Постанова

від 11.09.2024 по справі 910/1329/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2024 р. Справа№ 910/1329/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д."

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 (повний текст рішення складено 17.05.2024)

у справі № 910/1329/24 (суддя Мельник В.І.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК КОМПАНІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д."

про стягнення 114 393,00 грн, -

В С Т А Н О В И В :

У 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ВДК КОМПАНІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д." про стягнення 114 393, 34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 10-06/22 ВДК від 10.06.2022 року, з реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим позивачу завдано збитки у вигляді неотриманого податкового кредиту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК КОМПАНІ" збитки в розмірі 114393 грн 34 коп., судовий збір в розмірі 3028 грн

Рішення мотивоване тим, що внаслідок не виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних за фактом здійснення господарських операцій та його бездіяльність щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати відповідні податкові накладні становить прямий причинно-наслідковий зв`язок з неможливістю включення позивачем суми ПДВ до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на таку суму, а відтак, така суму є збитками позивача.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д." звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що позивачем не доведено, факту заподіяння йому збитків, розміру зазначених збитків та доказів невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. Крім того, апелянт зазначає, що ним подавались на реєстрацію податкові накладні відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, проте саме орган державної влади - Головне управління Державної податкової служби у Львівській області зупинив реєстрацію податкових накладних, а відтак, на думку апелянта жодної протиправної поведінки ним не було здійснено.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д." на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1329/24.

27.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/1329/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 встановлювався строк для усунення недоліків, а саме не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали апелянту усунути недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 4 542 грн 00 коп.

10.07.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д." надійшла заява на виконання ухвали з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Ухвалою Півнінчого апеляційного господарського суду від 12.07.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д." на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №910/1329/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВДК КОМПАНІ" (далі - Позивач, Товариство, Замовник), Приватним підприємством "АЛКАН-ПЛЮС" (далі - Генпідрядник, Третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д." (далі - Відповідач, Підрядник) було укладено Договір №10-06/22 ВДК (далі - Договір).

У відповідності до п.1.1. Договору Генпідрядник організовує виконання, а Підрядник зобов`язується на свій ризик з власних матеріалів і своїми засобами виконати роботи по виготовленню і монтажу дверей в квартири, під`їзд, технічних дверей, дверей в комори у відповідності до специфікації на об`єкті будівництва Замовника, а саме: "Будівництво багатофункціонального комплексу "ГЛОБУС" в м. Вараш, майдан Незалежності, 10 (четверта черга будівництва)" другий під`їзд (далі при згадуванні Об`єкт), а Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити їх.

Згідно п.1.2. Договору Підрядник зобов`язується завершити роботи, передбачені цим Договором, протягом 28 (двадцяти восьми) календарних днів з дати внесення Замовником передоплати (п.2.3.1. Договору), включно.

Пунктом 1.3. Договору Сторони визначили, що остаточний факт завершення робіт і їх прийняття Замовником підтверджується підписанням Сторонами накладної(их) та Акту приймання виконаних будівельних робіт.

У відповідності до п.2.1. Договору, загальна сума цього Договору складається з витрат Підрядника на придбання матеріалів та обладнання для виконання робіт, передбачених цим Договором, вартості самих робіт, що виконуються Підрядником за цим Договором, а також витрат на доставку матеріалів на Об`єкт Замовника.

За умовами п.2.3. Договору оплата за Договором здійснюється Замовником в наступному порядку:

- Замовник вносить передоплату в розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень 00 коп.;

- Решта суми (вартість виконаних робіт) оплачується Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту здійснення всього об`єму робіт, що підтверджується підписанням Акта виконаних робіт.

В свою чергу, відповідно до п. 7.10 Договору, підрядник зобов`язаний складати податкові накладні/розрахунки коригування в порядку, визначеному чинним законодавством та здійснювати їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені Податковим кодексом України.

На виконання взятих на себе зобов`язань за умовами договірних зобов`язань перед Позивачем, Відповідач у період з серпня 2022 року по грудень 2022 року включно поставив товару та виконав роботи для Позивача на загальну суму - 1 786 360.00 гривень з ПДВ.

