Ухвала

від 09.09.2024 по справі 759/18136/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-н/759/588/24

ун. № 759/18136/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «МЕЧТА-2» (м.Київ, вул.Тулузи, 14) нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

02.09.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м.Києва із вищевказаною заявою.

Ознайомившись із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами, суддя доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України "Про практику розгляду заяв у порядку наказного провадження" N 14 від 23.12.2011 р. передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника.

Відповідно до п. 12 вищевказаної Постанови, - до заяви про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання.

Відсутність документів, що підтверджують наявність суб`єктного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб`єктного права, або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказує на наявність спору про право.

Таким чином, судом видаються судові накази у разі відсутності між сторонами спору про право, та наявністю документів на підтвердження перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а також документів, що вказують на розмір нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо.

Звертаючись до суду із даною заявою ОСОБА_1 на підтвердження заявлених вимог надає реєстр банківських документів, банківську виписку за період з 01.08.2024 р. по 29.08.2024 р., сформований витяг банківських реєстрів про сплату заробітної плати на підприємстві ЖБК, що на думку суду не є належним документом, який свідчив б про безспірність розміру невиплаченої йому заробітної плати, яка підлягає стягненню у наказному провадженні, а отже вказані обставини свідчать про наявність спору щодо розміру заборгованості.

Крім того, заявником не доведено, що станом на момент звернення до суду ЖБК «МЕЧТА-2» не виплачено спірної заборгованості, так як не надано належно оформленого розрахунку заборгованості по зарплаті.

Отже, із поданої заяви не вбачається виникнення у заявника безспірного права грошової вимоги саме на ту суму, яка вказана у заяві про видачу судового наказу.

Згідно п. 9 вищевказаної Постанови відсутність документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника: документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, вказують на наявність спору про право, є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Додатково суд роз`яснює положення ч. 2 ст. 166 ЦПК України , відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст. ст. 19,161,163,165,166,260-261,353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «МЕЧТА-2» (м.Київ, вул.Тулузи, 14) нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя: І.Ю.Єросова