Постанова

від 09.09.2024 по справі 272/755/24

АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 272/755/24

Провадження № 2-а/272/29/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої - судді Чуб І.А.,

секретаря судових засідань - Хитоніній М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Муніципальної інспекції Житомирської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Представник позивача Яремчук О.В. звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Посилався на те, що 06.07.2024 року позивач отримав листа від Муніципальної інспекції Житомирської міської ради, в якому знаходилась постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП №2469061139 від 20.06.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. Вважає, що вищевказана постанова про накладення адміністративного стягнення винесена з порушенням вимог чинного законодавства, без врахування вимог ПДР України та заперечень наданих до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відтак повинна бути скасована, а провадження у справі про адмінправопорушення відносно позивача закрите за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Позивач отримавши повідомлення про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, надав до виконавчого комітету Житомирської міської ради заяву із додатками (копію посвідчення інваліда та довідки МСЕК) про відсутність в його діях адміністративного правопорушення та проханням закрити справу про адміністративне правопорушення, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Однак, на адресу позивача листом №25/Т-5110 від 23.05.2024 року надійшла відповідь в якій зазначено про той факт, що на думку посадових осіб виконавчого комітету Житомирської міської ради позивач порушив вимоги ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відтак відсутні підстави для закриття провадження у справі. Крім того, в зазначеній відповіді вказано той факт, що дія знаку 3.35 з табличкою 7.18 «крім осіб з інвалідністю» на їх думку не розповсюджується на осіб з інвалідністю. Вважає, що такі висновки є хибними, оскільки саме табличка 7.18 разом із знаком 3.35 дає право особам з інвалідністю. Так відповідно до ПДР, щодо таблички 7.18 чітко вказано - Табличка застосовується для зазначення того, що дія знаків 3.1, 3.34, 3.35, 3.36, 3.37, 3.38 не поширюється на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак "Водій з інвалідністю" відповідно до вимог цих Правил. Тобто, законодавець чітко зазначив, що за наявності таблички 7.18 із знаком 3.35, такий дорожній знак не поширюється на автомобілі позначені знаком «Водій з інвалідністю», а не навпаки. В свою чергу, слід вказати, що автомобіль позивача мав розпізнавальний знак «водій з інвалідністю», про що фактично і не заперечує відповідач, але неправильне трактування дорожніх знаків та табличок до них призвело до винесення незаконної

постанови,якою притягнутодо відповідальностіпозивача.Вважає,що вдіях позивачавідсутній склададміністративного правопорушення,оскільки відсутнійсклад об`єктивноїсторони правопорушення-відсутність порушеннявимог знаку3.35Правил дорожньогоруху.На підставівищенаведеного,вважає,що оскаржуванапостанова пропритягнення позивачадо адміністративноївідповідальності підлягаєскасуванню.Просив стягнутисудові витрати,а саме:витрати направову допомогуу сумі3000,00грн.,судовий збірв сумі605,60грн..

Представник позивача подав заяву в якій просив справу розглядати у його відсутність та у відсутність позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі. Викладені обставини та факти у відзиві вважають безпідставними, оскільки такі не грунтуються на Правилах дорожнього руху, які чітко вказують на той факт, що дія знаку 3,34 та 3.35 разом із табличкою 7.18 не поширюються на осіб з інвалідністю.

Відповідач Муніципальна інспекція Житомирської міської ради в судове засідання не з"явилися, на адресу суду направили відзив (а.с.33-48), в якому просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вважають позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими, позовні вимоги не визнали та заперечували щодо його задоволення, вважали оскаржувану постанову правомірною та винесеною згідно чинного законодавства, просили відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши докази в їх сукупності, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, постановою інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням мініципальної інспекції Житомирської міської ради Куксою Русланом Володимировичемсерія РАП № 2469061139 до повідомлення серія ІЖ № 00068680від 20.06.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень (а.с. 19).

Згідно постанови, 22.05.2024 року об 11.00 год. транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 здійснено стоянку в районі будинку, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Покровська/Щорса, 6А, чим порушено вимоги пункту 3.35 розділу 33 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 в зоні дії знаку 3.35 "Стоянку заборонено" за що передбачено відповідальність за ст. 122 ч.1 КУпАП.

