Ухвала

від 03.09.2024 по справі 910/10557/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.09.2024Справа № 910/10557/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛК ГРУП»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК НОВА-БУД»

про стягнення 175 802,41 грн.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛК ГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК НОВА-БУД» про стягнення 175 802,41 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з частинами 1-2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частинами 1, 2 ст.58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Частинами 3, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Як установлено судом, позовну заяву подано та підписано представником позивача адвокатом Івановою Н.С., на підтвердження повноважень якого надано ордер серії АА №1478167 від 01.08.2024, що виписаний на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 01.08.2024.

За відсутності копії договору суд позбавлений можливості визначити обсяг повноважень адвоката, які йому надані довірителем.

Відповідно, суд дійшов висновку, що адвокат за наданим суду ордером наділений повноваженнями, перелік яких визначений ст. 20 Про адвокатуру та адвокатську діяльність, та не наділений будь-якими іншими повноваженнями.

Суд зазначає, що стаття 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не визначає серед професійних прав адвоката права підпису, вказана норма наділяє адвоката повноваженнями лише щодо складання заяв та їх подання, при цьому відсутні правові підстави ототожнювати наведені формулювання із наданням адвокату права підписувати позовні заяви від імені довірителя.

Отже, представником позивача, відповідно до статті 60 ГПК України, не надано документів, що підтверджують його повноваження на підписання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як установлено судом, позовна заява не містить відомостей, визначених п. 7, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до пункту 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації (затверджений Наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного ім`я та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту підпис.

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Отже, копії документів засвідчуються шляхом проставлення печатки підприємства на кожній сторінці документа, або на зворотній сторінці прошитої копії документа, напису Згідно з оригіналом та назви посади, особистого підпису особи, що має відповідні повноваження та засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії.

В порушення приписів ст. 91, 96 ГПК України до позовної заяви додано ксерокопії документів, які не засвідчені у встановленому законом порядку, а відтак, не є доказами, в розумінні ст. 91 ГПК України, що підтверджують заявлені позовні вимоги.

Крім того, у відповідності до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно із ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Суд зауважує, що не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об`єктивною інформацією щодо руху господарського процесу.

Суд роз`яснює позивачу, що враховуючи всі норми Господарсько процесуального кодексу України у сукупності, позовна заява з доданими до неї документами повинна бути направлена шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (про що необхідно сформувати і надати до суду квитанцію), а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення, що відповідає приписам ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст.172 ГПК України, які не містять будь-яких виключень.

Як убачається з позовної заяви, остання не містить жодних доказів щодо направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛК ГРУП" без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду:

- доказів наявності у особи, яка підписала позовну заяву відповідних повноважень (належним чином засвідчену копію договору про надання правничої допомоги);

- відомостей, визначених п. 7, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

- належним чином засвідчених, з урахуванням положень ст. 91,96 ГПК України, копій письмових доказів, що підтверджують заявлені позовні вимоги та копії яких додані до позовної заяви;

- доказів направлення даної позовної заяви з додатками листом з описом вкладення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

4. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЛК ГРУП", що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Ухвала набрала законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Привалов