Рішення

від 11.09.2024 по справі 379/593/24

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/593/24

Провадження № 2/379/253/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Шабрацького Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Гопкало О.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Гарбар М.Л.

представника відповідача - адвоката Якименка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 як опікун в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 як опікун в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду через свого представника- адвоката Гарбар М.Л. з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина ОСОБА_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісяця, починаючи із дня пред`явлення позову до суду.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебувала в шлюбних відносинах з відповідачем з 05.10.2014 по 27.03.2023. Від цього шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час син є повнолітньою особою, але непрацездатним, оскільки останній є інвалідом з дитинства другої групи. Окрім того, рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25.03.2024 повнолітній син сторін визнаний недієздатним, над ним встановлено опіку та призначено позивача його опікуном.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Г.О. Шабрацькому.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 06.06.2024 справу прийнято до провадження та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження.

03.07.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволені позову. Відзив обґрунтовано тим, що після розірвання шлюбу відповідач до останнього часу допомагав сину - зокрема купуючи сину як ліки, продукти харчування, одяг та велосипед. Ніяких нарікань на нього зі сторони позивача до цього року не було. Він по першому проханню надавав кошти, які були потрібні на лікування як сина так і самої позивачки. Після того як він тяжко захворів (проблеми з зором) він звичайно вже не міг в тій мірі давати позивачці кошти які вона просила в нього. На його думку саме це і спонукало позивачку звернутись до суду. Вказує, що на даний час він вимушений виживати на пенсію в розмірі 2361 грн. на місяць. Також зазначає що він як малозабезпечений пенсіонер на опалювальний період отримував субсидію на сплату комунальних послуг. На даний час він сам є малозабезпеченою особою з інвалідністю і його пенсії на даний час лише вистачає на купівлю ліків та оплату комунальних послуг. Також вказує, що на даний час за станом свого здоров`я та віку не веде підсобне господарство і ніякою худоби та доходу у нього давно вже не має. Навпаки останній час фінансово йому допомагає донька. Відносно того, що у його володінні перебуває трактор, то сама позивачка знає, що даний трактор вже понад два роки є в непридатному стані. Зазначає, що після того як йому необхідно було зробити_операцію на очах, 01.09.2023 він вимушений був продати земельну ділянку (пай), а тому доходів з оренди землі він не має.

Позивач та її представник у судовому засідання просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав.

Відповідач в судове засідання не з`явився до суду надав заяву про розгляд справи без його участі та просив відмовити у задоволені позову. Всі судові витрати стягнути з позивача

Вислухавши позивача, представника, позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи та наведені у позовній заяві доводи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є батьком, а ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується виданою повторно копію свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.10.2014 року. Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 23.02.2023 року шлюб було розірвано (а.с.7).

За довідкою до акта огляду МСЕК, серії АВ № 1115158 виданої 22.09.2023 року, ОСОБА_2 має другу групу інвалідності з 25.06.2002 року, з дитинства, довічно (а.с.9 на звороті)

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 25.03.2024 визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Ріжки Таращанського району Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 недієздатним. Встановлено над ОСОБА_2 опіку та призначити опікуном ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (а.с.15-16).

Згідно довідки виданої Виконавчим комітетом Таращанської міської ради Ріжківський старостинський округ Штиці Галині Станіславівни, вбачається, що вона зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею за даною адресою без реєстрації проживає син ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

ОСОБА_1 з 09.08.2017 року є пенсіонером, що підтверджено пенсійним посвідченням (а.с.11 ).

Згідно довідки про доходи № 8251785367221215 виданої ОСОБА_1 , сума пенсії за період з 01.10.2023 по 31.03.2024 складає 15325 грн. (а.с.12).

Згідно довідки Білоцерківської районної державної адміністрації Управління соціальної та ветеранської політики виданої ОСОБА_2 отримує соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства за період з жовтня 2023 по березень 2024 в розмірі 11621,71 грн. (а.с.13).

Згідно консультативного висновку Спеціалізованого медичного центру Невромед лікаря невролога, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено діагноз: вроджена вада головного мозку, дисгенезія мозолистого тіла. Вроджений гіпогіріоз. Помірна розумова відсталість (а.с.14).

ОСОБА_3 з 18.04.2013 року є пенсіонером, від пенсії: по інвалідності 3 групи за загальним захворюванням, термін дії довічно що підтверджено пенсійним посвідченням (а.с.43).

Згідно довідки про доходи № 6809828958631830 виданої ОСОБА_3 сума пенсії за період з 01.06.2023 по 31.05.2024 складає 25920 грн. (а.с.45).

Згідно акту обстеження трактора реєстраційний номер 01680 АІ марка ЮМЗ-6 рік випуску 1986 заводський номер 36306. від 25.06.2022 року складений ФОП ОСОБА_4 , вбачається, що 25.06.2022 було проведено повне обстеження даного трактора в зв`язку з його придатністю до експлуатації та ремонту. Після обстеження було виявлено, що трактор ЮМЗ-6 ремонту не підлягає (а.с.47).

Згідно листа ГУПФУ у Київській області ОСОБА_5 надано довідку про нарахування субсидії за період з 01.01.2023 по 31.03.2024, згідно довідки, ОСОБА_3 надано субсидію всього у розмірі 17070,33 грн. (а.с.48,49).

Відповідно до довідки від 02.07.2024 виданої ОСОБА_3 , вбачається, що він потребує оперативного лікування, діагноз незріла катаракта обох очей (а.с.50).

Згідно договору купівлі - продажу земельної ділянки від 01.09.2023 зазначено що ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2,9000 га., що розташована на території Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер земельної ділянки - 3224485200:02:003:0031 (а.с.51).

Згідно листа відповіді ПСП «Жовтень» на адвокатський запит, вказано, що ОСОБА_3 є орендодавцем та має заключні два договори оренди землі. Він володії 1/6 земельної ділянки з кадастровим номером: 3224485200:02:005:0008 та 3224485200:02:004:0029 на праві спільної часткової власності. Орендна плата згідно договору становить 2500 грн. за кожну ділянку (а.с.84).

Згідно відповіді на адвокатський запит ПП «Сімол» вказано, що вартість прийому 1 л молока з 01.01.2024 року становить - 8,00 грн., на підприємство потягом 2024 року отримано 2157 л молока від особи, яка вказана в запиті адвоката (а.с.85).

Свідок ОСОБА_7 яка була до 2019 року сусідкою сторін, суду пояснила, що вони разом з позивачкою ходили в м. Біла Церква на ринок, купляли речі та ліки для Штики Антона. Зі Штикою ОСОБА_8 не спілкується з моменту їх розлучення та про те що той не дає грошей на утримання сина знає зі слів позивачки.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є хрещеною сина сторін, з позивачкою в дружніх відносинах, з відповідачем не спілкується приблизно три роки. Їй відомо, що півтора місця тому син сторін потрапив в лікарню та відповідач був в лікарні та сказав, що грошей не дасть сину. Свідку відомо, що коли вже син сторін лежав у лікарні відповідач дав одну тисячу гривень на лікування сина.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що у Штики Миколи є корова та той здає молоко. Також пояснив, що у відповідача є трактор та останній орав тільки у себе на городі, трактор був несправний певний час, і лише недавно той його зробив. Також один раз відповідач водив його за гроші до матері в сусіднє село.

Згідно зі ст.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування вказано, що непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Важливою є непрацездатність повнолітньої дитини за станом здоров`я, тобто наявність у дитини статусу інваліда. Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України Про реабілітацію інвалідів в Україні). Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.

Відповідно до ст.ст.200, 201 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Для виникнення обов`язку матері, батька утримувати повнолітніх дочку, сина необхідна сукупність таких умов: повнолітні дочка, син є непрацездатними, тобто особами з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи; потребують матеріальної допомоги: під якою розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги, пенсії та допомоги у зв`язку з інвалідністю; матір, батько здатні утримувати повнолітніх дочку, сина, тобто їхній заробіток (доходи) дозволяють їм здійснювати таке утримання.

Судом беззаперечно встановлено, що повнолітній син сторін ОСОБА_2 , має другу групу інвалідності з 25.06.2005 року, з дитинства, довічно. Він проживає з матір`ю ОСОБА_1 оскільки визнаний судом недієздатним та встановлено над ним опіку та призначено його опікуном ОСОБА_1 .

Відповідач проживає окремо, не допомагає позивачу доглядати за їхнім спільним непрацездатним сином, який потребує матеріальної допомоги у зв`язку з інвалідністю.

Відтак, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та стягувати з ОСОБА_3 , аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина з інвалідністю.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів на утримання ОСОБА_2 , суд враховує, що відповідач є пенсіонером по інвалідності має 3 групу , розмір його пенсії за 01.06.2023 по 31.05.2024 складає 25920 грн. Відповідач у поданому відзиві вказує, що не має можливості надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, через відсутність доходів, адже він отримує лише пенсію у розмірі 2361 грн. на місяць та є малозабезпеченим пенсіонером.

Однак, суд критично оцінює такі заперечення та вважає, що зазначені обставини не є підставою для повного звільнення відповідача від обов`язку батька утримувати непрацездатного сина, інваліда другої групи та зазначає, що мінімальний розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина законом не встановлюється.

Доказів того, що відповідач отримує дохід від оранки трактором суду не надано. Як пояснила позивач, вона знає, що відповідач має дохід від утримання та приплоду худоби яка залишилась у останнього в користуванні після їх розлучення З огляду на викладене, суд вважає твердження позивача про додатковий дохід відповідача її припущенням.

Згідно зі ст.88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Згідно ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

З огляду на положення вищевказаних статей Сімейного кодексу України, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача, щомісячно.

Хоча ст. 182 СК України, положеннями якої в силу ст. 200 СК повинен керуватися суд, визначаючи розмір аліментів для повнолітніх доньки, сина, і встановлює мінімальну межу аліментів у вигляді 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд не знаходить підстав для обмеження розміру аліментів посиланням на цей розмір, оскільки в силу наведеної статті 182 СК її положення ґрунтуються на прожитковому мінімумі для дитини, тоді як син сторін, є повнолітнім та в силу закону втратив цей статус.

Як вказано в статті 6 СК України, яка містить поняття дитини, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Між тим син сторін 22.07.2023 року, втратив статус дитини.

Також СК України не передбачено визначення мінімального розміру аліментів у частці від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Тому стягнення аліментів необхідно розпочати з 03 червня 2024 року - дня звернення позивачки до суду з позовом про стягнення аліментів.

Виходячи з вимог статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, з статті 141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Із статті 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України та частковим задоволенням позовних вимог з ОСОБА_3 , необхідно стягнути в дохід держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (75%), що становить в розмірі 908 грн. 40 коп.

Згідно із ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 279, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє як опікун в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_2 , який є непрацездатним інвалідом дитинства другої групи в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 03.06.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь держави судовий збір у розмірі 908,40 гривень.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Решту вимог залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:Г. О. Шабрацький