Рішення

від 05.09.2024 по справі 917/448/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 Справа № 917/448/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ», 36002, Полтавська область, м. Полтава, вул.Європейська, буд.60 А ідентифікаційний код: 36903479

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Схід», 39800, Полтавська область, м.Горішні Плавні, вул.Добровольського, буд.14 ідентифікаційний код: 34633438

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Схід» про стягнення 4604,71грн. - 3% річних та 5617,75грн. - інфляційних втрат, нарахованих за несплату орендної плати за період з 14.02.2024 по 14.03.2024.

В обгрунтування позову, позивач зазначає наступне.

Так, рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 року у справі №917/1673/22 було частково задоволено позов ТОВ «СІТІ МОЛЛ МЕНЕДЖМЕНТ» до ТОВ «Економ-Схід» та стягнуто з ТОВ «Економ-Схід» на користь TOB «СММ» 1 872 584,02 грн. основного боргу з орендної плати, 28 088,76 грн. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 року у справі №917/І673/22 набрало законної сили 18.01.2024. Проте, ТОВ «Економ-Схід» заборгованість оплатило лише 22.03.2024

Отже, відповідач є таким, що порушив зобов`язання за Договором суборенди, відтак підлягає притягненню до господарсько-правової відповідальності.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.04.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

11.04.2024 за вхід. № 4972 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що ним оскаржено рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 року у справі №917/1673/22 у касаційному порядку.

11.04.2024 за вхід. № 4989 від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 20.05.2024 суд ухвалив перейти до розгляду справи № 917/448/24 за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 05.09.2024.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між ТОВ «Сіті Молл Менеджмент» та ТОВ «Економ-Схід» у справі укладено договір суборенди нерухомого майна №2 від 06.08.2019 року.

За умовами п 1.1. Договору суборенди орендар зобов`язується передати, а суборендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нежитлові приміщення будівлі (надалі - об`єкт оренди), які знаходяться за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 43.

Відповідно до п.5.1. Договору суборенди об`єкт оренди передається суборендарю у фактичне використання по акту прийому -передачі об`єкта оренди в користування - акт №2 після завершення суборендарем опоряджувальних робіт.

Орендар передав об`єкт оренди, а суборендар прийняв об`єкт оренди в користування по договору, про що сторони підписали акт №2 приймання-передачі від 10.09.2019 року.

Згідно з п.4.1. Договору суборенди строк оренди: тридцять п`ять місяців з дати підписання акту №2 прийому-передачі об`єкта оренди в користування.

На дату підписання вказаного акту сторони встановили строк оренди - з 10.09.2019 року по 10.08.2022 року.

Згідно з п. 6.1 Договору суборенди Суборендар зобов`язаний вносити плату за користування об`єктом оренди (орендну плату) в розмірах і в строки, обумовлені цим договором.

Орендна плата нараховується Суборендареві з дати підписання сторонами акту №2 (п.6.6. Договору суборенди).

Згідно з п. 6.9 Договору суборенди орендна плата сплачується суборендарем щомісяця, авансом, впродовж 3 (трьох) банківських днів, після виставлення відповідного рахунку орендарем.

Відповідач орендну плату сплатив частково: позивач врахував як оплату орендної плати авансові платежі відповідача в сумі 181611,31 грн. сплачені станом на 01.12.2021 року, кошти в сумі 150000,00 грн. сплачені 17.12.2021 року, суму гарантійного платежу в розмірі 190439,00 грн.

Заборгованість відповідача з орендної плати становила 1 872 584,02 грн.

Оскільки, Відповідач не сплатив кошти, Позивач у грудні 2022 року звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних послуг по Договору суборенди.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 року у справі №917/1673/22 (повний текст складено 23.10.2023 року, суддя Безрук Т.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Економ-Схід» на користь TOB «СММ» 1 872 584,02 грн. основного боргу з орендної плати, 28 088,76 грн. відшкодування витрат з оплати судового збору. В іншій частині - у позові відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 року у справі '№917/1673/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Молл Менеджмент» про розподіл судових витрат задоволено частково. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Схід» про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Економ-Схід» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Молл Менеджмент» 17 442,82 грн. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Східного апеляційного Господарського сулу від 18.01.2024 року у справі № 917/1673/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ- Схід» задоволено частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 року у справі №917/І673/22 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 року у справі №917/1673/22 змінено: абзац 3 додаткового рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 року справі №917/1673/22 викласти в наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Економ-Схід» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Молл Менеджмент» 14 473,66 грн. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. В решті додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 24.10.2023 року у справі №917/1673/22 залишено без змін.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Як зазначає позивач в позовній заяві та відповідно до платіжної інструкції № 3699 від 22.03.2024 ТОВ «Економ-Схід» оплатило заборгованість з орендної плати по Договору суборенди 22.03.2024.

Враховуючи порушення відповідачем умов Договору в частині порушення строку оплати із посиланням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач заявив до стягнення з відповідача 4 604,71 грн 3% річних та 5 617,75грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 14.02.2024 по 14.03.2024 (розрахунок ціни позову долучений до матеріалів справи).

При вирішення спору суд виходить з наступного.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір підряду.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 в справі № 917/1673/22 заборгованість відповідача за Договором становить 1 872 584,02 грн основного боргу.

Постановою Східного апеляційного Господарського сулу від 18.01.2024 року у справі № 917/1673/22 Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.10.2023 року залишено без змін.

Відповідно до пункту 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.1.02023 по справі № 917/1673/22 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, відповідач перерахував позивачу 1 872 584,02 грн основного боргу 22.03.2024

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом..

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суми, які кредитор може стягнути з боржника відповідно до статті 625 ЦК України носять компенсаторний характер, а право на їх стягнення з`являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові КГС у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, за якою якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що їх розмір не перевищує розрахований судом, тому підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Економ-Схід" (вул.Добровольського, 14, м.Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 34633438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Молл Менеджемент" ( вул.Європейька, 60-а, м.Полтава, 36022, код ЄДРПОУ 36903479) 4604,71грн. - 3% річних та 5617,75грн. - інфляційних втрат, а також 3028,00грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 11.09.2024

Суддя Кльопов І.Г.