Рішення

від 12.09.2024 по справі 366/1868/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1868/24

Провадження № 2/366/593/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12.09.2024 смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в смт. Іванків цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна» до ОСОБА_1 , про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник ПрАТ «СК «Надійна» (далі - Позивач), Зуєва М.В. , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), у якому просила стягнути з Відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 25 622 грн. та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн.

Позов мотивований тим, що 18.10.2022 між Позивачем та ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ТЗ № 22146, згідно з яким Позивачем прийнято на страхування автомобіль марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 .

09.12.2022, приблизно о 11 год. 07 хв. на 271 км автомобільної дороги М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський сталась ДТП за участю автомобіля марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 та автомобілем марки «MERCEDES BENZ» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , яким керував Відповідач.

В результаті пригоди, застрахований Позивачем автомобіль марки «FORD TRANSIT» отримав механічні пошкодження внаслідок порушення Відповідачем ПДР України.

09.12.2022 до Позивача звернувся страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування.

15.12.2022 проведено огляд пошкодженого автомобіля. Згідно з розрахунком на оплату № А077 від 09.01.2023, вартість відновлювального ремонту склала 185 622 грн.

Позивач відповідно до умов договору добровільного страхування ТЗ 22146 від 18.10.2022 на підставі страхового акту № 1359 від 12.01.2023, виплатив страхувальнику страхове відшкодування шляхом перерахунку зазначеної суми на рахунок ТОВ «Проект Авто».

Відповідач керував забезпеченим транспортним засобом згідно з полісом ОСЦПВВНТЗ № 210287253, виданого ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ».

07.07.2023 Позивач направив претензію до ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» щодо досудового врегулювання спору та відшкодування завданої шкоди у розмірі 186 622 грн.

18.09.2023 ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» відшкодувала Позивачу шкоду в межах страхового відшкодування у розмірі 160 000 грн.

19.09.2023 та 10.10.2023 Позивач направив Відповідачу листи з пропозицією відшкодувати шкоду, які повернулись через відсутність Відповідача за місцем реєстрації.

31.10.2023 під час телефонної розмови Відповідач відмовився в добровільному порядку відшкодовувати Позивачу завдану матеріальну шкоду.

Різниця між сумою страхового відшкодування та сумою завданої шкоди становить 25 622 грн.

Рух справи

20.06.2024 позовна заява надійшла до суду.

25.06.2024 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання в порядку письмового провадження, призначене на 25.07.2024, відкладене на 12.09.2024.

Позиції сторін

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав, як і не подав жодних доказів у справі, при цьому, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадженні і Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не подав клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи в порядку загального позовного провадження, не подав відзиву на позовну заяву та Позивач не висловив заперечень проти ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку про ухвалення у справі заочного рішення

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи.

18.10.2022 між Позивачем (Страховик) та ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) серії ТЗ № 22146 (далі - Договір страхування) (а.с. 7-9)

Відповідно до п. 1.2 цього Договору, на страхування приймаються транспортні засоби, вказані у Додатку № 1, у справному стані, що пройшли технічний огляд у встановлені терміни, які використовуються Страхувальником ні підставі договору лізингу, що укладений між Страхувальником та ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ».

Термін дії страхування кожного предмета окремо та територія дії Договору вказані в Додатку № 1 (п. 4.1, 4.2 Договору страхування).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.1.1 Договору страхування, загальна страхова сума за цим договором становить 5 600 000 грн. Страхова сума по кожному предмету окремо визначена в Додатку № 1.

Згідно з п. 6.4 Договору, після виплати страхового відшкодування, Страховик має право регресної вимоги до особи, винної у настанні страхового випадку.

Залежно від характеру страхового випадку і обставин, за яких він мав місце, настання страхового випадку має бути підтверджено наступними документами, зокрема, іншими документами, які дають змоги встановити розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, обставини настання страхового випадку та дають право Страховику на регресні вимоги до винних осіб (п. 6.6.7 Договору страхування).

Відповідно до додатку № 1 до Договору страхування (а.с. 9 зворот), Страховик застрахував, крім інших, автомобіль марки Ford Transit Trend, 2019 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 . Період страхування з 19.10.2022 по 18.10.2023. Розмір страхової суми 1000 000 грн., страховий платіж 27 000 грн.

Згідно з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 3022346389203369 від 09.12.2022, виданою Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області, 09.12.2022 о 11 год. 07 хв. на 271 км а/д М-21 сполученням Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський сталась ДТП (вид пригоди - зіткнення із задньою частиною ТЗ) за участю:

-автомобіля марки Ford Transit Trend, н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УЛК «ЛЕНД-ЛІЗ» під керуванням ОСОБА_3 (поліс страхування № 211076018, виданий ПрАТ «СК «Арсенал страхування»). Пошкодження: задня ліва і центральна частина;

-автомобіля марки «MERCEDES BENZ», н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_1 (Відповідач) (поліс страхування № 210287253, виданий ТДВ СК «Альфа-Гарант»). Пошкодження: бокова права частина.

ДТП сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 пунктів 12.1, 13.1 ПДР України. За фактом порушення складений адміністративний протокол серії ДПР 18 № 285389 за ст. 124 КУпАП. матеріали справи направлено до Вінницького міського суду Вінницької області (а.с. 10).

Постановою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 22.12.2022, яка набрала законної сили 02.01.2023 у справі № 132/3363/22, Відповідач визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна), яке мало місце 09.12.2022, приблизно о 10 год. 58 хв. на 271 км. + 137 м. а/д М 21 Виступовичі-Могилів-Подільський, за участю автомобілів Mercedes-Benz 816, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням Відповідача та Ford Transit Trend, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3

15.12.2022 представником Позивача оглянуто автомобіль Ford Transit Trend, н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено такі пошкодження:

нижня частина задньої лівої боковини - зруйновано; верхня частина задньої лівої боковини - деформовано; задня (незрозуміло) панель - деформовано; ліхтар задній лівий - розбито; скло задньої лівої двері - розбито; двері задні ліві - деформовано; кріплення заднього лівого бампера; у процесі ремонту можливе виявлення прихованих дефектів в зоні аварійних пошкоджень.

Зазначене підтверджується копіями протоколів огляду транспортного засобу з фотознімками № 1, 2 (а.с. 12-17)

Згідно з рахунком на оплату № А077 від 09.01.2023, виконаного ТОВ «Проект Авто», сума виконаних робіт з ремонту автомобіля Ford Transit Trend, н.з. НОМЕР_1 (ремонт деталей та їх заміна) становить 185622 грн. (а.с. 18)

Така ж сума зазначена в акті виконаних робіт № А077 від 13.02.2023, виконаним ТОВ «Проект Авто» (а.с. 19).

17.01.2023 Позивач перерахував ТОВ «Проект Авто» грошові кошти в сумі 185622 грн. за ремонт авто згідно з рахунком № А077 від 09.01.2023 в рахунок виплати страхового відшкодування згідно страхового акту № 1359 від 12.01.2023 за договором ТЗ № 22146 (а.с. 20).

07.07.2023 Позивач направив претензію до ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» щодо досудового врегулювання спору та відшкодування завданої шкоди у розмірі 186 622 грн. (а.с. 24-26)

19.09.2023 та 10.10.2023 Позивач направив Відповідачу листи з пропозицією відшкодувати шкоду, які повернулись через відсутність Відповідача за місцем реєстрації (а.с. 26-31).

У цих листах зазначається, що 18.09.2023 ТДВ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ» відшкодувала завдану Страховику шкоду у межах страхового ліміту за Полісом № 210287253 у розмірі 160 000 грн., тому, Позивач просить Відповідача відшкодувати у добровільному порядку різницю між розміром страхового відшкодування та фактично спричиненими збитками.

З огляду на встановлені обставини, застосовуючи їх відповідні правовідносини, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України)

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961 IV) страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"

Згідно зі ст. 3 Закону № 1961 IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961 IV).

Основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

В цілому, як за змістом статті 1191 так і за змістом статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування», йдеться про виконання обов`язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов`язанні. Так, суброгація регулюється статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України, а регрес статтею 1191 ЦК України.

При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов`язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.

При регресі право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов`язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов`язання та виникнення нового (регресного) зобов`язання.

У деліктному зобов`язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку статті 1191 ЦК України. У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому суброгацію.

(п.п. 42, 47-50 постанови ВП ВС від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17 (провадження № 12-134гс18))

Отже, суброгація - це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми).

При цьому, системний аналіз положень ст. 993, ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1188, ст. 27 Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 6.4 Договору страхування та наведені висновки Верховного Суду, страхова компанія має право стягнути з особи суму виплаченого страхового відшкодування у разі, якщо цю особу було визнано винною у встановленому законом порядку в діяннях, які стали наслідком завдання матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що Позивач, як страховик автомобіля марки «FORD TRANSIT» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , водій якого є потерпілим внаслідок ДТП, яка мала місце 09.12.2022, винуватцем якої є Відповідач, що встановлено судовим рішенням, перерахувала грошові кошти ТОВ «Проект Авто» на відновлювальний ремонт автомобіля, що підтверджується відповідними доказами.

Сума спричиненої майнової шкоди становить 185 622 грн.

Страховик Відповідача, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» відшкодувала Позивачу грошові кошти, сплачені останнім для відновлювального ремонту автомобіля потерпілого у розмірі 160 000 грн., в межах страхового ліміту за полісом № 210287253.

Тому, різниця між страховим відшкодуванням та спричиненими діями Відповідача збитками становить 25 622 грн.

Відповідач не спростував доводи Позивача та не надав доказів на їх спростування.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача матеріальної шкоди у розмірі 25 622 грн., яка є різницею між сумою спричиненої матеріальної шкоди, відшкодованою Позивачем потерпілому та сумою страхового відшкодування, визначеною Полісом страхування транспортного засобу, яким керував Відповідач.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За звернення в суд з позовом, Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 429 від 12.06.2024 (а.с. 32)

Оскільки позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 84, 89, 141, 247, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Надійна»:

матеріальну шкоду у розмірі 25 622 грн. (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять дві гривні)

витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.09.2024.

Повне найменування сторін та їх місцезнаходження

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Надійна» (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 45-а/6, офіс 8. Код ЄДРПОУ: 34350924. Ел. адреса: isaev@nadiyna.com.ua)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 )

Суддя Н.П. Слободян