Постанова

від 11.09.2024 по справі 910/582/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. Справа№ 910/582/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Козир Т.П.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Артем`єва А.М.,

Сташенко В.В.,

від відповідача-1 - не з`явився,

від відповідача-2 - Денисенко О.М.,

від третьої особи-1 - Онищенко К.П.,

від третьої особи-2- не з`явився,

від третьої особи-3- не з`явився.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", Київської міської прокуратури та Державної служби геології та надр України

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 (повний текст рішення складено 15.04.2024)

у справі № 910/582/24 (суддя Щербаков С.О.)

За позовом Заступника керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва

до: 1. Державної служби геології та надр України

2. Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів"

треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Антимонопольний комітет України

2. Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт Буд Сервіс"

про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу, спеціального дозволу на користування надрами та застосування наслідків недійсності правочину, -

ВСТАНОВИВ:

У 2024 році Заступник керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України та Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" про:

- визнання недійсними результати електронного аукціону, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20220817-22143 від 06.09.2022 року;

- визнання недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на Аукціоні від 26.09.2022 року № 2/4-22 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ основної корисної копалини - глини та супутньої корисної копалини - глини легкоплавкої Зняцівської ділянки, яка знаходиться в Ужгородському районі Закарпатської області;

- визнання недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами (глини, глини легкоплавкої) Зняцівської ділянки родовища від 18.10.2022 року № 5434, виданий Приватному акціонерному товариству "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів";

- застосування правових наслідків недійсності правочину, визначені ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, встановивши, що грошові кошти в сумі 2 340 000, 00 гривень, сплачені Приватним акціонерним товариством "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" за придбання спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2022 року № 5434, є стягнутими в дохід держави.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що під час проведення публічних закупівель в системі "ProZorro" з продажу спеціального дозволу на користування надрами були допущені порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати торгів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Зняцівської ділянки, оформленого протоколом електронного аукціону № SUE001-UA-20220817-22143 від 06.09.2022 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ основної корисної копалини - глини та супутньої корисної копалини - глини легкоплавкої Зняцівської ділянки, яка знаходиться в Ужгородському районі Закарпатської області № 2/4-22 від 26.09.2022 року, укладений між Державною службою геології та надр України та Приватним акціонерним товариством "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів". Визнано недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами, з метою геологічного вивчення основної корисної копалини - глини та супутньої корисної копалини - глини легкоплавкої Зняцівської ділянки № 5434 від 18.10.2022 року, виданий Приватному акціонерному товариству "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів". Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" на користь Київської міської прокуратури 9 084 грн. 00 коп. - судового збору. В іншій частині позову - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прокурор навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів та визначив Державну службу геології та надр України одним із відповідачів у справі. Також місцевим господарським судом встановлено, що у даному випадку ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" під час підготовки документації для участі в Аукціоні діяло не самостійно, а узгоджувало свої дії та не змагалося з іншим учасником аукціону, за умови, що конкуренція є одним з основних принципів проведення аукціонів. Отже, у діях відповідача-2 вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з метою усунення конкуренції під час проведення зазначеного тендеру та недобросовісне отримання права на укладення договору. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що заявлена прокурором вимога про застосування правових наслідків недійсності правочину, визначених ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України щодо встановлення, що грошові кошти в сумі 2 340 000, 00 гривень, сплачені Приватним акціонерним товариством "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" за придбання спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2022 року № 5434, є стягнутими в дохід держави не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання рішення в цій частині, а отже не може бути зазначена в резолютивній частині.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна служба геології та надр України звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача 1 мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема скаржник вважає, що після розміщення оголошення у системі електронних торгів з продажу дозволів про проведення аукціону Державна служба геології та надр України не має жодного впливу на процедуру та результати такого аукціону. Також скаржник звертає увагу, що Держгеонадра після публікації оголошення навіть не має інформації, хто саме бере участь в аукціоні. Всі учасники для замовника аукціону відображаються під номерами (1, 2, 3…). Інформацію про переможця Держгеонадра отримує вже з протоколу проведення електронного аукціону Таким чином, на думку скаржника електронний аукціон № SUE001-UA-20220817-22143, проведено повністю у відповідності з вимогами Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 993, що не було спростовано судом першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/582/24.

Також, не погодившись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача 2 мотивовані тим, що суд першої інстанції вважав обставину порушення відповідачем 2 законодавства про захист економічної конкуренції доведеною на підставі рішення ПМТВ АМКУ від 20.09.2023 року № 60/126-р/к, виконання якого було зупинене на час розгляду даної справи. Відповідно, місцевий господарський суд не мав права переймати на себе повноваження АМКУ та на підставі доказів, наданих прокуратурою, самостійно встановлювати чи мало місце порушення ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» та ТОВ «Арт Буд Сервіс» законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того скаржник вважає, що в рішенні суду першої інстанції не наводиться жодних фактів порушення права власності Українського народу, враховуючи ту обставину, що предметом Аукціону було не відчуження права власності, а право тимчасового користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ. Також скаржник вважає, що такої підстави для припинення або анулювання спеціального дозволу, як порушення законодавства про економічну конкуренцію норми чинного законодавства не містять. Крім того на думку скаржника, суд першої інстанції фактично застосував норму Закону України «Про нафту і газ», яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, а щоб цей факт був не надто очевидним, місцевий господарський суд в своєму рішенні не згадав де містяться згадані ним принципи. Окрім цього на думку скаржника, твердження позивача про те, що внаслідок проведення Аукціону та укладення Договору було недодержано вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, повністю спростовуються Висновком науково-правової експертизи. науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень антимонопольного законодавства України, проведеного Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України відповідно до звернення ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» на підставі Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 03.08.2023 року № 126/139-с. Скаржник також вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач 2, беручи участь в Аукціоні та укладаючи Договір мав умисел на порушення інтересів держави та суспільства. Й наостанок скаржник зазначає, що постанова Верховного Суду від 15.12.2021 року у справі № 922/2645/20 була ухвалена за інших фактично-правових обставин, ніж в даній справі (стосується спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що регулюється Законом України «Про нафту і газ») правові висновки Верховного Суду у вказаній справі не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у справі № 910/582/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Також, не погодившись із прийнятим рішенням, Київська міська прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги прокуратури мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також з порушенням вимог процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема прокурор вважає, що враховуючи особливість спірних правовідносин, з метою забезпечення залишення грошових коштів у Державному бюджеті України та попередження ініціювання ПрАТ «Майдан-Вильський комбінат вогнетривів» можливих судових спорів про їх повернення, реституція може бути застосована, встановивши, що грошові кошти, сплачені підприємством за придбання спеціального дозволу на користування надрами, є стягнутими в дохід держави.

