Ухвала

від 05.09.2024 по справі 759/12732/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/84/24

ун. № 759/12732/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - П`ятничук І.В.,

за участю секретаря - Марус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач Закрите акціонерне товариство «Пост-Київ і Ко»,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_1 19.06.2024 року звернулась до Святошинського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,якою просить визнати неправомірною бездіяльність Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з належного їй на праві власності нерухомого майна, який накладено постановою від 30 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2; зобов`язати посадових осіб Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт накладений 30.04.2009 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо виконання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва 27.03.2009 року у справі № 1-245 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Пост-Київ і Ко» заборгованості в сумі 71144,10 грн.

В обґрунтування скарги, зазначила, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року у справі № 1-245 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком на 3 роки; на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 роки; задоволено цивільній позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Пост-Київ і Ко» 71144,10 грн.

На виконання вироку суду Святошинським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до виконання до ВДВС Ніжинського МРУЮ.

Зазначила, що постановою ВДВС Ніжинського МРУЮ від 30.04.2009 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1

31.12.2009 року постановою ВДВС Ніжинського МРУЮ виконавчий лист по справі № 1-245 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» було повернуто стягувачу.

Зазначила, що звернувшись до Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про скасування арешту, їй було відмовлено у скасуванні арешту, оскільки відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника, через відсутність на примусовому виконанні виконавчого провадження по якому було накладено арешт. Вважає дії державного виконавця неправомірними в зв`язку з чим скаржник звернувся до суду.

В судове засідання скаржник не з`явилась, про день, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, в поданій скарзі просить розгляд справи провести за її відсутності.

Ніжинський відділ державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції яку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, подав до суду відзив, яким просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Стягувач ЗАТ «Пост-Київ і Ко» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.03.2009 року у справі № 1-245 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України і призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з матеріальною відповідальністю строком на 3 роки; на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 роки; задоволено цивільній позов та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Пост-Київ і Ко» 71144,10 грн.

На виконання вироку суду 27.03.2009 року Святошинським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 1-245.

Постановою державного виконавця ВДВС Ніжинського МРУЮ від 28.04.2009 року було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 1-245 виданого Святошинським районним судом м. Києва.

Постановою ВДВС Ніжинського МРУЮ від 30.04.2009 року було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1

30.12.2009 року в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, як вбачається з матеріалів справи арешт з майна боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 так знято не було.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 23.05.2024 року № 126073 Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_1 було відмовлено у скасуванні арешту, оскільки відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника, через відсутність на примусовому виконанні виконавчого провадження по якому було накладено арешт.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні її заяви про зняття арешту.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За правилами частин четвертої-п`ятої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Судом встановлено, що виконавче провадження закінчено у зв`язку із винесенням постанови про повернення виконавчого документа стягувачу,

З огляду на викладені обставини, та враховуючи те, що виконавчі провадження по виконанню виконавчих документів, у яких боржником є ОСОБА_1 на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби не перебувають; повторно виконавчий лист № 1-245 виданий 27.03.2009 року Святошинським районним судом м. Києва до примусового виконання не пред`являвся; строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а відтак суд прийшов до переконання про те, що відсутні підстави для існування арешту.

Згідно з ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи встановлене вище, на основі повно та всебічно досліджених доказів, з урахуванням вимог чинного законодавства, та застосування його до фактичних обставин справи, суд прийшов до переконання про те, що дії державного виконавця щодо не скасування накладеного арешту на нерухоме майно свідчать про порушення прав боржника, а відтак бездіяльність відділу державної виконавчої служби щодо не зняття арешту із майна боржника є неправомірною, у зв`язку із чим необхідно зняти арешт, накладеного постановою державного виконавця від 30.04.2009 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.

У зв`язку із наведеним, суд прийшов до переконання про те, що скаргу необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-81, 259, 260, 354, 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач Закрите акціонерне товариство «Пост-Київ і Ко»- задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не зняття арешту з належного ОСОБА_1 на праві власності нерухомого майна, який накладено постановою від 30 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Зобов`язати посадових осіб Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт накладений 30.04.2009 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо виконання виконавчого листа, виданого Святошинським районним судом м. Києва 27.03.2009 року у справі № 1-245 про стягнення з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ЗАТ «Пост-Київ і Ко» заборгованості в сумі 71144 грн. 10 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: І.В. П`ятничук