Постанова

від 10.09.2024 по справі 215/437/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7353/24 Справа № 215/437/24 Суддя у 1-й інстанції - Камбул М. О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 215/437/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Остапенко В.О., Тимченко О.О.

секретар судового засідання - Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року, яке ухвалено суддею Камбул М.О. у місті Кривому Розі Дніпропетровської областіта повне судове рішення складено 28 травня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ» (надалі ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ») про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 01.01.2023 ОСОБА_1 уклав трудовий договір з відповідачем та по теперішній час працює у відділі охорони Північного ГЗК ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ» на посаді начальника зміни відділу охорони, відповідно до укладеного договору. Трудовий договір укладався відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України, в письмовій формі, та відповідно до умов п. 3 Договору відповідач зобов`язався виконувати норми КЗпП України, інших законодавчих актів в частині робочого часу, часу відпочинку, нормування і оплати праці, однак, з січня 2023 року, відповідач свої зобов`язання не виконує.

12.05.2023 позивач, з групою працівників ПрАТ «ПівнГЗК» ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ», звернулися до нового директора відповідача з листом, в якому вказували, що, в порушення ст. 110 КЗпП України, роботодавець жодного разу не повідомив про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат: розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, а також про суму заробітної плати, що належить до виплат; просили надати необхідну інформацію щодо нарахувань та відрахувань із заробітної плати, та облікувати використання робочого часу згідно фактично відпрацьованих годин, починаючи з 01.01.2023, при цьому, 31.08.2023 позивач особисто звертався з аналогічним листом. 18.05.2023 директор відповідача лист отримав, але відповіді не надав.

Позивач вважає, що порушено його права згідно ст.ст. 110, 49 КЗпП України, у зв`язку з чим просив суд: зобов`язати відповідача видати позивачу довідку про розміри належних йому сум за весь період його праці, а саме з 01.01.2023 по 01.02.2024, та вирішити питання розподілу судових витрат.

Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язаноТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ» видати ОСОБА_1 довідку про розміри належних йому сум, згідно ст. 110 КЗпП України, за період з 01.09.2023 по 01.02.2024, а саме із зазначенням: загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розмірів і підстав відрахувань та утримань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплати.

Стягнуто з ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі1073,60грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати рішення суду першої інстанції у відмовленій частині позовних вимог та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем було повідомлено позивача про нараховану заробітну плату листом в період з січня по серпень 2023 року, відповідно до вимог ст.110 КЗпП України та ст.30 Закону України Про оплату праці, адже у матеріалах справи відсутні достовірні, достатні докази, які б відповідали висновку суду, зокрема: фіскального чеку УКРПОШТИ; форми 107 вкладення до листа; рекомендованого повідомлення про отримання листа позивачем. Зауважує, що згідно з вимогами законодавства, роботодавець зобов`язаний повідомити працівника не лише про загальну суму нарахованих коштів, а, відповідно до вимог статті 110 КЗпП України, частини першої статті 30 Закону України «Про оплату праці» - про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати; г) години роботи працівника, яким встановлений робочий день (тиждень) згідно з законодавством. Форма такого повідомлення визначена Типовою формою П-5, затвердженою наказом Держкомстату України від 5 грудня 2008р. №489, й докази щодо повідомлення працівника про нараховані суми, згідно цієї Типової форми, в матеріалах справи відсутні. Вважає, що у будь-якому випадку ознайомлення працівника про суму належної до виплати заробітної плати з розшифровкою за видами виплат та проведеними відрахуванням і утриманням, варто здійснювати під підпис, а доказів вручення листа позивачеві суду не було надано.

Крім того, зазначає, що суд безпідставно відмовив позивачу у відшкодуванні його витрат на правову допомогу, у зв`язку з тим, що йому у цивільному провадженні надає правову допомогу не адвокат, а суб`єкт підприємницької діяльності. Вказує, що Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України від 30 вересня 2009 року N 23- рп/2009, Справа N 1-23/2009, в аспекті конституційного звернення треба розуміти так: "для... надання правової допомоги при вирішенні справ у судах не виключає можливості отримання такої допомоги від іншої особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень ", а тому позивач має право на отримання професійної правничої допомоги від фахівця в галузі права та, відповідно, на відшкодування понесених ним витрат на таку допомогу. Наполягає на тому, що суд першої інстанції не надав належної оцінки документальному підтвердженнню витрат на правову допомогу позивача (понесених ним витрат на правову допомогу у цивільному провадженні від суб`єкти підприємницької діяльності), зокрема: копії Договору №4 від 26.10.2023 Про надання послуг у сфері права - про надання правової допомоги, укладеного з фізичною особою-підприємцем в особі ОСОБА_2 у якому чітко зазначені повні послуги, щодо захисту інтересів позивача, закріплено розмір гонорару та відомості про його попередню оплату клієнтом у повному обсязі, Акт №1 про прийом-передачу послуг у сфері права від 01.11.2023, копію платіжної інструкції № 179680317 до квитанції від 30 жовтня 2023 року на суму 10 000грн. за надання послуг у сфері права згідно договору №4 від 26.10.2023 та копію до платіжної інструкції №428835541, з призначенням платежу: комісія за розрахунково-касові послуги на суму 100 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, відповідач ТОВ «ОХОРОННИЙХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ» зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі, з підстав, які було наведено у відзиві на позовну заяву.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції у відмовленій частині позовних вимог та доводи апеляційної скарги зводяться саме до незгоди з висновками суду в цій частині, колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в частині задоволення позовних вимог про зобов`язанняТОВ "ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ"видати ОСОБА_1 довідку про розміри належних йому сум згідно ст. 110 КЗпП України за період з 01.09.2023 по 01.02.2024, а саме із зазначенням: загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розмірів і підстав відрахувань та утримань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплати, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ТОВ «ОХОРОННИЙХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ»-адвоката Сердюк М.І.,яка заперечувалапроти доводівапеляційної скаргита просилазалишити їїбез задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є начальником зміни відділу охорони УзОО ГЗК ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ», що підтверджується службовим посвідченням від 01.01.2023, дійсним до 31.12.2023 (а.с. 13).

