Ухвала

від 11.09.2024 по справі 766/15040/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/15040/24

н/п 2-о/766/736/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.А., розглянувши заяву заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про встановлення факту припинення трудових відносин,

в с т а н о в и в :

09.08.2024 року до херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про встановлення факту припинення трудових відносин в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт припинення трудових відносин між ним та ТОВ «Амалтея».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу передано в провадження судді Скрипнік Л.А. 10.09.2024 року.

Заявник мотивує свої вимоги тим, що 02.12.2014 року його було прийнято на роботу слюсарем сантехніком ТОВ «Амалтея» по трудовому договору № 1768, наказ № 539-к/1 від 01.12.2014 року. Трудові відносини фактично припинені з січня 2022 року, коли керівник сказав не виходити на роботу у зв`язку з тимчасовим труднощами на підприємстві. Після повномасштабного вторгнення російської федерації та території України, трудові відносини не відновилися. 13.08.2024 року він направив відповідачу заявою про звільнення, проте конверт повернувся у зв`язку з відсутністю адресата за заначено адресою.

Суд виходить із того, що за загальним правилом, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права за умов, що є конкретні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Підставами припинення трудового договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору.

Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП), розірвання трудового договору за ініціативою працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП), розірвання трудового договору з ініціативи власника (ст.ст. 40, 41 КЗпП).

З огляду на викладене, факт припинення трудових відносин підлягає встановленню в іншому порядку.

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв: 1) виду юридичного факту, який є причиною припинення; 2) волевиявлення яких саме суб`єктів спричинило припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору у зв`язку із певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим - у зв`язку з певними юридичними діями: взаємне волевиявлення сторін; ініціатива працівника; ініціатива власника або уповноваженого ним органу; ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору; порушення правил прийому на роботу.

Отже припинення трудових відносин має виражатись у певній юридичній формі.

При цьому, факт існування між заявником та роботодавцем трудових правовідносин обумовлює існування спору про право продовження трудового договору чи його розірвання.

Тобто, припинення трудового договору має певні правові наслідки як для заявника, так і для роботодавця (стосовно підстав, дати такого припинення, тощо). Окрім того, від дати та підстави звільнення особи залежить її страховий стаж.

Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі № 287/167/18-ц, провадження № 14-505цс19).

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За таких обставин, враховуючи те, що з заяви ОСОБА_1 про встановлення факту припинення трудових відносин вбачається спір про право, суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Суддя вважає за необхідне роз`яснити заявнику його право на звернення із захистом своїх прав та законних інтересів до суду в порядку позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 257, 258, 260, 294, 315, 353, 354 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Амалтея» про встановлення факту припинення трудових відносин.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: Л.А. Скрипнік