Рішення

від 11.09.2024 по справі 760/20468/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/20468/21

2/760/722/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

за участю секретаря - Кавун В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

03.08.2021 року до Солом`янського районного суду м. Києва надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у якій позивач просить суд:

стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» по:

- 9686,06 грн. - заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком;

- 2123,5 грн. - 3% річних та інфляційну складову боргу.

Також просить стягнути з відповідачів судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, позивач ТОВ «Комуналка» посилається на наступне.

Так, ТОВ «Комуналка» є експлуатуючою організацією, яка здійснювала обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (далі - Будинок), що підтверджується наказом ПАТ «ХК «Київміськбуд» «Про передачу на обслуговування і експлуатацією житлового будинку» №00009/0/8-17 від 06.02.2017 року та актом прийому-передачі житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 на обслуговування та експлуатацію до ТОВ «Комуналка» від 24.04.2017 року.

Позивач уповноважений надавати послуги, зокрема, з утримання будинку та прибудинкової території, організації та задоволення потреб мешканців будинку в житлово-комунальних та інших послугах, укладення договорів з суб`єктами господарювання для забезпечення житлового фонду комунальними послугами, нарахування, обліку та збору плати за надані споживачам послуги, а тому має право вимагати від споживачів оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, виконавцем яких є позивач, а також плати за інші надані житлово-комунальні послуги.

З метою забезпечення житлово-комунальними послугами мешканців будинку, позивачем як експлуатуючою організацією було укладено ряд договорів з постачадбниками послуг. Так, зокрема, позивачем були укладені наступні договори: договір про постачання електричної енергії № 43847 від 16.07.2017 з ПАТ «Київенерго», договір СМ-07-18 про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) від 24.01.2018 з ТОВ «Крамар Еко», договір № 18-О на технічне обслуговування системи пожежогасіння від 24.07.2017 з ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Супутник-Крим», договір №06/19-ВК від 03.01.2019 про технічне обслуговування вентиляційних каналів з ТОВ «Укрбіоекологія», договір №41/06-17 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 10.06.2017 з ТОВ «ВІРРА СВТ».

Позивач забезпечує житлово-комунальними послугами, в тому числі квартиру АДРЕСА_1 , власниками якої на праві спільної сумісної власності є відповідачі. Договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався в зв`язку з ухиленням останніх від укладення такого договору. Відповідачі оплату за житлово-комунальні послуги не вносять, але фактично ними користуються, у зв`язку з чим станом на день подання позову утворилась заборгованість за ці послуги в розмірі 19 372,12 грн.

Крім того, у зв`язку з простроченням оплати зазначених платежів, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано інфляційну складову боргу - 3023,94 грн. та 3% річних - 1223,06 грн.

За таких обставин, позивач просить суд захистити порушені права та інтереси, ухваливши рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача 23 619,12 грн. заборгованості за спожиті послуги по: 9 686,06 грн. - заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, 2123,5 грн. - 3 % річних та інфляційну складову боргу внаслідок несвоєчасного розрахунку, а також судові витрати.

04.08.2021 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 12.08.2021 року, прийнято справу до провадження Солом`янського районного суду м. Києва, відкрито провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачам копію позовної заяви з додатками.

22.12.2021 до суду від відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі повністю заперечують проти позовних вимог та просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідачі вказують на те, що вони дійсно є власниками квартири АДРЕСА_1 , на правах спільної власності. Позивач здійснює обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , на підставі наказу ПАТ «ХК «Київміськбуд» з 24.04.2017 року.

У позовній заяві позивач вказує, що з метою забезпечення житлово-комунальними послугами мешканців будинку він уклав ряд договорів з постачальниками послуг, зокрема договір про постачання електроенергії №43847 від 16.07.2017 року з ПАТ «Київенерго», про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з ТОВ «Крамар Еко» договір СМ-07-18 від 24.01.2018, на технічне обслуговування системи пожежогасіння з ТОВ Науково-технічне об`єднання «Супутник-Крим» договір №18-О від 24.07.2017 року. На технічне обслуговування вентиляційних каналів з ТОВ «Укрбіологія» договір №06/19ВК від 03.01.2019 року, на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів з ТОВ «ВІРА СВІТ» договір №41/06-17 від 10.06.2017 року.

Позивач заявляє позовні вимоги лише за наведені вище послуги та із вказаних в договорах дат їх надання, інші житлово-комунальні послуги позивачем не надавалися.

Відповідачі посилаються на те, що позивачем не додано до позовної заяви жодного належного доказу фактичного надання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 (картки фактичної собівартості утримання будинку за вказаною адресою, деталізованого розрахунку належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг та площі житлового приміщення, прибудинкової території за встановленими тарифами, актів виконаних робіт).

Відповідачі звертають увагу на те, що у переліку документів, що додані до позовної заяви вказано «Про розрахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 », що свідчить про квартиру №159 , а відповідно до матеріалів позову додано розрахунок за №16А-171, де вказано борг квартири 171 на січень 2019 у сумі 10 322,04 грн.

Все це свідчить про недостовірність та неперевіреність розрахунків з боку позивача, наданих у позовній заяві, що, на думку відповідачів, має бути враховано судом.

Отже, розглядаючи долучений позивачем «Розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційної складової боргу та 3% річних. Особовий рахунок №16А-171», де сума заборгованості на січень 2019 складає 10 322,04 грн., та далі на травень 2020 року - 19 372,12 грн., за відсутності деталізованого розрахунку належних до стягнення платежів за надані послуги та за вказаний період не є обґрунтованою, тому, як вважають відповідачі, не є доведеною, а відтак не є доказом у справі.

Відповідачі зазначають, що позивачем не вказані джерело походження та структура боргу. Не надана інформація про вартісну базу нарахування боргу, а саме не надані розміри тарифів на житлово-комунальні послуги, які діяли протягом періоду нарахування боргу та підстави для їх застосування (перелік відповідних розпоряджень Київської міської державної адміністрації). Позивачем не надано доказів на підтвердження законності відкриття відповідачам особового рахунку № НОМЕР_2 та проведення по ньому будь-яких операцій.

Таким чином, на думку відповідачів, заборгованість у сумі 10 322,04 грн. на січень 2019 року за нібито надані позивачем житлово-комунальні послуги та подальші нарахування боргу до травня 2020 року є безпідставними, необґрунтованими з точки зору тарифів, а також документально не доведеними.

Що стосується договору про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачами, то, як вказують відповідачі, вони із власної ініціативи у травні 2019 року звертались в усній формі до ТОВ «Комуналка» із пропозицією укладання такого договору. Проте, ТОВ «Комуналка» у такій пропозиції було відмовлено, посилаючись на наявність, на думку позивача, боргу за житлово-комунальні послуги відповідачів. А тому твердження позивача про ухилення відповідачів від укладення такого договору з вини відповідачів є безпідставними та недоведеними.

Водночас відповідачі стверджують, що не проживали в квартирі АДРЕСА_1 з 27.12.2017 року, оскільки квартира була у новобудові, непридатна для проживання, без електро- та водопостачання, а також з протіканням стелі/покрівлі будинку. Таким чином, відповідачі не користувалися і не могли користуватися будь-якими послугами позивача.

Квартира №171 за вказаною адресою розташована на останньому поверсі 26-ти поверхового будинку. В квартирі з моменту її придбання постійно спостерігалось протікання стелі/покрівлі будинку після випаду атмосферних опадів.

Відповідачі зазначають про те, що ними в усній формі зверталась увага позивача про факт не проживання та некористування житлово-комунальними послугами, у зв`язку з протіканням стелі квартири з даху будинку. Усне звернення відповідачів до позивача щодо усунення протікання у стелі до 18.06.2019 року залишилося без уваги ТОВ «Комуналка».

У відповіді на звернення відповідачів від 04.09.2019 за № 108-Ш-11202-3660, Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація зазначила, що ТОВ «Комуналка» є компанією з обслуговування будинку, проблема протікання даху дійсно підтверджується Актом перевірки від 18.06.2019 року, та для усунення причин затікання у квартирі №171 опрацьовується питання проведення ремонтних робіт.

Як вказують відповідачі, за їх власний кошт проблема у стелі була усунута із сторони квартири, про що свідчить Договір з приватним виконавцем робіт від 13 вересня 2019 року та кошторис виконаних робіт.

03.10.2019 року листом ПрАТ «ХК Київміськбуд» №04302/0/2-19 поінформувало, що питання ремонтних робіт покрівлі на житловому будинку по АДРЕСА_1 виконано.

Таким чином, все це свідчить про те, що відповідачі не могли проживати за вказаною адресою, оскільки житло не відповідало елементарним нормам проживання, а відтак не користувалися послугами ТОВ «Комуналка», як це визначено у позові.

Відповідачі наголошують, що розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги. Наданий позивачем, не може підтверджувати сам факт отримання таких послуг відповідачами.

Окрім зазначеного, відповідачі наголосили, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла до січня 2019 не підлягають задоволенню, з огляду на пропуск позивачем строків позовної давності, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні вимог про стягнення боргу в сумі 10322,04 грн.

