Рішення

від 06.09.2024 по справі 757/16837/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16837/23-ц

пр. 2-3334/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді- Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань-Романенко Ю. О.

за участю:

представника позивача та третьої особи - ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3 - Мацака О. Ю.

представника відповідача - Акціонерне товариство «Банк Альянс» - Фурмана Р. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Стимул», Акціонерного товариства «Банк Альянс», треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халік Вікторія Володимирівна, про визнання недійсним правочину та визначення розміру заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс» (далі - ТОВ «Схід Фінанс»), ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Стимул» (далі - ТОВ ВТК «Стимул»), Акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс»), третя особа - ОСОБА_1 , у якому просив суд: визначити розмір заборгованості по кредитному договору № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, серія та номер : 797, виданий 07 вересня 2020 року, видавник приватний нотаріус КМНО Юдін М. А., укладений між ТОВ «Схід Фінанс» та ОСОБА_3 ; скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса КМНО Юдіна М. А. стосовно запису про право власності - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53936619 від 07 вересня 2020 року; визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: реєстровий № 2619, 2620, виданий 20 листопада 2020 року, видавник приватний нотаріус КМНО Халік В. В., укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «ВТК «Стимул»; скасувати реєстраційну дію приватного нотаріуса КМНО Халік В. В. стосовно запису про право власності - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер рішення: 55313290 від 24 листопада 2020 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до договору дарування укладеного між дарувальником ОСОБА_1 та обдарованим ОСОБА_5 від 20 липня 2020 року, позивач став власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вищевказаному укладанню договору дарування передували наступні обставини. Так, 19 жовтня 2004 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Банк Альянс» було укладено кредитний договір № 023-04/ПК на відкриття кредитної лінії. Відповідно до умов кредитного договору і на його умовах позичальник користувався кредитними коштами, які у 2014 році повернув у повному обсязі. Квартира АДРЕСА_2 стала одним із предметів іпотеки на підставі договору іпотеки від 20 жовтня 2004 року.

Іншим договором іпотеки по кредитному договору була квартира брата позивача ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 ).

Не погоджуючись із відсутністю у позичальника заборгованості за кредитним договором ПАТ «Банк Альянс» у 2014 році звернувся з відповідними позовами до суду.

В процесі апеляційного оскарження рішення Печерського районного суду м. Києва № 757/35497/14-ц за позовом ПАТ «Банк Альянс» до поручителя ОСОБА_5 (третя особа ОСОБА_1 ), відповідно до ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, у зв`язку із запереченням відповідача стосовно наявності заборгованості по цьому договору було призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: визначити розмір заборгованості позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року з додатковими угодами до нього станом на 31 жовтня 2014 року з урахуванням розрахунків, наданих суду та долучених до доказів на підтвердження погашення кредитної заборгованості.

За наслідками проведеної експертизи експерти прийшли до наступного висновку (Висновок КНДІСЕ від 30 червня 2016 року № 977/12117-12119/17-45, аркуш 22 Висновку КНДІСЕ):

«Враховуючи розбіжність між даними заяв на видачу готівки та виписки Банку в частині отримання ОСОБА_1 коштів, документально підтвердити заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року з додатковими угодами до нього, визначену ПАТ «Банк Альянс» розрахунку заборгованості станом на 31 жовтня 2014 року не видається за можливе.

За умови, якщо ОСОБА_1 за кредитним договором № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року отримано кредитні кошти в сумі 1 271 068,51 грн та 85 385,00 євро (згідно виписки банку), заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Альянс» розрахунково складає 48 654,25 Євро в тому числі: заборгованість по тілу кредиту 63 262,06 Євро; переплата по процентах 14 607,82 Євро.

За умови, якщо ОСОБА_1 за кредитним договором № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року отримано кредитні кошти в сумі 655 368,51 грн та 85 385 Євро (згідно заяви на видачу готівки), заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Альянс» розрахунково складає 135 515,00 Євро в тому числі: переплата по тілу кредиту 50 655,92 Євро; переплата по процентам 84 859,08 Євро.

Отже, на думку позивача, експерти, проаналізувавши надані документи, у тому числі кредитний договір із додатками, всі наявні первинні документи, звернення позичальника про надання йому грошових коштів, тощо, не знайшли підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором.

Більше того, експерти виявили заборгованість ПАТ «Банк Альянс» перед ОСОБА_6 (переплату) в розмірі 135 515,00 Євро.

Разом із тим, як з`ясувалося, позикодавець по Кредитному договором (ПАТ «Банк Альянс») незважаючи на вищевказаний висновок КНДІСЕ від 30 червня 2016 щодо відсутності заборгованості ОСОБА_1 по Кредитному договору; незважаючи на постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у справі № 757/35497/14-ц, якою заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року за позовом ПАТ «Банк Альянс» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по Кредитному договору скасоване, у задоволенні позову відмовлено, а також незважаючи на існуючу заборону здійснювати дії, пов`язані з відчуженням будь-яким способом предметів іпотеки (відповідно до ухвали про забезпечення позову Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2016 року у справі № 463/818/16-ц за позовом ПАТ «Банк Альянс» до ОСОБА_1 (третя особа брат ОСОБА_5 ) про стягнення заборгованості по Кредитному договору, здійснив наступні дії:

08 червня 2018 року уклав Договір № 7 про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором прав за Договором забезпечення, відповідно до якого передав права вимоги по Кредитному договору (у тому числі, по Договору Іпотеки, що є грубим порушенням чинного законодавства - умисне невиконання судового рішення) новому кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Альянс плюс» ( далі - ТОВ «Альянс плюс»).

Відповідно до пункту 2.2. вищевказаного Договору № 7 розмір заборгованості боржника ОСОБА_1 , за Кредитним договором № 023-04/ПК становить 127 885,30 Євро.

Цього ж дня, 08 червня 2018 року ТОВ «Альянс плюс» переуклало (уклало новий) Договір № 12-СФ/18 про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за Кредитним договором за договором забезпечення, відповідно до якого передало права вимоги по кредитному договору (у тому числі, по Договору Іпотеки) новому кредитору - ТОВ «Схід Фінанс».

Відповідно до пункту 2.2 вищевказаного Договору № 12-СФ/18 розмір заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 023-04ПК від 10 жовтня 2004 року становить 127 885,30 Євро.

Таким чином, спір між позивачем та відповідачем полягає в наступному: позивач, посилаючись на вищевказаний висновок КНДІСЕ від 30 червня 2016 року № 977/12117-12119/17-45 (у якому викладено кваліфікований розрахунок заборгованості та обгрунтування разом із посиланням на вимоги чинного законодавства), вважає, що по кредитному договору існує заборгованість Банку перед позичальником (переплата у розмірі 135 515 Євро).

У свою чергу, ТОВ «Схід Фінанс» вважає, що по кредитному договору існувала заборгованість у розмірі 127 885,30 Євро

Таким чином, враховуючи наявність спору між учасниками цієї справи стосовно боржника і розміру заборгованості по кредитному договору, виникла необхідність встановлення розміру заборгованості по Кредитному договору, оскільки вищевказана розбіжність у розмірі заборгованості по Кредитному договору має суттєве значення і впливає на законні інтереси позивача. Так, вищевказаний договір від 07 вересня 2020 року та акт від 20 листопада 2020 року, що оскаржуються, укладено відповідачами за умови нібито наявності заборгованості позичальника - ОСОБА_1 по Кредитному договору у той час, коли така заборгованість відсутня.

Зазначає, що в залежності від наявності чи відсутності заборгованості позичальника перед новим кредитором - ТОВ «Схід Фінанс» по Кредитному договору буде встановлено законність чи незаконність укладення правочинів, що оскаржуються.

Ухвалою судді 04 травня 2023 року відкрито провадження для розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У червні 2023 року від третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких він підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив їх задовольнити.

У вересні 2023 року від представника ОСОБА_5 - адвоката Лемець В. В. надійшла заява про зміну предмета позовної заяви, відповідно до якої позивач змінює предмет позову наступним чином: перший пункт позовної заяви «визначити розмір заборгованості по Кредитному договору № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року» змінює на «визнати право позивача, як поручителя і іпотекодавця по Кредитному договору, вважати відсутньою заборгованість по Кредитному договору № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року. Решту вимог просив суд залишити незмінною.

У вересні 2023 року від третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення, в яких він підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмета позовної заяви.

У жовтні 2023 року представник ТОВ «Схід Фінанс» подав до суду пояснення до позовної заяви, в яких він проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивачу ОСОБА_5 позика/кредит ТОВ «Схід Фінанс» не надавався, будь-які правовідносини між ним та відповідачем відсутні, отже викликає сумнів правомірності та підстав для звернення позивача з цим позовом.

Зазначає, що 19 жовтня 2004 року між ПАТ «Банк Альянс» укладено кредитний договір № 023-04/ПК, до якого неодноразово вносились зміни, зокрема, щодо розміру позики, строку дії договору, процентної ставки тощо. З приводу виконання зобов`язань за кредитним договором тривали судові спори про стягнення заборгованості, в межах яких було проведено комісійну судово-економічну експертизу, за наслідками якої встановлено, на думку позивача, що при виконанні зобов`язань за кредитним договором боржник нібито переплатив в загальному 135 515,00 Євро, в тому числі по тілу кредиту - 50 655,92 Євро, по процентах - 84 859,08 Євро.

Стосовно даних кредитних зобов`язань існували різноманітні спори, зокрема у справі № 463/3710/14-ц заочним рішенням від 12 грудня 2014 року Личаківським районним судом м. Львова було задоволені позовні вимоги ПАТ «Банк Альянс» та стягнуто з боржника у справі - ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Альянс» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 141 329,19 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України на той час становило 2 744 771,16 грн. У подальшому, зазначене заочне рішення від 12 грудня 2014 року було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2012 року, а справу направлено на новий розгляд.

Згодом заборгованість за кредитним договором та відповідними договорами забезпечення була відступлена ПАТ «Банк Альянс» на користь відповідача ТОВ «Схід Фінанс», до якого перейшли всі права кредитора у кредитному зобов`язанні.

12 листопада 2019 року відповідач ТОВ «Схід Фінанс» в межах розгляду справи № 463/3710/14-ц звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі в зв`язку із погашенням боргу шляхом набуття кредитором права на предмет іпотеки. Суд, розглядаючи дану заяву встановив, що враховуючи заяву позивача ТОВ «Схід Фінанс» про закриття провадження по справі у зв`язку із погашенням відповідачем виниклого боргу, та враховуючи те, що сторона відповідача жодних дій щодо оспорення перереєстрації іпотечного майна на ТОВ «Схід Фінанс» не вживала, оскільки до спеціальної комісії при Міністерстві юстиції щодо правомірності реєстрації та за позовом ТОВ «Схід Фінанс» в суд не зверталась, то суд приходить до висновку, що така заява не суперечить чинному законодавству та не порушує інтереси сторін, а тому вважає за можливе прийняти в підготовчому засіданні ухвалу про закриття провадження по справі за первісним позовом.

У свою чергу, зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Схід Фінанс» про стягнення коштів та визнання недійсним договору іпотеки було виділено в окреме провадження (справа № 463/9645/19-ц), яка наразі знаходиться на розгляді в суді касаційної інстанції.

Важливим є те, що в справі № 463/9645/19-ц боржником ОСОБА_1 , який виступає в даній справі третьою особою, було заявлено зустрічні позовні вимоги до ПАТ «Банк Альянс», відповідно до яких ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ «Банк альянс» на його користь грошові кошти в розмірі 135 515,00 Євро, що еквівалентно згідно офіційного курсу Національного банку України на дату 21 березня 2021 року становить 4 469 081,43 грн, що на його думку було переплатою за Кредитним договором; визнати такими, що припинили свою дію 30 жовтня 2014 року відповідні договори іпотеки.

В обгрунтування своїх вимог про стягнення з ПАТ «Банк Альянс» нібито суми переплати за кредитним договором, ОСОБА_1 посилався на висновки КНДІСЕ № 977/1211-12119 від 30 червня 2017 року, яку позивач додає і до матеріалів цієї справи, яка була зроблена в межах розгляду справи № 757/35497/14-ц про стягнення боргу з поручителя за Кредитним договором. Даному Експертному висновку було надано належну оцінку. На думку суду, такий висновок ґрунтується на припущеннях, а відтак суд не прийняв його до уваги та визнав неналежним доказом. Відповідно, суд визнав безпідставною і саму вимогу про стягнення коштів та відмовив у її стягненні. Отже, Личаківський районний суд м. Львова у справі № 463/9645/19-ц у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Альянс» про стягнення на його користь грошових коштів у розмірі 135 515,00 Євро та визнання договору іпотеки припиненим - відмовив. На підставі викладеного представник ТОВ «Схід Фінанс» просив у задоволенні позову відмовити.

У жовтні 2023 року від представника АТ «Банк Альянс» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких заявник вважає позовні вимоги ОСОБА_5 безпідставними та необґрунтованими. Вважає, що позовні вимоги в цій справі є недоведеними, оскільки позивач не надав доказів факту належного виконання зобов`язань за кредитним договором і факту переплати. Долучені ним квитанції жодним чином не підтверджують обставин позову. Наданий позивачем експертний висновок не може вважатись належним, доступним, достовірним та достатнім доказом здійснення переплати за кредитним договором.

У жовтні 2023 року від представника ТОВ «Схід Фінанс» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені обставини аналогічні письмовим поясненням ТОВ «Схід Фінанс».

У жовтні 2023 року представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої позивач змінює предмет позову наступним чином: перший пункт позовної заяви «визнати право позивача, як поручителя і іпотекодавця по кредитному договору № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року, вважати відсутньою заборгованість по кредитному договору № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року станом на 31 жовтня 2014 року у зв`язку із ненаданням відповідачем АТ «Банк Альянс» в якості позикодавця наступних коштів позичальнику: 244 617,00 грн від 19 жовтня 2004 року, 55 057,00 грн від 21 жовтня 2004 року, 316 026,00 грн від 14 вересня 2005 року, 293 068,51 грн від 27 січня 2012 року». Решту позовних вимог просив суд залишити незмінною.

Зазначає, що постановою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 463/9645/19 залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Личаківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Альянс», третя особа - ОСОБА_5 , про стягнення коштів, залишено без змін. Зазначає, що виниклий спір у справі № 463/9645/19 стосувався спору про переплату позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору, у той час, коли цей спір навпаки - стосується заборгованості позичальника ОСОБА_1 і поручителів перед позикодавцем по Кредитному договору. Інші викладені обставини в заяві про зміну предмету позову аналогічні позовній заяві.

У жовтні 2023 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Мацак О. Ю., подав до суду відзив, у якому просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позовна заява ОСОБА_5 не містить жодних підстав визначених законом, для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної квартири від 07 вересня 2020 року, який було укладено між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Схід Фінанс» та не надано відповідних доказів.

У жовтні 2023 року представник АТ «Банк Альянс» подав до суду відзив, у якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що 07 вересня 2020 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Схід Фінанс» укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , відповідно до якого власником квартири став ОСОБА_3 . Позовна заява ОСОБА_7 не містить жодних підстав визначених статтями 204, 215 ЦК України для визнання недійсним вищевказаного договору купівлі-продажу. ОСОБА_5 не навів жодних матеріально-правових заходів примусового характеру за допомогою яких можливо б було поновити право. Більше того ОСОБА_5 не наводить обґрунтованих аргументів, які саме його права були порушені. ОСОБА_5 не надає жодного доказу належного виконання кредитного договору. Аргументи ОСОБА_5 зводяться лише до незгоди з укладанням договору купівлі-продажу квартири.

У листопаді 2023 року представник позивача ОСОБА_5 - адвокат Лемець В. В. подав письмові пояснення по справі аналогічні змісту позовної заяви та заявам про зміну предмету позову.

У лютому 2024 року представник позивача ОСОБА_5 - адвокат Лемець В. В. подав до суду відповідь на відзив, у якій просить його позов задовольнити. Зазначає, що не існує жодного судового рішення про наявність заборгованості боржника ОСОБА_1 по Кредитному договору , так як і позичальник ОСОБА_1 , і поручитель ОСОБА_5 заперечують наявність такої заборгованості, при цьому, надали до справи не лише експертний висновок, а й первинні фінансові документи і розрахунок відсутності заборгованості. У свою чергу відповідачі вважають, що заборгованість існує, при цьому, не надають доказів наявності такої заборгованості.

Ухвалою суду від 16 травня 2024 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса КМНО Юдіна М. А. та приватного нотаріуса КМНО Халік В. В.

Ухвалою суду від 08 серпня 2024 року закінчено підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача та третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вимоги позову підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_3 - Мацак О. Ю. , та представник відповідача - АТ «Банк Альянс» - Фурман Р. В., в судовому засіданні вимоги позову не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзивах кожного із відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено статтями 77-79 ЦПК України.

Суд установив, що 19 жовтня 2004 року між АКБ «Альянс», правонаступником якого є ПАТ «Банк Альянс» (кредитодавець), та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 023-04/ПК на суму 244 617,00 грн на строк до 16 жовтня 2008 року зі сплатою 34 % річних.

21 жовтня 2004 року сторони уклали додатковий договір, згідно з яким наданий за договором кредит переоформлено у відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом у розмірі 315 000,00 грн.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20 жовтня 2004 року між АКБ «Альянс» і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_5 .

У період з 21 жовтня 2004 року до 16 січня 2014 року, шляхом підписання низки додаткових договорів, сторони вносили відповідні зміни до умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру позики, ліміту відновлювальної кредитної лінії, строку дії договору, процентної ставки тощо.