На фотознімках, зроблених інспектором з паркування, та розміщених на інтернет ресурсі http://my.zt-rada.gov.ua/insp відображено транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150, р.н. НОМЕР_1 , дата та час фіксації: 22.05.2024 11:20:29, адреса правопорушення : Житомир Покровська/Щорса 6А

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ст. 122 ч.1 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

У відповідності до п.п. 8.4 «в» ПДР України заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

За змістом п.п. 3.35 ПДР України знак «Стоянку заборонено» є заборонним знаком, який передбачає заборону водію транспортного засобу стоянку. Однак не поширюється дія знака: на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю», на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так,в ходісудового розглядувстановлено,що позивач ОСОБА_1 є інвалідом3групи загальногозахворювання,що підтверджуєтьсявідповідним посвідченнямта довідкоюдо актаогляду МСЕК(а.с.11-13),тому нанього непоширюється діязнака 3.35ПДР Українизнак «Стоянкузаборонено».Крім того,позивач ОСОБА_1 отримавши повідомлення про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, надав до виконавчого комітету Житомирської міської ради заяву, в якій просив закрити провадження у справі оскільки є інвалідом 3 групи та надав копію посвідчення інваліда. Однак, на адресу ОСОБА_1 листом №25/Т-5110 від 23.05.2024 року повідомлено про той факт, що на думку посадових осіб виконавчого комітету Житомирської міської ради ОСОБА_1 порушив вимоги ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а відтак відсутні підстави для закриття провадження у справі. Крім того, в зазначеній відповіді вказано той факт, що дія знаку 3.35 з табличкою 7.18 «крім осіб з інвалідністю» на їх думку не розповсюджується на осіб з інвалідністю.

Також, відповідно до ст.14-2 КУпАП - режим фотозйомки передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, перендбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

Розгляд справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) здійснюється в порядку ст. 279-1 КУпАП.

Так, згідно ч.1 ст.279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За положеннями статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За положеннями частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

У порушення ст. 77 КАС України доказів того, що 22.05.2024 11:20:29 транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, р.н. НОМЕР_1 , здійснено стоянку в районі будинку, що знаходиться за адресою: Житомир, Покровська/Щорса 6А в зоні дії дорожнього знаку п.3.35, тобто порушено вимоги п.3.35 р. 33 ПДР, "Стоянку заборонено" не надано.

З досліджених судом доказів, зокрема фотознімків на Інтернет ресурсі http://my.zt-rada.gov.ua/insp вбачається, що поруч з транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150, р.н. НОМЕР_1 , розташовано ще один автомобіль, дата та час фіксації 22.05.2024 11:20.

Текож, надано фотознімок заборонного дорожнього знаку, фотофіксацію якого здійснено 21.05.2024 року 11:03:07, Житомир Покровська вул.4, який відсутній на вказаному вище інтернет ресурсі. Фотофіксація розташування самого заборонного знаку, а також того, що транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150, р.н. НОМЕР_1 , розташований саме в зоні дії забороняючого знаку "Стоянку заборонено" 22.05.2024, 11:20:29 відсутня.

Відсутність вказаних доказів унеможливлює встановлення винуватості водія.

Таким чином, оскільки відповідач не надав доказів правомірності прийнятого ним рішення, тобто доказів винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та під час розгляду справи таких доказів не встановлено, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 від 20.06.2024 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Клопотання представника позивача про поновлення позивачу строку на оскарження постанови, суд відхиляє, оскільки оскаржувану постанову, хоча і не було вручено позивачу після складення, однак було направлено йому у триденний строк із дня винесення як передбачено ч. 1 ст. 285 КУпАП, яку позивач отримав 06.07.2024 року. До суду позивач звернувся 10.07.2024 року, в строк визначений ст.289 КУпАП, тобто позивач не пропустив строк звернення до суду з даним позовом про оскарження постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідност. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача до матеріалів справи подано: довідку про отримання оплати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень, рахунок №2/10072024 на виконані роботи від 10.07.2024, акт на виконані роботи від 10.07.2024, ордер та договір про надання правової допомоги від 10.07.2-024 року. Тобто, витрати на професійну правничу допомогу у цій справі позивачем та його представником оцінено у розмірі 3000,00 гривень. Враховуючи те, що дана справа є справою незначної складності та була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 гривень не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Оцінивши достатність та допустимість усіх наданих доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 1000,00 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Муніципальної інспекції Житомирської міської ради на користь позивача.

Також, задовольняючи позов, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень-Муніципальної інспекції Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збіру сумі605,60 грн..

Керуючись ст. ст. 5, 6, 8, 9, 20 ч.1, 73-77, 79, 134, 139, 242, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора з паркування сектору контролю за паркуванням мініципальної інспекції Житомирської міської ради Кукси Руслана Володимировичасерія РАП № 2469061139 до повідомлення серія ІЖ № 00068680від 20.06.2024 року пропритягнення доадміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Муніципальної інспекції Житомирської міської ради, код ЄДРПОУ 40398555 на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір у сумі 605,60 гривень та витрати на професійну правничу у розмірі 1000,00 грн..

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Муніципальна інспекція Житомирської міської ради, знаходиться за адресою: м.Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ 40398555.

Суддя:І. А. Чуб