16.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/582/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року у справі №910/582/24, об`єднано апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року у справі №910/582/24 в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 19.06.2024 року.

Також, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 року встановлювався строк Державній службі геології та надр України для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 13 626 грн. 00 коп.

27.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Оболонської окружної прокуратури міста Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", в якому просив апеляційну скаргу останнього залишити без задоволення.

28.05.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Державної служби геології та надр України надійшла заява на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року, об`єднано апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України з апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року у справі №910/582/24 в одне апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 19.06.2024 року.

10.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Оболонської окружної прокуратури міста Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України, в якому просив апеляційну скаргу останнього залишити без задоволення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 року розгляд справи відкладено на 03.07.2024 року.

01.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Оболонської окружної прокуратури міста Києва надійшли пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 року розгляд справи відкладено на 04.09.2024 року.

02.09.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", відповідача-2 у справі, надійшло клопотання про розгляд справи у закритому засіданні

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 року лопотання Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" про розгляд справи №910/582/24 в закритому судовому засіданні задоволено, ухвалено розгляд справи № 910/582/24 проводити у закритому судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 11.09.2024 року.

В судовому засіданні 11.09.2024 року прокурори надали усні пояснення по справі, відповіли на запитання суду, просили задовольнити їх апеляційну скаргу. Представник відповідача 2 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити свою апеляційну скаргу. Представник третьої особи 1 надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду. Представники відповідача-1, третьої особи-2 та третьої особи-3 не з`явилися, про дату та час були повідомлені належним чином.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників відповідача-1, третьої особи-2 та третьої особи-3.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За допомогою електронної системи "Прозоррі. Продажу", ідентифікатор закупівлі в системи SUE001-UA-20220817-22143 Державною службою геології та надр України 06.09.2022 року було проведено аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Зняцівська ділянка. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1075. Вартість пакету аукціонної документації - 25 358, 60 грн. (з ПДВ).

У вказаному аукціоні приймало участь 2 (два) учасники: ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт Буд Сервіс".

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами № SUE001-UA-20220817-22143, сформованого 06.09.2022 року о 12 год. 40 хв. враховуючи що ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" запропоновано найбільшу ціну продажу (2 340 000, 00 грн.) його визнано переможцем аукціону. (т.1, а.с. 174-177).

На підставі протоколу № SUE001-UA-20220817-22143 від 06.09.2022 року, між Державною службою геології та надр України та Приватним акціонерним товариством "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" 26.09.2022 року укладено договір № 2/4-22 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ основної корисної копалини - глини та супутньої корисної копалини - глини легкоплавкої Зняцівської ділянки, яка знаходиться в Ужгородському районі Закарпатської області. (т.1, а.с. 178-182).

Ціна дозволу за цим договором становить 2 340 000, 00 грн. (п. 3.1. договору).

Матеріали справи містять банківську виписку з якої вбачається оплата відповідного дозволу. (т.1, а.с. 56-58).

В подальшому, Держгеонадрами 18.10.2022 року видано Приватному акціонерному товариству "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" спеціальний дозвіл № 5434 на користування надрами Зняцівської ділянки, яка знаходиться в Ужгородському районі Закарпатської області, з метою геологічного вивчення основної корисної копалини - глини та супутньої корисної копалини - глини легкоплавкої, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, затвердження запасів ДКЗ України, строком на 5 років. (т.1, а.с. 183-184).

В угоді про умови користування надрами з метою геологічного вивчення № 5434 від 18.10.2022 року наведена характеристика Зняцівської ділянки, а саме: Зняцівська ділянка глини розташована на північно-східній околиці с. Зняцьово та західній околиці с. Чабанівка Ужгородського району Закарпатської області. За 1 км на захід від ділянки проходить асфальтована дорога Ужгород-Мукачеве. Загальна площа родовища становить - 56,26 га. Основною корисною копалиною є глини світлозабарвлені (сірого, світло-сірого, кремового кольору, що придатні для виробництва керамічної плитки, потужністю від 1,8-17,5 м, в середньому 7,5 м. Гідрогеологічні умови Зняцівської ділянки глин сприятливі для її розробки відкритим способом. Корисна копалина безводна. Промислові запаси глини за категоріями складають: строкаті - 941 тис. м3; світлозабарвлені - 1291,9 тис. м3. (т.1, а.с. 185-196).

Також, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 року № 60/126-р/к у справі № 272/60/51-рп/к.23 визнано, зокрема, що Приватне акціонерне товариство "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт буд сервіс" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Зняцівська ділянка. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 "Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 року № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 25 358,60 грн (з ПДВ)", який проводився Державною службою геології та надр України, ідентифікатор в системі SUE001-UA-20220817-22143. (т.1, а.с. 145-173).