Зокрема, згідно з додатковими договорами від 26 січня 2012 року та від 16 січня 2014 року сторони погодили, що максимальна сума кредиту становить 143 500,00 євро, з терміном користування кредитними коштами до 15 січня 2015 року, зі сплатою за користування кредитом 18,9 % річних в євро або 21,6 % річних в гривні.

Зміни також вносились і до договору іпотеки від 20 жовтня 2004 року, про що сторони укладали відповідні договори.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 03 лютого 2012 року між ПАТ «Банк Альянс» і третьою особою - ОСОБА_5 укладено ще один договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_4 .

Виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою третьої особи ОСОБА_5 згідно з договором поруки від 28 травня 2010 року.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором ПАТ «Банк Альянс» у липні 2014 році звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, провадження у справі за яким в подальшому було закрито ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2019 року за клопотанням правонаступника банку - ТОВ «Схід Фінанс».

Відсутність предмета спору ТОВ «Схід Фінанс» пов`язувало не з відсутністю заборгованості за кредитним договором, як такої взагалі, зокрема, шляхом сплати її позичальником, а у зв`язку з позасудовим вирішенням питання стягнення заборгованості за рахунок іпотечного майна у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки.

У листопаді 2014 році ПАТ «Банк Альянс» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором із поручителя ОСОБА_5 (справа № 757/35497/14-ц).

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року позов ПАТ «Банк Альянс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Альянс» заборгованість за кредитним договором від 19 жовтня 2004 року № 023-04/ПК в розмірі 141 329,19 євро, що еквівалентно 3 349 360,47 грн.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2017 року вказане рішення суду першої інстанції змінено шляхом зменшення суми кредитної заборгованості, що підлягала стягненню із ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк Альянс», до 48 654,25 євро.

При цьому апеляційний суд, з урахуванням висновку проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз комісійної судово-економічної експертизи від 30 червня 2017 року в сукупності з іншими доказами, визнав доведеним отримання позичальником кредитних коштів у сумі 1 271 068,61 грн та 85 385,00 євро та існування заборгованості за кредитним договором у розмірі 48 654,25 євро (заборгованість за тілом кредиту - 63 262,06 євро та переплата за процентами - 14 607,82 євро).

Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового розгляду справи № 757/35497/14-ц постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Банк Альянс» до ОСОБА_8 як поручителя відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вказаного позову, апеляційний суд виходив із того, що порука ОСОБА_5 припинена на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України, у зв`язку із пропуском банком шестимісячного строку для пред`явлення вимоги до поручителя.

Установлено, що згідно з висновком експертів КНДІСЕ від 30 червня 2017 року № 977/12117-12119/17-45 за результатами комісійної судово-економічної експертизи, «враховуючи розбіжність між даними заяв на видачу готівки та виписки банку в частині отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, документально підтвердити заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 жовтня 2004 року № 023-04/ПК з додатковими угодами до нього, визначену ПАТ «Банк Альянс» в розрахунку заборгованості станом на 31 жовтня 2014 року, не вдається за можливе. За умови, якщо ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 жовтня 2004 року № 023-04/ПК отримано кредитні кошти в сумі 1 271 068,51 грн та 85 385,00 євро (згідно виписки банку), заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Альянс» розрахунково складає 48 654,23 євро, в тому числі: заборгованість по тілу кредиту - 63 262,06 євро та переплата по процентам - 14 607,82 євро. За умови, якщо ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 жовтня 2004 року № 023-04/ПК отримано кредитні кошти в сумі 655 368,51 грн та 85 385,00 Євро (згідно заяв на видачу готівки), заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Альянс» відсутня, при цьому переплата ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 жовтня 2004 року № 023-04/ПК розрахунково складає 135 515,00 євро, в тому числі: переплата по тілу кредиту - 50 655,92 євро та переплата про процентам - 84 589,08 євро».

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 13 жовтня 2021 року у справі № 463/9645/19, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року та постановою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Банк Альянс», третя особа - ОСОБА_5 , про стягнення коштів - залишено без задоволення.

