ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2024 Справа № 914/1457/24
За позовом: Керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області, м.Жовква,
В інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області, м.Жовква,
до відповідача: Приватного підприємства «Ротен», м.Київ,
про: розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості у сумі 31 155,76 грн.
Суддя І. Б. Козак
Секретар с/з Г.Гелеш
Представники сторін:
Прокурор: Н.Леонтьєва.
Від позивача: не з`явився,
Від відповідача: не з`явився.
На адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Жовківської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області до Приватного підприємства «Ротен» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 10.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.07.2024. Ухвалою суду від 27.08.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 10.09.2024.
Правова позиція прокурора.
Прокурор у судове засідання 10.09.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача на користь Жовківської міської ради заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 31 155,76 грн, розірвати Договір оренди землі від 21.03.2017, щодо земельної ділянки площею 10 га, кадастровий номер 4622784400:09:000:0379, Підстави позову: несвоєчасна оплата орендної плати відповідачем.
Попередній розрахунок судових витрат:
·4844,80 грн сплачений судовий збір.
Правова позиція позивача (Жовківської міської ради).
У судове засідання 10.09.2024 представник позивача не прибув.
Правова позиція відповідача.
Відповідач у судове засідання 10.09.2024 не прибув, відзиву не подавав.
Обставини справи.
21.03.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ПП «Ротен» було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4622784400:09:000:0379 площею 10,0000 га (з них 10,0000 га угіддя пасовища) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Жовківської міської (до об`єднання територіальних громад Крехівської сільської) ради Львівського району Львівської області.
Відповідно до п 2.3 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 148169,10 грн. (з урахуванням коефіцієнту індексації).
Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.
Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, відсутні
Відповідно до пункту 3.1. Договір укладено на строк 10 (десять) років.
Після закінчення строку дії Договору Орендар, має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п 4.1. Договору, плата за користування земельною ділянкою, підлягає сплаті в розмірі 17 602 грн. 72 коп. не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної власності здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповняються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата сплачується Орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів.
Відповідно до п.4.4. орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених Договором;
- зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.
З інформації ГУ ДПС у Львівській області від 23.04.2024 з`ясовано, що станом на 10.04.2024 згідно даних ІКС «Податковий блок» по Жовківській ТГ у відповідача числиться борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 31 155,76 грн, який виник 02.10.2023.
Податкова вимога сформована і надіслана платнику в листопаді 2023 року.
Відповідно до пункту 95.5 ст.96 Податкового кодексу України в лютому 2024 року прийнято рішення керівника ГУ ДПС у Львівській області №53/4-1301 від 15.02.2024 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу.
Крехівська сільська рада увійшла до складу Жовківської міської ради відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 27 травня 2020 року №624-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4622784400:09:000:0379 зареєстровано за Жовківською міською радою 11.03.2021.
За інформацією наданою міській раді Червоноградським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області листом №2886/5/13-01-04-08 від 01.03.2024, ПП «Ротен» (ЄДРПОУ 36874438), серед іншого, систематично не сплачує орендну плату за земельну ділянку 10,0000 га в селі Крехів.
Станом на 22.02.2024 сума заборгованості по орендній платі за землю по Жовківській ТГ становить 31 155,76 грн.
Наведене свідчить про систематичне порушення відповідачем умов Договору в частині повноти та своєчасності сплати орендної плати та є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі.
У зв`язку з тим, що з 02.10.2023 року по даний час відповідачем постійно допускається заборгованість з орендної плати за землю, плата протягом останніх 6 (шести) місяців не вноситься взагалі, що є порушенням умов Договору та Закону України «Про оренду землі», тому відповідно до Закону «Про оренду землі» та ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України це є підставою для припинення Договору шляхом його розірвання.
Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів погашення існуючої заборгованості за договором оренди.
Оцінка суду.
Щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом до суду.
Аналізуючи підстави подання позову прокурором, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 1311 Конституції України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 1311 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.
Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокурором у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.
У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу (пункт 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц). Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (наведені правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Суд враховує пояснення прокурора щодо порушення інтересів держави та підстав представництва прокурором такого інтересу щляхом подання цього позову і зазначає таке. Прокурором достатньо обгрунтовано, що звернення з цим позовом до суду спрямоване на захист інтересів держави, оскільки стягнення відповідних коштів (заборгованості з орендної плати) сприятиме збільшенню дохідної частини державного бюджету, а розірвання договору оренди спрямоване на усунення порушення земельного законодавства відповідачем.
Щодо заявлених позовних вимог.
Прокурор зазначає, що відповідачем постійно порушуються умови договору та строки внесення орендної плати за землю, а позивач жодних заходів реагування не вживає.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні приписи містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Така ж відповідальність за невиконання умов договору оренди встановлена ст. 36 Закону України «Про оренду землі»: у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Незважаючи на імперативні норми закону щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та взяті на себе зобов`язання згідно з Договором (п. п. 4.1- 4.6 Договору), відповідач свого обов`язку не виконував та допустив тривалу (з жовтня 2023 року по 22.02.2024) заборгованість в сумі 40390,43 грн.
Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України використання землі в Україні є платним, а земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об`єктом оподаткування.
Згідно з ст. 265.1 Податкового кодексу України податок на майно складається: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст. 93 Земельного кодексу України).
Статтею 2 Закону визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 13 Закону, ст. 792 Цивільного кодексу України, договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ст. 96 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, що встановлені цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, який виникає у платника за кожним податком і збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1. ст. 38 Податкового кодексу України).
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України).
Орендна плата за землю - це платіж, який Орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону).
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України орендна плата вноситься орендарем щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з п. п. 4.1 - 4.4 Договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на електронних земельних торгах згідно з протоколом земельних торгів від 10.07.2018 у розмірі річної орендної плати, що становить 22529,11 грн. підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на р/р 33212812013195 в ГУ ДКСУ у Львівській області (одержувач УК у Золочівському районі р/с Білий камінь), код платежу 18010600.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється щорічно з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Орендна плата сплачується Орендарем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів. Орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 8.4.8 Договору визначено обов`язок Орендаря самостійно щорічно обчислювати орендну плату з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі станом на 1 січня поточного року та, враховуючи вимоги п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, не пізніше 20 лютого поточного року подавати відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Орендодавець має право вимагати від Орендаря, а Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (ч.1 ст. 24 Закону, п.п.8.1.1., 8.4.7. Договору).
Під систематичною несплатою орендної плати, відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України, слід розуміти невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Матеріалами справи підтверджується (інформація з податкової інспекції, Золочівської МР) тривале існування заборгованості та систематичне невчасне внесення орендних платежів за орендовану ділянку відповідачем на суму 40390,43 грн за період з квітня 2021 по квітень 2024.
Доказів сплати цієї суми відповідач не подав, а тому, заявлена позовна вимога про стягнення з Приватного підприємства «САСІВ-АГРО» на користь Золочівської міської ради Львівської області 31 155,76 грн орендних платежів є правомірно заявленою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст. 32 Закону визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до п. 11.3 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором, а також внаслідок несплати, несвоєчасної або неповної сплати Орендарем орендної плати, та з інших підстав, визначених чинним законодавством України.
Матеріали справи підтверджують систематичне порушення відповідачем умов Договору в частині повної та вчасної сплати орендної плати та є самостійною підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості в судовому порядку.
Відповідно до п. 12.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та умов договору.
Підсумовуючи наведене вище, заявлені позовні вимоги Жовківської окружної прокуратури є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Сплачений прокурором судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Розірвати договір оренди земельної ділянки від 21.03.2017, укладений між Головним Управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Приватним підприємством «Ротен», код ЄДРПОУ 36874438, на підставі якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 4622784400:09:000:0379, площею 10 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Жовківської територіальної громади (до адміністративно-територіальної реформи, згідно договору оренди, на території Крехівської сільської ради).
3. Стягнути з Приватного підприємства «Ротен» (адреса: вул.Зоологічна, 4А, м.Київ, 04119, ідентифікаційний код 36874438) на користь Жовківської міської ради Львівського району Львівської області (адреса: вул.Львівська, 40, м.Жовква, Львівський район, Львівська обл, 80300, ідентифікаційний код 04056248) заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 31155,76 грн. за оренду земельної ділянки кадастровим номером 4622784400:09:000:0379, площею 10 га.
4. Стягнути з Приватного підприємства «Ротен» (адреса: вул.Зоологічна, 4А, м.Київ, 04119, ідентифікаційний код 36874438) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві, (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19) 4844,80 грн судового збору.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
7. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2024.
СуддяКозак І.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121543382 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Козак І.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні