Ухвала

від 29.08.2024 по справі 504/3660/24

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3660/24

Номер провадження 2/504/2431/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024с-ще Доброслав

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Вінська Н.В. вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Курісівської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права на земельну частку(пай) в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Курісівської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права на земельну частку(пай) в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи питання прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суддею встановлено таке.

Вимоги до позовної заяви, ціни позову та документів, що додаються до позовної заяви, визначено ст.ст. 175-177 ЦПК.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно вартістю майна.

Крім того, варто зазначити, що вимога про визнання права на спадкове майно є вимогоюмайнового характеру і має оплачуватися позивачем-фізичною особою судовим збором у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, у позові має бутизазначено цінупозову (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України). За приписами п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Натомість позовна заява не вказує на ціну позову щодо земельної частки (паю) вартості (нормативної грошової оцінки) земельної частки (паю) в КСП «Новомиколаївське» яку позивачка ОСОБА_1 бажає успадкувати після спадкодавця ОСОБА_2 .

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Вартість частки (паю) також впливає на розмір судового збору із відповідної позовної вимоги.

Відповідно до ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, позивачу необхідно визначити ціну позову станом на дату подання позовної заяви, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна земельної частки паю, підтвердженої відповідними доказами.

Окрім того позивач заявляючи вказуючи у позові про прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті батька ОСОБА_3 не надає доказів таких тверджень, не витребовує спадкових справ ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Нормами цивільного процесуального законодавства (ч.7 ст.81 ЦПК України) суду заборонено збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви(ч.2ст.83ЦПК України). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4ст.83ЦПК України). Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, у якому повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч.ч. 1 і 2 ст. 84 ЦПК України).

Суд, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, дійшов наступного.

Частиною другою статті 133ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 8Закону України«Про судовийзбір» та частини першої та третьої статті 136ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

З аналізу статті 8Закону України«Про судовийзбір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Разом із тим, Верховний Суд зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року у справі №585/2357/19 дійшов висновку, що при вирішенні питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Заявником не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору. Посилання лише на факт ліквідації банку не може бути єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Проаналізувавши викладе та зміст заяви, суд вважає, що заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, з врахуванням відсутності достатніх доказів, що не позбавляє заявника надати суду відповідні докази з повторним клопотанням.

Відтак позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві 10-денного строку для письмового усунення її недоліків.

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 261, 353 ЦПК суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про відстрочення судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Курісівської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання права на земельну частку(пай) в порядку спадкування за законом, залишити без руху.

Надати позивачці ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви 10днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог, визначених ст. 175 ЦПК у наданий строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Вінська Н. В.