Постанова

від 02.09.2024 по справі 904/868/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/868/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024

у справі № 904/868/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал-Груп» та Товариства обмеженою відповідальністю «Естейт Сіті»

до:

1) Дніпровської міської ради;

2) Військової частини НОМЕР_1 ;

3) Міністерства оборони України

третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання недійсними актів про примусове відчуження майна,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал-Груп" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Естейт Сіті" звернулись до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просили: 1) визнати незаконним та скасувати наказ від 11.03.2022 №11аг "Про примусове відчуження майна на користь підрозділів військової частини", виданий військовою частиною НОМЕР_1 за погодженням Дніпровської міської ради №7/10-469 від 11.03.2022; 2) визнати недійсним акт про примусове відчуження або вилучення майна, складений та підписаний військовою частиною НОМЕР_1 та Дніпровською міською радою щодо нерухомого майна, належного ТОВ "Квартал-Груп" розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 35 та складається: літ. Л-1, нежитлова будівля, загальною площею 280,7 кв.м.; літ. В-навіс, загальною площею 180,0 кв.м.; літ. М-навіс, загальною прощею площею 180,0 кв.м.; літ. Н- вагончик (тимчас.), загальною площею 16,5 кв.м.; літ. П - ТП (тимчас.), загальною площею 7,6 кв.м.; літ. Р- бесідка (тимчас.), загальною площею 10,9 кв.м.; №1 - ворота, площею 8,8 кв.м.; №2 - огорожа, площею. 581,3 кв.м.; № 3 - хвіртка, площею 2,0, кв.м.; №4 огорожа, площею 38,3 кв.м.; №5 - ворота, площею 9,1 кв.м; №6- хвіртка, площею 2,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19560431201; 3) визнати недійним акт про примусове відчуження або вилучення майна, складений та підписаний військовою частиною НОМЕР_1 та Дніпровською міською радою щодо нерухомого майна належного ТОВ "Естейт Сіті", розташованого за адресою: м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, 47А, а саме нежитлової одноповерхневої споруди Виставкового центру літ. А-1, навіси літ. А', A'', A''', огорожі № 1,2,3, І - мостіння, загальною площею 2700 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3040294112101.

В обґрунтування заявленого позову позивачі як на фактичні обставини посилалися на те, що 25.03.2022 за місцем розташування спірного нерухомого майна позивачів прибула група осіб, частина яких була у військовому обмундируванні, які зайняли територію, прилеглу до нерухомого майна, та почали його демонтування і знищення. В обґрунтування таких дій особами, що захопили територію, було пред`явлено наказ командира військової частини від 11.03.2022 №11аг «Про примусове відчуження майна на користь підрозділів військової частини». На виконання наказу від 11.03.2022 №11аг «Про примусове відчуження майна на користь підрозділів військової частини» складались акти про примусове відчуження або вилучення майна.

За доводами позивачів, викладеними у позовній заяві, наказ від 11.03.2022 №11аг було прийнято не для використання майна в умовах правового режиму воєнного стану та не для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану, а на користь підрозділів територіальної оборони, які не є органом державної влади, тобто з порушенням п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», ч. 2 ст. 326 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 та п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Також у позовній заяві позивачі посилалися на те, що наказ від 11.03.2022 №11аг видано з порушенням статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки, окрім зазначеного, втручання держави у право власності не переслідувало легітимної мети, а зі змісту наказу не вбачається, що держава дійсно потребувала спірного майна для конкретної мети.

Отже, за доводами позивачів, наказ від 11.03.2022 №11аг підлягає визнанню незаконним та скасуванню як такий, що прийнятий з порушенням актів законодавства і порушує право власності позивачів.

Як наслідок, також підлягають визнанню незаконними та скасуванню акти про примусове відчуження або вилучення майна (документи, що припиняють право власності особи, у якої примусово відчужується майно, та документи, на підставі яких виникає право власності у особи, на користь якої здійснюється примусове відчуження майна), складені на підставі наказу від 11.03.2022 №11аг.

03.04.2023 від позивачів до Господарського суду міста Києва надійшла «заява про зміну підстав позову». У поданій заяві позивачі, окрім обставин відсутності мети задоволення потреб держави в умовах воєнного стану, посилалися також на відсутність передбачених законодавством умов, які можуть бути покладені в основу рішення про вилучення цивільного об`єкта для забезпечення оборони України. Відсутність таких умов полягає у відсутності потреб у використанні Державою майна, яке б могло надати військову перевагу. У наказі від 11.03.2022 №11аг не наведено обґрунтування щодо віднесення майна до військового об`єкта за критерієм «повне або часткове зруйнування, якого в конкретних умовах обстановки надає явну військову перевагу» у розумінні визначення військового об`єкта, наведеного у пункті 11 глави 2 розділу І Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерством оборони України №164 від 23.03.2017.

Оцінюючи зміст вказаної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку, що вона є заявою про зміну підстав позову, оскільки обставини, зазначені у позові, та у «заяві про зміну підстав», пов`язані з дослідженням різних фактів (в рамках вирішення можливості вилучення майна на користь підрозділів територіальної оборони підлягає з`ясуванню компетенція останнього, натомість відсутність умов для вилучення цивільного об`єкту стосується з`ясування військової необхідності), і встановлення обґрунтованості однієї не має наслідком обґрунтованість іншої, або навпаки.

22.03.2024 позивачами до Господарського суду міста Києва було подано заяви про зміну предмета позову, в яких предмет позову сформовано таким чином:

1) Визнати незаконним та скасувати наказ від 11.03.2022 №11аг «Про примусове відчуження майна на користь підрозділів військової частини», виданий військовою частиною НОМЕР_1 за погодженням Дніпровської міської ради №7/10-469 від 11.03.2022.

2) Визнати недійсним акт про примусове відчуження або вилучення майна, складений та підписаний військовою частиною НОМЕР_1 та Дніпровською міською радою щодо нерухомого майна належного ТОВ «Квартал-Груп», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 35 та складається: літ. Л-1, нежитлова будівля, загальною площею 280,7 кв.м.; літ. В-навіс, загальною площею 180,0 кв.м.; літ. М- навіс, загальною площею 180,0 кв.м.; літ. Н - вагончик (тимчас.), загальною площею 16,5 кв.м.; літ. П - ТП (тимчас.), загальною площею 7,6 кв.м.; літ. Р - бесідка (тимчас.), загальною площею 10,9 кв.м.; № 1 - ворота, площею 8,8 кв.м.; № 2 - огорожа, площею 581,3 кв.м.; № 3 - хвіртка, площею 2,0 кв.м.; №4 - огорожа, площею 38,3 кв.м.; № 5 -ворота, площею 9,1 кв.м.; № 6- хвіртка, площею 2,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 19560431201.

3) Витребувати від військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ «Квартал-Груп» споруди (складові частини/елементи): літ. Л-1, нежитлова будівля, загальною площею 280,7 кв.м.; літ. В-навіс, загальною площею 180,0 кв.м.; літ. М- навіс, загальною площею 180,0 кв.м.; літ. Н - вагончик (тимчас.), загальною площею 16,5 кв.м.; літ. П - ТП (тимчас.), загальною площею 7,6 кв.м.; літ. Р - бесідка (тимчас.), загальною площею 10,9 кв.м.; № 1 - ворота, площею 8,8 кв.м.; № 2 - огорожа, площею 581,3 кв.м.; № 3 - хвіртка, площею 2,0 кв.м.; №4 - огорожа, площею 38,3 кв.м.; № 5 - ворота, площею 9,1 кв.м.; № 6- хвіртка, площею 2,5 кв.м..

4) Визнати недійсним акт про примусове відчуження або вилучення майна, складений та підписаний військовою частиною НОМЕР_1 та Дніпровською міською радою щодо нерухомого майна належного ТОВ «Естейт Сіті», розташованого по за адресою: АДРЕСА_1 , а саме нежитлової одноповерхової споруди Виставкового центру літ. А-1, навіси літ. А', А'', А''', огорожі №1, 2, 3, І - мостіння, загальною площею 2700 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 304029412101.

5) Витребувати від військової частини НОМЕР_1 на користь ТОВ «Естейт Сіті» споруди (складові частини/елементи): нежитлова одноповерхова споруда виставкового центру літ. А-1, навіси літ. А', А'', А''', огорожа № 1, 2, 3, І - мостіння.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 відмовлено в прийнятті до розгляду заяв позивачів про зміну предмета позову. Мотивами відмови суду першої інстанції в прийнятті заяв позивачів від 22.03.2024 про зміну предмета позову було те, що позивачі в заяві від 30.03.2023 (дата реєстрації судом 03.04.2023) вже доповнювали підстави позову новими обставинами, що прирівнюється до того, що позивачі вже змінювали підстави позову, а тому, з огляду на положення ч. 3 ст. 46 ГПК України, позбавлені права змінювати предмет позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 апеляційні скарги позивачів на протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 про відмову в прийнятті до розгляду заяв позивача про зміну предмета позову задоволено, протокольну ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 про відмову в прийнятті до розгляду заяв позивача про зміну предмета позову скасовано, матеріали справи №904/868/22 повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Виходячи зі змісту заяви позивачів від 03.04.2023, останні у даному випадку не змінювали обставин, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги (фактичні обставини залишилися ті самі), а лише доповнили їх новими обставинами та посиланнями на норми права, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову. У заяві від 03.04.2023 збережено підстави позову, які вказувались у первісній позовній заяві. Відтак, колегія суддів розцінила відповідні заяви ТОВ «Квартал-груп» та ТОВ «Естейт сіті» як заяви про зміну предмета позову, які полягають у доповненні вимог, з якими позивачі звернулися до відповідачів, вимогами про витребування майна. При цьому суд зазначив, що метою заявлення як первісно сформованих у позові, так і доповнених заявами про зміну предмета позову вимог є захист права власності позивачів на майно, яке, як стверджують позивачі, було незаконно вилучене/відчужене у них в умовах правового режиму воєнного стану, введеного в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України, на підставі спірних наказів та актів вилучення майна. Тобто відповідні вимоги пов`язані єдиними підставами позову та є похідними від первісних. З огляду на викладене, враховуючи, що суд не встановив, що заявою від 03.04.2023 позивачі змінювали підстави позову, колегія суддів зазначила, що позивачі не були позбавлені права у межах підготовчого провадження змінити предмет позову, про що і були подані заяви від 22.03.2024. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд зазначив про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у прийнятті до розгляду заяв позивача про зміну предмета позову.

В свою чергу, ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Квартал-Груп» заяву про зміну предмета позову та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Естейт сіті» заяву про зміну предмета позову.

Ухвала суду мотивована тим, що за приписами ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, тобто одночасна зміна предмета та підстав позову законом не допускається. Суд зазначив, що позивачі, реалізувавши 03.04.2023 право щодо зміни підстави позову, позбавлені процесуальної можливості в рамках цієї справи змінити предмет позову, а тому відповідні заяви від 22.03.2024 підлягають поверненню останнім.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (колегія суддів у складі: Михальська Ю.Б. - головуючий, Іоннікова І.А., Тищенко А.І.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 про повернення позивачам заяв про зміну предмета позову скасовано, матеріали справи №904/868/22 повернуто до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відмова у прийнятті заяви про зміну предмета позову має супроводжуватись одночасним поверненням такої заяви заявникові та має бути одноактною (нерозривною) процесуальною дією. В свою чергу, оскільки матеріалами справи підтверджується, що фактично повернення згідно з ухвалою суду від 22.04.2024 заяв про зміну предмета позову позивачам стало наслідком відмови позивачам протокольною ухвалою від 08.04.2024 у прийнятті до розгляду заяв про зміну предмета позову, яка у подальшому була скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 у даній справі, те, що такі ухвали перебувають у нерозривному зв`язку одна з одною, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №904/868/22. При цьому зазначив, що оцінка доводам учасників справи, які покладені в обґрунтування наявності/відсутності у позивачів права на подання заяви про зміну предмета позову, надана судом апеляційної інстанції у постанові від 14.06.2024 у даній справі в межах перегляду протокольної ухвали суду від 08.04.2024.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Дніпровська міська рада звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції про повернення позивачам заяв про зміну предмета позову залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимог заявник касаційної скарги посилається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про правомірність подання позивачами заяви про зміну предмета позову, оскільки позивачі вже до цього змінили підстави позову, і відповідна заява була прийнята судоми першої інстанції. Відтак, подаючи заяву про зміну предмета позову, позивачі одночасно зі зміною підстав позову хочуть і змінити предмет позову, що протирічить положенням ст. 46 ГПК України. Також по суті позивачами заявлені нові позовні вимоги про витребування майна. Посилається на неврахування висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 17.02.2023 у справі № 902/560/20(902/301/21).

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 08.08.2024.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 01.08.2024 від ТОВ "Квартал-Груп" надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - залишити без змін.

З метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про розгляд справи у розумний строк у розумінні положень ст. 114 ГПК України, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену постанову апеляційного, а також ухвалу місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів звертає увагу, що відповіді на відповідні доводи Дніпровської міської ради надані у постанові Верховного Суду від 02.09.2024 у справі № 904/868/22 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Дніпровської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024, якою касаційні скарги залишені без задоволення, а оскаржена постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Так Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Виходячи зі змісту заяви позивачів від 03.04.2023, останні у даному випадку не змінювали обставин, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги (фактичні обставини залишилися ті самі), а лише доповнили їх новими обставинами та посиланнями на норми права, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову. У заяві від 03.04.2023 збережено підстави позову, які вказувались у первісній позовній заяві. Враховуючи зазначене, заявою від 03.04.2023 позивачі підстави позову не змінювали. Вказаного скаржниками не спростовано. Відтак, позивачі не були позбавлені права у межах підготовчого провадження змінити предмет позову, про що і були подані заяви від 22.03.2024.

В свою чергу, у постанові від 17.06.2024 у цій справі апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відмова у прийнятті заяви про зміну предмета позову має супроводжуватись одночасним поверненням такої заяви заявникові та має бути одноактною (нерозривною) процесуальною дією. Оскільки матеріалами справи підтверджується, що фактично повернення згідно з ухвалою суду від 22.04.2024 заяв про зміну предмета позову позивачам стало наслідком відмови позивачам протокольною ухвалою від 08.04.2024 у прийнятті до розгляду заяв про зміну предмета позову, яка у подальшому була скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 у даній справі, те, що такі ухвали перебувають у нерозривному зв`язку одна з одною, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №904/868/22.

Верховний Суд повністю підтримує вказані висновки, оскільки п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Таким чином, відмова у прийнятті заяви про зміну предмета позову має супроводжуватись одночасним поверненням такої заяви заявникові та має бути одноактною (нерозривною) процесуальною дією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції керується висновками, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки в ході касаційного розгляду не було виявлено порушень норм процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у касаційному провадженні також не має, у зв`язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржена постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржене судове рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 904/868/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.