Ухвала

від 11.09.2024 по справі 910/9724/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

11.09.2024Справа № 910/9724/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НКТ-УКРАЇНА» 03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 8, офіс 21

до Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" 79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.САХАРОВА, будинок 78

про визнання одностороннього правочину недійсним та зобов`язання вчинити дії

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НКТ-УКРАЇНА звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" про:

- визнання одностороннього правочину з відмови Акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" (код ЄДРПОУ 09807862) від договору банківського рахунку № 36044655210 від 27.03.32023 року, наданого ТОВ "НКТ-Україна" (код ЄДРПОУ 45074381) повідомленням від 29.07.2024 року - недійсним;

- визнати договір банківського рахунку, укладений з банком - відповідачем таким, що є укладеним належним чином та дійсним, з урахуванням неправомірності дій банку - відповідача щодо односторонньої відмови від цього договору;

- зобов`язати відповідача Акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" (код ЄДРПОУ 09807862) направити до Державного казначейства України спростування наданої ним недостовірної інформації щодо наявності у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ-УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 45074381) факторів неприйнятно високого ризику для ділових відносин.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на вчинення відповідачем вказаного одностороннього правочину без достатніх правових підстав та за умови не наведення будь - яких чітких та обґрунтованих обставин, які стали підставою для прийняття банком такого рішення, у зв`язку з чим правочин має бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі ст. 203, 215 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 року залишено позовну заяву без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (з відміткою банку про виконання);

- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження всіх обставин та фактів, врахованих під час підготовки позову, зокрема, повернення відповідачем коштів позивачеві, надіслання до Державного казначейства України повідомлення про наявність в господарській діяльності позивача ознак високого ризику;

- подання до суду письмових пояснень із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Таким чином, залишаючи позовну заяву без руху ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 року судом встановлено спосіб усунення виявлених недоліків поданого позову, за умови усунення яких у спосіб, встановлений судом, позовна заява підлягає прийняттю до розгляду, а провадження у справі за таким позовом відкриттю в силу приписів ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що ухвали суду надсилаються сторонам в порядку, встановленому ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, та з додержанням вимог ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи чи її окремої системи (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасник справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, копія ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 14.08.2024 року відповідно до норм ст. 6 ГПК України була надіслана до електронного кабінету позивача, факт отримання якої 16.08.2024 року підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету, таким чином, строк на усунення недоліків становив до 26.08.2024 року включно.

Згідно ст.ст. 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Як встановлено судом, через систему "Електронний суд" 28.08.2024 року позивачем подано заяву б/н від 28.08.2024 року про усунення недоліків позовної заяви, яка зареєстрована Господарським судом міста Києва 29.08.2024 року за вхідними номером № 074/7715/24, тобто зазначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 року недоліки позовної заяви позивачем у визначений судом строк не усунуто.

При цьому, як свідчать матеріали справи, про постановлення судом 14.08.2024 року ухвали про залишення позову у справі № 910/9727/24 без руху, недоліки останнього та наданий судом строк на їх усунення позивач та його уповноважений представник повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронного кабінету.

Поряд із цим, заява б/н від 28.08.2024 року про усунення недоліків та матеріали справи клопотання позивача про продовження або поновлення пропущеного строку на усунення недоліків позовної заяви не містять, а також позивачем не зазначено підстави пропуску процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви згідно ухвали суду від 14.08.2024 року.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства і окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у ззаконотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини).

При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Тобто зазначені вимоги до позовних заяв, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, носять не формальний характер, а є обов`язковими для осіб, що звертаються до суду за захистом свої порушених прав, недотримання яких, відповідно, тягне за собою її залишення без руху або повернення.

Разом з цим суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Одночасно, застосовуючи при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене в сукупності, оскільки позивачем у визначений судом строк недоліки позовної заяви не усунуто, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ-УКРАЇНА про визнання одностроннього правочину недійсним та зобов`язання вчинити дії вважається неподаною і повертається заявнику.

Разом з тим суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 233-235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НКТ-УКРАЇНА про визнання одностроннього правочину недійсним та зобов`язання вчинити дії повернути заявнику.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон