Рішення

від 11.09.2024 по справі 490/4098/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/2305/2024 Справа № 490/4098/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Романової К.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення боргу за спожиту теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль» звернулося до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 12892,77 грн боргу за спожиту теплову енергію, 22,20 грн - три відсотки річних, 52,36 грн - інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Мотивуючи свої вимоги тим, що в опалюваних сезонах 2021-2024 позивач здійснював постачання теплової енергії, зокрема, до квартири АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на який боржники повинні вносити оплату за спожиті посліги теплопостачання. Позивач зазначає, що відповідачі є власниками по частки квартири АДРЕСА_1 . Позивач надав теплову енергію за період з 01.03.2021 по 01.05.2024, включно на суму, яка з урахуванням перерахунку абонплати та часткових платежів складає 12892,77 грн, за яку відповідачі не сплатили, чим завдали товариству матеріальну шкоду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024 дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Після виконання приписів ст.ст. 27, 187 ЦПК України, ухвалою судді від 23.05.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачам за місцем реєстрації. В установлений судом строк відповідачі відзиви не подали.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Клопотання по суті спору та з процесуальних питань сторонами не подавалися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, що відповідає ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст.279ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст.178ЦПК України відповідачі не скористалися своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Відповідно до положень п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду);характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено, що ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль», є суб`єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва, в тому числі до квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалюваного сезону.

За вказаною адресою відкрито особистий рахунок № НОМЕР_1 для розрахунків за надані послуги теплопостачання та було видано розрахунковий документ, по якій боржники повинні виконувати оплату.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.12.2023 р., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками по частки квартири АДРЕСА_1 .

Позивач здійснював постачання теплової енергії до вищевказаної квартири в період з 01.03.2021 р. по 01.05.2024 р. включно, що підтверджується копіями нарядів на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювального сезону.

Як вбачається з розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відповідачами оплата послуг за надану теплову енергію здійснювалась лише частково у сумі: 150,00 грн.

В зв`язку з частковим здійсненням оплати у відповідачів утворилась заборгованість, з урахуванням перерахунку, яка становить 12967,33 грн, яка складається з: основного боргу за надані послуги 12892,77 грн, трьох відсотків річних 22,20 грн та інфляційних втрат 52,36 грн.

Відповідно до ст 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 20вказаного Закону споживач здійснюєоплату заспожиті житлово-комунальніпослуги щомісяця,якщо іншийпорядок тастроки невизначені відповіднимдоговором. Споживачне звільняєтьсявід оплатижитлово-комунальнихпослуг,отриманих нимдо укладеннявідповідного договору. Забажанням споживачаоплата житлово-комунальнихпослуг можездійснюватися шляхомвнесення авансовихплатежів згідноз умовамидоговору пронадання відповіднихжитлово-комунальнихпослуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Приписами статті 24Закону України«Про теплопостачання» визначено, що обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Таким чином, правовідносини між сторонами за своїм змістом є зобов`язальними, позивач повинен надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач повинен за них сплачувати в силу приписів статті 11 ЦК України.

Статями 68, 162ЖК України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом статей 526, 530ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.

Положеннями статей 610, 611ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка висловлена в постанові від 20 червня 2012 року по справі № 6-68цс12, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» та п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ від 03.10.2007 року N 1198, споживач зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно частини 2 статті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідачі є споживачами послуг з постачання теплової енергії, та враховуючи неналежне виконання ними зобов`язань, позов підлягає задоволенню.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 25.03.2024 року у справі №490/2076/23 відмовлено у видачі судового наказу за заявою Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про стягнення боргу за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У відповідності до ст. 166 ЦПК України, у разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Згідно з п. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерноготовариства «Миколаївськатеплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просолідарне стягненняборгу заспожиту тепловуенергію задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користьПриватного акціонерноготовариства «Миколаївськатеплоелектроцентраль»,на р\р НОМЕР_4 в ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 30083966 борг за спожиту теплову енергію в сумі 12892,77 грн (дванадцять тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 77 копійок).

Стягнути в солідарному порядку з з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», на р\р НОМЕР_5 в АТ «АБ Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 30083966 три проценти річних у розмірі 22,20грн (двадцять дві гривні 20 копійок), інфляційні втрати у сумі 52,36грн (п`ятдесят дві гривні 36 копійок) та судовий збір у розмірі 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом 30 днів з дня оголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено: 11 вересня 2024 року.

Суддя Н.П. Черенкова