Водночас, Позивач у період з червня 2022 року по січень 2023 року включно згідно договірних зобов`язань здійснив перерахунок коштів Відповідачу на загальну суму - 1 786 360,00 гривень в т.ч, ПДВ - 297 726,67 грн

За період з червня 2022 року по серпень 2022 року включно згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, Відповідачем здійснено реєстрацію за контрагентом - ТОВ «ВДК КОМПАНІ» податкових накладних на загальну суму - 1 100 000,00 гривень в т.ч. ПДВ - 183 333,33 грн, що підтверджується податковими накладними: №5 від 16.06.2022р. на загальну суму - 500 000,00 грн з них ПДВ - 83 333,33 грн та №2 від 15.08.2022р. на загальну суму - 600 000,00 грн з них ПДВ - 100 000,00 грн (копії додаються).

Також, позивач зазначає, що згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, у вересні 2022 року, відповідачем здійснено реєстрацію за контрагентом - ТОВ «ВДК КОМПАНІ» податкових накладних на загальну суму - 382 200,00 грн в т.ч. ПДВ - 63 700,00 грн, що підтверджується податковими накладними (далі - ПН): №1 від 01.09.2022 р. на загальну суму - 38 160,00 грн з них ПДВ - 6 360,00 грн; №2 від 07.09.2022 р. на загальну суму - 117 220,00 грн з них ПДВ - 19 536,67 грн; №3 від 08.09.2022 р. на загальну суму - 226 110,00 грн з них ПДВ - 37 685,00 грн та №9 від 13.09.2022 р. на загальну суму - 710,00 грн з них ПДВ - 118,33 грн.

Однак, податковим органом було зупинено реєстрацію вище зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано надати пояснення та додаткові документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН, що підтверджується квитанціями про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №9191737563 від 26.09.2022 р.; №9191756328 від 26.09.2022 р.; №9191752070 від 26.09.2022 р. та №9191756317 від 26.09.2022 р.

Крім того, за рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (зокрема рішеннями: №8324980/43649679 від 23.02.2023 р. щодо ПН №1 від 01.09.2022 р. на загальну суму - 38 160,00 грн з них ПДВ - 6 360,00 грн; №8324983/43649679 від 23.02.2023 р. щодо ПН №2 від 07.09.2022 р. на загальну суму - 117 220,00 грн з них ПДВ - 19 536,67 грн; №8324982/43649679 від 23.02.2023 р. щодо ПН №3 від 08.09.2022 р. на загальну суму - 226 110,00 грн з них ПДВ - 37 685,00 грн; №8324981/43649679 від 23.02.2023 р. щодо ПН №9 від 13.09.2022 р. на загальну суму - 710,00 грн з них ПДВ - 118,33 грн), податковим органом було відмовлено у реєстрації вище зазначених податкових накладних.

Разом з тим, за період з листопада 2022 року по грудень 2022 року включно, згідно відомостей Єдиного реєстру податкових накладних, Відповідачем здійснено реєстрацію за контрагентом - ТОВ «ВДК КОМПАНІ» податкових накладних на загальну суму - 304 160,00 грн в т.ч. ПДВ - 50 693,34 грн, що підтверджується податковими накладними: №5 від 16.06.2022 р. на загальну суму - 500 000, 00 грн з них ПДВ - 83 333, 33 грн; №2 від 15.08.2022 р. на загальну суму - 600 000, 00 грн з них ПДВ - 100 000, 00 грн.

Однак, податковим органом було зупинено реєстрацію вище зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та запропоновано відповідачу надати пояснення та додаткові документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН, що підтверджується квитанціями про реєстрацію ПН/РК кількісних і вартісних показників до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №9307813238 від 16.02.2023 р.; №93009916841 від 22.03.2023 р. та №9309916841 від 22.03.2023 р.

Також позивач вказує, що відповідачем, в подальшому, не вчинялося будь-яких дій щодо розблокування зазначених податкових накладних, зокрема, останній не звертався з адміністративним позовом до суду щодо оскарження дій податкового органу та скасування рішення про відмову в реєстрації ПН.

