Постанова

від 11.09.2024 по справі 520/6885/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 520/6885/19

касаційне провадження № К/9901/35560/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Юрченко В.П., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 (суддя Спірідонов М.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваго-Рев» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваго-Рев» (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Управління від 07.03.2019 №00000391411 №00000401411.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на протиправність спірних податкових повідомлень-рішень, які були прийняті за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки, оскільки наказ на проведення такої перевірки був скасований як неправомірний за рішенням суду, що набрало законної сили, та не був реалізований.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19.08.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, позов задовольнив повністю: скасував податкові повідомлення-рішення Управління від 07.03.2019 №00000391411, №00000401411.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що за відсутності правових підстав для проведення перевірки, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки, є протиправними та підлягають скасуванню, з урахуванням того, що наказ не був реалізований.

Управління, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. Стверджує про правомірність проведення перевірки, за наслідками якої були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення. Зауважує, що судами не надано оцінку складу виявлених правопорушень, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.12.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.09.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 11.09.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов наступного висновку.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 19.10.2018 контролюючим органом складено письмовий запит №43917/10/20-40-14-11-18, який надіслано за адресою: м. Харків, вул. Благовіщенська, буд.7, 61052.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з листопада 2017 року є адреса: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, 24. Вказана адреса значиться у податкових деклараціях Товариства з податку на додану вартість за період з жовтня 2017, які були прийняті контролюючим органом без зауважень.

29.01.2019 контролюючим органом був прийнятий наказ від 29.01.2019 №622 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ваго-Рев" з 30.01.2019 тривалістю 5 робочих днів.

Правовою підставою для прийняття наказу визначений підпункт 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а фактичною підставою слугували висновки контролюючого органу про невиконання платником податків вимог письмового запиту контролюючого органу після його доведення до відома платника за правилами статей 42, 45 ПК України.

На підстав наказу від 29.01.2019 №622 та направлення на перевірку від 29.01.2019 № 750 контролюючим органом здійснено вихід на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Ланор», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року, з ТОВ «Юджин-Торг», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, з ТОВ «Агро-Роял», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2018 року, з ТОВ «Флаердей», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, з ТОВ «Андора Трейд», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2018 року, ТОВ «Бізнес Стор», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2018 року, з ТОВ «Саніта Арт», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2018 року, з ТОВ «Кіменс», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року та подальшого ланцюга постачання.

30.01.2019, 31.01.2019 та 04.02.2019 Управлінням були складені акти № 702/20-40-14-11-11/36623607, № 745/20-40-14-11-11/36623607 та № 802/20-40-14-11-11/36623607 відповідно щодо неможливості проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв`язку із ненаданням первинних документів, а також неможливості вручення запиту на надання первинних документів.

В свою чергу, контролюючим органом складено акт від 12.02.2019 №413/20-40-14-11-10/36623607 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Ланор», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року, з ТОВ «Юджин-Торг», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, з ТОВ «Агро-Роял», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2018 року, з ТОВ «Флаердей», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2018 року, з ТОВ «Андора Трейд», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2018 року, ТОВ «Бізнес Стор», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2018 року, з ТОВ «Саніта Арт», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за липень-серпень 2018 року, з ТОВ «Кіменс», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2018 року та подальшого ланцюга постачання» (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення платником вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, в внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 997208,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки Управлінням прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.03.2019:

№00000391411 (форма «Р»), яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1246510,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 997208,00 грн, за штрафними санкціями в сумі 249302,00 грн;

№00000401411 (форма «ПС»), яким до платника застосовано штрафні санкції у сумі 510,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Верховний Суд виходить із такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

При цьому, приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб`єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).

Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

При цьому, абзац п`ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки: непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення); оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.

Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За правилами пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

Положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки, яка була призначена на підставі наказу від 29.01.2019 № 622 "Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Ваго-Рев", який був предметом судового оскарження у справі №520/1010/19.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 у справі №520/1010/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваго-Рев" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування наказу задоволено: визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 29.01.2019 №622; визнано протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з приводу проведення перевірки на підставі цього наказу.

Наведене свідчить, що оспорювані у цій справі податкові повідомлення-рішення були прийняті за наслідками перевірки, наказ на проведення якої скасовано як неправомірний рішенням суду, що набрало законної сили, з урахуванням того, що вказаний наказ не був реалізований.

За таких підстав, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про протиправність спірних рішень контролюючого органу.

Відповідач у доводах касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Контролюючий орган у касаційній скарзі не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 КАС України, якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.П. Юрченко Р.Ф. Ханова