Рішення

від 09.09.2024 по справі 910/6531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2024Справа № 910/6531/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Салига Дар`ї Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-СИСТЕМИ" (03049, місто Київ, вулиця Шовкуненка, будинок 6)

про стягнення 191 096,51 грн.

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Салига Дар`я Миколаївна (далі-позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-СИСТЕМИ" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 191 096,51 грн.

Ухвалою Господарського суду міста від 31.05.2024 позовну заяву фізичної особи-підприємця Салига Дар`ї Миколаївни залишено без руху.

11.06.2024 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, позивачу для подачі відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як вбачається з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» позивач та відповідач мають зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 14.06.2024 про відкриття провадження у справі №910/6531/24 надіслана до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) по справі №910/6531/24 (суддя Літвінова М.Є.) було надіслано позивачу та відповідачу до електронного кабінету, дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 18.06.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Згідно абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, у відповідності до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України, позивачу та відповідачу було вручено ухвалу суду про відкриття провадження у справі - 18.06.2024.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Е-СИСТЕМИ" (далі-замовник) та фізичною особою-підприємцем Салига Дар`єю Миколаївною (далі-виконавець) укладено договір №01/06/22 про надання послуг за умовами якого, виконавець зобов`язується на умовах, визначених даним Договором, надавати з за замовленням програмні послуги, консультування з питань інформатизації, інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, веб-портали, комп`ютерне програмування, надання інших інформаційних послуг тощо, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги (надалі - Послуги) виконавцю. Конкретний перелік, обсяг та вартість послуг, строки їх надання погоджуються Сторонами в Додатках до цього Договору, що є його невід?ємними частинами (п.1.1-1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1-3.3 Договору, здавання наданих послуг виконавцем та приймання замовником оформлюється Актом прийому-передачі наданих послуг (надалі - Акт), який підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками (за їх наявності). Виконавець по закінченню терміну (визначеного цим Договором та Додатками до нього) надання послуг та/або етапів надання послуг подає замовнику продовж 3 (трьох) робочих днів на затвердження Акт (у двох примірниках), який підтверджує факт надання Послуг та передає розроблене програмне забезпечення та документи (інструкції, постановки, методики, схеми. макети, графіки, плани, пропозиції тощо) в разі якщо розробка вищеперерахованих об`єктів була передбачена Договором або додатками до Договору. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Акту, зобов?язаний надіслати виконавцеві підписаний Акт або вмотивовану відмову від прийняття наданих Послуг.

Загальна вартість наданих послуг за цим Договором, становить суму усіх послуг наданих виконавцем згідно з Додатками, що є невід?ємною частиною даного Договору. Вартість Послуг також включає вартість майнових прав на об?єкти інтелектуальної власності, що створюються при виконанні цього Договору. Авторська винагорода за створення об?єктів права інтелектуальної власності та його використання не передбачена. Замовник здійснює оплату наданих послуг протягом 45 (сорока п`яти) банківських днів з моменту підписання акту, якщо інше не передбачене відповідним додатком. Замовник може здійснювати передню сплату за послуги або окремі послуги. Розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця відкритий в установі банку, вказаний у реквізитах даного Договору. Послуги, передбачені даним Договором, вважаються наданими з моменту підписання сторонами Акту (п.4.1-4.5 Договору).

Сторони погодили, що даний Договір та всі документи щодо його виконання, додаткові угоди, додатки рахунки, первинні бухгалтерські документи та інші документи, можуть бути складені та підписані у вигляді - електронних документів, що належно оформлені, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, як передбачені чинним законодавством. Електронні документи мають бути підписані сторонами за допомогою КЕП (Кваліфікований електронний підпис, або інший аналогічний електронний цифровий підпис, який має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис відповідно до положень чинного законодавства у країни, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису). Обмін Електронними документами здійснюється сторонами за допомогою відповідних платформ електронного документообігу. Кожна сторона зобов`язана щоденно слідкувати за надходженням електронних документів та своєчасно здійснювати їх приймання, перевірку, підписання з використанням КЕП та повернення іншій стороні. Сторона яка здійснює надсилання документа вважається стороною-відправником, а сторона яка здійснює отримання документа, вважається стороною-одержувачем. Сторони підтверджують, що всі КЕП, які використовуються ними для підписання електронних документів, належать їх уповноваженим представникам. Сторони домовилися, що електронні документи, відправлені, завірені КЕП сторони, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів через платформу електронного документообігу (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами Сторін і не вимагає додаткового доказування. У випадку підписання буд-якого з документів щодо виконання даного Договору на паперовому носії Сторони домовились, що електронний примірник того ж самого документу Сторонами не підписується (п.11.1-11.3, 11.5, 11.9-11.11 Договору).

Згідно до п. 10.1-10.2 Договору, гарантійний строк - виконавець гарантує якість послуг протягом одного року з моменту надання послуг з розробки програмного забезпечення. Виконавець несе відповідальність впродовж гарантійного строку тільки за усунення недоліків або дефектів що є наслідком надання послуг за власний рахунок.

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання по Договору (5.1 Договору).

Відповідно до п.9.1 Договору, даний Договір вважається укладеним і набуває чинності з 01 червня 2022 р. та діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Додатком №15 до Договору №01/06/22 визначено перелік послуг, ціну та строк надання послуг, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 102 892,00 грн, строк - серпень 2023 року. 31.08.2023 сторонами оформлено акт прийому-передачі наданих послуг до Договору №01/06/22 про нате, що виконавець надав в повному обсязі, а замовник прийняв послуги, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 102 892,00 грн, претензій сторони одна до одної не мають, надані послуги прийняті повністю і без зауважень. Відповідач здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги, що підтверджується платіжною інструкцією № 4155 на суму 102 892,00 грн.

Додатком №16 до Договору №01/06/22 визначено перелік послуг, ціну та строк надання послуг, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 101 070,00 грн, строк - вересень 2023 року.

Додатком №17 до Договору №01/06/22 визначено перелік послуг, ціну та строк надання послуг, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 85 036,00 грн, строк - жовтень 2023 року.

29.09.2023 сторонами оформлено акт прийому-передачі наданих послуг до Договору №01/06/22 про нате, що виконавець надав в повному обсязі, а замовник прийняв послуги, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 101 070,00 грн, претензій сторони одна до одної не мають, надані послуги прийняті повністю і без зауважень.

31.10.2023 сторонами оформлено акт прийому-передачі наданих послуг до Договору №01/06/22 про нате, що виконавець надав в повному обсязі, а замовник прийняв послуги, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 85 036,00 грн, претензій сторони одна до одної не мають, надані послуги прийняті повністю і без зауважень.

Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача у сервісі «Вчасно».

14.02.2024 позивач звернувся до відповідача із претензією вих. №01/2024 щодо сплати заборгованості за Договором №01/06/22 про надання послуг у розмірі 186 160,00 грн. Проте, ТОВ "Е-СИСТЕМИ" вищевказані претензії залишило без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач у повному обсязі не здійснив оплату за надані послуги, у зв`язку із цим у ТОВ "Е-СИСТЕМИ" утворилась, яка становить 186 106,00 грн.

Крім того, в результаті неналежного виконання ТОВ "Е-СИСТЕМИ" умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2032,47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2958,04 грн.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать про те, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

В силу вимог ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з вимогами статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Додатком №16 до Договору №01/06/22 визначено перелік послуг, ціну та строк надання послуг, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 101 070,00 грн, строк - вересень 2023 року.

Додатком №17 до Договору №01/06/22 визначено перелік послуг, ціну та строк надання послуг, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 85 036,00 грн, строк - жовтень 2023 року.

29.09.2023 сторонами оформлено акт прийому-передачі наданих послуг до Договору №01/06/22 про нате, що виконавець надав в повному обсязі, а замовник прийняв послуги, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 101 070,00 грн, претензій сторони одна до одної не мають, надані послуги прийняті повністю і без зауважень.

31.10.2023 сторонами оформлено акт прийому-передачі наданих послуг до Договору №01/06/22 про те, що виконавець надав в повному обсязі, а замовник прийняв послуги, а саме: супровід програмного забезпечення «Платіжний шлюз», ціна (без ПДВ) - 85 036,00 грн, претензій сторони одна до одної не мають, надані послуги прийняті повністю і без зауважень.

Вказані акти підписані та скріплені печатками позивача та відповідача у сервісі «Вчасно».

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.4. договору сторони погодили, що оплата наданих послуг здійснюється замовником до 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаного обома сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Станом на момент звернення до суду з даним позовом у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 186 106,00 грн.

Наявність, обсяг заборгованості відповідача у розмірі 186 106,00 грн. та настання строку виконання обов`язку щодо сплати не були спростовані відповідачем.

При цьому, за змістом статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов`язань щодо не здійснення оплати вартості наданих послуг, тоді як строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати послуг настав.

Оскільки сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором у 186 106,00грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач не надав документів, які свідчать про необґрунтованість чи фактичну відсутність наведеної заборгованості перед позивачем, яка існує на момент розгляду справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми боргу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2032,47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2958,04 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, відтак, сума інфляційний втрат, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком позивача, становить 2958,04 грн.

Також здійснивши перевірку розрахунку 3% річних судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 2017,19 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 15,28 грн. позивачу належить відмовити.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити суми заборгованості.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Салига Дар`ї Миколаївни задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-СИСТЕМИ" (03049, місто Київ, вулиця Шовкуненка, будинок 6; код ЄДРПОУ 35137104) на користь фізичної особи-підприємця Салига Дар`ї Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 186 106 грн. (сто вісімдесят шість тисяч сто шість), 3 % річних - 2017 грн. (дві тисячі сімнадцять) 19 коп., інфляційні витрати - 2958 грн. (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) 04 коп. та витрати по сплаті судового збору - 3027 грн. (три тисячі двадцять сім) 58 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено: 09.09.2024.

Суддя М.Є.Літвінова