Ухвала

від 11.09.2024 по справі 911/2348/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" вересня 2024 р., м. Київ Справа № 911/2348/24

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., перевіривши

позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

до (1) Головного Управління розвідки Міністерства оборони України (04176, Україна, місто Київ, вулиця Електриків, будинок, 33, код ЄДРПОУ 43966883),

(2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

(3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Клаб» (08156, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., село Софіївська Борщагівка, вулиця Молодіжна, будинок, 4, інше, приміщення 121, код ЄДРПОУ 43643043)

про визнання недійсним рішення про внесення нерухомого майна до статутного капіталу та витребування спільного сумісного майна подружжя із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного Управління розвідки Міністерства оборони України, ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Клаб» про визнання недійсним рішення про внесення нерухомого майна до статутного капіталу та витребування спільного сумісного майна подружжя із чужого незаконного володіння.

Суд, перевіривши вказану позовну заяву встановив, що остання не відповідає вимогам розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відтак, під час перевірки позовної заяви, судом встановлено, що позивач не надав суду відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Під час перевірки позовної заяви судом, було встановлено, що позивач не засвідчив належним чином частину копій доказів, які додаються до позовної заяви та покладаються в основу предмету позову Статут «Софія Клаб», акт Рішення єдиного учасника № 19/09/22 від 19.09.2022, акти про примусове відчуження або вилучення майна, витяги з наказів про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану.

При цьому слід зазначити, що згідно п. 8 ч. 3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В ході перевірки матеріалів позовної заяви, суд встановив, що позивач у позовній заяві не зазначив інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових документів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявляючи позов позивач одночасно з цим звернувся до суду з клопотанням про зменшення суми судового збору. Позивачем розраховано, що розмір судового збору за подання позову у цій справі становить 513051,25 грн, з огляду на положення Закону України «Про судовий збір», оскільки заявлено одну немайнову вимогу та вимогу про витребування нерухомого майна загальною вартістю 34001550,00 грн відповідно до акту приймання передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства. Суд частково погоджується з наданим розрахунком суми судового збору.

Водночас суд повідомляє позивача, що даний розмір судового збору є попереднім, оскільки кінцева сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем буде визначена судом за наслідками проведення судової експертизи з визначення ринкової вартості спірної нерухомості на стадії підготовчого провадження у справі.

При цьому, суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про зменшення суми сплати судового збору.

Так, позивач посилається на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» та стверджує, що предметом позову є захист права власності в тому числі його житлових прав.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 наведеної статті, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або, предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивач заявляв, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, станом на день подання позову позивач не працює та не отримувала будь-якого доходу ні в 2023 ні в 2024 році, отже не має можливості сплатити значну суму судового збору.

Розглядаючи наведене клопотання суд в першу чергу звертає увагу позивача на те, що статтею 8 визначено саме право суду на зменшення суми судового збору чи звільнення сторони від судового збору за наявності поважних для цього підстав, тобто зазначене є виключно дискреційними повноваженнями суду та не мають жодних умов щодо обов`язковості вчинення вказаних дій судом.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому позивач, заявляючи перед судом обставину про відсутність доходу, який би міг дозволити сплатити судовий збір, про те, що вказаний позов націлений на захист його житлових прав, не посилається на докази, які б могли підтвердити вказане достатньою мірою, щоб суд міг би прийняти рішення або про звільнення позивача від судового збору в повній мірі або про відстрочення сплати судового збору на певний строк.

За таких обставин суд вважає за можливе повністю відмовити у задоволенні клопотання позивача про зменшення розміру судового збору.

Згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління розвідки Міністерства оборони України, ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Клаб» про визнання недійсним рішення про внесення нерухомого майна до статутного капіталу та витребування спільного сумісного майна подружжя із чужого незаконного володіння залишити без руху.

2.Відмовити у задоволенні клопотання позивача, що долучене до позовної заяви, про зменшення суми сплати судового збору.

2.Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви наступним чином:

-надати суду відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-надати суду належним чином завірені копії документів, які додані до позовної заяви;

-надати суду інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових документів, копії яких додано до позовної заяви;

-сплатити у Державний бюджет України 513051,25 грн судового збору та надати суду докази здійснення такої оплати.

3.Надати суду докази надсилання відповідачу копії заяви про усунення недоліків та додатків до неї, в разі її подання.

4. Повідомити позивача, що вказаний у резолютивній частині даної ухвали розмір судового збору, що підлягає сплаті, є попереднім та підлягає уточненню в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження за наслідками проведення судової експертизи з визначення ринкової вартості спірного нерухомого майна.

5.На підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановити позивачу п`ятиденний строк на усунення недоліків, перебіг якого, в силу положень ст. 116 ГПК України, розпочинається з дня наступного за днем вручення даної ухвали.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 11.09.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз