Ухвала

від 12.09.2024 по справі 229/5777/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/5777/24

Провадження № 2/229/1920/2024

УХВАЛА

12 вересня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Суддя Дружківського міського суду Донецької області Худіна О.О. розглянувши клопотання ОСОБА_1 , який представляє інтереси ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відстрочення судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

До Дружківського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє ОСОБА_1 до Соледарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 28 серпня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

9 вересня 2024 року до Дружківського міського суду Донецької області через систему «Електронний суд» від представника позивачів ОСОБА_1 надійшло клопотання про відстрочення судового збору.

Частиною 1 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення по справі.

У частині 3 статті 136 ЦПК України закріплено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: Розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в)одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу ст.8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених ст. 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Позивачі не долучили до матеріалів справи відомості стосовно свого річного доходу за попередній календарний рік (за 2023 рік), у зв`язку з чим суддя позбавлений можливості перевірити, чи перевищує розмір судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, що відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» визначено підставою для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстави для відстрочення сплати позивачами судового збору відсутні, а тому в задоволенні вищевказаного клопотання позивачу слід відмовити.

Керуючись ст.ст.136, 260 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє ОСОБА_1 до Соледарської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, Соледарської міської ради Бахмутського району Донецької області про визнання права власності.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Худіна О.О.