Ухвала

від 11.09.2024 по справі 911/2339/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2339/24

Суддя Сокуренко Л.В., розглянувши

позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» (01032, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Андрія Шептицького, буд. 43)

про стягнення 245 932,80 грн та зобов`язання замінити товар неналежної якості

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» про стягнення 245 932,80 грн та зобов`язання замінити товар неналежної якості на суму 1 229 664,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору закупівлі № ОД/НХ-23-128НЮ від 04.04.2023, в частині поставки товару належної якості. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 245 932,80 грн штрафу та зобов`язання здійснити заміну колодки гальмівної чавунної для локомотивів типу «М» у кількості 1 600 шт. на суму 1 229 664,00 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн. 00 коп.

Згідно із п. п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у сумі 245 932,80 грн. та зобов`язання відповідача здійснити заміну неякісної продукції.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 13 219,00 грн).

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19 наведено правовий висновок щодо характеру (майнова чи немайнова) вимоги про зобов`язання виконати умови договору та поставити товар.

Так, Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

« 52. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

53. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

54. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

55. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

56. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

57. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

58. Позовна вимога Національної ради до ТОВ "Новітнє обладнання" про зобов`язання виконати умови договору та поставити товар згідно з додатком 1 до договору поставки є вимогою про зобов`язання вчинити певні дії щодо поставки товару вартістю 60714000,00 грн. що свідчить про її майновий характер.

59. Заявлені вимоги позивача про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар ґрунтуються на наявності грошових вимог Національної ради до ТОВ "Новітнє обладнання", що виникли на підставі відповідного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір" виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.»

Позивач заявляє вимогу про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Будком» здійснити заміну неякісної продукції, а саме здійснити заміну колодки гальмівної чавунної для локомотивів типу «М» у кількості 1 600 шт. на суму 1 229 664,00 грн.

Оскільки вимога позивача здійснити заміну неякісної продукції відповідно до умов договору має вартісну оцінку, носить майновий характер, то розмір судового збору за відповідну вимогу визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи зі ставок судового збору за позовну вимогу майнового характеру.

Отже, загальна ціна позову складає 1 475 596,68 грн. (245 932,80 грн штраф + 1 229 664,00 грн ціна неякісної продукції.

Таким чином, враховуючи зазначене, за подання даної позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у загальному розмірі 17 707,16 грн (1 475 596,68 * 1,5% * 0,8) за 2 вимоги майнового характеру.

Також, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина друга, четверта статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина третя статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Відповідно до частини першої статті 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Частинами першою, шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно із положеннями статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Згідно зі статтею 79 Закону України «Про нотаріат», нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Як вбачається з переліку додатків до позовної заяви, позивачем долучено копію «ГОСТ 30249-97», яку викладено російською мовою.

Враховуючи вищевказані положення законодавства, у випадку подання до суду документів, зміст яких викладено іноземною мовою, останні повинні мати засвідчений нотаріальний переклад таких документів.

За таких обставин, позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає залишенню без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без руху.

2. Встановити Акціонерному товариству «Українська залізниця» строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

3. Встановити Акціонерному товариству «Українська залізниця» спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- доказів доплати у встановлених законом порядку і розмірі судового збору, який, з урахуванням вже сплаченого судового збору (13 219,00 грн), становитиме 17 707,16 грн;

4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В. Сокуренко