Рішення

від 04.09.2024 по справі 905/663/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 Справа № 905/663/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Сизової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «АЛЬТАЇР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД АЛЕКО»

про стягнення 929 312,06грн, а саме, суми попередньої оплати в розмірі 586 547,50грн, пені в сумі 114 692,42 грн, 3% річних в сумі 38 892,46 грн, інфляційних втрат в сумі 189179,68грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.07.2024 по справі №905/663/24 позовні вимоги Приватного підприємства «АЛЬТАЇР» (далі - ПП «АЛЬТАЇР») до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД АЛЕКО» (далі - ТОВ «ЗАВОД АЛЕКО») про стягнення в сумі 929312,06грн, а саме, суми попередньої оплати в розмірі 586 547,50грн, пені в сумі 114 692,42 грн, 3% річних в сумі 38 892,46 грн, інфляційних втрат в сумі 189 179,68грн задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати в розмірі 586 547,50грн, пені в сумі 114 692,42 грн, 3% річних в сумі 38 892,46 грн, інфляційних втрат в сумі 189 179,68грн та судовий збір у розмірі 13 939,68 грн.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.237 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу. (ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України).

За приписами ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву(ч.8 ст. 129 ГПК України).

Згідно ч. 8 ст.252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За наявності аналогічних обставин у справі №300/3178/20 Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності факту проведення судових дебатів обставина зазначення у позовній заяві вимоги про стягнення судових витрат з відповідача може вважатися дотриманням вимог частини сьомої статті 139 КАС України. Одночасно у справах №640/10796/19 та №380/3999/21 Верховний Суд дійшов висновку, що за відсутності факту проведення судових дебатів особа має подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, або окрему заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення до закінчення розгляду справи в суді відповідної інстанції.

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 у ухвалі від 07.07.2023 за аналогічних умов процесуального закону зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати.

У судовому засіданні 20.08.2024 представник позивача заявив про намір у відповідності до ч.8 ст. 129 ГПК України надати докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У рішенні Господарського суду Донецької області від 17.07.2024 розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу судом не здійснювався.

23.07.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання з додатками, в якому останній просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «ЗАВОД АЛЕКО» на користь ПП «АЛЬТАЇР» суму судових витрат, що складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 13939, 68 грн; витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000,00грн; розглянути заяву про розподіл судових витрат між сторонами та ухвалення додаткового рішення у справі №905/663/24 за відсутності позивача та його представника.

В якості доказів на підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду копії договіру про надання професійної правничої (правової) допомоги від 01.02.2024; квитанцію про сплату судового збору; акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 18.07.2024; докази направлення копії заяви та доданих до неї документів на електронну пошту відповідача; ордер №1426231 СЕРІЯ АА.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Ухвалою від 25.07.2024 судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі та ухвалення додаткового рішення призначене на 20.08.2024 року о 11:45 год.

Ухвалою від 20.08.2024 відкладено судове засідання до 04.09.2024 року о 14.30 год.

Запропоновано позивачу надати пояснення щодо підстав для винесення додаткового рішення щодо стягнення судового збору, за умови, що питання щодо його стягнення вирішено у рішенні суду; вказати, за яку кількість судових засідань, в яких приймав участь адвокат Бумба О.А. нарахована сума 10000,00грн за актом з огляду на зазначення в його змісті слова «всіх».

03.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли пояснення щодо розподілу судових витрат між сторонами та ухвалення додаткового рішення у справі №905/663/24.

Відповідач письмових заперечень стосовно відшкодування витрат на правову допомогу в якості судових до суду не подав.

У судове засідання 04.09.2024 представник ПП «АЛЬТАЇР» не з`явився. Суд задовольняє клопотання останнього про розгляд заяви та ухвалення додаткового рішення без участі представника підприємства.

Представник ТОВ «ЗАВОД АЛЕКО» у судове засідання 04.09.2024 не з`явився.

Згідно даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження ТОВ «ЗАВОД АЛЕКО»: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 11а.

За Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, до території України, що тимчасово окупована Російською Федерацією, з 10.03.2022 відноситься Волноваська міська територіальна громада.

Факт тимчасової окупації м.Волноваха визнається судом загальновідомим, тому згідно приписів ст. 75 ГПК України не потребує доведення.

За даними офіційного сайту АТ «Укрпошта» поштове відділення 85700, до сфери обслуговування якого віднесено місце реєстрації відповідача, тимчасово не функціонують.

За приписами ч.1 ст. 12.1. Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про дату та час судового засідання у справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4,5 ст. 122 ГПК України.