В матеріалах справи міститься договір №34/8/01/2023 від 30.12.2022, укладений між директором ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ», ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , яким обумовлені права та обов`язки сторін трудових відносин (а.с. 96-97).

Згідно листа, працівники відділу охорони ПівнГЗК зверталися до директора ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ», ОСОБА_5 , із запитом щодо повідомлення про загальну суму заробітної плати з розшифровками за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, а також про суму заробітної плати, що належить до виплати, який було направлено 12.05.2023 (а.с. 14-15, 16-18).

ОСОБА_1 повторно звернувся 31.08.2023 до директора ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ», ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , із запитами щодо повідомлення відомостей, згідно ст. 110 КЗпП України та ст. 30 ЗУ «Про оплату праці», за весь період його роботи, та надання екземпляру трудового договору, підписаним між ним та директором ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ», які було направлено 31.08.2023 (а.с. 19, 20-22, 23, 24-26)

Згідно листа директора ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ», ОСОБА_6 , №03-05/241/2 від 03.10.2023, ОСОБА_1 продубльовано відповідь про нарахування заробітної плати в період з січня 2023 року по серпень 2023 (а.с. 69).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 по справі №160/28952/23 закрито провадження по справі, оскільки справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України (а.с. 121-125)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання ТОВ"Охоронний ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ" видати йому довідку про розміри належних йому сум згідно ст. 110 КЗпП України за період з 01.09.2023 по 01.02.2024, а саме із зазначенням: загальної суми заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розмірів і підстав відрахувань та утримань із заробітної плати; суми заробітної плати, що належить до виплати, суд виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог в цій частині, оскільки відповідачем ТОВ"Охоронний ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ" було повідомлено позивача ОСОБА_1 про нараховану заробітну плату за цей період.

Відмовляючи у відшкодуванні судових витрат, понесених позивачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до позову документів, які підтверджують, що представник позивача ОСОБА_2 є фахівцем в галузі права або адвокатом, тобто ним не підтверджено право на отримання витрат на професійну правовничу допомогу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, отже в розумінні даних приписів законодавцем заробітна плата не нараховується лише за факт перебування у трудових відносинах.

Відповідно достатті 29 Закону України «Про оплату праці»при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку (стаття 30 Закону України «Про оплату праці»).

Статтею 110 КЗпП України закріплено, що при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Спір між сторонами виник з приводу виконання роботодавцем ТОВ"Охоронний ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ" обов`язку щодо повідомлення позивача ОСОБА_1 про розміри оплати праці, відповідно до вимог статті 110 КЗпП України, за період з січня 2023 року по серпень 2023 року.

За положеннями ч.1, ч.3ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч. 1-3ст. 13 ЦПК України).

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначеністаттями 76-80 ЦПК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, листом директора ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ» №03-05/241/2 від 03.10.2023, ОСОБА_1 повідомлено про розміри оплати праці, відповідно до вимог статті 110 КЗпП України, за період з січня 2023 року по серпень 2023 року, зокрема, зазначено помісячні відомості про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат, розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати, сума заробітної плати, що належить до виплати (а.с. 69), а тому не можна погодитись з доводами позивача щодо невиконання роботодавцем вимог статті 110 КЗпП України та ненадання йому відповіді на звернення.

Доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні достовірні, достатні докази, які б відповідали висновку суду, зокрема: фіскального чеку УКРПОШТИ; форми 107 вкладення до листа; рекомендованого повідомлення про отримання листа позивачем, колегією суддів до уваги не приймаються, як і доводи про те, що ознайомлення працівника про суму належної до виплати заробітної плати з розшифровкою за видами виплат та проведеними відрахуванням і утриманням варто здійснювати під підпис, адже відповідачем ТОВ «ОХОРОННИЙ ХОЛДІНГ-СЛАВУТИЧ» надано належні та допустимі докази надання відповідачеві відповіді на його звернення, а судовому захисту підлягають виключно порушені права позивача, чого в даному випадку не встановлено.

Щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Так, відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, рраво на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 та від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 303/3973/17 (провадження № 61-12505св19), від 07 липня 2021 року у справі № 335/10173/19 (провадження № 61-5223св21), від 09 червня 2022 року у справі № 759/2952/20 (провадження № 61-16694св21), від 08 листопада 2023 року у справі № 539/2673/21 (провадження № 61-9750св 23).

При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується у суді апеляційної інстанції, в обґрунтування заявленої суми на надання правової допомоги суду надано Договір №4 про надання юридичних послуг у сфері права, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , Акт прийому-передачі послуг у сфері права №1 від 01.11.2023 яким передбачено оплата послуг в розмірі 10000 грн., та згідно платіжної інструкції №179680317 від 30.10.2023, ОСОБА_1 сплатив ФОП ОСОБА_2 , 10000 грн. за договором №4 про надання послуг у сфері права від 26.10.2023 (а.с. 27-29, 30, 31).

Разом з тим, вказані докази не містять відомостей про те, що представник позивача ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_2 , є фахівцем в галузі права або адвокатом, тобто, позивачем не підтверджено право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Тернівськогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від28травня 2024року -залишити без мін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2024 року.

Головуючий:

Судді: