Постанова

від 09.09.2024 по справі 903/1290/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Справа № 903/1290/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

заявника: представник Загоруйко А.А. - адвокат

боржника (апелянта): представник Шевчук Я.Ю. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" на ухвалу Господарського суду Волинської області, постановлену 04.06.24р. суддею Шумом М.С. у м.Луцьку, повний текст складено 07.06.24р. у справі № 903/1290/23

за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 у справі №903/1290/23 в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".

1.2. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 у справі №903/1290/23, зокрема, визнано грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" повністю в розмірі 283968963 грн 01 коп., з яких: 250087938 грн 54 коп. - четверта черга; 33881024 грн 47 коп. - шоста черга; 6056 грн 00 коп. - перша черга.

1.3. Зобов`язано розпорядника майна боржника Козирицького Андрія Сергійовича відповідно до ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів з прийнятим рішенням про звернення до суду з клопотанням про введення наступної процедури щодо боржника. Призначено підсумкове засідання суду.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Ухвалою суду від 16.01.2024 відкрито провадження у справі про ТОВ "Торгмегамарт". Визнано вимоги ініціюючого кредитора АТ КБ "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" в сумі 105 343 790,20 грн.. з яких 84 865982,09 грн. основної заборгованості (4 черга задоволення) та 20 477 808,11 грн (6 черга задоволення), а також 26 840,00 грн. судового збору за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та 60 300,00 грн. авансованих на депозитний рахунок суду в якості оплати праці арбітражного керуючого.

2.2. 14.02.2024 до господарського суду надійшла заява АТ КБ "ПриватБанк" від 09.02.2024 про грошові вимоги до боржника в сумі 283 968 963,01 грн та 6 056,00 грн. судових витрат. Вказані вимоги визнані розпорядником майна. При цьому, боржник заперечував їх розмір з урахуванням Звіту про фактичні результати виконання узгоджених процедур вих. № 26 від 15.04.2024

2.3. Грошові вимоги Банку обґрунтовані невиконанням боржником зобов`язань згідно договором фінансового лізингу №4Т16075ЛИ від 20.08.2016 з додатковими угодами до нього. Так, між банком та боржником укладено договір фінансового лізингу №4Т16076ЛИ. При цьому, У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №904/4592/15 від 07.06.2018 вказано, що в межах справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним.

2.4. АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 25.08.2016 (додаток №3 до договору). Графіком лізингових платежів (додаток №2 до договору) передбачена сплата лізингоодержувачем лізингових платежів з 25.09.2016 25.02.2019 щомісяця до 25.07.2024 на загальну суму 234 022 447 грн. 00 коп.

2.5. За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові насліди встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки. ТОВ "Торгмегамарт" лізингові платежі сплачувалися з порушенням умов договору та не у повному обсязі.

2.6. Згідно судових рішень у справі №903/327/19 задоволено позов Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про стягнення з ТОВ "Торгмегамарт" 104671440, 20 грн. заборгованості. Стягнуто з відповідача на користь позивача 104 671 440, 20 грн. з яких: 46 190 613,71 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів; 38 003 018,38 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном; 20 477 808,11 грн. пені та 672 350 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору. На даний час виконавче провадження перебуває на стадії виконання, заборгованість з ТОВ Торгмегамарт не стягнута. Вказані вимоги визнано судом першої інстанції при відкритті провадження у даній справі про банкрутство боржника за ініціативою АТ КБ Приватбанк.

2.7. Разом з тим, у зв`язку з прострочкою боржником сплати лізингових платежів більше ніж на 30 днів, порушення строків сплати винагороди, кредитором направлено боржнику повідомлення від 21.01.2020 про розірвання договору з 04.02.2020. Докази повернення майна лізингодавцю відсутні. У зв`язку з неповним виконанням боржником умов договору фінансового лізингу від 20.08.2016, частковим включенням у реєстр вимог кредиторів стягнутої судовим рішенням заборгованості по лізингових платежах, розірванням договору, а також неповерненням боржником об`єкту лізингу АТ КБ Приватбанк нарахована ТОВ "Торгмегамарт" 177 832 141,80 грн. заборгованість по лізингових платежах за договором фінансового лізингу №4Т16075ЛИ підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

2.8. При цьому, судом взято до уваги, що лізингоодержувач предмет лізингу не повернув, а продовжує ним фактично користуватися. Нараховані банком 27 688375,68 грн. заборгованості з простроченої винагороди за користування майном, 33 88 024,47 грн. пені за порушення грошового зобов`язання, 34 484 887,81 грн. втрат від інфляції за період з серпня 2020 року по січень 2022, 10 082 533,25 грн. 3% річних за період з 01.08.2020 по 30.01.2022 підтверджені матеріалами справи, зокрема виписками по рахунку боржника, розрахунками банку, визнані розпорядником майна, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів. Нарахування боргу (відсотків, пені) на 360 днів, а не 365 як зазначає боржник у своїх запереченнях, визначено договором фінансового лізингу, Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління НБУ від 18.06.2003 №255, Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженою постановою правління НБУ від 21.02.2018 №14. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, обставини правовідносин які склалися між заявником та боржником суд дійшов до висновку про задоволення заяви Банку про визнання грошових вимог до боржника у повному обсязі.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційних скарг.

3.1. Не погоджуючись з винесеною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт", 21.06.2024 через систему "Електронний суд" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 по справі №903/1290/23 в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" та ухвалити нове рішення, за яким визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на загальну суму 83922717,41 грн та зменшити розмір 3 % та інфляційне збільшення боргу до їх оптимального рівня.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала в частині визнання грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" прийнята без з`ясування обставин, що мають значення для справи; з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; з порушенням норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Так, ухвалою суду від 16.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт". Згідно резолютивної частини цієї ухвали судом, зокрема, та визнано основні грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" (Банк) за Договором лізингу на суму 105 343 790,20 грн., які базуються на рішеннях суду по справі 903/327/19 від 25.11.2019 та від 25.06.2020.

3.3. 14.02.2024 Банк звернувся до суду із заявою про додатковими грошовими вимогами до боржника, в розмірі 283 968 963,00 грн. за Договором лізингу, з яких: 177 832 141, 80 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (лізингові платежі); 27 688 375, 68 грн. - заборгованість за процентами (винагорода за користування майном, переданого у лізинг); 33 881 024, 47 грн. - пеня; 34 484 887, 81 грн. - інфляційне збільшення; 10 082 533, 25 грн. - 3 % річних. Апелянт-боржник проаналізувавши зміст Додаткових вимог Банку, встановлено, що самі Розрахунки заборгованості за Договорами, здійсненні автоматизованою програмою кредитора, у зв`язку з чим боржник прийшов до висновку, що не маючи достатніх економічних навиків, економічної освіти та подібної програми обчислення, не може самостійно підтвердити правомірність та правильність нарахування заявлених додаткових вимог. Тим паче, при аналізі поданих документів боржником надано ряд заперечень щодо розрахунків, а також у боржника виникло ряд питань, без тлумачення яких проаналізувати надані документи не є можливим самостійно. У зв`язку з тим, що заявлена сума додаткових грошових вимог Банку має великий розмір, а Боржник не мав достатніх економічних знань останнім прийнято рішення звернутися за консультацією до аудиторської установи, з метою отримання висновку щодо правильності проведених нарахувань заявлених сум. Саме на підставі аудиторських рекомендацій боржник мав на меті перерахувати заявлені суми кредитором та надати контррозрахунки для заперечення розрахунків Банку.

3.4. В подальшому 15.04.2024 боржником отримано від Приватної аудиторської фірми - Звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур вих. № 26 від 15.04.2024 Звіт). Згідно отриманого звіту за наслідками перевірки «Підтверджується показник передачі майна у лізинг на загальну суму 234 022 447 грн. Підтверджується щомісячний лізинговий платіж в розмірі 2 753 205,26 грн. з урахуванням припинення лізингового договору з 04.02.2020, показник винагороди по лізинговому платежу повинен становити 65443426,16 грн., що на 247967,90 грн. менше ніж визначено в розрахунках Банку. Має місце завищення показника пені в розмірі 54 358 832,58 грн. станом на 04.02.2020 на 23 541 264,37грн. (54 358 832,58 - 30 817 568,21). Має місце завищення нарахування 3% згідно норм ст.625 ЦК - в розмірі 743476,72 грн. Встановленні відхилення ставлять під сумнів правильність проведеного банківською установою нарахування окремих сум заборгованості та їх відповідність нормам договору фінансового лізингу від 20.08.2016р.

3.5. Під час судового засідання 07.05.2024 Боржник зазначав про важливість детального опрацювання контррозрахунків, які підготовлено аудиторською фірмою та надано до суду, а також наголошено про важливість подання відповіді від Банку на виявлені недоліки, що зафіксовані у звіті аудиторської фірми Як наслідком, судом не надано належної оцінки таким контррозрахункам і аргументам боржника та задоволено у повному обсязі додаткові грошові вимоги Банку. Щодо оцінки судом доказів боржника, останній зазначає, що судом не надано належної правової оцінки на подані боржником висновки аудиту, контррозрахунки, заперечення, котрі зазначено у повідомлення про розгляд грошових вимог Банку тощо від 02.05.2024. Судом зазначено лише наступне: «Нараховані банком 27 688 375,68 грн. заборгованості з простроченої винагороди за користування майном, 33 881 024,47 грн. пені за порушення грошового зобов`язання, 34 484 887,81 грн. втрат від інфляції за період з серпня 2020 року по січень 2022, 10 082 533,25 грн. 3% річних за період з 01.08.2020 по 30.01.2022 підтверджені матеріалами справи, зокрема виписками по рахунку боржника, розрахунками банку, визнані розпорядником майна, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів». Отже, судом надано пріоритет усім доводам Ініціюючого кредитора, натомість доводи та аргументи Боржника навіть не порівняно з розрахунками банку. Наданий боржником Звіт аудиторської фірми чітко наголошує та показує у своїх контррозрахунках виявлені недоліки, які повинні були бути враховані та оцінені судом, чого так і не сталося у даному випадку. Скаржник в силу п.5 ч.4 ст. 238 ГПК України, зазначає, що у даному випадку розписано лише те, що доказова база та аргументи Банку є доцільними, а аргументі Боржника ні. Але наданий Боржником аудиторській звіт, його контррозрахунки та виявлені недоліки про що зазначалось у Повідомленні про розгляд вимог є ключовим аргументом від боржника при розгляді грошових вимог Банку та має суттєве значення для прийняття вмотивованого рішення, тому й потребує відповіді зі сторони суду, натомість судом не надано належних правових аргументів щодо такого доказу.

3.6. Основні запереченнями Апелянта-боржника щодо невизнання заявлених додаткових грошових вимог Банку: Щодо заявленої суми лізингових платежів, оскільки Банком заявлено суму у розмірі 177 832 141,80 грн., з яких боржником визнається лише 31 159 057,76 грн. Судом визнано такі вимоги у повному обсязі, а саме у розмірі 177 832 141, 80 грн., так як судом проаналізовано саме факт неповернення лізингового майна та продовження ним користування, але судом не враховано фактичних обставин щодо цієї справи, про які Боржником було зазначено у своєму повідомлення, а саме, щодо того, що Банк повідомив Боржника про те, що договір фінансового лізингу №4Т16075ЛИ від 20.08.2016рє розірваним з 04.02.2020. Питання дійсності такого повідомлення та його виконання лізингоодержувачем був спірним, через наявний правовий спір по справі 908/2835/22(908/1829/23)), який забороняв повертати об`єкти лізингу лізингодавцю. За цим правовим спором до набрання законної сили рішенням суду у даній справі заборонено АТ КБ «Приватбанк» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі наступних договорів лізингу

3.7. Даний правовий спір було вирішено 23.04.2024 Центральним апеляційним господарським судом. За рішенням суду було зняту вищенаведену заборону. Після опублікування такої постанови, ТОВ "Торгмегамарт" одразу почав процес повернення об`єктів лізингу передбачених договором. Судом не взято до уваги таких обставин, що продовження користування об`єктами лізингу та не повернення їх лізингодавцю були зумовлені певними факторами. Причина того, що об`єкт лізингу не було повернуто негайно, не залежав від Боржника. У такому випадку та керуючись наведеною практикою Верховного суду апелянт вбачає завищення заявленої суми додаткових грошових вимог на 148 673 084,04 грн. Отже, належною та обґрунтованою заборгованістю зі сплати лізингових платежів буде сума лізингових платежів, яка підлягала сплаті у період з 20.08.2016-04.02.2020, з урахуванням вже сплачених сум лізингових платежів та стягнутих за рішенням суду по справі № 903/327/19, сума додаткових грошових вимог з лізингових платежів має складати: 177 832 141, 80 грн. - 148 673 084,04 грн. = 31 159 057,76 грн.

3.8. Щодо заявленої суми відсоткової винагороди, апелянт з урахуванням звіту аудиторської фірми погоджується з тим, що сума відсоткової винагороди є завищеною на 247967,90 грн, тому боржником визнається сума відсоткової винагороди у розмірі 27688375, 68 грн - 247967,90 грн = 27440407,7 грн. У матеріалах справи міститься такий контррозрахунок, який чітко заперечує розрахунок банку, але цьому контррозрахунку не надано жодної оцінки а ні судом, а ні Банком. Жодного порівняння наданих розрахунків сторін, судом не здійснено.

3.8.1. Щодо заявленої суми пені, боржник з самого початку не погоджувався з її розміром Отже, посилання судді на умови договору чи Правил бухгалтерського обліку не є обґрунтованими. Адже при повному досліджені умов Договору та цивільного законодавства, можна дійти зовсім іншого висновку. За результатом проведеного контррозрахунку встановлено завищення показника пені в розмірі 54358 832,58 грн станом на 04.02.2020 на 23541264,37 грн (54358832,58 30817568,21), що у подальшому залишилось також без уваги. У зв`язку з чим, Боржник вважає, що сума додаткових вимог з пені повинна бути зменшеною на 23541264,37 грн та складати: 33881024,47 грн - 23541264,37 грн = 10339760,10 грн.

3.8.2. Щодо трьох відсотків річних та інфляційного збільшення ТОВ "Торгмегамарт" скаржник вважає завищеною суму з 3% річних у розмірі 10082533,25 грн та з інфляційного збільшення боргу у розмірі 34484887,81 грн. Розрахунок розміру нарахованих 3% річних та інфляційного збільшення проведено на показник 224022755,51 грн заборгованості за лізинговими платежами. В свою чергу, як було зазначено вище, вбачаємо завищення заявленої суми додаткових грошових вимог із заборгованості за лізинговими платежами на 148673084,04 грн. Крім того до розрахункової суми на дату подачі додаткових вимог включено 6 лізингових платежів строк сплати яких не настав. Виходячи з цього розмір 3% повинен становити 3384559,01 грн проти 10082533,25 грн, визначених АТ КБ "ПриватБанк" та визнаних судом. Сума додаткових вимог по 3% річних повинна бути зменшеною на 6697974,24 грн та становити 3384559,01 грн, а по інфляційному збільшенню повинна бути зменшеною 22 885 954,97 грн. та становити 11 598 932,84 грн. При цьому, звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 16.06.2021 р. по справі № 910/17380/19

3.8.3. Так, стягнення суми заборгованості з Боржника у розмірі 104671440,21 грн відбулося за рішенням суду від 25.11.2019, де Банк ініціював відкриття виконавчого провадження 26.01.2021 та витратив на виконавче провадження більше трьох років і не досяг бажаного результату. За весь цей час зростала сума інфляційних втрат на суму заборгованості за рішенням суду та 3% річних, хоча банку було достеменно відомо, що ТОВ "Торгмегамарт" не спроможний осягнути визначену судом суму заборгованості та погасити її. Таким чином, вважаємо, що виникнення такої кількості збитків Банку у вигляді інфляційних витрат та 3 % річних, є наслідком умисних або необережних дій самого кредитора, що є підставою для їх зменшення судом, з урахуванням статті 233 ГК України.

3.8.4. Враховуючі велику суму додаткових нарахувань за ст.. 625 ЦК України на основну суму заборгованості, а також те, що її значне збільшення виникло внаслідок неналежних дій самого кредитора, тому, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, апелянт вважає, що у суду є право на зменшення цієї суми Додаткових вимог кредитора останні не ґрунтуються на первинних документах кредитора (на ці вимоги відсутні накладні, акти, платіжні доручення, банківські виписки, тощо), а також на рішенні юрисдикційного суду. Ці вимоги заявлені кредитором самостійно вперше, посилаючись на вимоги закону. Керуючись загальними засадами Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 2 ст. 616 ЦК України, практикою Верховного суду щодо застосування норм ст. 233 ГК України на нарахування за ст. 625 ЦК України, принципів розумності, справедливості та пропорційності, апелянт вважає, що Додаткові вимоги з інфляційних нарахувань та 3 % річних повинні бути зменшені судом до їх оптимального рівня.

3.9. Скаржник зазначає, що у даному процесі набули переваги аргументи та доводи тільки Банку, а доводи Боржника навіть не отримали жодної оцінки з боку суду та не підлягали дослідженню у судовому процесі через це, Боржником вбачається наявність факту порушення принципу рівності сторін. Судом надано перевагу саме розрахункам та доводам кредитора, що свідчить про встановлення їх привілейованість над наданими контррозрахунками з боку боржника, що отримані та опрацьовані Боржником за результатом проведеної аудиторської перевірки. ТОВ "Торгмегамарт" не визнає оскаржувану ухвалу від 04.06.2024 по справі №903/1290/23 в частині визнання грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк". Визнає грошові вимоги Банку на загальну суму 83922717,41 грн, з яких: 31159057,76 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (лізингові платежі); 27440407,7 грн - заборгованість за процентами (винагорода за користування майном, переданого у лізинг); 10339760,10 грн - пеня; 11598932,84 грн - інфляційне збільшення; 3384559,01 грн - 3 % річних.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 по справі №903/1290/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2024 об 14:40год.

4.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 забезпечено участь представника АТ КБ "ПриватБанк" адвоката Загоруйка Артема Анатолійовича в судовому засіданні 04.09.2024 об 14.40год в режимі відеоконференції у справі №903/1290/23 поза межами приміщення суду за допомогою додатку EASYCON, з використанням власних технічних засобів.

4.3. В судовому засіданні 04.09.2024 оголошено перерву з розгляду апеляційної скарги у даній справі на 09.09.2024 об 11:30год., з урахуванням раніше поданої представником ініціюючого кредитора заяви про його участь у наступному судовому засіданні у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою додатку EASYCON, з використанням власних технічних засобів.

4.4. Учасники провадження у справі не скористався свої правом подачі відзиву на апеляційну скаргу боржника.

4.5. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.6. Представник ініціюючого кредитора долучився до участі у судовому засіданні 09.09.2024 з розгляду апеляційної скарги у даній справі в режимі відеоконференції, згідно ухвали суду.

4.7. Також у судове засідання 09.09.2024 прибув представник апелянта (боржника.)

4.8. Учасники провадження у справі, що з`явилися у судове засідання надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 у справі №903/1290/23 в частині визнання грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту постанови також - КУзПБ);

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про фінансовий лізинг";

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника ініціюючого кредитора та представника боржника (апелянта), дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.01.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" (вул. Електроапаратна, 3, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 39680592).

7.2.1 Визнано вимоги ініціюючого кредитора Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" в сумі 105 343 790 грн. 20 коп. з яких 84 865 982 грн. 09 коп. основної заборгованості (4 черга задоволення) та 20 477 808 грн. 11 коп. пені (6 черга задоволення), а також 26 840 грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та 60 300 грн. 00 коп. авансованих на депозитний рахунок суду в якості оплати праці арбітражного керуючого.

7.2.2. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт"; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" строком на сто сімдесят календарних днів по 04 липня 2024 року,

7.2.3. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича; призначено розгляд справи в попередньому засіданні на 12.03.2024.

7.3. 19.01.2024 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення (повідомлення) про відкриття Господарським судом Волинської області провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" (публікація №72307).

7.4. В подальшому серед іншого, 14.02.2024 до господарського суду надійшла заява АТ КБ "ПриватБанк" від 09.02.2024 про грошові вимоги до боржника в сумі 283 968 963,01 грн та 6 056,00 грн. судових витрат.

7.5. Ухвалою Господарського суду Волинської області 16.02.2024 прийнято вказану заяви до розгляду, призначено її в попередньому судовому засіданні на 12.03.2024 на 10:30 год., зобов`язано розпорядника майна Козирицького А.С. повідомити заявника та суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника, запропоновано боржнику повідомити суд про результати розгляду відповідної заяви з грошовими вимогами.

7.6. В повідомленні від 21.02.2024 про результати розгляду грошових вимог АТ КБ Приватбанк розпорядник майна арбітражний керуючий Козирицький А. С. дійшов висновку про обґрунтованість та підставність грошових вимог Банку в заявленій сумі 283 968963,91 грн.

7.7. Разом з тим, 11.03.2024 від представника боржника до суду надійшла заява про розгляд додаткових грошових вимог Банку.

7.7.1. Боржник зазначає, що аналізуючи зміст Додаткових вимог, сам Розрахунок заборгованості станом на 16.01.2024, здійсненний автоматизованою програмою кредитора та Виписки по банківським рахункам ТОВ "Торгмегамарт" доходить висновку що, не маючи достатніх економічних навиків, економічної освіти та подібної програми обчислення, без тлумачення деяких питань боржник не може дійти висновку щодо правомірності нарахування заявлених додаткових вимог.

7.7.2. Відповідно до Додатку 2 до Договору фінансового лізингу 4Т16075ЛИ встановлено графік сплати лізингових платежів. Відповідно до такого графіку термін платежів у рахунок викупу майна, встановлено з 25.09.2016-25.07.2024.

7.7.3. Тобто, станом на дату подання додаткових вимог 6 платежів на загальну суму 16 519 231,5 грн. не є такими, строк виконання яких настав.

7.7.4. Отже, вбачається факт завчасного нарахування АТ КБ "ПриватБанк" суми прострочених лізингових платежів.

7.7.5. При аналізі доданих виписок банком, боржник зазначає, що у виписці по рахунку 2637 охоплено тільки період з 25.08.2016-11.11.2020, що унеможливлює проаналізувати правильність нарахованих лізингових платежів банком.

7.7.6. ТОВ "Торгмегамарт" також звертає увагу на те, що кредиторська заборгованість відповідно до графіку платежів має виникати після обумовленої дати для сплати лізингового платежу та у тому розмірі, що зазначено у графіку, натомість за випискою по рахунку 2637 вбачається виникнення та фіксація кредиторської заборгованості у зовсім різні періоди (навіть по декілька разів на місяць) та на різні суму тощо. У зв`язку з чим, боржник не може зрозуміти природу виникнення зазначених сум кредиторської заборгованості у виписці.

7.7.7. ТОВ "Торгмегамарт" зазначає про неможливість встановити з розрахунків, чи враховано банком суму сплаченої відсоткової винагороди при підрахунках загальної суми заборгованості з відсоткової винагороди, у наданих виписках не вбачається та не розділено періоди нарахування, коли суму відсоткової винагороди нараховано з розрахунком 12 %, а з розрахунком 24%, що не дає можливості боржнику перевірити заявлену суму заборгованості з відсоткової винагороди.

7.7.9. Крім того, боржник просив суд з врахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, зменшити 3% річних та втрати від інфляції.

7.7.10. Також ТОВ "Торгмегамарт" зазначає, що не може самостійно перевірити та встановити правильність заявлених додаткових грошових вимог, у зв`язку з чим боржником прийнято рішення звернутися за консультацією до аудиторської установи з метою отримання висновку щодо правильності проведених АТ КБ Приватбанком нарахувань заявлених сум. Однак, звертаючись до аудиторських установ, останні вимагають надання документів, на підставі яких проведено нарахування заявлених сум, в електронному вигляді.

7.7.10.1. Боржник не має можливості надати запитувані аудиторськими установами документи, так як заява про додаткові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" надіслано засобами поштового зв`язку в паперовому вигляді, а Розрахунок заборгованості роздруковано дуже малим шрифтом, і наведені в ньому дані дуже складно перевірити та вивчити.

7.8. Відповідно представник боржника в поясненнях та в судовому засіданні 12.03.2024 просив суд першої інстанції відкласти розгляд додаткових грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" до отримання аудиторського висновку Боржником. Про факт укладання договору та обумовлені строки здійснення аудиторської перевірки ТОВ "Торгмегамарт" негайно повідомить суд, шляхом надіслання копії підписаного сторонами договору.

7.9. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.03.2024 розгляд справи в попередньому засіданні відкладено на 16.04.2024, запропоновано учасникам справи до 15.04.2024 подати при наявності пояснення по суті заявлених грошових вимог до боржника.

7.10. В подальшому. 01.04.2024 від представника боржника надійшла заява про те, ним укладено з Приватною аудиторською фірмою ЛІНАРА-АУДИТ договір №07 від 14.03.2024 стосовно перевірки правильності проведеного банківською установою нарахування окремих сум заборгованості та їх відповідності нормам договорів фінансового лізингу № 4Т16075ЛИ від 20.08.2016.

7.11. 15.04.2024 Боржник подав до суду додаткові пояснення по справі, у яких зазначено, що 15.04.2024 боржником отримано Звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур вих. № 26 від 15.04.2024. Відповідно боржником зазначено наступну інформацію та обставини щодо перевірки.

7.11.1. Згідно отриманого звіту за наслідками перевірки (сторінки 24-25 Звіту): Підтверджується показник передачі майна у лізинг на загальну суму 234 022 447 грн. Підтверджується щомісячний лізинговий платіж в розмірі 2 753 205,26 грн. З урахуванням припинення лізингового договору з 04.02.2020, показник винагороди по лізинговому платежу повинен становити 65443426,16 грн., що на 247967,90 грн. менше ніж визначено в розрахунках АТ КБ "ПриватБанк".

7.11.2. Має місце завищення показника пені в розмірі 54 358 832,58 грн. станом на 04.02.2020 на 23 541 264,37грн. (54 358 832,58 30 817 568,21).

7.11.3. Має місце завищення нарахування 3% згідно норм ст.625 ЦК України - в розмірі 743476,72 грн.

7.11.4. Отже, при опрацюванні усіх отриманих документів та здійснених перевірок, аудиторською фірмою. Боржник зазначає, що встановлено ряд неспівпадань, що проявився у встановленні різних показників при перевірці такого обчислення (пені, відсоткової винагороди, лізингових платежів, 3% тощо).

7.11.5. Таким чином, за результатом проведення такої перевірки, встановлено ряд неспівпадань, які не було спростовано у подальшому Банком.

7.11.6. Також Виконавцем зазначено, що через велику кількість виявлених недоліків неможливо підтвердити вірність нарахувань грошових сум Банку, а отже й підтвердити вірність кінцевих сум.

