Ухвала

від 10.09.2024 по справі 910/17761/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.09.2024Справа № 910/17761/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Балабай Дмитра Анатолійовича про скасування судового наказу №910/17761/23 від 27.11.2023

За заявою Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

до боржника Фізичної особи-підприємця Балабай Дмитра Анатолійовича

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за договором щодо розміщення атракціонної техніки №22/ДС-А-20326 від 14.06.2022

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з Фізичної особи-підприємця Балабай Дмитра Анатолійовича (далі - боржник) за договором щодо розміщення атракціонної техніки №22/ДС-А-20326 від 14.06.2022 (далі - договір) у розмірі 29651,89 грн.

За вказаною заявою Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ від 27.11.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Балабай Дмитра Анатолійовича боргу в розмірі 29651,89 грн.

Через відділ діловодства суду від Фізичної особи-підприємця Балабай Дмитра Анатолійовича надійшла заява про скасування судового наказу від 27.11.2023 у справі №910/17761/23. В обґрунтування поданої заяви боржник посилається на відсутність у нього заборгованості перед заявником, оскільки у встановлений договором строк акт обстеження місця не було узгоджено та підписано між сторонами, а отже зі сторони заявника було допущено порушення зобов`язання, що, в свою чергу, призвело до припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від договору. При цьому стверджує, що послуг від заявника не отримував і заявник до заяви про видачу судового наказу жодних належних доказів надання послуг не долучив.

Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до частини 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До заяви про скасування судового наказу, зокрема, додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті (п.3 ч.5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1, 3, 4, 6 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

До заяви про скасування судового наказу, боржником долучено клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/17761/23.

Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу, суд дійшов висновку про його задоволення з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Суд враховую обставину введення з 24.02.2022 року військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.

З огляду на вище викладене, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини та приписи інституту наказного провадження, які передбачають можливість поновлення пропущеного строку для звернення із заявою про скасування судового наказу та враховуючи зумовлені обмеження, впроваджені у зв`язку з воєнним станом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення строку для подання заяви про скасування наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/17761/23.

Інших підстав для повернення заяви про скасування судового наказу у зв`язку з недотриманням заявником вимог до форми та змісту такої заяви, які передбачені частинами 3, 4, 5 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.

При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність можливість скасування судового наказу від обґрунтованості доводів боржника, викладених у заяві про скасування судового наказу. Пункт 5 частини 3 статті 157 Господарського процесуального кодексу України лише містить вимогу до боржника зазначити про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Як зазначалося вище, заява про скасування судового наказу від 27.11.2023 у справі №910/17761/23, обґрунтована тим, що у Фізичної особи-підприємця Балабай Дмитра Анатолійовича відсутня заборгованість перед Комунальним підприємством «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у зв`язку з припиненням зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання та відсутністю у заявника будь-яких доказів фактичного надання боржнику послуг з розміщення атракціонної техніки.

Враховуючи викладене, зважаючи на наявність спору між сторонами щодо факту надання послуг за договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування судового наказу №910/17761/23 від 27.11.2023 виданого за заявою Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Керуючись статями 119, 157, 158, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити Фізичній особі-підприємцю Балабай Дмитру Анатолійовичу строк для подання заяви про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 у справі №910/17761/23.

2. Скасувати судовий наказ Господарського суду міста Києва №910/17761/23 від 27.11.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Балабай Дмитра Анатолійовича на користь Комунального підприємства «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) основного боргу у розмірі 21000,00 грн, пені у розмірі 5264,38 грн, 3% річних у розмірі 875,10 грн, інфляційних втрат у розмірі 2512,41 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн.

3. Повідомити Комунальне підприємство «Міський магазин» виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), що згідно з ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

4. Ухвала набирає законної сили 10.09.2024 та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя Т.В Васильченко