17 травня 2023 року ТОВ «ВДК КОМПАНІ» направило Відповідачу лист-вимогу (вих. №01/05 від 15.05.2023 р.) про необхідність виконання з боку Відповідача у відповідності до вимог Податкового кодексу України та укладеного між сторонами Договору, обов`язку щодо формування та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на вище вказану суму.

Однак зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та без виконання, у зв`язку з чим позивач звернувся до місцевого господарського суду.

Як вже зазначалося раніше, з матеріалів справи вбачається, що реєстрація податкових накладних №9191737563 від 26.09.2022 р.; №9191756328 від 26.09.2022 р.; №9191752070 від 26.09.2022 р. та №9191756317 від 26.09.2022 р.;№9307813238 від 16.02.2023 р.; №93009916841 від 22.03.2023 р. та №9309916841 від 22.03.2023 р., була зупинена податковим органом на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. (т. 1 а.с. 24-33).

У квитанціях про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначено про зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки накладні відповідають вимогам п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової наклданої/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що зазначене зупинення реєстрації податкових накладних було зумовлено зокрема у зв`язку з неналежними діями відповідача.

За твердження позивача, станом на дату звернення з позовом зазначена податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та не надана позивачу.

Згідно п. 201.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

При цьому, пункту 201.10 статті 201 ПК України зазначено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Відповідно до положень абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України порушення Відповідачем порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє Позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлює її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви зі скаргою на Відповідача з доданням певного пакета документів, не ґрунтуються на нормах чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на звернення до контролюючого органу зі скаргою на відповідача, передачене ст. 201 Податкового кодексу України на позивача не розповсюджується, оскільки відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України не передбачено можливості подання заяви із скаргою на такого продавця/покупця у випадку зупинення податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу апелянта на правову позицію викладену в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справи № 917/877/17, відповідно до якої, звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних може бути належним способом захисту для заявника (покупця).

На переконання колегії суддів, дії/бездіяльність податкового органу з нереєстрації податкових накладних не мають спричинити шкоду покупцю, оскільки такі дії зумовлюють неотримання покупцем податкового кредиту в розмірі ПДВ за угодою.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу п. 201.10 ПКУ зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

Відповідні висновки щодо застосування норм права містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 р. у справі № 925/556/21.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції підкреслює, що саме невиконання відповідачем покладеного на нього чинним законодавством обов`язку з реєстрації податкової накладної завдало позивачу збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.

У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, предметом позову у якій було стягнення з Державного бюджету України збитків, завданих протиправною поведінкою ГУ ДПС, яке заблокувало реєстрацію оформленої Продавцем Податкової накладної, що спричинило необхідність сплати ним на користь Покупця штрафних санкцій, Велика Палата Верховного Суду виснувала таке: "Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів / послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.

Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".

Таким чином, відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 114 393 грн 34 коп.

Разом з цим, колегія суддів критично відноситься до тверджень відповідача, що жодної протиправної поведінки ним не було здійснено, останній дотримувався умов договору, ЦК України, ПК України, оскільки факт відсутності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних через через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки Відповідача, порушення ним господарського зобов`язання.

Крім того, колегія суддів наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази надання апелянтом до органів ДПС пояснень та доказів для можливості реєстрації зупинених податкових накладних, аналогічних доказів відповідачем не надано і до апеляційної скарги, а лише зазначено останнім, що саме орган державної влади зупинив реєстрацію податкових накладних.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Одночасно, суд апеляційної інстанції вказує, що зупинення реєстрації податкових накладних було зумовлено у зв`язку з неналежними діями відповідача, при цьому, у випадку задоволення позову відповідача у адміністративному судочинсті та реєстрації відповідних зупинених накладних у останнього буде право на звернення до суду про стягнення шкоди з органу ДПС.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 114 393 грн 34 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року у справі №910/1329/24 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОТОК Л.Т.Д." на рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 у справі №910/1329/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 року у справі №910/1329/24 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1329/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко