Вирок

від 12.09.2024 по справі 345/3904/24

БОЛЕХІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/3904/24

93

1-кп/339/32/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12022091160000144 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, має середню освіту, неодруженого, на утриманні немає неповнолітніх дітей, непрацюючого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.4 ст.185 КК України,

В с т а н о в и в :

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні», та який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими Законами України «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні».

Так, 30 липня 2022 року близько 18:00 год. ОСОБА_4 із використанням транспортного засобу марки «ЗІЛ 131» із номерним знаком НОМЕР_1 IB прибув до Болехівського лісництва ДП «Болехівського ЛГ», а саме у кв.50 діл. 9, з метою вчинення крадіжки деревини, де виявив 6-ть (шість) вітровальних дерев породи «Бук» та 1-не (одне) вітровальне дерево породи «Граб», загальною вартістю 40736,76 грн., які вирішив викрасти.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, користуючись вигідною для себе обстановкою, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, таємно, за допомогою бензопили марки «STHIL, MS-250C», розрізав стовбури вказаних вітровальних дерев та почав їх поміщати на транспортний засіб марки «ЗІЛ 131», із номерним знаком НОМЕР_1 IB, однак був виявлений працівниками ВП АДРЕСА_2 та таким чином з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України.

Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості між прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.468, 469, 472 КПК України, з участю захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано та передбачене ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, не оспорює викладених вище фактичних обставин правопорушення, тому сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції.

Згідно угоди сторони узгодили міру покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст.75 КК України від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком. Крім того у відповідності до вимог ст.76 КК України покласти на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що він розуміє надані йому законом права, підтримав угоду про визнання винуватості і просить її затвердити. При цьому пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання, обмеження щодо права оскарження вироку та не бажає проведення судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив призначити узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України в обсязі пред`явленої підозри, надав згоду на застосування узгодженого видупокарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні проти затвердження вказаної угоди не заперечував.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України,просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Представник потерпілого в судовому засіданні щодо укладення та затвердження угоди про визнання винуватості не заперечував, пояснив, що ДП "Болехівський ЛГ до обвинуваченого ні матеріальних, ні моральних претензій немає.

Вислухавши учасників процесу, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 469 КПК України, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого може бути укладена угода про визнання винуватості у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 КПК України.

Як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані за ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину, внаслідок якого шкода завдана правам та інтересам окремих осіб та представник потерпілого надав згоду прокурору на укладання угоди, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання, цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також суд відповідно до вимог ст. 474 ч. 7 КПК України перевірив вказану угоду на відповідність вимогам КПК України та закону і встановив, що угода відповідає вказаним вимогам, оскільки угода складена в порядку та на підставах ст.ст. 468-472 КПК України, містить передбачені вимогами вказаних статей КПК України відомості та дані.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі не допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, немає обґрунтованих підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Міра покарання, про призначення якої дійшли згоди прокурор та обвинувачений, визначена в межах санкції ч.3 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 96-1, 96-2, 100 КПК України.

Майно, яке вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується, а майно, яке було об`єктом кримінального правопорушення - повертається законним володільцям.

Постановами від09березня 2023року,25червня 2024року,31липня 2022року речовимидоказами визнано: лісопродукцію загальною кубомасою 2,772 м3 та бензопилу марки «STIHL» MS-250C, 8, які здано на зберігання на території господарського двору та в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №1 ( АДРЕСА_2 .

Частиною 1 статті 96-1 КК України, передбачено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено - переходять у власність держави.

Відповідно до ч. 4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчогосудді Долинськогорайонного судуІвано-Франківськоїобласті від03серпня 2022року накладеноарештна лісопродукцію загальною кубомасою 2,772 м3 та бензопилу марки «STIHL» MS-250C. Позбавлено права на відчуження, розпорядження та/або користування арештованим майном, особам, які наділені правами на вищевказані дії.

Оскільки суд дійшов висновку про застосування спеціальної конфіскації стосовно бензопили марки «STIHL» MS-250C, тому, відповідно до приписів ч.4 ст.174 КПК, арешт накладений на неї скасуванню не підлягає.

А накладений арешт на лісопродукцію загальною кубомасою 2,772 м3, яка знаходиться на зберіганні у відділенні поліції АДРЕСА_2 , скасувати.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальних витрат не має.

Керуючись ст. ст. 314, 468-472, 474, 475, 476, 477 КПК України, суд

У х в а л и в :

Затвердити угоду від 27 червня 2024 року про визнання винуватості, що укладена між прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 за ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Згідност.76 КК України,покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироку законної сили підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 немає.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Долинського районного суду від 03 серпня 2022 року на лісопродукцію загальною кубомасою 2,772 м3.

Речові докази:

- бензопилу марки «STIHL» MS-250C, які знаходяться на зберіганні у відділенні поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, в порядку ст.96-1КК України звернути в дохід держави, застосувавши спецконфіскацію;

- лісопродукцію загальною кубомасою 2,772 м, яка знаходиться на зберіганні у відділенні поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області повернути ДП «Болехівський ЛГ», правонаступником якого є ДП «ЛІСИ України» Філія «Болехівське лісове господарство».

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд протягом 30 днів оскаржений з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1