Установивши, що ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів того, що він здійснив переплату за кредитним договором від 19 жовтня 2004 року № 023-04/ПК, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний та касаційний суд, зробив висновок про відмову в задоволенні позову в частині стягнення коштів, оскільки, відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Банк Альянс» до поручителя ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором (справа № 757/35497/14-ц), апеляційний суд виходив із того, що порука ОСОБА_5 припинена на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України у зв`язку із пропуском банком шестимісячного строку для пред`явлення вимоги до поручителя, а не у зв`язку з відсутністю заборгованості за кредитним договором (основного зобов`язання), а висновок експертів КНДІСЕ від 30 червня 2017 року № 977/12117-12119/17-45 не містить категоричних висновків про наявність переплати ОСОБА_1 за кредитним договором, оскільки такий висновок зроблено «за умови».

Таким чином, дослідженими судом доказами та жодним судовим рішенням, яке набрало законної сили, не підтверджено факту відсутності заборгованості за Кредитним договором внаслідок належного виконання умов кредитного договору.

Згідно частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи наведене, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання відсутньою заборгованості по Кредитному договору № 023-04/ПК від 19 жовтня 2004 року станом на 31 жовтня 2014 року відсутні, оскільки факт наявності боргу вже встановлювався іншими судами в інших судових справах - № 757/35497/14-ц, 463/9645/19-ц.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_5 посилався на те, що в залежності від наявності чи відсутності заборгованості позичальника перед новим кредитором - ТОВ «Схід Фінанс» по Кредитному договору буде встановлено законність чи незаконність укладення правочинів, на підставі яких було реалізовано іпотечне майно. Єдиним аргументом, який висуває позивач в позові та який, на думку позивача свідчить про відсутність заборгованості перед ПАТ «Банк Альянс», а згодом - ТОВ «Схід Фінанс» є висновок КНДІСЕ № 977/12117-12119 від 30 червня 2017 року.

Суд звертає увагу на те, що боржником за кредитним договором ОСОБА_1 вже ініціювався розгляд питання судом стосовно повернення кредитором (в даному випадку ТОВ «Схід Фінанс») переплати за кредитним договором з посиланням на вищезазначений Експертний висновок, який позивач ОСОБА_5 надає в якості доказу і у даній справі.

При цьому, судами були зроблені відповідні висновки стосовно неможливості прийняття результатів Експертного висновку, оскільки останній не містить жодних категоричних даних, які б свідчили про наявність самого факту переплати за Кредитним договором та чіткого конкретного розміру такої переплати.

Згідно із статтею 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач, серед іншого, просив суд визнати недійсним зазначений договір купівлі-продажу квартири від 07 вересня 2020 року, укладений між ТОВ «Схід Фінанс» та ОСОБА_3 та реєстраційні записи стосовно нерухомого майна, з підстав, що у позичальника була відсутня кредитна заборгованість, існувала переплата за Кредитним договором, а тому банк не мав права відчужувати спірне нерухоме майно на користь третьої особи.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки позивач не надав доказів факту належного виконання зобов`язань за кредитним договором і факту переплати, суд приходить до висновку про те, то ТОВ «Схід Фінанс» як новий кредитор правомірно набув право на предмет іпотеки, а саме квартиру, яка була передана в іпотеку в якості забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 перед кредитором - ТОВ «Схід Фінанс», оскільки йому були відступлені первинним кредитором - Пат «Банк Альянс» всі права за кредитним договором та договорами забезпечення.

Установлено, що дій стосовно оскарження такого набуття прав на іпотеку позивач не вчиняв.

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 07 вересня 2020 року ТОВ «Схід Фінанс» правомірно відчужив предмет іпотеки на користь ОСОБА_3 . Позивач не є учасником спірного правочину стосовно нерухомого майна. Якими діями права позивача було порушено оскаржуваним правочином купівлі-продажу між особами, які не є учасниками кредитних правовідносин, позивач не зазначає.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу та реєстраційних дій стосовно зазначеного нерухомого майна є такими, що не підтверджені належними доказами, у зв`язку із чим у задоволенні їх має бути відмовлено.

Суд приходить до висновку про те, що ТОВ «Схід Фінанс» діяв правомірно, судами встановлювався факт наявності заборгованості ОСОБА_1 перед кредиторами та сума такої заборгованості.

У свою чергу, позивач не наводить жодного аргументу неправомірності дій відповідачів та підстав, за яких укладені відповідачами правочини можуть бути визнані недійсними.

Враховуючи зазначені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень статтею 141 ЦПК України і в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 204, 215 ЦК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-82, 89, 95, 141, 209, 229, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Фінанс», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Стимул», Акціонерного товариства «Банк Альянс», треті особи: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Юдін Максим Анатолійович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Халік Вікторія Володимирівна, про визнання недійсним правочину та визначення розміру заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 11 вересня 2024 року.

Суддя О. Л. Бусик