Додатково відповідач повідомлявся на електронну адресу, що вказана у договорі. Ухвала суду отримана підприємством на електронну адресу відповідача sales.aleko@gmail.com 22.08.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, що сформована у програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

Також суд здійснив направлення ухвали від 20.08.2024 на відомі поштові адреси відповідача: вул. А.Ахматової, буд. 28/47, Київ, 02055 (вказана відповідачем як адреса для листування у листі позивачу від 29.02.2022); вул. Симоненка, буд.27, с. Гатне, Київська область, 08159 (адреса засновника підприємства, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

За довідкою з підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЗАВОД АЛЕКО» не має зареєстрованого електронного кабінету.

Суд також бере до уваги, що останній мав можливість ознайомитись з всіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про дату та час судового засідання у справі.

За умовами ч.ч. 3,4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, неявка представника відповідача, що належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, не перешкоджає ухваленню додаткового рішення.

Ухвалення додаткового рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 ГПК України.

Розглядаючи заяву позивача щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн суд виходить з наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положення статті 123 ГПК України передбачають, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду).

За змістом частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 вказаного Кодексу).

Згідно п.9 ч. 3 ст. 162 вказаного Кодексу позовна заява, зокрема, повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

В позовній заяві ПП «АЛЬТАЇР» у орієнтовому розрахунку судових витрат позивач визначав суму витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (пункту 2 частини другої статті 126 ГПК України.

Відповідно за змістом вказаної норми права та частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Дослідивши у спірних правовідносинах обставини щодо надання правничої допомоги Клієнту адвокатом Бумбою О.А. та виходячи з критерію документальної обґрунтованості таких витрат суд встановив наступне.

Представником позивача у справі №905/663/24 є адвокат Бумба Орест Андрійович, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №002253 від 20.08.2021, що видане Радою адвокатів Донецької області від 23.07.2021. Адвокат зареєстрований у Єдиному реєстрі адвокатів України, інформація про що наявна у відкритому доступі за посиланням https://erau.unba.org.ua/profile/83389.

Документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у справі є ордер №1426231 серія АА від 04.04.2024, в якому вказано, що підставою для його видачі є договір про надання правової допомоги №б/н від 01.02.2024.

01.02.2024 між Адвокатом Бумбою О.А. (далі - Адвокат) та ПП «АЛЬТАЇР» (далі- Клієнт) укладено договір б/н про надання правової допомоги, за умовами п.1.1 якого Виконавець зобов`язується усіма законними способами здійснювати представництво Клієнта, захищати його права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому Договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України,- а Клієнт зобов`язаний оплатити всі види правової допомоги Виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Виконавець, відповідно до узгоджених Сторонами доручень, здійснює представництво Клієнта перед будь-якими фізичними та/або юридичними особами незалежно від форми власності, у будь-яких органах державної влади, органах судової влади в Україні, підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх форм власності, приналежності та підпорядкування, в тому числі, але не виключно, в органах державної виконавчої служби та перед приватними виконавцями з метою реалізації, охорони, захисту, представництва та/або відновлення будь-яких прав та інтересів Клієнта, а також щодо будь-яких та всіх спорів, які існують та/або можуть виникнути в майбутньому (п.1.1.1 договору).

Згідно п.4.1 останнього за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання правової допомоги у відповідності до умов цього Договору становить 50 000,00 грн.

Гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого рахунку (п.4.2. договору).

Строк дії даного договору узгоджено у розділі 7, зокрема, цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Цей договір укладено строком на 1 рік, перебіг якого розпочинається з моменту, визначеного у п.7.1. цього Договору. Цей договір може бути припинений за взаємною згодою Сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди до Договору.

У відповідності з актом приймання-передачі наданих послуг б/н до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024, сторони погодили, що вартість наданих Виконавцем послуг становить 50 000,00 грн, у тому числі, надання комплексної первинної та поточних консультацій під час подання позовної заяви та розгляд справи в суді - 5 000,00 грн; збір доказів та підготовка позовної заяви та ПП «АЛЬТАЇР» до ТОВ «ЗАВОД АЛЕКО» про стягнення суми попередньої оплати -20 000, 00 грн; підготовка клопотання про усунення недоліків позовної заяви від 03.05.2024 - 5 000,00 грн; підготовка пояснення щодо обставин справи №905/663/24 від 04.06.2024 -10 000, 00 грн; підготовка та участь представника Позивача в судових засіданнях (сума зазначена за підготовку та участь у всіх судових засіданнях) - 10 000,00 грн. Клієнт немає жодних претензій до якості наданих Виконавцем послуг. Після завершення розрахунків в повному обсязі Виконавець не матиме жодних претензій до Клієнта.

Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

ГПК України не встановлює вимог до надання опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, у тому числі відображення у такому розрахунку часу витраченого адвокатом, а тому такий розрахунок може бути наданий у будь-якій письмовій формі. Якщо договором про правову допомогу передбачено підписання сторонами акта виконаних робіт (наданих послуг) чи іншого первинного документа, то долучення його, у разі, якщо зміст дозволяє встановити зв`язок господарської операції із відповідною справою до матеріалів справи може прирівнюватись до подання детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У даному випадку в акті приймання-передачі наданих послуг б/н до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024 наведено перелік наданих послуг, вартість кожної послуги, сукупна вартість послуг в цілому, що, на думку суду, є достатнім.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час(стаття 30 Закону № 5076-VI).

З аналізу ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що порядок обчислення гонорару може визначатись як у фіксованому розмірі, такі і шляхом встановлення погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як передбачено частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині четвертій статті 126 ГПК України; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Тобто, критерії визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/1964/ 21 від 16.11.2022, постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

Досліджуючи обставини реальності надання правничої допомоги Клієнту Адвокатом у співвідношенні до обсягу послуг, що викладений у акті, суд інших розбіжностей не встановив.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що дійсно адвокат Бумба О.А. прийняв участь в одному судовому засіданні - 23.05.2024, одночасно між позивачем та адвокатом Бумбою О.А. у договорі була досягнута домовленість, щодо способу розрахунку оплати послуг адвоката з підготовки та участі в судових засіданнях - шляхом визначення конкретної суми коштів в незалежності від кількості судових засідань, в яких адвокат візьме участь. У зв`язку з цим в акті приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.02.2024 року була зазначена сума - 10 000,00 грн за підготовку та участь представника позивача у всіх судових засіданнях, в незалежності від їх кількості.

З клопотаннями про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідач до суду не звертався.

Суд вважає, що справа, яка розглядалась була не складною, відповідно не потребувала великого обсягу часу та особливих зусиль для її підготовки, адвокатом було подано: клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції (2 шт), які фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права, а тому не можуть бути ототожненими з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору та заява на виконання вимог ухвали суду (1 шт).

Під час розгляду справи №905/663/24 представник позивача, адвокат Бумба О.А., фактично брав участь у одному судовому засіданні, яке тривало приблизно 30 хвилин.

Відтак, не є доцільним та виправданим покладення на відповідача заявленого представником позивача розміру витрат у повному обсязі.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

Обґрунтованість та співмірність понесених витрат на професійну правничу допомогу слід досліджувати з урахуванням частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №922/2875/18 та від 19.08.2021 у справі № 910/11547/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20.

Підсумовуючи викладене, дослідивши надані позивачем докази, якими підтверджується понесення витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи фактичний обсяг наданої допомоги та ціну позову, врахувавши результати розгляду справи, незмінність правової позиції представника позивача впродовж розгляду справи, а також те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 50 000,00 грн не є співмірним із складністю справи, а також не відповідає критерію «розумності їх розміру» і їх відшкодування матиме надмірний характер у розглядуваному випадку.

Разом з тим, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, виходячи з критерію реальності, співмірності, розумності та виправданості розміру витрат на професійну правничу допомогу, з дотриманням принципу пропорційності, суд дійшов висновку про наявність підстав часткового задоволення клопотання про прийняття додаткового рішення у справі №905/663/24 та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00грн, в іншій частині суд відмовляє.

Щодо вимоги позивача про прийняття додаткового рішення про стягнення з відповідача суми судового збору у розмірі 13 939,68 грн.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України.

У рішенні Господарського суду Донецької області від 17.07.2024 по справі №905/663/24, яким позовні вимоги ПП «АЛЬТАЇР» до ТОВ «ЗАВОД АЛЕКО» задоволені повністю, вже стягнуто з відповідача на користь позивача, серед іншого, судовий збір у розмірі 13 939,68 грн.

Позивач у письмових поясненнях вказує, що вимога щодо суми судового збору включена до заяви про ухвалення додаткового рішення помилково.

Оскільки суд вже вирішив питання щодо стягнення судового збору у вказаній сумі, суд ухвалює рішення про відмову в прийнятті додаткового рішення в частині вимог щодо стягнення судового збору в сумі 13 939,68 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Клопотання Приватного підприємства «АЛЬТАЇР» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД АЛЕКО» судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД АЛЕКО» (адреса місцезнаходження: 85700, Донецька обл., м. Волноваха, вул. Шевцової, буд. 11а, ідентифікаційний код 32745773) на користь Приватного підприємства «АЛЬТАЇР» (адреса місцезнаходження: 19801, Черкаська область, смт. Драбів, вул. Шевченка, буд. 37а, ідентифікаційний код 32795599) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35000,00грн.

В іншій частині вимог клопотання в частині витрат на правничу допомогу відмовити.

Відмовити у прийнятті додаткового рішення за вимогами щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД АЛЕКО» на користь Приватного підприємства «АЛЬТАЇР» судового збору в сумі 13 939,68 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 04.09.2023.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 09.09.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова