Постанова

від 04.09.2024 по справі 910/2902/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 910/2902/18 (910/10381/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Поліщука В.Ю.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 04.09.2024,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024

у справі №910/2902/18 (910/10381/20) (суддя Чеберяк П.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс"

до: 1. Київської міської ради

2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною

в межах справи №910/2902/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ Інвестментс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20) визнано укладеною між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 38; ідентифікаційний код 32962703) додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. 05.09.2005 за реєстровим №17-4327, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А; ідентифікаційний код 26199097), про що зроблено запис від 08.09.2005 за № 63-6-00285 у книзі записів державної реєстрації договорів, у запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" наступній редакції:

"Додаткова угода

про поновлення договору оренди земельної ділянки

місто Київ,

Київська міська рада, ідентифікаційний код юридичної особи 22883141, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36 - далі у тексті - "Орендодавець", в особі Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича, який діє на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - з однієї сторони, та

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс", ідентифікаційний код юридичної особи 32962703, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Багговутівська, будинок 8/10 - далі у тексті - "Орендар", в особі Директора Виноградова Олександра Йосиповича, який діє на підставі Статуту, з другої сторони,

на підставі статі 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю Додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки (далі у тексті - Додаткова угода) про таке:

1. Поновити на 15 (п`ятнадцять) років договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем та Орендарем, посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. 05.09.2005р. за реєстровим №17-4327, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від "08" вересня 2005 р. за № 63-6-00285 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі у тексті - Договір оренди).

2. Умови Договору оренди, за винятком строку дії Договору оренди, залишаються без змін.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди.

4. Витрати, пов`язані з нотаріальним посвідченням цієї Додаткової угоди, сплачує Орендар.

5. Ця Додаткова угода укладена у чотирьох примірниках, що мають однакову юридичну силу. Один примірник - для зберігання у Орендаря, один - для Орендодавця (знаходиться на зберіганні у Департаменті земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), один - для Першої київської державної нотаріальної контори.

Підписи сторін

"Орендодавець"

Київський міський голова

"Орендар"

Директор ТОВ "Контактбудсервіс"

Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" 1051,00 грн судового збору; стягнуто з Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" 1051,00 грн судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Київська міська рада звернулась безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; постановити рішення про скасування рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 у справі № 910/2902/18 (910/10381/20); ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 апеляційну скаргу Київської міської ради передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Поліщук В.Ю.; Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2902/18 (910/10381/20) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20) до надходження матеріалів справи №910/2902/18 (910/10381/20) до Північного апеляційного господарського суду.

10.06.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2902/18 (910/10381/20) у 5-ти томах.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20); розгляд апеляційної скарги призначено на 19.08.2024 о 12 год. 30 хв; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 15.07.2024; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 01.08.2024.

08.07.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги, відповідно до яких позивач просить суд апеляційної інстанції залишити рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20) - без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради - без задоволення.

19.08.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

19.08.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. 19.08.2024 у відпустці, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, сформовано новий склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №910/2902/18 (910/10381/20) у наступному складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Поліщук В.Ю., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 прийнято апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20) до свого провадження у новому складі суду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2024 об 11 год. 30 хв.

02.09.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 04.09.2024 з`явились представники Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні колегія суддів ухвалила відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" про відкладення розгляду справи та здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

Так, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В той же час за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Колегією суддів доводи, викладені у клопотанні Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" визнано необгрунтованими, явка скаржника у судове засідання обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

В даному випадку апеляційна скарга може бути розглянута у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

Представники відповідачів просили суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2024 у справі № 910/2902/18 (910/10381/20) скасувати, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки, що на час звернення позивача із клопотанням від 30.04.2020 про поновлення Договору, було чинним рішення Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 «Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки - Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 за № 63-6-00282, № 63-6-00286, № 63-6-00285, № 63-6-00284, № 63-6-00283». Як зазначає скаржник, Київська міська рада прийняла рішення про розірвання чинного Договору оренди, з огляду на неналежне виконання позивачем своїх договірних зобов`язань, зокрема, в частині повноти сплати орендної плати. На думку скаржника, оскільки позивач не належним чином виконував свої зобов`язання та не довів, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань, з огляду на що втратив переважне право на поновлення договору оренди.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Київської міської ради слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/2902/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НМТ Інвестментс" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.04.2018.

У липні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Київська міська рада в порушення вимог частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" протягом одного місяця не розглянула звернення позивача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, та не повернула підписаний примірник додаткової угоди, що порушує його переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладеною між Київською міською радою та ТОВ "Контактбудсервіс" додаткову угоду про поновлення Договору оренди земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М., 05.09.2005 за реєстровим № 17-4327, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 08.09.2005 за № 63-6-00285 у книзі записів державної реєстрації договорів, у запропонованій ТОВ "Контактбудсервіс" редакції. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ "Контактбудсервіс" 2 102,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Судові рішення було мотивовано тим, що позивач належним чином виконував свої обов`язки за договором оренди землі, повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, із наданням проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а відповідачі в свою чергу не надали заперечень протягом одного місяця на таке поновлення.

Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 касаційну скаргу Київської міської ради задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021 у справі № 910/10381/20 скасовано. Справу № 910/10381/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2021 для нового розгляду справи визначено суддю Мельник В.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.10.2022 (суддя Мельник В.І.) справу № 910/10381/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/2902/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2022 прийнято справу № 910/10381/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною до розгляду в межах справи № 910/2902/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" та підготовче засідання призначено на 16.01.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20) визнано укладеною між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 38; ідентифікаційний код 32962703) додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідченого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. 05.09.2005 за реєстровим №17-4327, та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А; ідентифікаційний код 26199097), про що зроблено запис від 08.09.2005 за № 63-6-00285 у книзі записів державної реєстрації договорів, у запропонованій Товариством з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс".

Колегія суддів погоджується з вказаним рішенням, враховуючи наступне.

05.09.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" (орендар, позивач) та Київською міською радою (відповідач 1, орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Петровою Т.М. за № 17-4327, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 08.09.2005 за № 63-6-00285, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 № 774/3349, за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.

Згідно з п. 1.2. договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування - ж/м Осокорки-Центральні (4 мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва;

- розмір - 21,8966 га;

- цільове призначення - для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення;

- кадастровий номер - 8000000000:96:001:0010.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельної ділянки від 08.09.2005, відповідно до якого відповідач 1 передав, а позивач прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку.

Крім того, сторонами договору оренди було складено та підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 18.08.2005.

Договір укладено на 15 років (на період будівництва) (пункт 3.1 вказаного договору), та, з урахуванням його державної реєстрації, яку проведено 08.09.2005, строк дії договору встановлено до 08.09.2020.

Згідно з п. 11.7. договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов`язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2020 позивач звернувся до відповідача 1 із листом-повідомленням за вих. № 14 про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якого долучив проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки, підписаний та скріплений печаткою орендаря, довідку Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України від 23.04.2020 про відсутність заборгованості з орендної плати та відсутність податкового боргу по орендній платі за землю станом на 17.04.2020, документи, в підтвердження виконання умов договору щодо будівництва об`єкта або які обґрунтовують необхідність поновлення договору оренди земельної ділянки для завершення такого будівництва, зокрема, проект організації будівництва "Нове будівництво комплексу об`єктів житлового і соціально-побутового призначення (4 мікрорайон) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва", копії сертифікатів Київської торгово-промислової палати від 16.03.2020 № 17-03-4/138 та від 06.12.2019 №1703-4/525 про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договору в зазначений термін, а також обґрунтування необхідності поновлення договору оренди земельної ділянки та інформація про сплату пайової участі на розвиток інфраструктури міста, в якому наведено посилання на те, що тривалість забудови зумовлена наявністю форс-мажорних обставин, тривалістю процедур, які передують початку виконання будівельних робіт, тривалістю отримання дозвільної документації.

Зазначений вище лист-повідомлення позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки та додані документи згідно з переліком направлено відповідачу 1 у строк, визначений п. 11.7 договору оренди земельної ділянки, що підтверджується накладною Укрпошти 0100179633595, фіскальним чеком від 30.04.2020, описом вкладення з відбитком поштового штемпеля про прийняття до пересилання документів, і отримано відповідачем 1 -

06.05.2020, що підтверджується інформацією з сайту відстежень поштових відправлень ПАТ "Укрпошта" щодо відповідного поштового відправлення.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказав на те, що орендодавець (в тому числі за участі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації - відповідач 2) в порушення частини 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не розглянув у місячний строк надісланий позивачем лист-повідомлення від 30.04.2020 з проектом додаткової угоди, рішення з цього приводу не прийняв, додаткову угоду про поновлення договору оренди землі з позивачем не уклав, а тому, з посиланням на те, що він як орендар належним чином виконує зобов`язання за договором оренди, просив визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки на той же строк та на тих же умовах.

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 30.03.2021, якими позовні вимоги у даній справі були задоволені та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 24.11.2021 у даній справі вказав на необхідність при новому розгляді справи дослідити обставини належного користування орендарем спірною земельною ділянкою відповідно до умов договору та цільового призначення, а також встановлення обставин наявності/відсутності заборгованості з орендної плати, з урахуванням того, що судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі № 640/12591/19 було скасовано постановою Верховного Суду від 27.05.2021, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 № 0045140305 - відмовлено.

Згідно з ч. 5 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі", ст. 1 якого визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Пунктами а, в ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частина перша статті 627 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, яка була чинною на час звернення з відповідним листом - пропозицією і виникнення спірних правовідносин).

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Повноваження щодо розпорядження земельними ділянками в межах міста Києва належать виключно Київській міській раді, що узгоджується з ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування", якою визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У відповідності до ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Згідно з ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивач до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки (тобто, до 08.09.2020) повідомив орендодавця, в установлений п. 11.7 договору оренди земельної ділянки строк, про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк (поновлення договору оренди землі), що підтверджується листом-повідомленням позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020 № 14.

Також, як було вірно встановлено судом першої інстанції, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 30.04.2020 № 14 позивач долучив проект додаткової угоди та документи, передбачені Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 241/2463, а надіслання вказаного листа разом з доданими до нього документами підтверджується належними доказами: накладною Укрпошти 0100179633595, фіскальним чеком від 30.04.2020, описом вкладень з відбитком поштового штемпеля про прийняття до пересилання документів, і які отримано Київською міською радою 06.05.2020, що підтверджується інформацією з сайту відстежень поштових відправлень ПАТ "Укрпошта" щодо відповідного поштового відправлення.

З матеріалів справи вбачається, що ні відповідач 1 ні відповідач 2 протягом місяця не розглянули надісланий позивачем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, не повідомили орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.

В свою чергу, свої заперечення щодо неналежного користування позивачем спірною земельною ділянкою відповідно до умов договору та цільового призначення відповідачі обґрунтовують актами обстеження земельної ділянки від 20.12.2018 № 18-1574-02 та від 19.08.2020 № 20-0498-02.

Водночас, як вірно зауважено судом першої інстанції, вказані акти свідчать про те, що за результатами проведеного обстеження було зафіксовано стан земельної ділянки, стан будівельного майданчика, розташування тимчасових будівельних споруд, розташування зелених насаджень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що наведені акти не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та не є доказом недотримання позивачем умов договору оренди.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, питання належного виконання позивачем умов договору оренди було предметом розгляду у справі № 910/1424/19.

Так, у лютому 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просило суд визнати недійсним з моменту прийняття та скасувати рішення Київської міської ради (відповідач) від 31.01.2019 №3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, № 63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283" (далі - спірне рішення КМР).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами, на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.2005 №774/3349, було укладено п`ять договорів оренди земельних ділянок, які надані позивачу для забудови, однак, відповідач, в порушення умов договору та положень чинного законодавства, без наявності належних підстав, в односторонньому порядку оскаржуваним рішенням незаконно вирішив їх розірвати.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, оскільки позивач протягом, більш ніж як трьох років не забудував земельну ділянку, що є порушенням договірних зобов`язань в частині строків забудови. Окрім того, позивачем заперечується обов`язок щодо сплати орендної плати за ставкою в 3% річних, що призвело до недоотримання державним бюджетом сум орендних платежів. Зазначені обставини, згідно з умовами договорів, є підставою для їх розірвання в односторонньому порядку, на думку Київської міської ради.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.07.2019, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано незаконним (недійсним) та скасовано рішення Київської міської ради від 31.01.2019 №3/6659 «Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 №63-6-00282, №63-6-00286, №63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283».

Вказаним судовим рішенням встановлено наступні обставини:

«- протягом 2006-2009 років на замовлення ТОВ "Контактбудсервіс" розроблявся детальний план території району Осокорки та вчинялися дії, які були необхідні для його затвердження Київською міською радою (виконання проектних робіт з розроблення Детального плану території району Осокорки, отримання висновків, проходження архітектурно-містобудівної ради, громадське обговорення містобудівної документації, проходження державної екологічної експертизи - вказані докази містяться в матеріалах справи);

- затвердження Детального плану території району Осокорки відбулось у 2009 році (рішення Київради від 27.11.2009 №695/2764)

- 2013 - 2014 - підготовка містобудівного розрахунку та отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, які відповідно до ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є вихідними даними для проектування об`єкту будівництва;

- 2014 - отримання містобудівних умов і обмежень забудови Земельних ділянок;

- 2014 - 2017 - розроблення проектної документації, проходження експертизи проекту будівництва на виконання вимог ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- 26.03.2015 - отримання дозволу на виконання будівельних робіт "Комплексна забудова території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1, 2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. Перша черга будівництва. Будівництво підстанції ПС 110/10 кВ "ТЕЦ-5- Аркада";

- 27.04.2018 - отримання дозволу на виконання будівельних робіт "Комплексна забудова території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1,2,2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва. 2 черга будівництва. Коригування.";

- 2015 - 2018 - виконання підготовчих та будівельних робіт по реалізації Комплексної забудови території об`єктами житлового і соціально-побутового призначення (1, 2, 2а мікрорайони) житлового масиву Осокорки-Центральні у Дарницькому районі м. Києва;

- як вбачається з наданих позивачем календарних планів будівництва, кінцевими строками будівництва житлового масиву є 2021 - 2025, а п. 8.4. Договорів оренди передбачено, що завершення забудови земельної ділянки необхідно здійснити в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку.

- за таких умов, з огляду на проведені позивачем роботи з підготовки та проходження всіх вище перелічених етапів будівництва, які є вичерпними та обов`язковими, згідно з нормами чинного законодавства, та не можуть передувати одна другій, твердження відповідача щодо порушення позивачем строків забудови повністю спростовуються матеріалами справи».

Як вірно вказано судом першої інстанції, що ані договором оренди, ані Законом України "Про забудову та планування території" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) не було встановлено обов`язку землекористувача отримати відповідні документи у визначені строки, а під час розгляду справи № 910/1424/19 встановлено обставини виконання позивачем ряду умов щодо отримання містобудівної документації.

Таким чином, вказані вище обставини в сукупності свідчать про здійснення позивачем всіх необхідних дій для використання земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, за цільовим призначенням, а тому, відповідні доводи відповідачів щодо того, що позивачем не було виконано зобов`язань, що визначені у п. 8.4 договору оренди землі, зокрема, щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням та строків забудови, суд першої інстанції правомірно визнав безпідставними та не обґрунтованими.

Щодо обставин наявності/відсутності заборгованості з орендної плати, з урахуванням того, що судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі № 640/12591/19 було скасовано постановою Верховного Суду від 27.05.2021, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 № 0045140305 - відмовлено, судом першої інстанції вірно встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 04.02.2019 № 0045140305.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2020 у справі № 640/12591/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020, позовні вимоги задоволено.

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 640/12591/19 задоволено касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2020 та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.2020 скасовано та прийнято рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс".

В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/2902/18 (910/20011/21) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" на користь Головного управління ДПС у м. Києві заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 27 002 368,65 грн., судовий збір в розмірі 405 035,52 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" наявна заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб у загальному розмірі 27 002 368,65 грн., з яких: 17 960 573,28 грн. - основний борг, 4 490 143,32 грн. - штраф, 4 551 652,05 грн. - пеня, що виникла на підставі податкового повідомлення рішення № 0045140305 від 04.02.2019.

29.05.2023 Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Ю.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71903814 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" на користь Головного управління ДПС у м. Києві 405 035,52 грн (судовий збір), а також виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 40 503,55 грн.

Підставою для відкриття виконавчого провадження був наказ Господарського суду м. Києва від 09.01.2023 у справі № 910/2902/18 (910/20011/21).

08.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" погасило, в рамках виконавчого провадження №71903814, суму заборгованості у 445 857,07 грн.

11.12.2023 Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Ю.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №71903 814.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 у справі № 910/2902/18 (910/15569/21) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" на користь Головного управління ДПС у м. Києві заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 2 158 772,67 грн., судовий збір в розмірі 32 381,59 грн.

Рішення обґрунтовано тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" наявна заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 2 158 772,67 грн. - основний борг, що виникли на підставі податкових розрахунків земельного податку № 9027609086 від 17.02.2020 в розмірі 163 153,41 грн. та № 9372308227 від 17.02.2021 в розмірі 1 995 619,26 грн.

28.12.2022 Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Ю.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70620415 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" на користь Головного управління ДПС у м. Києві 2 191 154,26 грн., а також виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 219 115,42грн.

Підставою для відкриття виконавчого провадження був наказ Господарського суду м. Києва від 20.10.2022 у справі № 910/2902/18 (910/15569/21).

08.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" погасило, в рамках виконавчого провадження № 70620415, суму заборгованості у розмірі 2 410 587,68 грн.

11.12.2023 Державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Загорським Ю.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №70620415.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, позивач в повному обсязі погасив податковий борг по орендній платі, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи, а саме: від 11.12.2023 № 3612/26-15-13-04-26 на суму 3 146 052,07 грн, від 14.12.2023 № 3615/26-15-13-04-26 на суму 25 000 000,00 грн., від 15.12.2023 № 8 на суму 1 497 737,16 грн, від 18.12.2023 № 7 на суму 489,00 грн, від 19.12.2023 № 8 на суму 32 381,59 грн.

Крім того, позивачем також долучено до матеріалів справи лист Головного управління ДПС у м. Києві від 20.12.2023 № 113095/6/26-15-13-01-08, в якому повідомлено, що станом на 19.12.2023 згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу у Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" (податковий номер 32962703) заборгованість по земельному податку та орендній платі з юридичних осіб не обліковується.

Частиною 1 ст. 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" ).

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 цього ж Закону істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути: меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Виходячи з наведених положень чинного законодавства, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Пунктами 4.1, 4.2 договору оренди передбачено, що визначена цим договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки. У пункті 4.3 договору сторони домовились, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

Зокрема, рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 № 89/9146 були внесені зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну орендну плату у розмірі 3% відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок та визначено орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок. У додатку до цього рішення, серед інших, був зазначений також договір оренди землі від 05.09.2005, однак, відповідних змін сторони договору не внесли та не збільшили розмір орендної плати.

Так, з 2013 відповідно до пп. 288.5.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ставка орендної плати за землю становила на рівні 3 % і платники податків були зобов`язані сплачувати орендну плату за землю за цією ставкою незалежно від розміру ставки, яка була вказана у договорі. Але у подальшому підпункт 288.5.1 ПК України був викладений у новій редакції, що набрала чинності з 01.01.2017, згідно з якою розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, визначеного для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Земельний податок згідно зі ст. 247 ПКУ встановлений в розмірі не більше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, з 2017 відповідно до оновленого податкового законодавства правило, згідно з яким орендна плата за землю не може бути менше 3% від нормативної грошової оцінки, було скасоване і орендарі земельних ділянок з 01.01.2017 стали керуватися ставками податку, визначеними в укладених договорах оренди. При цьому єдиною підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, а рішення Київської міської ради щодо зміни ставки орендної плати, до моменту внесення в основний договір змін за погодженням обох сторін, не може бути підставою зміни розміру орендної плати.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду постанові від 02.08.2022 у справі № 910/2902/18 (910/20964/20).

Таку позицію підтримав і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 910/1344/21.

Зокрема, Верховний Суд зазначив: " 61. З огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 ПК України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди, укладеного сторонами спору, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування.

Зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативної грошової оцінки), оформлена додатками до рішень Міськради про бюджет міста Києва на певний рік, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки цими рішеннями законодавчо не встановлюються граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Водночас, зазначені рішення Міськради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 ЦК України.

Подібну правову позицію викладено у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17.

70. У даному випадку рішення Міськради "Про бюджет міста Києва на 2021 рік" від 24.12.2020 № 24/24, яким встановлено мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади м. Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки), не є законодавчою зміною орендної плати.

71. Договором оренди земельної ділянки від 26.06.2015 не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття відповідного рішення орендодавцем, який є органом місцевого самоврядування.

72. Верховний Суд вважає, що рішення органу місцевого самоврядування, у даному випадку Міськради, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України.

Схожий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 зі спору, що виник з подібних правовідносин, у зв`язку з чим суд застосував положення частини 4 статті 300 ГПК України та вийшов за межі доводів касаційної скарги з метою врахування зазначеного висновку, оскільки наведену постанову офіційно оприлюднено 01.12.2021, тобто після подання касаційної скарги у цій справі (09.09.2021).

73. Про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, від 21.11.2018 у справі № 911/3627/17, від 27.11.2018 у справі № 910/21685/17, від 19.02.2019 у справі № 910/21590/17, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.02.2020 у справі № 922/378/19.".

За таких обставин, враховуючи, що відповідних змін до договору оренди земельної ділянки сторони не внесли, позивач здійснював сплату річних орендних платежів з 2013 до 01.01.2017 у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а з 01.01.2017 - в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Тобто, орендар (позивач) здійснював сплату орендних платежів належним чином, у визначеному законом розмірі, про що також свідчив лист Головного управління ДФС у м. Києві від 05.10.2018 № 76965/10/26-15-51-07-19 про відсутність заборгованості позивача зі сплати орендної плати за землю станом на момент прийняття Київрадою рішення від 31.01.2019 № 3/6659 "Про розірвання договорів оренди земельних ділянок для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва від 08.09.2005 №63-6-00283, №63-6-00286, № 63-6-00285, №63-6-00284, №63-6-00283", у тому числі договору, об`єктом якого є земельна ділянка номер: 8000000000:96:001:0010.

Таким чином, доводи скаржника про порушення умов договору в частині належної сплати орендних платежів та наявності заборгованості з орендної плати у позивача є необґрунтованими та недоведеними та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи встановлено обставини здійснення позивачем всіх необхідних дій для використання земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, за цільовим призначенням, відсутність заборгованості з орендної плати, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування імперативних норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20) - без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 у справі №910/2902/18 (910/10381/20) залишити без змін.

Матеріали справи № 910/2902/18 (910/10381/20) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 11.09.2024

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.Ю. Поліщук

О.М. Остапенко