023 року почали заливати паливо, але відпуск пального не здійснювався. Наступний Z- звіт за номером 0748 від 07.04.2023року також без реалізації (в розділі реалізація 00) було оприбуткування палива). Наступні Z- звіт за номером 0749 від 11.04.2023року, номер 0750 від 13.04.2023, номер 0751 від 14.04.2023року, номер 0752 від 17.04.2023року, номер 0753 від 18.04.2023року, номер 0754 від 20.04.2023року, номер 0755 від 21.04.2023року були без реалізації пального (в розділі реалізація 00) АЗС готувалась до відкриття та здійснювались технологічні проливи палива. Наступний Z - звіт за номером 0756 від 26.04.2023року вже був з реалізацією палива, відповідно саме з цього дня заправка запрацювала у звичайному режимі у повній відповідності чинному законодавству України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

акцизний склад це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (абзац третій підпункт 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Розпорядник акцизного складу суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з абзацом першим підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу (абзаци четвертий-десятий підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України).

Згідно з абзацами першим і четвертим підпункту 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, не пізніше 1 січня 2020 року.

Отже, розпорядники акцизних складів зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Граничний строк для такого обладнання та реєстрації, зокрема по акцизному складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, не пізніше 1 січня 2020 року.

Відповідно до абзаців першого і четвертого пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів з 1 квітня 2020 року.

Отож вищенаведеними пунктами підрозділу 5 Розділу XX ПК України встановлено строки для виконання обов`язку платником податку для облаштування акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі та реєстрації таких в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, а також передбачено дату з якої до таких платників застосовуються норми пункту 1281.1 статті 1281 ПК України.

При цьому слід зазначити, що відповідальності за недотримання вказаного строку (не пізніше 1 січня 2020 року), тобто за несвоєчасне обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та їх реєстрацію в відповідному Єдиному державному реєстрі нормами ПК України не передбачено.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з абзацами першим і другим пункту 1281.1 статті 1281 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах «д»-«ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.

Тобто об`єктивною стороною складу правопорушення, встановленого пунктом 1281.1 статті 1281 ПК України, за яке передбачена штрафна санкція, є саме необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

При цьому, ані зазначена норма, ані інші положення ПК України, як вже було зазначено вище, не передбачають відповідальності за порушення строку обладнання або реєстрації зазначених рівнемірів та витратомірів.

Отже, притягнення до юридичної відповідальності відповідно до пункту 1281.1 статті 1281 ПК України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми.

Порушення строків обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (передбачених підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX Податкового кодексу України), якщо на час проведення перевірки встановлено їх наявність на акцизних складах та їх реєстрація в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, не може бути підставою для застосування до платника податків пункту 1281.1 статті 1281 ПК України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 580/9246/21.

Під час проведення перевірки позивача Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було встановлено наявність на акцизних складах позивача витратомірів-лічильників та рівнемірів лічильників, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі на час проведення перевірки, що підтверджено сторонами, а також зафіксовано в акті перевірки.

Таким чином, твердження відповідача про те, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності на підставі пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України за те, що у минулих періодах були відсутні позитивні результати повірки акцизного складу з уніфікованим номером 1004118, є необґрунтованими, оскільки на момент перевірки витратоміри-лічильники рівня палива були встановлені та зареєстровані належним чином.

Відтак ППР від 08.12.2023 №1217114290902 про застосування штрафних санкцій у сумі 40000,00 грн, є протиправними.

Щодо скасування рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 26.02.2024 №4934/6/99-00-06-03-01-06 суд зазначає, що в задоволенні цієї вимоги слід відмовити, оскільки вказане рішення не тягне жодних правових наслідків у спірних правовідносинах.

Рішення контролюючих органів за результатами розгляду скарг платників податків не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судового збору у розмірі 3028,00 грн. на користь позивача.

Керуючись статтями 2,5,72,77,139,241,243-246,255,295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВ «ВЛАД» (вул. Київська, буд. 26-А, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56500; код ЄДРПОУ: 20908084) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 08.12.2023 року №1217114290902 про застосування штрафних санкцій у сумі 40000,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) на користь ТОВ «ВЛАД» (вул. Київська, буд. 26-А, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56500; код ЄДРПОУ: 20908084) судовий збір у сумі 3028,00 гривень сплачений відповідно до квитанції від 15.04.2024 № 1808.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. С. Брагар