Вказане рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 року № 60/126-р/к у справі № 272/60/51-рп/к.23 було оскаржено відповідачем-2 в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року у справі №910/18148/23 у задоволені позову про визнання недійсним та скасування рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 № 60/126-р/к у справі № 272/60/51-рп/к.23 в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" відмовлено повністю.

Отже, прокурор зазначає, що порушення ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт буд сервіс" законодавства про захист економічної конкуренції підтверджується листами АТ "Прозорро.Продажі" від 21.04.2023 року № 158-07/2023 та від 15.03.2023 року № 27-07/2023, інформацією наданою листами наступними особами: ТОВ "Українська енергетична біржа" від 11.05.2023 року № 11/05-574 та від 03.03.2023 року № 03/03-278, ФОП Бойка О.М. від 17.05.2023 року № 573/473-382, ТОВ "Інтер-Телеком" від 26.05.2023 року № 197, ТОВ "Арт Буд Сервіс" від 19.05.2023 року № 23/13, ПрАТ "Київстар" від 10.07.2023 року № 19174/01, банківськими виписками, наданими АТ "КБ "ГЛОБУС" (лист від 18.07.2023 року № 515-БТ) та АТ "Райффайзен Банк" (лист від 23.05.2023 року № 81-15-9/4001-БТ), відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 року № 60/126-р/к.

Відтак, спір у даній справі на думку прокурора виник у зв`язку з тим, що ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" яке обрано переможцем аукціону, порушено вимоги законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом спотворення результатів аукціону "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Зняцівська ділянка, який проводився Державною службою геології та надр України, ідентифікатор в системі SUE001-UA-20220817-22143, а тому прийняте Держгеонадрами за результатами вищевказаного аукціону рішення (протокол № SUE001-UA-20220817-22143 від 06.09.2022 року), як і договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на Аукціоні від 26.09.2022 року № 2/4-22 та спеціальний дозвіл на користування надрами (глини, глини легкоплавкої) Зняцівської ділянки родовища від 18.10.2022 року № 5434, виданий Приватному акціонерному товариству "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" підлягають визнанню недійсними.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Норма пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягають інтереси держави, обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також має довести підстави для представництва, однією з яких є відсутність органу державної влади, до компетенції якого віднесенні повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись з даним позовом до суду в інтересах держави, прокурор не визначив уповноваженим органом у спірних правовідносинах Держану службу геології та надр України, а зазначив її співвідповідачем, доводячи в межах даного спору порушення інтересів держави саме протиправними діями Держаної служби геології та надр України, яка не може одночасно бути і позивачем, і відповідачем у справі. Цим прокурор обґрунтував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, та наявність підстав для самостійного представництва інтересів держави.

Спірне матеріальне правовідношення - це об`єкт процесу в конкретній цивільній справі, а його суб`єктами є сторони (позивач та відповідач у справі, які мають протилежні юридичні інтереси).

Питання про існування/відсутність цього правовідношення, його зміст, а також про те, чи порушені в дійсності та в якій мірі права позивача, і чи повинен за це відповідати відповідач, підлягають вирішенню судом під час розгляду справи по суті. При цьому, як спірне правовідношення, так і його суб`єкти визначаються саме особою, яка подає відповідний позов до суду, в даному випадку прокурором. Тобто, спірним правовідношенням в процесуальному сенсі буде те правовідношення, яке сформулював прокурор.

Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор спірне матеріальне правовідношення визначив наступним чином:

об`єкт процесу - результат аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Зняцівської ділянки, проведеного Державною службою геології та надр України, як стверджує прокурор, з порушенням законодавства, та договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ основної корисної копалини - глини та супутньої корисної копалини - глини легкоплавкової Зняцівської ділянки, яка знаходиться в Ужгородському районі Закарпатської області, який, як наслідок, також укладений Державною службою геології та надр України та ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" з порушенням закону;

суб`єктами спірного правовідношення прокурор визначив Державу, як позивача, та Державну службу геології та надр України та ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", як відповідачів (порушників), один з яких є уповноваженим органом, до компетенції якого належить захист інтересів держави в сфері надрокористування.

За таких обставин, прокурор не порушив порядку, передбаченого частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки не повинен був попередньо повідомляти про наявне чи потенційне порушення інтересів держави та про звернення до суду орган державної влади, який визначений ним як відповідач саме тому, що прокурор стверджує про порушення саме цим органом законодавства у сфері його компетенції у спірному матеріальному правовідношенні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі №922/3322/20.

У такому випадку, коли прокурор стверджує не про неналежне виконання Держгеонадра своїх обов`язків із захисту інтересів держави, а про порушення саме цим органом інтересів держави проведенням спірного аукціону та укладенням договору, цей орган - Держгеонадра апріорі (очевидно) не може бути позивачем, в особі якого прокурор мав би звернутись до суду за захистом інтересів держави. Відповідно відсутній сенс (розумна підстава) повідомляти про вчинене правопорушення орган державної влади, який порушив інтереси держави у спірному матеріальному правовідношенні.

При цьому варто зазначити, що частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є не формальною, а є дієвою нормою з чіткою метою, а саме повідомити відповідний орган про стверджуване порушення не формально, а для спонукання цього органу відреагувати на це порушення та здійснити захист інтересів держави, що за обставин, які в цій справі доводить прокурор, є неможливим в особі Держгеонадра, яка не може виступати суб`єктом спірного правовідношення і як позивач, і як відповідач.

Підсумовуючи, колегія суддів виходить з того, що саме прокурор визначає і предмет, і суб`єктів спірного правовідношення, спрямованого на захист інтересів держави від осіб, яких прокурор визначив саме як порушників інтересів держави, в тому числі й компетентний орган спірного правовідношення. Тому у прокурора відсутній обов`язок попередньо повідомляти відповідача (порушника) про вчинене ним порушення та звернення до суду з позовом до нього, тому що процесуальні інтереси позивача і відповідача є (а)протилежними, (b)не підлягають захисту в особі порушника.

Підхід щодо обов`язку сповістити орган державної влади про наявне чи потенційне порушення інтересів держави, який саме і припустився, на думку прокурора, порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, засвідчує надмірний формалізм, а також застосування частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" без розумного обґрунтування, а також без доведення логіки та послідовності встановлених в ній процедур, яких має дотриматись прокурор.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що прокурор навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив Держгеонадра одним із відповідачів у справі, чим спростовуються твердження скаржників в частині відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором та неповідомлення прокурором Держгеонадра про порушення інтересів держави.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що оскільки прокурор не заперечує правосуб`єктність Держгеонадра на подання відповідних позовів, натомість зазначає, що саме цей орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції (проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами) у спірних правовідносинах у цій справі, який визначений прокурором одним з відповідачів, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо суті позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з частиною першою та частиною четвертою статті 11 Цивільного кодексу, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлюються Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що цей Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

У відповідності до пункту 20 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (стаття 20 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю, зокрема оголошення про проведення відкритих торгів - не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про публічні закупівлі", електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.

Електронна система закупівель під час отримання тендерних пропозицій повинна забезпечувати фіксацію дати та точного часу отримання тендерних пропозицій та неможливість доступу будь-яких осіб до отриманих тендерних пропозицій (їх частин) до моменту настання дати і часу кінцевого строку подання та розкриття таких пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі.

Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до приписів статті 11 Закону України "Про публічні закупівлі", для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.

Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника. Уповноважена особа (особи) здійснює свою діяльність на підставі укладеного з замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника. Уповноважена особа повинна мати вищу освіту.

Тендерний комітет або уповноважена особа (особи): планує закупівлі, складає та затверджує річний план закупівель; здійснює вибір процедури закупівлі; проводить процедури закупівель; забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця; забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2023 року Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 60/126-р/к у справі №272/60/51-рп/к.23 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". (т.1, а.с. 145-173).

Відповідно до пункту 1 цього рішення визнано, що Приватне акціонерне товариство "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт буд сервіс" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Зняцівська ділянка. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 "Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 25 358,60 грн (з ПДВ)", який проводився Державною службою геології та надр України, ідентифікатор в системі SUE001-UA-20220817-22143.

Як встановлено Відділенням та вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт буд сервіс" подали заявки на участь у наступних аукціонах, які проводились Державною службою геології та надр України за допомогою електронної системи "Prozorro.Продажі", зокрема спеціальний дозвіл на користування надрами - Зняцівська ділянка. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 "Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету" (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 25 358,60 грн (з ПДВ), ідентифікатор в системі SUE001-UA-20220817-22143 (далі - аукціон).

За порушення, яке викладене в резолютивній частини вказаного рішення, накладено на Приватне акціонерне товариство "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" штраф у загальному розмірі 136 000, 00 грн.

Відділення зазначило, що відповідачі в антимонопольній справі (Приватне акціонерне товариство "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Арт буд сервіс") узгоджували свою поведінку з метою усунення змагання під час підготовки та участі в аукціоні, що, зокрема, підтверджується використанням обома відповідачами в антимонопольній справі одних ІР-адрес для заходження на модуль аукціону та вчинення дій під час його проведення, які належали суб`єкту господарювання, що був пов`язаний з ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" через фізичну особу, яка мала одноосібний вирішальний вплив на діяльність обох товариств; використанні обома відповідачами в антимонопольній справі однієї ІР-адреси для реєстрації на майданчику; використанні обома відповідачами в антимонопольній справі однієї ІР-адреси для перегляду інформації по аукціону; використанні обома відповідачами в антимонопольній справі однієї ІР-адреси для створення чернетки пропозиції; комунікації між обома ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт Буд Сервіс"; наявності господарських відносин між одним із відповідачів в антимонопольній справі із суб`єктом господарювання, який пов`язаний з іншим відповідачем в антимонопольній справі через кінцевого бенефіціарного власника, господарськими відносинами та фінансово підтримує господарську діяльність останнього; фінансовій підтримці ТОВ "Арт буд сервіс" суб`єктом господарювання, який пов`язаний з іншим відповідачем в антимонопольній справі через кінцевого бенефіціарного власника, господарськими відносинами та фінансово підтримує господарську діяльність останнього; внесенні гарантійного внеску ТОВ "Арт буд сервіс" для участі в Аукціоні-1 за рахунок суб`єкта господарювання, який пов`язаний з іншим відповідачем в антимонопольній справі через кінцевого бенефіціарного власника, господарськими відносинами та фінансово підтримує господарську діяльність останнього.

Як встановлено Відділенням та вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації, яка була надана АТ "Прозорро.Продажі" (лист від 21.04.2023 року № 158-07/2023), ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт Буд Сервіс" заходили на модуль Аукціону та вчиняли дії під час його проведення з ІР-адрес НОМЕР_13 та НОМЕР_14 та подавали заявки з електронного майданчика Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична біржа". (т.1, а.с. 29-37).

За інформацією, яка була надана ТОВ "Українська енергетична біржа" листом від 11.05.2023 року № 11/05-574), ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт Буд Сервіс" реєструвались на майданчику, переглядали інформацію по аукціонам, створювали чернетки пропозицій, подавали пропозиції та здійснювали інші дії, пов`язані з участю в Аукціоні-1, зокрема з ІР-адреси НОМЕР_15. (т.1, а.с. 44-55).

Вказане також підтверджується листом ТОВ "Українська енергетична біржа" від 03.03.2023 року № 03/03-278 надісланим на адресу Оболонської окружної прокуратури. (т.1, а.с. 59-68).

Відділення у своєму рішенні зазначило, що відповідно до даних з мережі Інтернет (RIPE Database), послуги з доступу до мережі Інтернет за вказаними вище ІР-адресами надаються наступними суб`єктами господарювання: НОМЕР_13 - Фізичною особою-підприємцем Бойко Олегом Михайловичем, РНОКПП НОМЕР_1 (далі - ФОП Бойко О.М.); НОМЕР_14 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Телеком", ідентифікаційний код юридичної особи 22927111 (далі - ТОВ "Інтер-Телеком");НОМЕР_15 - нерезидент.

Так, листом від 17.05.2023 року № 573/473-382 ФОП Бойко О.М. повідомив, що ІР-адреса НОМЕР_13 протягом ІІ півріччя 2022 року, тобто в період проведення Аукціону, належала Товариству з обмеженою відповідальністю "Керамічна група "Голден тайл", ідентифікаційний код юридичної особи 36126072 (далі - ТОВ "КГ "Голден тайл"). Адреса надання послуг: м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 19 А. (т.1, а.с. 69).

Листом від 26.05.2023 року № 197 ТОВ "Інтер-Телеком" повідомило, що ІР-адреса НОМЕР_14 протягом ІІ півріччя 2022 року, тобто в період проведення Аукціону, належала ТОВ "КГ "Голден тайл". Адреса надання послуг: м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 19 А. (т.1, а.с. 70).

Згідно з відомостями, які містяться в ЄДР (витяг № 79628162913 від 24.05.2023 року), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "КГ "Голден тайл" протягом ІІ півріччя 2022 року, в тому числі в період проведення Аукціону, був ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (далі - ОСОБА_1 ) [частка у статутному капіталі 90 %]. Адреса місцезнаходження ТОВ "КГ "Голден тайл": м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 19 А. (т.1, а.с. 71-79).

Також ОСОБА_1 протягом ІІ півріччя 2022 року, тобто в період проведення Аукціону-1, був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" [частка у статутному капіталі 64,4 %] (витяг № 91878501015 від 24.05.2023 року).

Отже, ОСОБА_1 мав одноосібний вирішальний вплив на діяльність ТОВ "КГ "Голден тайл" і ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" (відповідач), що пояснює використання останнім ІР-адрес, які належали ТОВ "КГ "Голден тайл".

Крім того, ТОВ "Арт буд сервіс" листом від 19.05.2023 року № 23/134 повідомило, що у 2022 році, в тому числі в період проведення Аукціону, товариство знаходилось за адресами: м. Київ, вул. Шумського Юрія, 1; м. Київ, вул. Шумського Юрія, 1-А, м. Київ, вул. Клеманська, 5 (складське приміщення). (т.1, а.с. 115-124).

Також за інформацією ТОВ "Арт буд сервіс" наданою листом від 19.05.2023 року № 23/134, товариству протягом 2022 року, в тому числі в період проведення Аукціону, послуги з доступу до мережі Інтернет надавали: ТОВ "Берлайн" (ІР-адреса НОМЕР_16), ТОВ "Харт Ліга Трейд" (ІР-адреса змінюється під час кожного підключення), ТОВ "Дрім Лайн Холдінг" (ІР-адреса НОМЕР_17), ТОВ "Лайфсел" (ІР-адреси НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_18). Крім того, працівники ТОВ "Арт буд сервіс" могли працювати поза межами офісів товариства.

Таким чином, ТОВ "Арт буд сервіс" заходило на модуль Аукціону, вчиняло дії під час його проведення з ІР-адрес (НОМЕР_13; НОМЕР_14), які належали суб`єкту господарювання, що був пов`язаний з відповідачем-2 (ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів") через фізичну особу - ОСОБА_1 , який мав одноосібний вирішальний вплив на діяльність ТОВ "КГ "Голден тайл" і ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", що не може бути пояснено простим збігом обставин, оскільки ТОВ "Арт буд сервіс" не знаходилось за однією адресою із ТОВ "КГ "Голден тайл" та не користувалось під час здійснення своєї господарської діяльності послугами з доступу до мережі Інтернет вказаного суб`єкта господарювання.

Також ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт Буд Сервіс" для участі в Аукціоні здійснювали реєстрацію на майданчику і перегляд інформації по аукціону, створювали чернетки пропозицій з використанням спільної ІР-адреси (НОМЕР_15), послуги з доступу до мережі Інтернет за якою надавались суб`єктом господарювання - нерезидентом.

Отже, ТОВ "Арт буд сервіс" не знаходилось за однією адресою із ТОВ "КГ "Голден тайл".

Таким чином, ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт буд сервіс" заходили на модуль Аукціону, здійснювали реєстрацію на майданчику і перегляд інформації по аукціону, створювали чернетки пропозицій з використанням спільних ІР-адрес, дві з яких належали суб`єкту господарювання, що був пов`язаний з одним із ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" через фізичну особу - ОСОБА_1 , який мав одноосібний вирішальний вплив на діяльність обох товариств.

Викладене вище свідчить про наявність умов для обміну інформацією між ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт буд сервіс" під час підготовки документів та подання заявок для участі в аукціоні.

Крім того, за інформацією, наданою ТОВ "Українська енергетична біржа" листом від 11.05.2023 року № 11/05-574 (т.1, а.с. 44-55), ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт буд сервіс" для участі в Аукціоні вказали, як контактні, наступні номери телефонів:

- ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" - НОМЕР_12, голови правління ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_9 );

- ТОВ "Арт буд сервіс" - НОМЕР_10 , директора ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_11 ).

ПрАТ "Київстар" листом від 10.07.2023 року № 19174/01 повідомило, що у період з 01.06.2022 року до 31.12.2022 року (в тому числі під час проведення Аукціону) абонентом телефонного номеру НОМЕР_10 є ТОВ "Арт буд сервіс", абонентом телефонного номеру НОМЕР_12 - Приватне акціонерне товариство "Голден гейт бізнес", ідентифікаційний код юридичної особи 21568727 (далі - ПрАТ "Голден гейт бізнес"). (т.1, а.с. 133-134).

Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДР (витяг № 283988424446 від 08.08.2023 року), одним із кінцевих бенефіціарних власників ПрАТ "Голден гейт бізнес" протягом ІІ півріччя 2022 року, у тому числі в період проведення Аукціону-1, був ОСОБА_1 (частка у статутному капіталі 33,5 %). (т.1, а.с. 80-88).

Також ОСОБА_1 в період проведення Аукціону був кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів".

Отже, ПрАТ "Голден гейт бізнес" та ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" були пов`язані через фізичну особу ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією, наданою ПрАТ "Київстар" листом від 10.07.2023 року № 19174/01 (т.1, а.с. 133-134), у період з 01.06.2022 року до 31.12.2022 року (в тому числі під час проведення Аукціону) між телефонними номерами (ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт буд сервіс") НОМЕР_10 та НОМЕР_12 відбувалися телефонні розмови у день подання заявок для участі в аукціоні.

Тож, викладені вище факти свідчать про комунікацію та координацію дій між ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" і ТОВ "Арт буд сервіс" під час участі в Аукціоні.

Суд першої інстанції також встановив, що згідно з відомостями, які містяться в ЄДР (витяг № 173088479228 від 22.08.2023 року), кінцевим бенефіціарним власником (контролером) Товариства з обмеженою відповідальністю "Майдан-Вільський кар`єр", ідентифікаційний код юридичної особи 36009598 (далі - ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр") протягом ІІ півріччя 2022 року, в тому числі під час проведення Аукціону, був ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (далі - ОСОБА_1 ) [частка у статутному капіталі 93 %]. Адреса місцезнаходження ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр": м. Полонне, Полонський р-н, Хмельницька обл., вул. Привокзальна, буд. 50. (т.1, а.с. 89-96).

Також ОСОБА_1 протягом ІІ півріччя 2022 року, тобто в період проведення Аукціону-1, був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" [частка у статутному капіталі 64, 4 %] (витяг № 91878501015 від 24.05.2023 року).

Крім того, відповідно до банківських виписок, наданих АТ "КБ "ГЛОБУС" листом від 18.07.2023 року № 4515-БТ та АТ "Райффайзен банк" листом від 23.05.2023 року № 81-15-9/4001-БТ, ТОВ "Арт буд сервіс" протягом 2022 року, в тому числі під час проведення аукціону, мало господарські відносини із ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр". (т.1, а.с. 138-139, 140-141).

Відповідно до вказаних вище банківських виписок протягом 2022 року, в тому числі під час проведення Аукціону, ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр" 05.09.2022 року надавало ТОВ "Арт буд сервіс" поворотну безпроцентну позику у розмірі 2 585 406, 00 грн. на підставі договору №05/09/2022 від 05.09.02022 року.

В той же час, відповідно до банківських виписок, наданих АТ "ОТП БАНК" листом від 23.05.2023 року № 73-1-1/2049-БТ, протягом 2022 року, в тому числі під час проведення Аукціону-1, ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр" надавало ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" поворотну фінансову допомогу (31.08.2022 року у розмірі 1 000 000, 00 грн. на підставі договору № 30/08/22 від 30.08.2022 року та 13.09.2022 року у сумі 201 700, 00 грн. на підставі договору № 30/08/22 від 30.08.2022 року) та між вказаними суб`єктами господарювання у вказаний період існували господарські відносини на підставі договорів оренди та договорів земельного сервітуту.

При цьому, надана ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр" поворотна фінансова допомога була використана ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" для здійснення своєї господарської діяльності (виплат заробітних плат, оплати за товари тощо).

Також надана 31.08.2022 року поворотна фінансова ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" у розмірі 1 000 000,00 грн. була використана вказаним ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" для оплати на майданчику ТОВ "Українська енергетична біржа" для участі в аукціоні.

Так, взаємовідносини між ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр" стосувались господарських відносин та надання поворотної фінансової допомоги, що свідчить про фінансову підтримку останнім ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" для здійснення ним своєї господарської діяльності, в тому числі для участі ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" в Аукціоні.

Отже, як встановлено Відділенням та вбачається з матеріалів справи ТОВ "Арт буд сервіс" пов`язаний господарськими відносинами із суб`єктом господарювання (ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр"), який пов`язаний з ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" через кінцевого бенефіціарного власника, господарськими відносинами та фінансово підтримував господарську діяльність обох учасників аукціону, що зумовлює виникнення у вказаних суб`єктів господарювання певних прав та обов`язків, що є умовою наявності підстав для обміну інформацією між ними.

З матеріалів справи також вбачається, що для внесення гарантійного внеску для участі в аукціоні-1, ТОВ "Арт буд сервіс" використовувало надану від ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр" (не учасник) фінансову допомогу: п`ятого вересня 2022 року на рахунок ТОВ "Арт буд сервіс" надходять кошти від ТОВ "Майдан-Вільський кар`єр" у сумі 2 585 406,00 грн. (поворотна безвідсоткова позика), які в подальшому використовує ТОВ "Арт буд сервіс" для оплати гарантійного внеску для участі в Аукціоні на майданчику ТОВ "Українська енергетична біржа" згідно з рахунком № 01-37140061-2 у сумі 500 000,00 грн.

Отже, участь ТОВ "Арт буд сервіс" в Аукціоні стала можливою завдяки перерахуванню коштів від суб`єкта господарювання, який пов`язаний з іншим учасником (ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів") через кінцевого бенефіціарного власника, господарськими відносинами та фінансово підтримував господарську діяльність останнього.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи підтверджують наявність вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Зняцівська ділянка.

