Ухвала

від 26.08.2024 по справі 757/38157/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/38157/24-к

пр. 1-кс-33182/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛА-ЮГ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.03.2022 в рамках кримінального провадження № 220220200000000027,

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ГАЛА-ЮГ» в порядку ст. 174 КПК України, у вимогах якого просить скасувати арешт майна накладеного ухвалою слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.03.2022 року у справі №127/6370/22 (провадження №1-кс/127/2550/22) про арешт майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЛА-ЮГ» (Код ЄДРПОУ 38152125), а саме: автомобіль марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), 2011 року випуску та напівпричеп SCHMITZ SKO 24/1О/35, державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), 2006 року випуску.

Заявник вказує, що ТОВ «ГАЛА-ЮГ» є юридичною особою, створеною згідно законодавства України та засновано 23.04.2012 року, тобто працює вже більше 10 років на території України.

Основним видом діяльності ТОВ «ГАЛА-ЮГ» є вантажний автомобільний транспорт, тому здійснення перевезень, в тому числі транспортом DAF XF 105.460 з напівпричепом SCHMITZ SKO 24/1О/35 входить до діяльності товариства.

ТОВ «ГАЛА-ЮГ» та належні йому транспортні засоби не є і ніколи не були об`єктами права власності російської Федерації.

Окрім того, арешт майна ТОВ «ГАЛА-ЮГ» частково паралізував нормальну діяльність підприємства, то тягне за собою збитки в господарській діяльності та позбавляє підприємство можливості здійснювати свою господарську діяльність повноцінно, виконувати зобов`язання перед контрагентами.

З огляду на наведені вище обставини, слідує, що відсутні будь-які підстави вважати, що арештоване майно ТОВ «ГАЛА-ЮГ» відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується.

За таких обставин, не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню».

Заявник вказує, що арешт накладено необґрунтовано, з порушенням положень ст. 170 КПК України, без перевірки обставин та підстав накладення такого арешту. Також, посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що арештоване майно, не відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України. Окрім того, заявник вказує, що відношення до розслідуваного кримінального провадження не мають.

Так, заявник вказує, що у клопотанні про накладення арешту на майно та доданих до нього матеріалах стороною обвинувачення не наведено жодних доказів вчинення власником майна будь-яких злочинних дій, в тому числі щодо майна, наведеного в клопотанні про накладення арешту.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, адвокат ОСОБА_4 не з?явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просить задовольнити.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з?явились, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлені належним чином.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 220220200000000027, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438 КК України.

Так, ухвалою слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.03.2022 року у справі №127/6370/22 (провадження №1-кс/127/2550/22) накладено арешт на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЛА-ЮГ» (Код ЄДРПОУ 38152125), а саме: автомобіль марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), 2011 року випуску та напівпричеп SCHMITZ SKO 24/1О/35, державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), 2006 року випуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, як вбачається із вказаної вище ухвали Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.03.2022, метою арешту майна, є визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що арештоване майно, відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Однак, прокурором не доведено протиправність дій володільця майна та його роль у вчинені кримінального правопорушення, які до того ж не підтверджено жодними доказами.

Володілець майна, на яке було накладено арешт про підозру у вчиненні будь-якого злочину оголошено не було.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, зважаючи на досить тривале перебування майна під арештом, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.174, 309 КК України,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛА-ЮГ» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.03.2022 в рамках кримінального провадження № 220220200000000027 - задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.03.2022 року у справі №127/6370/22 (провадження №1-кс/127/2550/22) про арешт майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЛА-ЮГ» (Код ЄДРПОУ 38152125), а саме: автомобіль марки DAF XF 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), 2011 року випуску та напівпричеп SCHMITZ SKO 24/1О/35, державний номерний знак НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ), 2006 року випуску.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1