Ухвала

від 04.09.2024 по справі 910/11201/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.09.2024Справа № 910/11201/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою про Дочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23

за позовом Міністерства оборони України (03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 00034022) до проДочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» (02093, місто Київ, вул.Зеленого Отамана, будинок 3-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 21552117) стягнення штрафних санкцій у розмірі 59 156 357 грн. 48 коп.

Представники:

від Позивача: Хатунцева І.В. (представник в порядку самопредставництва);

від Відповідача (Заявника): Чубарь С.В. (представник на підставі довіреності);

ВСТАНОВИВ

Міністерство оборони України (надалі також - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії УКРСПЕЦЕКСПОРТ - Державного підприємства УКРОБОРОНСЕРВІС (надалі також - Відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 59 156 357 грн. 48 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року по справі №910/11201/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 року, позов Міністерства оборони України задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства Державної компанії УКРСПЕЦЕКСПОРТ - Державного підприємства УКРОБОРОНСЕРВІС на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 11 222 951 грн. 06 коп., штраф у розмірі 6 523 956 грн. 18 коп. та судовий збір у розмірі 887 345 грн. 61 коп. В іншій частині позову відмовлено.

29.07.2024 року на виконання рішення видано наказ.

20.08.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Дочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23.

У період з 14.08.2024 року по 27.08.2024 року суддя Чинчин О.В. перебувала у відпустці, тому вирішення питання про прийняття заяви до розгляду здійснюється судом після виходу з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 року розгляд Заяви Дочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23 призначено на 04.09.2024 року.

В судовому засіданні 04.09.2024 року представник Заявника підтримав вимоги та доводи заяви, просив Суд її задовольнити. Представник Міністерства оборони України заперечив проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення Заяви Дочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23 з наступних підстав.

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Аналогічна правова позиція була наведена зокрема у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08; провадження № 61-15140св18.

Вирішуючи питання про відстрочку/розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При винесенні ухвали про відстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Отже, передумовою для надання відстрочки виконання рішення є встановлення виняткових обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Крім того, у зв`язку з тим, що розстрочка/відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і, перш за все, у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання розстрочки/відстрочки виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки/відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі, а також повідомити суд, що така обставина зникне за час на який здійснена відстрочка виконання рішення.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Подана заява про відстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що Відповідач як і Позивач має особливий статус, безпосереднє відношення до оборонної сфери країни, є підприємством оборонно-промислового комплексу, основним напрямком діяльності якого є реалізація державних інтересів України у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військово-технічного та спеціального призначення. Разом з цим, Відповідач є єдиним підприємством в нашій державі, що здійснює ремонт зенітно-ракетних комплексів, таких як С-300 системи протиповітряної оборони України та оператором протимінної діяльності, що проводить очищення території держави від вибухонебезпечних предметів. З початком особливого періоду Відповідач займається ремонтом військової техніки, а в умовах воєнного стану основним завданням є забезпечення безперебійного та стабільного функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу та належне забезпечення потреб сил безпеки і сил оборони необхідним озброєнням та військовою технікою, підвищення обороноздатності держави під час збройної агресії російської федерації. Урядом України прийнято рішення про будівництво на території України патронного заводу та визначено Державне підприємство «Укроборонсервіс» головним виконавцем його будівництва та налагодження процесу виробництва боєприпасів. Дані дії спрямовані на посилення обороноздатності країни та призводять до залучення значних сум оборотних коштів Відповідача, однак, є пріоритетними для Відповідача як оборонного підприємства та країни у даний час. Своєчасне, повне та належне виконання Підприємством даної програми та державним оборонних замовлень с надважливою умовою у забезпеченні реалізації завдань, що поставлені на виконання потреб держави. Вилучення коштів з обороту Відповідача поставить під загрозу виконання стратегічних завдань щодо забезпечення безпеки держави. Стягнення суми боргу на сьогоднішній день призведе до блокування господарської діяльності Відповідача з огляду на те, що таке стягнення створить додаткове значне фінансове навантаження на Відповідача, позбавить його значної суми обігових коштів, необхідних для обслуговування та ремонту іншого майна Позивача та дестабілізує його роботу, що в умовах воєнного стану в країні буде мати негативні наслідки. В умовах воєнного стану стабільне функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу набуває особливого значення, оскільки Відповідач є стратегічним виробником озброєння та військової техніки в Україні. Захист прав має забезпечуватися із дотриманням розумного балансу і врахуванням інтересів держави щодо забезпечення обороноздатності України в умовах воєнної агресії з боку російської федерації. Крім того, Відповідач зазначає, що наразі перебуває в скрутному матеріальному становищі, при цьому продовжує виконувати термінові замовлення по ремонту військової техніки для потреб Міністерства оборони України, Національної гвардії України та інших сил оборони.

24.02.2022 російською федерацією було розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв`язку з чим Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який було продовжено відповідними указами Президента і станом на сьогодні триває.

Судом встановлено, що основними видами діяльності Дочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» є 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами (основний) 30.40 Виробництво військових транспортних засобів 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво 20.51 Виробництво вибухових речовин 25.40 Виробництво зброї та боєприпасів 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. 26.30 Виробництво обладнання зв`язку 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у. 43.11 Знесення 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику 43.21 Електромонтажні роботи 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи 43.31 Штукатурні роботи 43.32 Установлення столярних виробів 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін 43.34 Малярні роботи та скління 43.39 Інші роботи із завершення будівництва 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього 85.32 Професійно-технічна освіта 85.53 Діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у. 95.12 Ремонт обладнання зв`язку 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 52.22 Допоміжне обслуговування водного транспорту 52.24 Транспортне оброблення вантажів 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту 62.02 Консультування з питань інформатизації 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем 71.11 Діяльність у сфері архітектури 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 72.11 Дослідження й експериментальні розробки у сфері біотехнологій 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у. 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устатковання 38.32 Відновлення відсортованих відходів 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами.

Крім того, згідно зі Звітом про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2023 рік чистий дохід Відповідача склав 2907477 гривень, а згідно зі звітом про фінансовий стан станом на 31.12.2023 року загальна сума поточних зобов`язань на кінець звітного місяця становить 7374266 грн.

При цьому Суд зазначає, що під час розгляду заяв про відстрочку/розстрочку виконання судового рішення господарський суд також повинен враховувати інтереси кредитора. Так, в судовому засіданні представник Міністерства оборони України зазначив, що боржником було добровільно сплачено 50% судового збору, який було стягнуто за рішенням суду, а тому кредитор не пред`являв до примусового виконання наказ Господарського суду міста Києва з огляду на подання заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Суд, з огляду на матеріали справи, дійшов висновку, що Заява Дочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23 підлягає задоволенню, оскільки боржником доведено Суду належними, допустимими та достовірними доказами відповідно до норм ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України наявності виключних обставин для можливості відстрочення судового рішення.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення/відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення, якщо важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від відповідача обставин.

Пункт 1 ст. б Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, що, зважаючи на положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, гарантує кожному право на справедливий суд.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

У відповідності до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства України, фактичні обставини справи, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, господарський суд приходить до висновку, що виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23 може бути відстрочене на 12 місяців строком до 13.06.2025 року, а саме з моменту набрання законної сили рішення суду.

Таким чином, Заява Дочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23 підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ

1. Заяву Дочірнього підприємства Державної компанії «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» - Державного підприємства «УКРОБОРОНСЕРВІС» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року у справі №910/11201/23 строком на 12 (дванадцять) місяців до 13.06.2025.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Дата підписання та складання повного тексту ухвали: 06 вересня 2024 року.

Суддя О.В. Чинчин