24.01.2022 до суду від представника позивача ТОВ «Комуналка» надійшла відповідь на відзив. Відповідно до якої позивач повністю підтримує заявлені позовні вимоги, просить позов задовольнити, вказуючи на те, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідачів є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач звертає увагу на те, що відповідачі на праві спільної сумісної власності є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, в силу Закону вони несуть обов`язок утримання належної їм квартири та оплати житлово-комунальних послуг.

Стаття 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.

За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).

Однак, відповідачами не складались жодні акти-претензії та не запрошувались представники позивача для їх складення. Позивач звертає увагу суду на те, що згідно інформації по особовому рахунку відповідачів вбачається, що ними частково виконувалося зобов`язання по сплаті за надані послуги (платіж у розмірі 311,99 грн. за вересень 2019 року). Таким чином, як вважає позивач, відповідачі визнають свої зобов`язання перед позивачем.

Протікання покрівлі в багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 є дефектом, що був допущений підрядником під час будівництва, та виявлений під час гарантійного строку передбаченого ст. 884 ЦК України. Позивачем був складений акт, що підтверджує факт протікання та в подальшому інженерами ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» були виконані ремонтні роботи, про що свідчить лист ПрАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» №04302/0/2-19 від 03.10.2019.

Окрім зазначеного, представник ТОВ «Комуналка» вказав на те, що застосування індексу інфляції за прострочення зобов`язання виплатити суму боргу, передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України. Для стягнення 3% річних та інфляційних втрат застосовується загальна позовна давність, що обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позовної заяви. Позовну заяву подано 02.08.2021, позовна давність спливає 02.08.2018, 3% річних та інфляційні втрати нараховані з 01.01.2019, тобто в межах строків позовної давності.

З огляду на викладене, просить позов задовольнити.

02.02.2022 до суду від відповідачів надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідачі повністю підтримують свою позицію, викладену у поданому до суду відзиві на позовну заяву, з відповіддю позивача на відзив не погоджуються з огляду на її не аргументованість та безпідставність, просять відмовити у задоволенні позову.

Розпорядженням керівника апарату суду Щерби А. від 18.07.2023 № 273 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 760/20468/21, провадження № 2/760/2927/23, у зв`язку з неможливістю продовжувати розгляд справи суддею ОСОБА_6, у зв`язку з її звільненням на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №693/0/15-23 від 06.07.2023.

19.07.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

Станом на 10.09.2024 року будь-які додаткові письмові пояснення, клопотання/заяви з процесуальних питань від учасників процесу до суду не надійшло.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Із матеріалів справи судом встановлено, що наказом ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» від 06 лютого 2017 року № 00009/0/8-17 визначено ТОВ «Комуналка» експлуатуючою організацією на житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 (а.с. 9).

На а.с. 10-13 наявна копія акту прийому-передачі житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 на обслуговування та експлуатацію до ТОВ «Комуналка», складеного ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ТОВ «Комуналка» 24 квітня 2017 року. Згідно п. 2.1 ст. 2 Статуту ТОВ «Комуналка», метою створення та діяльності товариства є виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг та заняття торгівельною діяльністю, створення нових робочих місць для отримання прибутку.

Товариство може здійснювати будь-які види діяльності, не заборонені законом. Рішення про визначення основних напрямків діяльності приймається загальними зборами учасників товариства (п. 2.2 ст. 2 Статуту) (а.с. 56-71).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.07.2021, 26.12.2017 зареєстровано право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , - за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, що підтверджується даними інформаційної довідки №268085426 (а.с. 52-53).

На а.с. 14-51 наявні копії договорів, укладених ТОВ «Комуналка» з постачальниками послуг, зокрема: договір про постачання електричної енергії № 43847 від 16.11.2017 з ПАТ «Київенерго», договір СМ-07-18 про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів (ТПВ) від 24.01.2018 з ТОВ «Крамар Еко» та додаткова угода № 1 від 22 серпня 2018 року до нього, договір № 18-О на технічне обслуговування системи пожежогасіння від 24.07.2017 з ТОВ «Науково-виробниче об`єднання «Спутнік-Крим» з додатками № 1 та № 2, договір №06/19-ВК від 03.01.2019 про технічне обслуговування вентиляційних каналів з ТОВ «Укрбіоекологія», договір №41/06-17 на виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів від 10.06.2017 з ТОВ «ВІРРА СВТ» з додатками № 1, № 2 та додатковою угодою № 1 від 1 березня 2019 року до основного договору.

На а.с. 54 знаходиться розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційної складової боргу та 3% річних станом на 01.08.2021 по адресі: АДРЕСА_1 , особистий рахунок НОМЕР_2, згідно якого заборгованість по особовому рахунку складає 19372,12 грн., інфляційна складова - 3023,94 грн., 3% річних - 1223,06 грн.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 6 вказаного Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, зокрема, зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 210/5796/16-ц (провадження № 61-1647св17):

«Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними».

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Разом з тим, згідно п. 6 ч. ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 156, 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, що діяла до 01 травня 2019 року) та ст. 7 чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановленні договором або законом (пункт 1 частина третя статті 20 Закону), а обов`язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (пункти 1, 3 частина друга статті 21 Закону ).

Аналогічний обов`язок споживача щодо здійснення оплати житлово-комунальних послуг передбачений п. 5 ч. 2 ст. 7 чинного Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ТОВ «Комуналка» посилається на те, що є експлуатуючою організацією, яка здійснювала обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується наказом ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 06 лютого 2017 року та актом прийому-передачі житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 на обслуговування та експлуатацію до ТОВ «Комуналка» від 24 квітня 2017 року. Позивач уповноважений надавати послуги, зокрема, з утримання будинку та прибудинкової території, організації та задоволення потреб мешканців будинку в житлово-комунальних та інших послугах, укладення договорів з суб`єктами господарювання для забезпечення житлового фонду комунальними послугами, нарахування, обліку та збору плати за надані споживачам послуги, а тому має право вимагати від споживачів оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, виконавцем яких є позивач, а також плати за інші надані житлово-комунальні послуги.

Позивач забезпечує житлово-комунальними послугами в тому числі квартиру АДРЕСА_1 , власниками якої є відповідачі. Відповідачі оплату за житлово-комунальні послуги не вносили, але фактично ними користувалися, в зв`язку з чим станом на день подання позову утворилась заборгованість.

У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом із тим, на підтвердження обставин, що мають значення для справи, позивачем не надано, на якій підставі ТОВ «Комуналка» нараховано відповідачам заборгованість за житлово-комунальні послуги саме у розмірі, зазначеному у позові, складеному ТОВ «Комуналка».

Відсутність таких доказів в матеріалах справи унеможливлює перевірку судом наявності підстав стягнення оплати з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказаними ТОВ "Комуналка" видами житлово-комунальних послуг і правильності нарахованого позивачем розміру заборгованості.

До матеріалів справи додано лише розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційної складової боргу та 3% річних станом на 01.08.2021 по адресі: АДРЕСА_1 , особистий рахунок НОМЕР_2, згідно якого заборгованість по особовому рахунку складає 19372,12 грн., інфляційна складова - 3023,94 грн., 3% річних - 1223,06 грн. розрахунок засвідчений підписом директора ТОВ «Комуналка» Тихонкової Г.В. та скріплений гербовою печаткою.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Тобто, на суд лише покладено обов`язок сприяння учасникам процесу в реалізації ними своїх прав, а не збирання доказів та встановлення осіб, які мають відповідати за позовом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Статтями 83 та 84 ЦПК України врегульовано порядок подання та витребування доказів судом.

Тобто, законом на суд у певних випадках лише покладено обов`язок витребувати докази щодо предмету спору за клопотанням сторін.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд зазначає, що додаток №10 на аркуші справи 54, з точки зору суду не є належним доказом заборгованості відповідачів, оскільки не містить деталізованого розрахунку нарахувань, не містить деталізованого розрахунку належних до стягнення платежів, який здійснено відповідно до періоду надання послуг та площі житлового приміщення, прибудинкової території за встановленими тарифами, актів виконаних робіт, що унеможливлює перевірку даних нарахувань судом.

Позивачем не надано суду квитанцій, рахунків або у іншому вигляді сформованих вимог на ім`я відповідачів про оплату житлово-комунальних послуг за період, за який, на думку позивача, у них виникла заборгованість.

На підтвердження обставин, що мають значення для справи, позивачем не надано доказів, на якій підставі позивачем нараховано відповідачам заборгованість за житлово-комунальні послуги саме у розмірі, зазначеному в розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «Комуналка» в односторонньому порядку.

Відсутність таких доказів в матеріалах справи унеможливлює перевірку судом наявності підстав стягнення оплати з відповідачів за вказаними в акті звірки ТОВ "Комуналка" видами житлово-комунальних послуг і правильності нарахованого позивачем розміру заборгованості.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивачем нараховано відповідачам заборгованість за житлово-комунальні послуги за невідомий період, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що на початок січня 2019 року у відповідачів вже обліковується заборгованість в розмірі 10322,04 грн., при цьому за які послуги ця заборгованість нарахована та початок періоду її нарахування в розрахунку заборгованості не зазначено.

Також суд враховує, що позивачем не надано доказів фактичного виконання договорів, укладених ТОВ «Комуналка» з ПАТ «Київенерго», ТОВ «Крамар Еко», ТОВ «Науково-виробниче обєднання «Супутник-Крим», ТОВ «Укрбіоекологія», ТОВ «ВІРРА СВТ», зокрема актів приймання-передачі наданих послуг, платіжних доручень по цим договорам тощо, оскільки питання фактичного користування житлово-комунальними послугами належить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення (правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц, провадження № 61-11107св18, від 28 жовтня 2019 року в справі № 727/9295/16-ц, провадження № 61-28680св18).

При цьому, суд також звертає увагу на те, що у поданому до суду відзиві на позовну заяву, відповідачі стверджують, що не проживали в квартирі АДРЕСА_1 з 27.12.2017 року, оскільки квартира була у новобудові, непридатна для проживання, без електро- та водопостачання, а також з протіканням стелі/покрівлі будинку. Таким чином, відповідачі не користувалися і не могли користуватися будь-якими послугами позивача.

Квартира №171 за вказаною адресою розташована на останньому поверсі 26-ти поверхового будинку. В квартирі з моменту її придбання постійно спостерігалось протікання стелі/покрівлі будинку після випаду атмосферних опадів.

Відповідачі зазначають про те, що ними в усній формі зверталась увага позивача про факт не проживання та некористування житлово-комунальними послугами, у зв`язку з протіканням стелі квартири з даху будинку. Усне звернення відповідачів до позивача щодо усунення протікання у стелі до 18.06.2019 року залишилося без уваги ТОВ «Комуналка».

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2019 р. представниками ТОВ «Комуналка» в складі: директора ОСОБА_7, головного інженера ОСОБА_4 , в присутності власника кв. 171 ОСОБА_1 було складено акт про те, що представниками було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 на предмет її залиття.

Виходом на місце 18.06.2019 р. в квартирі № 171 санвузлу на другому поверсі спостерігається залиття з покрівлі будинку.

В тому числі, додатково було проведено обстеження технічного приміщення ліфтової та виявлено, що на стелі також спостерігається вологі сліди залиття з покрівлі.

Як вбачається з листа на звернення відповідачів від 04.09.2019 за № 108-Ш-11202-3660, Солом`янська районна в м. Києві державна адміністрація зазначила, що ТОВ «Комуналка» є компанією з обслуговування будинку, проблема протікання даху дійсно підтверджується Актом перевірки від 18.06.2019 року, та для усунення причин затікання у квартирі №171 опрацьовується питання проведення ремонтних робіт.

Вбачається, що 13.09.2019 р. між ФОП ОСОБА_5 , надалі - «Підрядник», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , надалі - «Замовник», з другої сторони. Було укладено Договір № 60 будівельного підряду, відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується за завданням замовника, відповідно до умов Договору та проектно-кошторисної документації виконати на об`єкті « АДРЕСА_1 » роботи по улаштуванню гідроізоляції, здати їх Замовнику, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи відповідно до умов Договору.

03.10.2019 року листом ПрАТ «ХК Київміськбуд» за №04302/0/2-19 поінформувало, що питання ремонтних робіт покрівлі на житловому будинку по АДРЕСА_1 , - виконано.

Розглядаючи справу суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За результатами розгляду справи, позивачем не надано належні та допустимі докази у розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження своїх позовних вимог.

Як роз`яснено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, з урахуванням встановленого, приймаючи до уваги наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи обґрунтування позову та доводи заперечень, враховуючи те, що позивачем не подані належні та допустимі докази, що містять відомості щодо предмета доказування, таким чином не виконано процесуального обов`язку щодо доведення обставин утримання будинку, в якому знаходиться належна відповідачам квартира, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачів заявленої до стягнення суми боргу, за таких умов заявлений позов не підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідачів про застосування позовної давності, то суд звертає увагу на те, що як зазначено у постанові Великої палати Верховного Суду від 04.12.2018 № 910/18560/16 (12-143гс18), позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними. Застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

У справі, що є предметом розгляду судом встановлено недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, а тому питання про застосування до таких вимог позовної давності не розглядається.

Розподіл судових витрат між сторонами.

За положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи норми ст. 141 ЦПК , оскільки суд відмовив у задоволенні позову, витрати щодо розгляду справи покладаються на позивача.

Керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 156, 162 ЖУ Української РСР, ст.ст. 11, 15, 16, 319, 322, 509, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комуналка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.09.2024 року.

Суддя О.М. Букіна