Рішення

від 11.09.2024 по справі 650/2779/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/2779/24

провадження № 2/650/1145/24

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 20247 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого - Сікори О.О.,

за участю секретаря - Завістовської Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради про позбавлення батьківських прав батьків,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить: позбавити гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є матір`ю їхньої дитини ОСОБА_3 , яка проживає з позивачем, мати уваги дитині не приділяє, дитина повністю на утриманні позивача.

Отже, всі питання матеріального забезпечення дитини вирішуються виключно позивачем, за повної бездіяльності відповідача, що є першою ознакою її винної поведінки щодо дитини.

Питання щодо виховання доньки вирішуються позивачем також самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Для розвитку дитини позивач прикладає всі можливі зусилля. За місцем проживання дитини їй створені всі необхідні умови для здорового та всебічного розвитку дитини. Мати дитини жодного разу не цікавилася її життям.

Відповідач не проявляє заінтересованості в подальшій долі дитини, не цікавиться її розвитком, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною взагалі.

Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення від виховання дитини матір`ю, свідоме нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до них.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено наведеними доказами.

Все вищезазначене свідчить виключно про одне: відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, що зумовлює позбавлення її батьківських прав.

Відзив на позов не надійшов.

На судове засіданні позивач не з`явився надав заяву, про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити. На підготовчому судовому засіданні просив позов задовольнити та пояснив, що мати дитини повністю самоусунулася від виховання дитини. Дитина проживає разом з ним та повністю самостійно ним забезпечується та виховується.

На судове засідання відповідач не з`явилася, про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомила.

На судове засіданні представник заінтересовано особи не з`явився надав заяву, про розгляд справи без його участі, проти задоволення вимог позивача не заперечував. На підготовчому судовому засіданні представник наполягала на задоволенні позову та підтримала обґрунтованість висновку органу щодо необхідності позбавлення відповідача батьківських прав.

Оскільки позивач не заперечував проти проведення розгляду справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача у заочному порядку, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи викладені в позовній заяві суд дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Відповідно до вимог пункту другого частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пп. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (з послідуючими змінами) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд встановив, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане виконавчим комітетом Борозенської сільської ради від 17.12.2021 р.

Батько проживає з дитиною від її народження за адресою: АДРЕСА_1 у будинку який належить йому на праві власності, підтверджується, також, довідкою від 08.05.2024 року №749, виданою виконавчим комітетом Борозенської сільської ради Херсонської області.

Обставини щодо свідомого ухилення Відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини підтверджуються Актом обстеження умов проживання від 18.05.2024 року в якому визначено, що начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Борозенської сільської ради Забавською Ю.Ю. у складі комісії, проведено обстеження, на підставі заяви ОСОБА_1 по факту умов проживання родини. За даними Акту, за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина має окреме спальне ліжко, іграшки відповідно до віку, забезпечена сезонним одягом та взуттям. Батько ставиться до виховання доньки дбайливо, дбає про розумовий та фізичний розвиток дитини.

Враховуючи вищезазначене орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками щодо виховання дитини, а отже у суду є підстави для застосування крайнього заходу впливу до відповідача у виді позбавлення її батьківських прав, що також обумовлюється необхідністю захисту інтересів дитини.

Суд встановив, що відповідач знає про обов`язки у відношенні до дитини, однак вона не вживає жодних заходів з їх реалізації. Вона не намагається спілкуватися з дитиною за наявних сучасних засобах комунікації, нею не надається жодної допомоги будь-якого характеру, що може свідчити лише про свідоме ухилення особи від виконання її батьківських обов`язків.

Кожна дитина має право на захист своїх цивільних прав, а цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Суд оцінює доводи обох сторін та ухвалює рішення на підставі встановлених обставин на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказах. ЦПК України також передбачена можливість здійснення заочного розгляду справи, чим законодавець забезпечив можливість захисту інтересів особи у випадку неможливості заслухати позицію відповідача та оцінити його доводи.

Суд вважає, що органом опіки та піклування зібрано достатньо доказів, що свідчать про наявність ознак ухилення відповідача від виконання ним своїх батьківських обов`язків, що не може бути спростовано лише фактом відсутності відповідача.

Крім того, при вирішенні спору судом враховано, що визначений спосіб захисту передбачений законодавцем в першу чергу не з метою впливу на неправомірну поведінку матері, яка ухиляється від виконання батьківських обов`язків, а з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, тобто при такому вирішенні спору також буде досягнуто справедливий баланс інтересів як дитини, в інтересах якої звернувся позивач, яка не отримує виховання та допомоги від матері, яка ухиляється від виховання дитини, а отже не виконує свої батьківські обов`язки.

Також, згідно з частиною третьою статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Оскільки дитина наразі проживає з батьком аліменти слід стягнути на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 209, 259, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України та вищенаведеними положеннями законодавства, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради про позбавлення батьківських прав батьків - задовольнити.

Позбавити гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 12 червня 2024 року до повноліття дитини.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку передбаченого для подання позивачем апеляційної скарги з дня його проголошення, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після розгляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою, якщо його не скасовано.

Апеляційне оскарження заочного рішення суду здійснюється шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного.

При цьому заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: