Ухвала

від 11.09.2024 по справі 320/33236/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа №320/33236/23

адміністративне провадження № К/990/33135/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі №320/33236/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 15.08.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі №320/33236/23, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА» відмовити в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд виходить з наступного.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 20.03.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА» задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 29.08.2023 №15958/0707, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у загальному розмірі 24086947,30грн (у тому числі: податкове зобов`язання - 23161989,00грн, штрафні (фінансові) санкції - 924958,30грн).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, зокрема, про допущення контролюючим органом істотних порушень норм Податкового кодексу України під час призначення перевірки, які зумовлюють недопустимість як доказу акта перевірки про порушення позивачем норм податкового законодавства. Так, суди зазначили про протиправність призначеної відносно позивача документальної планової виїзної перевірки, оскільки наказ про її проведення видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» (далі - Постанова КМУ №89), в той час як був чинним і незміненим пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яким введено мораторій на проведення відповідної документальної перевірки.

Обґрунтовуючи такі висновки, суди першої та апеляційної інстанцій послались на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21 у питанні застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і Постанови КМУ №89, а також від 17.05.2022 у справі №520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21 у питанні впливу таких порушень на правомірність податкових повідомлень-рішень - відсутність законних підстав для проведення документальної планової виїзної перевірки має правовим наслідком визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.

У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України із посиланням на пункт на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України вважає наявними підстави для відступлення від вищенаведених висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме скаржник стверджує, що судами здійснено неправильне тлумачення:

- положень глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України з ігноруванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17; -

- положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки, як стверджує скаржник, процедурні порушення щодо призначення та проведення контролюючого заходу не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки вони не могли об`єктивно вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки акта індивідуальної дії;

- положень пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів встановила, що Верховний Суд, зокрема, але не виключно, у постановах від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 17.05.2022 у справі № 520/592/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21, від 12.10.2022 у справі №160/24072/21, від 28.10.2022 у справі №600/1741/21-а, від 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21, від 23.02.2023 у справі №160/20112/21, від 23.02.2023 у справі №600/1402/22-а тощо, виклав правову позицію про те, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення перевірок, була чинною, її дія не зупинялась. Виходячи зі змісту пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України. Верховний Суд дійшов висновку, що за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податкового кодексу України і в постанові Кабінету Міністрів України - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України. Отже, проведення перевірки на підставі Постанови КМУ №89 (в умовах чинності пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України) є протиправним і тягне за собою наслідки у вигляді скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, у якій подано касаційну скаргу, в частині застосування норм пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Постанови КМУ №89 відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у подібних правовідносинах.

Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що питання застосування до спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17, Верховний Суд вже вирішував у постанові від 28.12.2022 у справі №420/22374/21. Зокрема суд зазначив, що у процитованому висновку Великої Палати Верховного Суду не йдеться про те, що підтвердження обґрунтованості висновків по суті виявлених порушень за результатами проведеної перевірки нівелює правове значення та наслідки всіх процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення та/або проведення перевірок. Разом з тим постанова Великої Палати Верховного Суду не містить визначення конкретних критеріїв, за яких допущені контролюючим органом процедурні порушення є такими, що впливають або об`єктивно можуть впливати на висновки, здійснені за наслідками перевірки. Відповідно, оцінка заявлених (виявлених) процедурних порушень здійснюється судом в кожній конкретній справі.

У постановах від 28.12.2022 у справі №160/14248/21, від 28.12.2022 у справі №420/22374/21 Верховний Суд також зазначав про застосовність у таких правовідносинах висновку Верховного Суду, викладених у постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, ухваленої складом судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, відповідно до якого контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведенні перевірок, зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 Податкового кодексу України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

У розвиток зазначеного правового підходу до оцінки виявленого порушення щодо підстави для проведення перевірки Верховний Суд висловив позицію, що перевірка під час дії мораторію, встановленого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, є такою, що не породжує правових наслідків, оскільки така перевірка не повинна була відбутися в силу закону.

Таким чином, встановивши, що вид призначеної відносно позивача перевірки підпадає під дію мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що допущене контролюючим органом порушення процедури призначення перевірки тягне за собою скасування податкового повідомлення-рішення без надання правової оцінки висновкам по суті виявлених порушень.

Такі висновки не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах, зокрема, але не виключно, від 29.11.2021 у справі №280/1367/20, від 01.12.2021 у справі №400/1646/20, від 06.07.2022 у справі №815/5551/14, у яких Верховний Суд, оцінивши допущені контролюючим органом процедурні порушення, про які заявляли позивачі, дійшов висновку про визнання їх такими, що не тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень.

Посилання Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на необхідність відступлення від усталеної позиції Верховного Суду у питанні застосування пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України і Постанови КМУ №89, мають загальний характер і не містять належного правового обґрунтування. Посилання ж на те, що Постанова КМУ №89 не містить заборони на проведення перевірки та/або обов`язку таку зупинити не свідчить про те, що це впливає на висновок Верховного Суду, що така пряма заборона встановлена пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який є актом вищої юридичної сили.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 29.02.2024 у справі №640/6363/22 підтримав попередньо висловлену у постановах від 12.07.2023 у справі №320/630/22, від 21.09.2023 у справі №420/5325/22, позицію, відповідно до якої за відсутності (зняття) законодавчих обмежень на проведення перевірок (мораторію) не виключається можливість повторного проведення податкової перевірки платника податків за цей період та формування за її наслідками відповідних висновків щодо податкових правопорушень.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Отже, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів першої і апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 у справі №320/33236/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ВК СИСТЕМА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова