Постанова

від 27.08.2024 по справі 911/477/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р. Справа№ 911/477/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Фомічов І.О.

від відповідача: Супрун І.І.

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд»

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024

у справі № 911/477/24 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного підприємства «Антей-А»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд»

про стягнення в розмірі 1 300 005,84 грн

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного підприємства «Антей-А» до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» про стягнення 1300005,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповернення відповідачем суми попередньої оплати перерахованої ним на рахунок відповідача, згідно зазначених в позовній заяві платіжних інструкцій, за товар, який не був поставлений останнім позивачу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» на користь приватного підприємства «Антей-А» попередню оплату у розмірі 1 300 005 грн 84 коп. та судовий збір у розмірі 19 500 грн 09 коп.

Рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем позивачу товару на суму 1 300 005,84 грн і, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки продукції, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном. З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконано зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі, а відтак у відповідача перед позивачем наявний обов`язок щодо повернення попередньої оплати у розмірі 1 300 005,84 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати у суді апеляційної інстанції.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку скаржника, позов є передчасним, суд не з`ясував, що позивач приписав відповідачу додаткові зобов`язання з перевезення товару за власний рахунок, яких він не брав і відповідно, не порушував. В жодному з наданих позивачем документів не вказано, що відповідач зобов`язаних забезпечити перевезення товару, тим більш за власний рахунок, на адресу позивача в Одесі або до станції Укрзалізниці у Києві. Крім того, позивач у претензіях чи жодному іншому документі не підтверджує, що позивач зобов`язується у визначений в претензіях час поставки організувати прибуття транспорту на склад відповідача для завантаження товару і для доставки його на станцію Укрзалізниці у Києві.

Скаржник вказує на те, що коли позивач замовляв товар по телефону, відповідач пояснював, що доставка є окремою, платною послугою.

Скаржник зазначає про те, що у відповідача не настав обов`язок передачі товару саме у строк, який відповідач визначив у претензіях, і з боку відповідача відсутнє прострочення передачі товару, реальний строк передачі товару буде встановлений лише тоді, коли позивач обере одну із альтернатив і в порядку ст. 530 ЦК України повідомить відповідачу своє рішення і дату відвантаження товару згідно із цим рішенням, до того часу, відповідач очікує необхідні дії з боку позивача. Оскільки відповідач нічого не порушив, вимога у позовній заяві щодо повернення передплати у зв`язку з невиконанням зобов`язання, за яким сплачено передплату, є безпідставною. Оскільки відповідач не може прийняти замість позивача рішення про відмову від договору та повернення коштів, а позивач в претензії в активній однозначній формі не відмовлявся від договору і не просив повернути кошти, то відповідач не міг порушити право позивача на повернення коштів.

Також у апеляційній скарзі відповідачем наведено орієнтовний розрахунок судових витрат - 29 500,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 6 000,00 грн за підготовку та подання апеляційної скарги, по 4 000,00 грн за кожне судове засідання, у разі необхідності вчинення додаткових дій для представництва інтересів позивача, (підготовка та подання процесуальних документів, ознайомлення з матеріалами справи тощо) позивач оплачує правову допомогу адвоката з розрахунку по 4 000,00 грн за 1 годину роботи адвоката.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що враховуючи, що протягом шести місяців товар не був поставлений Покупцю, останній 01.12.2023 направив на адресу Постачальника претензію за вих. № 1-29/11/23. Відповідно до змісту зазначеної претензії позивач просив розглянути претензію у семиденний строк з моменту її отримання, а також протягом десяти днів з моменту отримання претензії: або провести поставку (відвантаження) оплаченого товару, а саме: Портландцемент ПЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом у кількості 369,74 тони, на склад ПП «Антей-А» за наступною адресою: м Одеса, вул. Миколи Боровського (Промислова), 26, / станція призначення: Одеса-Застава-1, код отримувача: 1300, код станції: 405101, гілка: «Ч», або повернути суму передоплати за договором поставки у розмірі 1 300 005,84 грн. за реквізитами НОМЕР_1, Акціонерний банк «Південний», м. Одесса МФО 328209, отримувач ПП «Антей-А», ЄДРПОУ 30389663. З аналогічного змісту претензія була направлена на електронну адресу Постачальника, з якої було направлено рахунок на оплату № 55 від 23.05.2023. Жодної відповіді на неї не було надано, поставка не здійснена, кошти не повернуті. Також з претензією звертався представник позивача, яка була вручена кур`єрською службою доставки 19.12.2023. Жодної відповіді на зазначену претензію не було надано, поставка не здійснена, кошти не повернуті. Тобто, позивач декілька разів звертався до відповідача з претензією, в якій визначав умови поставки товару саме на склад ПП «Антей-А». Жодних зауважень що такі вимоги Покупця протирічать умовам договору поставки від Постачальника на адресу Покупця направлено не було. Апелянт таких заперечень не надавав і в суді першої інстанції.

Щодо тверджень апелянта, що відповідно до вимог ст. 693 ЦК України покупець зобов`язаний здійснити волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги (здійснити поставку товару або повернути суму переплати), яке повинно бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки та доведеної до продавця, зазначаємо, що направленими претензіями на адресу Постачальника встановлювався строк поставки в силу вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України. Враховуючи, що у визначений в претензії строк товар не був відвантажений, та Постачальником не доведено що таке відвантаження не сталося з вини Покупця, в подальшому Покупець скористався своїм правом передбаченим ст. 693 ЦК України та вимагав повернення суми попередньої оплати шляхом подання відповідної позовної заяви.

Позивач додатково зазначає, відповідач тільки в суді апеляційної інстанції заявив позицію, яка суперечить тій позиції, якої він притримувався раніше, що суперечить практиці Верховного Суду (від 21.11.2019 у справі № 910/3986/16, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20) стосовно того, що сторона не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної, суперечливої поведінки, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Також позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що загальна попередня (орієнтовна) сума судових витрат, які позивач планує понести у зв`язку із розглядом справи в апеляційній інстанції складає 20 000,00 грн.

Позиції учасників справи

Представник відповідача у судовому засіданні 27.08.2024 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 27.08.2024 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/477/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до Північного апеляційного господарського суду:

- докази сплати судового збору у розмірі 29 250,13 грн;

01.07.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію № 2118 від 26.06.2024, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 29 250,13 грн.

Враховуючи усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд, визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24. Призначено справу № 911/477/24 до розгляду у судовому засіданні 06.08.2024.

11.07.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що в зазначений день та час, що визначений судом, представник не має можливості з`явитися, оскільки 06.08.2024 року об 11:00 год. він бере участь в іншому судовому процесі у Шостому апеляційному адміністративному суді у якості представника позивача у справі №320/6654/21.

Представник Приватного підприємства «Антей-А» звернувся із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 заяву Приватного підприємства «Антей-А» про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Також, 06.08.2024 від представника Приватного акціонерного товариства «Енергооблік» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із ракетною небезпекою та обстрілами м. Харкова, що відбуваються в даний час.

На підставі ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 відкладено розгляд справи № 911/477/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 на 27.08.2024.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/477/24 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем укладено договір поставки у спрощеній формі, відповідно до якого, відповідач зобов`язався поставити позивачу Портландцемент ПЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом у кількості 369,74 тони за ціною 3 516,00 грн за тонну на загальну суму 1 300 005,84 грн, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити товар в повному об`ємі.

Так, 23.05.2023 відповідачем виставлено позивачу рахунок № 55 на загальну суму 1 300 005,84 грн. (в тому числі ПДВ) для оплати товару: Портландцемент ПЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом - 369,74 т.

Позивачем здійснено оплату по рахунку № 55 від 23.05.2023 на загальну суму 1 300 005,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 213 від 23.05.2023 на суму 450 000,00 грн; № 214 від 23.05.2023 на суму 450 000,00 грн; № 217 від 23.05.2023 на суму 400 005,84 грн.

Відповідачем зареєстровано податкові накладні: № 21 від 23.05.2023 на суму 400 005,84 грн; № 22 від 23.05.2023 на суму 450 000,00 грн; № 23 від 23.05.2023 на суму 450 000,00 грн.

В подальшому, 29.11.2023 та 12.12.2023 позивачем виставлені відповідачу претензії №1-29/11/23 та № 13/23, відповідно, щодо поставки оплаченого товару або повернення суми передоплати.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем не було здійснено поставки оплаченого товару.

Матеріали справи не містять доказів поставки відповідачем позивачу товару на суму 1 300 005,84 грн, а також відповідачем не спростовано вищезазначені обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» на користь приватного підприємства «Антей-А» попередню оплату у розмірі 1 300 005 грн 84 коп. та судовий збір у розмірі 19 500 грн 09 коп.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно із ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі положенням ст. 526 ЦК України, відповідно до якого зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вже зазначалось, 23.05.2023 відповідачем виставлено позивачу рахунок № 55 на загальну суму 1 300 005,84 грн (в тому числі ПДВ) для оплати товару: Портландцемент ПЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом - 369,74 т, позивачем здійснено оплату по рахунку №55 від 23.05.2023 на загальну суму 1 300 005,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 213 від 23.05.2023 на суму 450 000,00 грн; № 214 від 23.05.2023 на суму 450 000,00 грн; № 217 від 23.05.2023 на суму 400 005,84 грн, а відповідачем зареєстровані податкові накладні: № 21 від 23.05.2023 на суму 400 005,84 грн; № 22 від 23.05.2023 на суму 450 000,00 грн; № 23 від 23.05.2023 на суму 450 000,00 грн.

Однак, у зв`язку із відсутністю поставки продукції, позивачем 29.11.2023 та 12.12.2023 надіслані відповідачу претензії №1-29/11/23 та № 13/23, відповідно, з вимогами або поставити оплачений товар, або повернути суму передоплати.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, тобто, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Крім того, позивач має право на звернення із позовом без попереднього пред`явлення претензії, враховуючи, зокрема, те, що згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 «У справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів)» право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами; встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про поставку відповідачем позивачу продукції, тобто, у зв`язку із відсутністю дій відповідача щодо поставки продукції, у позивача є право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати, водночас, неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що відповідачем не було виконано зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі, тому у відповідача перед позивачем наявний обов`язок щодо повернення попередньої оплати у розмірі 1 300 005,84 грн, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовна вимога позивача про повернення попередньої оплати у розмірі 1 300 005,84 грн, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Твердження скаржника про те, що відповідач не може прийняти замість позивача рішення про відмову від договору та повернення коштів, а позивач в претензії в активній однозначній формі не відмовлявся від договору і не просив повернути кошти, то відповідач не міг порушити право позивача на повернення коштів, спростовуються змістом направлених позивачем відповідачу претензій, у яких позивач просив протягом десяти днів з моменту отримання претензії або провести поставку (відвантаження) оплаченого товару, а саме: Портландцемент ПЦ ІІ/А-В-500Р-Н насипом у кількості 369,74 тонни, на склад ПП «Антей-А» за наступною адресою: м Одеса, вул. Миколи Боровського (Промислова), 26, / станція призначення: Одеса-Застава-1, код отримувача: 1300, код станції: 405101, гілка: «Ч», або повернути суму передоплати за договором поставки у розмірі 1 300 005,84 грн. за реквізитами НОМЕР_1, Акціонерний банк «Південний», м. Одесса МФО 328209, отримувач ПП «Антей-А», ЄДРПОУ 30389663.

При цьому, відповідачем не надано відповідей на претензії позивача, крім того, враховуючи, що у претензіях було визначено умови поставку товару саме на склад позивача, відповідачем не було направлено позивачу жодних зауважень на такі вимоги позивача.

Таким чином, у визначений (двома претензіями) строк товар не був відвантажений, а відповідачем не доведено, що таке відвантаження не сталося з вини позивача.

Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24.

З приводу решти доводів скаржника, викладених в його скарзі, колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи враховані апеляційним судом, при цьому зазначає, що оскаржене рішення є вмотивованим, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Хаджинастасиу проти Греції»).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо заяви відповідача про стягнення судових витрат, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно із ч.ч. 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 залишено без задоволення, відповідно судові витрати, в які входять і витрати на правничу допомогу покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» і не підлягають стягненню з Приватного підприємства «Антей-А».

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» про стягнення судових витрат.

Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 911/477/24 залишити без змін.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбетонбуд» про стягнення судових витрат у справі № 911/477/24 відмовити.

4. Судові витрати покласти на скаржника.

5. Справу № 911/477/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова підписана 12.09.2024.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич