Рішення

від 09.07.2024 по справі 753/8938/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/8938/24

провадження № 2/753/6175/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (далі по тексту - позивач, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості, у якому позивач прохає стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 26 914,93 грн, 3% річних у розмірі 1 767,72 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 5 740,53 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» відповідно до Розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації №33 від 30.01.2015 «Про закріплення за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва за Керуючою компанією на праві господарського відання було закріплено об`єкти комунальної власності територіальної громади міста Києва, що перебувають у сфері управління Дарницької районної у місті Києві держаної адміністрації, зокрема і будинок АДРЕСА_1 . Так, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач свої зобов`язання щодо утримання будинку, споруд та прибудинкових територій виконує належним чином, однак відповідачі не належно виконують свої зобов`язання по оплаті таких послуг у зв`язку із чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

13.05.2024 до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідачів.

Ухвалою суду від 14.05.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Крім того, даною ухвалою суду витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію за базами даних з документальним підтвердженням про осіб, за якими зареєстровано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачів, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , направлялись ухвала про відкриття провадження у справі та позовні заяви з додатками, які повернулись на адресу суду з вказівкою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на вище викладене, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд даної справи, однак, будь-яких процесуальних документів, зокрема заяв із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та письмових відзивів на позов на адресу суду ними не направлено. Крім того, від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а відтак розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Суд, в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» відповідно до Розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації №33 від 30.01.2015 «Про закріплення за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 на підставі Договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, який оприлюднено в газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 №99 (4695), який є договором приєднання відповідно до норм статті 634 Цивільного кодексу України, та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому порядку не надали заперечення щодо умов Договору.

30.05.2024, на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2024, з Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надійшла відповідь, у якій зазначено, що згідно з даними реєстрових книг комунального підприємства квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних долях. До вказаної відповіді долучили копію свідоцтва про право власності від 22.12.2008, виданого відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві держадміністрації та зареєстрованого в реєстрі за №51065.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі є споживачами наданих позивачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 .

За приписами ст. 634 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 9 Закону України ««Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, а відповідно до ст. 7 вказаного Закону - за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Пунктом 3-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про житлово- комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189 визначено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV, споживач зобов`язаний оплачувати житлово- комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 п. 5 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця.

Згідно ч. 2 п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зважаючи на вище вказане, у разі відсутності оформленого між сторонами письмового договору на надання послуг не може бути підставою для звільнення відповідача від їх оплати, оскільки зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13 та у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц.

За період з 01.05.2015 по 31.03.2024 заборгованість по квартирі АДРЕСА_2 перед Керуючою компанією за оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій становить 26 914,93 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по послугам з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання і одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплачувати за спожиті послуги, а позивач має право вимагати від боржників виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Відповідачі не відмовлялись від надання позивачем житлово-комунальних послуг та отримували їх, разом з тим своєчасно не вносили плату за користування, у зв`яку із чим за ними утворилась заборгованість у розмірі 26 914,93 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму заборгованості, яка утворилась, позивачем нараховано відповідачам інфляційне збільшення боргу у розмірі 5 740,53 грн. та нараховано 3% річних в сумі 1 767,72 грн.

При визначенні суми боргу, суд бере за основу долучений позивачем розрахунок заборгованості, який є законним та перевірений судом.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачі розрахунок боргу наданий позивачем не спростували, відзиви на позов не надали, суд дійшов висновку, що позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 3 028,00 грн. судового збору.

Керуючись стст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП -невідомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (код ЄДРПОУ 39604270, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 438-А) заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у розмірі 26 914,93 грн, 3% річних у розмірі 1 767,72 грн, інфляційне збільшення боргу у розмірі 5 740,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП -невідомо, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» (код ЄДРПОУ 39604270, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 438-А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн. по 1 514,00 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.

Дата складання повного тексту рішення - 09.07.2024.