Колегія суддів також звертає увагу, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року у справі №910/18148/23 у задоволені позову про визнання недійсним та скасування рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 № 60/126-р/к у справі № 272/60/51-рп/к.23 в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" відмовлено повністю.

Під час розгляду справи №910/18148/23 судами було встановлено та підтверджено викладені вище обставини.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною четвертою статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Указаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №910/9823/17.

Отже не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року в справі "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та від 28.11.1999 року в справі "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не треба розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Христов проти України" від 19.02.2009 року та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).

Отже, обставини, які встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року у справі №910/18148/23, та набрало законної сили, мають преюдиціальне значення та повторного доведення не потребують.

Статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що закупівля здійснюється за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Необхідно зазначити, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Антиконкурентні узгоджені дії в силу Закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб`єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.

За змістом статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин.

При кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.

Узгодження дій між суб`єктами господарювання в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спростовує результат, тобто порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

При цьому за змістом приписів статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації.

З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 року зі справи №924/381/17, від 12.06.2018 року зі справи №922/5616/15, від 18.10.2018 року зі справи №916/3214/17, від 18.12.2018 року зі справи №922/5617/15, від 05.03.2020 року зі справи №924/552/19, від 11.06.2020 року зі справи №910/10212/19, від 22.10.2019 року зі справи №910/2988/18, від 05.08.2018 року зі справи №922/2513/18, від 07.11.2019 року зі справи №914/1696/18, від 02.07.2020 року зі справи №927/741/19, від 24.04.2024 року зі справи №922/3322/20.

Отже, у даному випадку ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" під час підготовки документації для участі в Аукціоні діяло не самостійно, а узгоджувало свої дії та не змагалося з іншим учасником аукціону, за умови, що конкуренція є одним з основних принципів проведення аукціонів.

Внаслідок узгодженості поведінки ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" з іншим учасником право на укладення договору за результатами Аукціону двома учасниками (ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт буд сервіс") одержано не на конкурентних засадах, чим було спотворено результати Аукціону.

Узгодивши свою поведінку та цінові пропозиції, подані в пакетах аукціонної документації, ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" тим самим усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками аукціону, а отже, спотворило результати проведеного Аукціону, порушивши право на отримання найбільш ефективного для Держгеонадра результату, а відтак вчинило антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції", що в свою чергу є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на Аукціоні від 26.09.2022 року № 2/4-22.

Щодо доводів відповідача 2 викладених в апеляційній скарзі, що рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 року № 60/126-р/к у справі № 272/60/51-рп/к.23 було оскаржено в судовому порядку, що зупиняє його виконання, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що приписами частини четвертої вказаної статті передбачено зупинення саме виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, а саме відтермінування для відповідача-2 обов`язку зі сплати штрафу накладеного рішенням Відділення на час перебування у провадженні суду справи про визнання недійсним такого рішення та, відповідно, нарахування йому пені за прострочення сплати штрафу накладеного рішенням Комітету/Відділення.

Крім того, як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року у справі №910/18148/23 у задоволені позову про визнання недійсним та скасування рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 № 60/126-р/к у справі № 272/60/51-рп/к.23 в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою та частиною четвертою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина сьома статті 179 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в статті 180 Господарського кодексу України.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Отже, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

За змістом частин 1 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 37 Закону України "Про публічні закупівлі" закріплено підстави визнання договору про закупівлю недійсним, а саме договір про закупівлю є нікчемним у разі: його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону; його укладення в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; його укладення з порушенням строків, передбачених частиною другою статті 32 та абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Згідно з положеннями частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 4 Кодексу України про надра передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до статті 650 Цивільного кодексу України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Згідно ст. 16 Кодексу України про надра, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є:

забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

недопущення шкідливого впливу робіт, пов`язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Також, колегія суддів зазначає, що п. 38 чинного Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року №993, також передбачено, що спори, пов`язані з проведенням аукціону, вирішуються в судовому порядку.

Отже, відповідно до спеціального законодавства в судовому порядку можуть бути визнані недійсними як аукціон, за результатами якого надано дозвіл, так і сам дозвіл. До договорів купівлі-продажу, укладених за результатами аукціону, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.

Також, колегія суддів звертає увагу, що в розумінні статті 185 Господарського кодексу України аукціон є способом укладення договору купівлі-продажу на найбільш вигідних для продавця умовах, і необхідність дотримання антимонопольно-конкурентного законодавства обумовлюється як його обов`язковістю, так і загальними принципами, з додержанням яких здійснюється надання спеціальних дозволів на користування надрами. При цьому відсутність у статті 185 Господарського кодексу України прямого посилання на необхідності проведення аукціону з дотриманням конкурентного законодавства не спростовує наведених висновків, оскільки необхідність дотримання цих вимог є очевидною, що вбачається із суті таких правовідносин.

Колегія суддів зазначає, що узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції. При цьому указане порушення прав замовника є достатньою підставою для визнання результатів торгів недійсними.

Колегія суддів звертає увагу, що участь в аукціоні двох учасників, що вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результату аукціону суперечить відповідному положенню Порядку проведення аукціонів.

Також колегія суддів зазначає, що порушення порядку проведення аукціону з підстав участі в ньому двох учасників, що вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій є підставою для визнання в судовому порядку недійсним дозволу.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі №922/3322/20.

Отже, враховуючи участь в Аукціоні двох учасників, які здійснювали антиконкурентні узгоджені дії для спотворення результатів торгів, його результати суперечать принципу прозорості та конкурентності при реалізації права користування надрами, що визначені Кодексом України про надра, а також враховуючи, що під час проведення спірного електронного Аукціону не дотримано принципу реалізації права на користування надрами на конкурентних засадах, чим порушено інтереси держави та суспільства, в силу положень ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України результати аукціону є недійсними, що зумовлює недійсність дозволу на користування надрами та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи відповідача 2, що суд першої інстанції застосував реакцію п. 23 Порядку надання спеціальних дозволів, яка втратила чинність, оскільки вказане не спростовує факту не дотримання принципу реалізації права на користування надрами на конкурентних засадах.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України, зокрема частини 3 цієї норми, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою (зокрема постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17).

Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів аукціону. Водночас, оскільки надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється з додержанням, зокрема, принципів відкритості конкурсної системи при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та забезпечення максимально ефективного і раціонального використання надр, а узгоджені дії учасників аукціону та відсутність реальної конкуренції унеможливлює прозорий та відкритий аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, чим порушуються інтереси держави та суспільства, суд першої інстанції вірно встановив, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції, є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, що зумовлює недійсність дозволу на користування надрами та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України.

Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача 1, а саме, що аукціон був проведений повністю у відповідності з вимогами Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення фактів змови таких учасників аукціону з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порушення учасниками законодавства про захист економічної конкуренції не належить до повноважень Держгеонадр, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що в розумінні статті 185 Господарського кодексу України аукціон є способом укладення договору купівлі-продажу на найбільш вигідних для продавця умовах, і необхідність дотримання антимонопольно-конкурентного законодавства обумовлюється як його обов`язковістю, так і загальними принципами, з додержанням яких здійснюється надання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.

Щодо доводів апеляційної скарги відповідача 2 про необґрунтоване не врахування судом першої інстанції Висновку науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень антимонопольного законодавства України № 126/139-с від 03.08.2023 року, проведеної Інститутом держави і права імені В.М. Корецького НАН України відповідно до звернення ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", колегія суддів зазначає, що даний висновок не спростовує факту вчинення учасниками аукціону порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що підтверджено рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року у справі №910/18148/23 у задоволені позову про визнання недійсним та скасування рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.09.2023 № 60/126-р/к у справі № 272/60/51-рп/к.23 в частині, що стосується Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" відмовлено повністю.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, укладений за результатами аукціону, проведеного за відсутності добросовісної конкуренції серед учасників, є недійсним відповідно до частини першої статті 203, частини третьої статті 215 та частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства щодо необхідності додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування та забезпечення добросовісної конкуренції при виборі переможця конкурсу на отримання спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами.

Стосовно доводів апеляційної скарги прокуратури, а саме щодо неправомірної відмови судом першої інстанції в частині задоволення позво низ вимог про застосування правових наслідків недійсності правочину, визначених ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України щодо встановлення, що грошові кошти в сумі 2 340 000, 00 гривень, сплачені Приватним акціонерним товариством "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" за придбання спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2022 № 5434, є стягнутими в дохід держави, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Згідно з частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 Цивільного кодексу України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.

Статтею 208 Господарського кодексу України визначено, що якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано сторонами, оспорюваний договір наразі є виконаним та оплаченим.

Також місцевий господарський суд встановив, що замовником та однією стороною спірного договору є Державна служба геології та надр України, яка на момент проведення аукціону та укладення договору не могла знати, що ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" та ТОВ "Арт Буд Сервіс" під час підготовки документації для участі в аукціоні діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що підтверджується, зокрема висновками зробленими в рішення по справі №910/18148/23.

Задоволення позовних вимог прокурора про стягнення грошових коштів в сумі 2 340 000, 00 грн. призведе до подвійного стягнення з ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" в дохід бюджету відповідної суми.

Отже, оскільки умисел щодо укладення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наявний лише в однієї зі сторін, відповідно до вимог ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане нею або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку задоволення позовних вимог прокурора є підставою для припинення права користування надрами у ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", відповідно Держгеонадра зможе вільно розпорядитися ним, зокрема, шляхом виставлення на торги. Фізичне повернення дозвільного документа Держгеонадрам не вплине на його права та обов?язки і є недоцільним, оскільки не відповідатиме меті застосування ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України в частині наслідків недійсності правочину.

Також, враховуючи, що однією із сторін спірних правовідносин фактично є держава в особі уповноваженого органу - Держгеонадр, висновок суду першої інстанції, що стягнення з ПрАТ "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" в дохід держави коштів за спецдозвіл вже відбулося за результатами аукціону на підставі договору купівлі-продажу спецдозволу є вірним, а тому ці кошти є стягнутими в дохід держави на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України та не підлягають поверненню відповідачу-2.

Відтак, колегія суддів наголошує, що з урахуванням предмета та підстав позову суд має розглядати лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, чим спір по суті буде вичерпано, або в їх задоволенні може бути відмовлено.

Отже, ефективним у цьому випадку способом захисту права, яке позивач вважає порушеним, слід вважати доведення викладених вище обставин у спор, а саме, що кошти є стягнутими в дохід держави на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Водночас, оскільки як вище вже встановлено, що такі кошти фактично вже є стягнутими в дохід держави на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, оскільки учасниками аукціону було вчинено порушення передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результату аукціону, колегія суддів зазначає, що фактично, позивач обрав спосіб захисту порушеного права та/або законного інтересу для встановлення юридичного факту, що не передбачено в господарському судочинстві.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлена прокурором вимога про застосування правових наслідків недійсності правочину, визначених ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України щодо встановлення, що грошові кошти в сумі 2 340 000, 00 гривень, сплачені Приватним акціонерним товариством "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів" за придбання спеціального дозволу на користування надрами від 18.10.2022 року № 5434, є стягнутими в дохід держави не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання рішення в цій частині, а отже не може бути зазначена в резолютивній частині.

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданих апеляційних скаргах, скаржниками не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано скаржникам вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Майдан-Вильський комбінат вогнетривів", Київської міської прокуратури та Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року у справі №910/582/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 року у справі № 910/582/24 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/582/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.09.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

Т.П. Козир