Ухвала

від 03.09.2024 по справі 757/36989/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36989/24-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023000000001950 від 19.10.2023, -

Учасники судового провадження:

особа, яка звернулась із клопотанням - адвокат ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

15.08.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2024 у справі № 757/10307/24-к в рамках кримінального провадження № 12023000000001950 від 19.10.2023.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою накладено арешт із забороною користування та розпорядження на автомобіль марки «MAN 27.414» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору з причепом марки «SCHROEDER» д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, власником яких являється ОСОБА_4 .

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та відсутні законні підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак директор вказує, що арешт підлягає скасуванню.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, що у відповідності до ст. 174 КПК України не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, які до нього долучено, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управління Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001950 від 19.10.2023 за ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких з території лісництв Карпатського лісового офісу ДСЛП «Ліси України» здійснюється незаконний вивіз деревини без документів на реалізацію за попереднім лісопатологічним дослідженням ДСЛП «Івано-Франківськлісозахист» код ЄДРПОУ:34078792 із заниженням класності та об`ємів деревини на користь суб`єктів господарської діяльності.

18.12.2023 проведено обшук «MAN 27.414» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору з причепом марки «SCHROEDER» д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, під час якого виявлено та вилучено автомобіль марки «MAN 27.414» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору з причепом марки «SCHROEDER» д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору в яких знаходяться колоди (штабель) деревини породи «Ялина» висотою 205 см., довжиною 310 см., шириною 230 см., що в перерахунку на об`єм становить приблизно 2 штабеля - 16,37 м3 в загальній кількості, а також дерев`яні колоди (штабеля) шириною 227 см., висотою 235 см., та довжиною 310 см., в об`ємі 18,4 м3 в загальній кількості 2 штабеля.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2024 у справі № 757/10307/24-кнакладено арешт із забороною користування та розпорядження на автомобіль марки «MAN 27.414» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору з причепом марки «SCHROEDER» д.н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, власником яких являється ОСОБА_4 в яких знаходяться колоди (штабель) деревини породи «Ялина» висотою 205 см., довжиною 310 см., шириною 230 см., що в перерахунку на об`єм становить приблизно 2 штабеля - 16,37 м3 в загальній кількості, а також дерев`яні колоди (штабеля) шириною 227 см., висотою 235 см., та довжиною 310 см., в об`ємі 18,4 м3 в загальній кількості 2 штабеля, виявлені та вилучені у ході обшуку від 18.12.2023.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що постановами слідчого від 08.12.2022вказані залізничні вагони -визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2024 задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходили з того, що арешт необхідний з метою збереження речових доказів, оскільки вказане майновідповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки сторона заявника при зверненні до суду не довела обставин, на які посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, які в своїй сукупності не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту та не спростовують мети його застосування.

Зважаючи на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини того, що досудове розслідування триває, потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала, а заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12023000000001950 від 19.10.2023 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5