Рішення

від 11.09.2024 по справі 467/772/24

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/772/24

Провадження № 2/467/209/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді ДогарєвоїІ.О.,

за участю секретаря СкорняковоїС.В.,

прокурора ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув с-щіАрбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою, поданою заступником керівника Первомайської окружної прокуратури Сілецькою Оксаною Євгенівною в інтересах держави до Арбузинської селищної ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки

в с т а н о в и в :

27.05.2024 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області звернулась заступник керівника Первомайської окружної прокуратури Сілецька О.Є. з позовом в інтересах держави до Арбузинської селищної ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки.

У позові вказує, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за №42023152050000061 встановлені порушення інтересів держави при розпорядженні землями водного фонду на території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області. Так, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.12.2018 року №9123/0/14-18-СГ передано у комунальну власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1750,2050 га в межах території Арбузинської селищної ради.

В подальшому рішенням Арбузинської селищної ради від 10.04.2020 року №30 надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1 га у власність за рахунок вказаних земель. Рішенням селищної ради від 25.09.2020 року №58 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 площею 1 га, розташовану у межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 11.09.2020 року внесено відповідний запис №39149223.

У позові стверджується, що зазначені наказ ГУ Держгеокадастру та рішення Арбузинської селищної ради від 25.09.2020 року №58 були прийняті із порушенням вимог земельного законодавства.

Так, згідно даних Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру вказана земельна ділянка безпосередньо накладається на русло річки та її прибережну захисну смугу.

Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів від 20.02.2024 року та від 08.04.2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 накладається на русло водного об`єкта струмка (малої річки) без назви, що впадає в малу річку Козина басейну річки Південний Буг, - та його прибережну захисну смугу шириною 25м.

За даними Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської облдержадміністрації від 16.02.2024 року, із наявних картографічних матеріалів вбачається, що зазначена вище земельна ділянка частково накладається на прибережну захисну смугу балки (річки без назви).

Під час огляду місця події із залученням спеціаліста-геодезиста у кримінальному провадженні №42023152050000061 від 22.01.2024 року, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158, встановлено, що ця земельна ділянка частково накладається на водний об`єкт і його прибережну захисну смугу площею 0,4710 га.

Таким чином окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст. ст.13,14 Конституції України, ст. 59,61, 84 Земельного кодексуУкраїнита ст. ст.6,85, 88 Водного кодексу Українипри наданні у приватну власність спірної земельної ділянки, оскільки дана земельна ділянка належить до земель водного фонду та частково перебуває в межах прибережної захисної смуги водного об`єкту, що виключає право приватної власності на неї.

Отже,за результатами опрацювання відомостей, отриманих з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено, що передача у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 площею 1 га відбулась з порушенням імперативних положень земельного та водного законодавства, у зв`язку з чим прокурор просила усунути перешкоди власнику територіальній громаді с.Арбузинка у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 шляхом визнання незаконним та скасування рішення Арбузинської селищної ради від 25.09.2020 року №58 в частині затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158, розташованої в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області. Усунути перешкоди власнику територіальній громаді с.Арбузинка у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути на користь територіальної громади с-щаАрбузинка в особі Арбузинської селищної ради земельну ділянку кадастровий номер 4820355100:13:000:0158 площею 1 га, розташовану в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

28.05.2024 року провадження у справі відкрито. Справу визначено розглядати в порядку загального позовного провадження.

28.05.2024 року задоволено заяву заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Сілецької О.Є. про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою, поданою заступником керівника Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_3 до Арбузинської селищної ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки. Накладено арешт на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158. Заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158, у тому числі щодо її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками. Зборонено ОСОБА_2 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 позовні вимоги заступника керівника Первомайської окружної прокуратури СілецькоїО.Є. в інтересах держави до Арбузинської селищної ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позові.

Голова Арбузинської селищної ради звернувся до суду із клопотанням та із заявою у яких зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог прокурора. Справу просив розглянути за відсутності представника селищної ради.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання неодноразово не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася рекомендованими поштовими відправленнями за місцем реєстрації, за даними Укрпошти відправлення не вручені адресату у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідно до п.4 ч.8ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Заяви по суті спору від ОСОБА_2 до суду не надходили.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи суд зробив наступні висновки.

За інформацією Арбузинської селищної ради від 17.01.2024 року №4929/02/23, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.12.2018 року №9123/0/14-18-СГ передано у комунальну власність територіальної громади в особі Арбузинської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1750,2050 га в межах території Арбузинської селищної ради. В тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0060.

Рішенням Арбузинської селищної ради від 25.09.2020 року №58 затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 площею 1 га, розташовану у межах Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, утворену внаслідок поділу земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 4820355100:13:000:0060.

Згідно записів поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158, відкритої 24.09.2020 року, зазначена земельна ділянка площею 1 га за цільовим призначенням відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення з кодом 16.00 землі запасу. Власником земельної ділянки значиться ОСОБА_2 Реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 39149223 від 09.11.2020 року, що відповідає наданій прокурором Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.04.2024 року.

За даними Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру вказана земельна ділянка безпосередньо накладається на русло річки та її прибережну захисну смугу.

Відповідно до інформації Регіонального офісу водних ресурсів від 20.02.2024 року та від 08.04.2024 року земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 накладається на русло водного об`єкта струмка (малої річки) без назви, що впадає в малу річку Козина басейну річки Південний Буг, - та його прибережну захисну смугу шириною 25м.

За даними Департаменту містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проєктів розвитку Миколаївської облдержадміністрації від 16.02.2024 року, із наявних картографічних матеріалів вбачається, що зазначена вище земельна ділянка частково накладається на прибережну захисну смугу балки (річки без назви). Зазначена земельна ділянка знаходиться поза межами населених пунктів Арбузинської селищної територіальної громади, зазначена з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Такі землі за відсутності намірів забудови, відводяться у власність або користування без врахування містобудівної документації.

Як убачається з протоколу огляду місця події від 22.01.2024 року у кримінальному провадженні №42023152050000061, що проведений із залученням спеціаліста-геодезиста, земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 частково накладається на водний об`єкт і його прибережну захисну смугу площею 0,4710 га.

Згідно з частиною першоюстатті 19 Земельного кодексу України(далі -ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі водного фонду.

Як визначено частиною першоюстатті 58 ЗК Українитастаттею 4 Водного кодексу Українидо земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так,стаття 59 ЗК Українипередбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно до частини четвертоїстатті 84 ЗК Україниземлі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Випадки передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини другоїстатті 59 ЗК України.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту (частина четвертастатті 59 ЗК України).

Отже, за змістом зазначених норм права землі під водними об`єктами загальнодержавного значення, зокрема зайняті поверхневими водами: водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки) і каналами; іншими водними об`єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок (у тому числі струмків та потічків), морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватись у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

Крім того, за положеннямистатті 60 ЗК Українитастатті 88 ВК Українивздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначаєтьсястаттями 60-62 ЗК Українита статтями1,88-90 ВК України.

Відповідно достатті 60 ЗК України,статті 88 ВК Україниприбережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водоймів уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно з пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженогонаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року № 434(далі - Порядок), у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установленихстаттею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час установлення водоохоронної зони.

Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установленихстаттею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку. Надання у приватну власність земельних ділянок, які знаходяться у прибережній захисній смузі, без урахування обмежень, зазначених устатті 59 ЗК України, суперечить нормам статей83,84цьогоКодексу.

Зазначений висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц.

У пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц зазначено, що:

«заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогамЗемельного кодексу Україниє неможливим; розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених устатті 59 цього Кодексу(див., зокрема, висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц; від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 70); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 80); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 96); від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 45) та інших. Тому протиправне зайняття такої земельної ділянки або державну реєстрацію права власності на неї за приватною особою слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а таке право захищається не віндикаційним, а негаторним позовом».

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду з огляду на те, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що ділянки належать до водного фонду, набуття приватної власності на них є неможливим. Як відомо, якщо в принципі, за жодних умов не може виникнути право власності, то і володіння є неможливим. Тому ані наявність державної реєстрації права власності за порушником, ані фізичне зайняття ним земельної ділянки водного фонду не приводять до заволодіння порушником такою ділянкою. Отже, як зайняття земельної ділянки водного фонду, так і наявність державної реєстрації права власності на таку ділянку за порушником з порушеннямЗемельного кодексу УкраїнитаВодного кодексу Українитреба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, а належним способом захисту прав власника є негаторний позов (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 15 вересня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)».

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29)).

Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав власності на землі водного фонду є негаторний позов про повернення земельної ділянки, який може бути пред`явлений упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду.

Встановивши, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 накладається на русло водного об`єкта струмка (малої річки) без назви, що впадає в малу річку Козина басейну річки Південний Буг, - та його прибережну захисну смугу, що відповідно до вимогЗемельного кодексу УкраїнитаВодного кодексу Українивідноситься до земель водного фонду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для усунення перешкод власнику, територіальній громаді с-щаАрбузинка у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом визнання незаконним і скасування рішення Арбузинської селищної ради від 25.09.2020 року №58 та повернення земельної ділянки територіальній громаді в особі Арбузинської селищної ради.

Щодо підстав для представництва інтересів держави прокурором у даній справі слід навести наступне.

Статтею 131-1Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3ст.23Закону України«Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст.56ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Велика Палата Верховного суду у Постанові від 28.09.2022 року, справа №483/448/20, відступила від правового висновку КГС ВС, викладеного у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 917/341/19, щодо представництва прокурором інтересів органу місцевого самоврядування, визначивши, що при оскарженні рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочину щодо розпорядження майном прокурор має право звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним майна (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник.

Отже, оскільки прокурором оскаржується рішення Арбузинської селищної ради та селищна рада перебуває у процесуальному статусі відповідача, у цій справі встановлено наявність підстав для самостійного звернення прокурора до суду як позивача в інтересах держави.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд не погоджується із запропонованим прокурором під час судового засідання розподілом судових витрат в частині повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору у зв`язку із визнанням позову відповідачем Арбузинською селищною радою до початку судового розгляду справи з огляду на наступне.

У разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що передбачено частиною 1статті 142 ЦПК України.

Згідно ч.1, 4 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, виходячи з положень ст.206 ЦПК України, відповідач має прямо зазначити про визнання позову у письмовій заяві, а суд зобов`язаний розглянути таку заяву та ухвалити відповідне рішення.

В той же час, Арбузинська селищна рада у своєму клопотанні від 31.05.2024 року №240/03/24 та заяві від 12.08.2024 року №2252/03/24 вказує, що не заперечує проти задоволення позову, що не є тотожним до визнання позову. Крім того, у даній справі, коли невідомою є позиція співвідповідача ОСОБА_2 , суд не мав можливості ухвалити рішення за наслідком визнання позову одним із відповідачів, у порядку, визначеному ст.206 ЦПК України, що неодмінно призвело б до порушення процесуальних прав відповідача ОСОБА_2 , тож судовий розгляд проводився у загальному порядку.

Згідно вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений Миколаївською обласною прокуратурою при поданні позову відповідно до платіжної інструкції №570 від 15.04.2024 року в сумі 4844,80 грн, а також судовий збір сплачений при поданні до суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до платіжної інструкції №571 від 15.04.2024 року в сумі 1211,20 грн. підлягають стягненню на користь Миколаївської обласної прокуратури з відповідачів в рівних частинах.

Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст.3,4,10,12,13,76-81,89, 141,142,263-265,268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Сілецької Оксани Євгенівни в інтересах держави до Арбузинської селищної ради, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконним та скасування рішення, повернення земельної ділянки задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Арбузинської селищної ради від 25.09.2020 року №58 в частині затвердження документації із землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158, розташованої в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Зобов`язати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути на користь власника, територіальної громади с-щаАрбузинка в особі Арбузинської селищної ради (код ЄДРПОУ 04376653), земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158, розташовану в межах території Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

Стягнути з Арбузинської селищної ради (код ЄДРПОУ 04376653) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340 ЄДРПОУ02910048 Банк ДКСУ м.Києва МФО 820172) витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/рUA748201720343150001000000340 ЄДРПОУ02910048 Банк ДКСУ м.Києва МФО 820172) витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158; заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1 га з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158, у тому числі щодо її поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками; заборони ОСОБА_2 вчиняти із земельною ділянкою з кадастровим номером 4820355100:13:000:0158 дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, вжиті ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28.05.2024 року (справа №467/772/24 провадження №2-з/467/15/24) продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили, після чого вважаються скасованими.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Догарєва