Ухвала

від 03.09.2024 по справі 757/35999/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35999/24-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021000000002286 від 08.11.2021, -

В С Т А Н О В И В :

09.08.2024 ОСОБА_3 звернувся до слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 у справі № 757/33316/23-к в рамках кримінального провадження № 42021000000002286 від 08.11.2021.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що вказаною ухвалою накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на 3/4 квартири загальною площею 51.1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки «DODGE JOURNEY», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано та відсутні законні підстави для подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак директор вказує, що арешт підлягає скасуванню.

Учасники судового провадження до початку судового засідання подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, представник власника майна клопотання підтримав, прокурор проти задоволення клопотання заперечував.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, які до нього долучено, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управління Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000002286, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2,3,5 ст. 27, ч. 4 ст. 240 КК України.

У даному кримінальному провадженні досліджуються обставини за яких протягом тривалого часу, але не пізніше 15.11.2022 група осіб, до якої входять ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою між собою, в порушення правил використання надр, за відсутності дозвільних та технічних документів, які надають право на користування надрами, а саме: спеціального дозволу на користування надрами, акту про надання гірничого відводу, технічного проекту розробки та рекультиваціі? кар`єру, щорічного плану розвитку гірничих робіт на кар`єрі, геологічних звітів та протоколів підрахунку запасів піску, геолого-маркшеи?дерської, технічної та обліково-контрольної документації організували на земельних ділянках сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами: 3222486600:04:004:5073, 3222486600:04:004:5075, 3222486600:04:004:5076, 3222486600:04:004:5077, 3222486600:04:004:5078, 3222486600:04:004:5079, 3222486600:04:004:5080, 3222486600:04:004:0143, 3222486600:04:004:0147, 3222486600:04:004:0150, 3222486600:04:004:5099, 3222486600:04:004:0148, що знаходяться між селами Тарасівка Фастівського району та Крюківщина Бучанського району Київської області незаконне видобування корисних копалин місцевого значення (піску) у великих розмірах.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 у справі № 757/33316/23-кнакладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на 3/4 квартири загальною площею 51.1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки «DODGE JOURNEY», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.08.2023 задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходили з того, що арешт необхідний з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову, пред`явленого прокурором).

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Так, виходячи із тих питань, які відносяться до компетенції слідчого судді, при дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що достатніх доказів в його обґрунтування не надано, оскільки сторона заявника при зверненні до суду не довела обставин, на які посилається у своєму клопотанні, адже долучені документи, які в своїй сукупності не доводять обґрунтованості заявлених вимог про скасування арешту та не спростовують мети його застосування.

Зважаючи на викладене, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини того, що досудове розслідування триває, потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна не відпала, а заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42021000000002286 від 08.11.2021 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_8