Рішення

від 11.09.2024 по справі 917/853/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 Справа № 917/853/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Михатило А. В., розглянувши заяву представника позивача - Субочева С. Ю. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №917/853/24 (вх. № 11198 від 21.08.2024 року)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД", вул. Чуваська, 8, прим. Б - 4, м. Харків, 61177

до Підприємства об`єднання громадян "Полтавське учбово - виробниче підприємство "Полтаваелектро" Українського товариства сліпих, вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, м. Полтава, 36021

про стягнення 44 637,04 грн заборгованості,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/853/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" до Підприємства об`єднання громадян "Полтавське учбово - виробниче підприємство "Полтаваелектро" Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості за договором поставки №08/10-19 від 07.10.2019 року у розмірі 44 637,04 грн, з яких: 27 000,00 грн - основна заборгованість, 2 965,76 грн - 3% річних, 12 112,17 грн - інфляційні нарахування, 2 559,11 грн - пеня (вх. № 913/24).

Розгляд справи № 917/853/24 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області 19.08.2024 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Підприємства об`єднання громадян "Полтавське учбово - виробниче підприємство "Полтаваелектро" Українського товариства сліпих на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" 27 000,00 грн основного боргу, 12 112,17 грн інфляційних втрат, 2 962,39 грн 3% річних, 2 544,87 грн пені та 3026,81 грн відшкодування витрат з оплати судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Водночас, у позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи складається із судового збору у сумі 3028,00 грн, а також 20 000,00 грн запланованих витрат на професійну правничу допомогу адвоката, остаточний розмір яких та докази цьому будуть подані у встановленому процесуальним законодавством порядку, в тому числі у встановлені строки після ухвалення рішення суду.

Також у клопотанні (вх. № 10638 від 06.08.2024 року) представник позивача зазначив, що докази понесених судових витрат на професійну допомогу будуть надані згідно приписів ГПК протягом 5 днів після ухвалення рішення.

21.08.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Субочева С. Ю. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/853/24 у розмірі 14 000,00 грн (вх. № 11198, сформовано в системі "Електронний суд" - 20.08.2024 року).

Ухвалою суду 22.08.2024 року було прийнято вищезазначену заяву представника позивача (вх. № 11198 від 21.08.2024 року) до розгляду; запропоновано відповідачу подати письмові заперечення (за наявності таких заперечень) на зазначену заяву представника позивача та в строк до 29.08.2024 року надати їх суду та позивачу.

При вирішенні заяви представника позивача - Субочева С. Ю. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі №917/853/24 у розмірі 14 000,00 грн (вх. № 11198 від 21.08.2024 року), суд враховує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.05.2024 року, додаткової угоди №1 від 17.05.2024 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 17.05.2024 року, акту приймання-передачі наданих послуг від 20.08.2024 року за договором про надання правової (правничої) допомоги від 17.05.2024 року, ордеру Серія АН №1421665 від 20.05.2024 року.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.05.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" (далі - замовник) та адвокат Субочев С. Ю. (далі - виконавець) уклали договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - договір).

Відповідно до умов договору:

- замовник дає завдання, а виконавець зобов`язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату юридичні послуги (п. 1.1 договору);

- завдання, передбачене п. 1.1. договору, складається з представлення інтересів замовника в цілому в усіх без винятку підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, судах всіх рівнів та інстанцій, органах внутрішніх справ, прокуратури, а також будь-яких інших контролюючих та правоохоронних органів з будь-яких питань, а також кримінальних справах (кримінальних провадженнях), у яких відкрито провадження відповідно до норм чинного законодавства. За цим договором виконавцю також надано право на представництво замовника у Торгово-промисловій палаті України та її територіальних органах з правом підпису відповідних заяв та документів, отримання кореспонденції, сертифікатів та інших документів (п. 1.2 договору);

- за фактом надання послуг сторони підписують акт наданих послуг, який складається виконавцем та у якому зазначаються всі надані за цей період послуги та їх вартість. Замовник зобов`язаний підписати такий акт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання (п. 2.3 договору);

- строк цього договору починає свій перебіг з моменту підписання сторонами даного договору та діє до 31.12.2025 року (п. 5.2 договору).

Також 17.05.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" (далі - замовник) та адвокат Субочев С. Ю. (далі - виконавець) уклали додаткову угоду №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 17.05.2024 року (далі - додаткова угода).

Додатковою угодою № 1 сторони узгодили вартість робіт та послуг виконавця за завданням щодо представництва, захисту прав та інтересів замовника під час розгляду господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" до Підприємства об`єднання громадян "Полтавське учбово - виробниче підприємство "Полтаваелектро" Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості за договором поставки №08/10-19 від 07.10.2019 року.

Відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг від 20.08.2024 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 17.05.2023 року виконавцем надано, а замовником прийнято юридичні послуги з представництва інтересів та захисту прав замовника по с праві №917/853/24 за позовом ТОВ "АРТЕКС-ТРЕЙД" до Підприємства об`єднання громадян "Полтавське учбово - виробниче підприємство "Полтаваелектро" Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості за договором поставки №08/10-19 від 07.10.2019 року, а саме:

- юридична усна консультація з вивченням документів - 2000,00 грн;

- підготовка та складання процесуальної заяви по суті справи - позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором 5000, 00 грн;

- підготовка та складання процесуальної заяви - клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи та прийняття рішення - 500, 00 грн;

- підготовка та складання процесуальної заяви - про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу - 1500, 00 грн;

- додаткова винагорода адвоката за здійснення захисту та представництва інтересів замовника у зв`язку із вирішенням справи №917/853/24 на користь замовника, в т.ч. частково - 5000, 00 грн.

Загальний розмір наданих послуг становить 14 000,00 грн.

На дату ухвалення додаткового рішення відповідачем не було подано клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 року по справі 910/9714/22, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд також враховує правову позицію об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у поставі від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 про те, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (аналогічна позиція зазначена у додатковій постанові Верховного суду від 19.06.2024 року по справі №910/6306/23).

Так, в акті приймання - передачі наданих послуг, зазначено, що адвокат Субочев С. Ю. надав послугу з підготовки та складання процесуальної заяви - про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, вартість якої становить 1 500,00 грн.

Отже суд дійшов висновку про те, що зазначені витрати у розмірі 1 500,00 грн не підлягають розподілу.

Також не підлягають розподілу судові витрати у розмірі 500,00 грн за надану послугу - підготовка та складання процесуальної заяви - клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами справи та прийняття рішення, оскільки вона не стосується суті спору і безпосереднього захисту порушених прав та інтересів клієнта в межах судової справи про стягнення заборгованості за договором.

Що ж стосується решти заявлених витрат у розмірі 12 000,00 грн (в тому числі 5 000,00 грн додаткової винагороди адвоката за здійснення захисту та представництва інтересів замовника у зв`язку із вирішення справи №917/853/24 на користь замовника, в т.ч. частково), враховуючи такі наведені вище критерії як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для покладення цих витрат на відповідача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 12 000,00 грн.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, вивчивши надані документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також те, щорішенням суду позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі №917/853/24 про відшкодування судових витрат у розмірі 14 000,00 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 11 995,27 грн (юридична усна консультація з вивченням документів (2000,00 грн), підготовка та складання процесуальної заяви по суті справи - позовна заява про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором (5000, 00 грн), додаткова винагорода адвоката за здійснення захисту та представництва інтересів замовника у зв`язку із вирішенням справи №917/853/24 на користь замовника, в т.ч. частково (5000, 00 грн).

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240,244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача Субочева С. Ю. про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу по справі №917/853/24 (вх. № 11198 від 21.08.2024 року) задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Полтавське учбово - виробниче підприємство "Полтаваелектро" Українського товариства сліпих (вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, м. Полтава, 36021, ідентифікаційний код 03967872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕКС-ТРЕЙД" (вул. Чуваська, 8, прим. Б - 4, м. Харків, 61177, ідентифікаційний код 42644952) 11 995,27 грн витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В іншій частині відмовити.

Рішення складено та підписано 11.09.2024 р. (після виходу судді з лікарняного).

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко