Ухвала

від 09.09.2024 по справі 927/1531/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 927/1531/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Краснов Є.В.

за касаційною скаргою Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024

та рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2024

у справі № 927/1531/23

за позовом Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до:

1) Фізичної особи підприємця Чмихуна Михайла Олександровича;

2) Гончарівської селищної ради

про визнання недійсним рішення уповноваженої особи та договору про виконання робіт як таких, що суперечать інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони; застосування наслідків відповідної недійсності правочину та стягнення 771 970,52 грн,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби звернуся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чмихуна Михайла Олександровича та Гончарівської селищної ради про:

- визнання недійсним рішення Гончарівської селищної ради, оформленого протоколом від 18.03.2021 № 44 щодо визнання переможцем та намір укласти з Фізичною особою-підприємцем Чмихуном Михайлом Олександровичем договір про закупівлю робіт відносно об`єкта: Капітальний ремонт системи теплопостачання Лебедівської сільської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: вул. Центральна, 50, с. Лебедівка Козелецького району Чернігівської області;

- визнання недійсним договору від 29.03.2021 № 21 на виконання робіт відносно об`єкта: Капітальний ремонт системи теплопостачання Лебедівської сільської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини за адресою: вул. Центральна, 50, с. Лебедівка Козелецького району Чернігівської області, укладеного між Гончарівською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем Чмихуном Михайлом Олександровичем;

- стягнення з Фізичної особи-підприємця Чмихуна Михайла Олександровича на користь Гончарівської селищної ради 771 970,52 грн;

- стягнення з Гончарівської селищної ради одержаних нею за рішенням суду 771 970,52 грн в дохід держави.

Позов обґрунтовано порушенням законодавства про публічні закупівлі під час проведення процедури торгів, законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що спотворили результати закупівлі. Нормативно-правовою підставою позову визначені, зокрема, норми ст.ст. 203, 215, 216, ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 6, 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст.ст. 33, 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2024 (суддя Романенко А.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 (колегія суддів у складі: Ходаківська І.П. - головуючий, Демидова А.М., Владимиренко С.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що прокурор не довів належними та допустимими доказами у чому конкретно полягала завідомо суперечлива інтересам держави і суспільства мета укладення оспорюваного договору, наявність протиправних наслідків за фактом виконання оскаржуваного правочину, а також наявність вини ФОП Чмихуна М.О. у формі умислу. Прокурор не обґрунтував спрямованість та відповідність оспорюваного договору ознакам, які б свідчили про посягання на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства. В свою чергу, узгодженість дій учасників публічної закупівлі, що свідчить про порушення ними саме антимонопольного законодавства, та як наслідок, притягнення таких суб`єктів до відповідальності у вигляді накладення штрафів органами Антимонопольного комітету України не є безумовною підставою для кваліфікації правочину, укладеного за результатами такої закупівлі, як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 ЦК України та ст.208 ГК України, без доведення протиправних наслідків оспорюваного правочину та його завідомої суперечної мети інтересам держави та суспільства (направлення кінцевого результату оскаржуваного правочину всупереч економічним інтересам держави).

Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, зазначив, що вимога про визнання недійсною закупівлі не є ефективним способом захисту у цій справі, оскільки рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору) і його оскарження не призведе до поновлення права. Відтак, суд відмовив в позові в зазначеній частині з мотивів неналежно обраного способу захисту права, порушеного у спірних правовідносинах.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, Заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суди обох інстанцій неправильно застосували ч. 3 ст. 42 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 7, 9, 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 4, 6, 10, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 1, 2, 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст.ст. 3, 13, 203, 215, 228 ЦК України та порушили норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 13, 53, 73, 75, 76-79, 86, 236 ГПК України. За доводами скаржника, відмовляючи у задоволенні позову про визнання оспорюваного правочину недійсним, суди дійшли неправильного висновку про відповідність державним інтересам антиконкурентних узгоджених дій та спотворення результатів проведеної процедури закупівлі шляхом заміни конкуренції на координацію з очікуваним для обох учасників результатом закупівлі. Також безпідставно вважали взаємовиключними факт визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій до винного у порушенні норм антиконкурентного законодавства суб`єкта господарювання. В свою чергу, поряд з необхідністю оцінити оспорюваний правочин на відповідність приписам діючого на час спірних правовідносин законодавства, суди помилково обмежились лише з`ясуванням його фактичного виконання, а також констатацією відсутності будь-яких негативних наслідків. До того ж суди не врахували, що в закупівельному процесі порушення державних інтересів внаслідок недотримання конкуренції та вчинення антиконкурентних узгоджених дій, не лише негативно відображається на кінцевих результатах конкретної закупівлі, а й негативно впливає на ступінь довіри, прозорості та справедливості при проведенні процедур закупівель взагалі, усвідомлення суб`єктами господарювання дотримання встановлених державою норм законодавства і не зловживати можливістю уникнути необхідності їх дотримання фактом виконання зобов`язання.

Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: ст.ст. 1, 5, 7, 9, 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст.ст. 4, 6, 10, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 3, 13, 203, 215, 228 ЦК України у спірних правовідносинах (зокрема, наявності/відсутності порушення державних інтересів внаслідок порушення основоположного принципу публічних закупівель - добросовісної конкуренції серед учасників, та, як наслідок, спотворення торгів, укладення оспорюваного договору про закупівлю у зв`язку зі вчиненням антиконкурентних узгоджених дій).

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.07.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17.09.2024 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 08.08.2024.

До Касаційного господарського суду 02.08.2024 від Північного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення, у яких позивач вказує, що законодавством чітко визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, до яких не належить право на подання позову до суду з вимогами про визнання недійсними договору та рішення уповноваженої особи. Також просить здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

До Касаційного господарського суду 08.08.2024 від Гончарівської селищної ради надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на правильність викладених у них висновків та помилковість доводів скаржника.

До Касаційного господарського суду 08.08.2024 від ФОП Чмихуна М.О. надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому представник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на правильність викладених у них висновків та помилковість доводів скаржника.

Під час підготовки справи до розгляду Верховним Судом встановлено, що 02.08.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 918/1043/21, в якій колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказувала на наявність виключної правової проблеми у застосуванні ч. 3 ст. 228 ЦК України з урахуванням ст.ст. 203, 216 цього Кодексу та ст. 208 ГК України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також на необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (ч. 3 ст. 216 ЦК України). Крім цього, в ухвалі про передачу справи № 918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідна колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначала про необхідність викладення висновку щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Велика Палата Верховного Суду у вказаній ухвалі зазначила, що підстава для передання цієї справи, передбачена ч. 5 ст. 302 ГПК України, не знайшла свого підтвердження. Разом з цим Велика Палата Верховного Суду вважала обґрунтованими мотиви колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в частині наявності підстави для передання справи на її розгляд, передбаченої ч. 4 ст. 302 ГПК України.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2024 повідомлено учасників справи № 918/1043/21, що судове засідання з розгляду касаційної скарги Приватного підприємства «Фірма «ДАН» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 відбудеться 18.09.2024.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Оскільки правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/1043/21 може мати суттєве значення для правильного вирішення спору у цій справі, колегія суддів, з метою дотримання єдності судової практики Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 927/1531/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд,-

У Х В А Л И В:

Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2024 у справі № 927/1531/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 918/1043/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Краснов Є.В.