7.12. Звіт долучено до матеріалів справи.

7.13. Боржник не надав суду докази надіслання додаткових пояснень від 15.04.2024 зі звітом розпоряднику майна та АТ КБ "ПриватБанк".

7.14. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.04.2024 розгляд справи в попередньому засіданні відкладено на 07.05.2024. Зобов`язано боржника протягом трьох днів з дня отримання відповідної ухвали суду з надіслати розпоряднику майна боржника Козирицькому А. С. та АТ КБ "ПриватБанк" додаткові пояснення від 15.04.2024 з додатками (Звіт), докази про що надати суду. Запропоновано учасникам справи до 03.05.2024: подати при наявності пояснення по суті заявлених грошових вимог до боржника.,

7.15. Розпорядника майна - арбітражний керуючий в письмових запереченнях від 01.05.2024 зазначив, що у Звіті вих.№26 від 15.04.2024 передбачено, що зазначені у звіті процедури не є аудитом або оглядом, проведеним відповідно до Міжнародних стандартів, ми не висловлюємо впевненості стосовно проведених розрахунків суми нарахованих штрафних санкцій по лізинговому договору №4Т16075ЛИ від 20.08.20216.

7.15.1. Звіт призначений для замовника і не повинен використовуватись в будь-яких інших цілях та надаватися будь-яким іншим сторонам (аркуш Звіту - 25). Також зазначено, що цей звіт не поширюється на будь-яку звітність ТОВ "Торгмегамарт" в цілому.

7.15.2. Тобто, сам аудитор у звіті підтвердив, що звіт призначений саме для замовника та не має використовуватись іншими користувачами, а тому боржник не мав права долучати цей звіт до матеріалів справи та посилатись на нього як на доказ.

7.15.3. Згідно статті 39 КУзПБ господарський суд в ухвалі про відкриття провадження у справі може зобов`язати боржника провести аудит. Якщо боржник не має для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора (кредиторів) за його (їхньою) згодою. Відсутність аудиторського висновку не перешкоджає провадженню у справі про банкрутство. Частиною 1 ст.2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

7.15.4. Отже, законодавець передбачив подання боржником саме аудиторського висновку, а не Звіту про фактичні результати виконання узгоджених процедур.

7.15.5. Таким чином, зазначений звіт не може прийматися як доказ, оскільки він не є результатом аудиту фінансової звітності, тобто аудиторським звітом, а є оформленням результату аудиторської послуги з надання впевненості щодо наявності невідповідності нарахування банківською установою окремих сум заборгованості та їх відповідності нормам договору фінансового лізингу від 20.08.2016, шляхом висловлення аудитором його незалежної думки з вказаного питання.

7.15.6. Тому, розпорядник майна вважає, що відсутні підстави для долучення зазначеного вище Звіту як доказу до матеріалів справи, оскільки він не є належним та відповідним доказом в розумінні матеріального та процесуального законодавства.

7.15.7. Арбітражний керуючий просить суд виключити Звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур по договору №07 від 14.03.2024 за вих. № 26 від 15.04.2024., виконаний приватною аудиторською фірмою Лінара-Аудит, з числа доказів та розглянути справу на підставі наявних доказів у справі.

7.16. Боржник в додаткових поясненнях зазначає свої заперечення щодо заявлених АТ КБ "ПриватБанк" грошових вимог, а саме:

7.16.1. Щодо заявленої суми лізингових платежів:

7.16.2. Графіком сплати лізингових платежів (відшкодування Майна) передбачений розрахунок сплати всіх лізингових платежів у строк по 25.07.2024 Загальна сума сплати за графіком на зазначену дату дорівнює вартості лізингового майна, а саме 234 022 447,00 грн.

7.16.3. Проте, станом на дату подання банком додаткових вимог, а саме 09.02.2024, в кредиторську заборгованість включені 6 платежів на загальну суму 16 519 231,46 грн., строк виконання яких ще не наступив, але вони вже зафіксовані, як прострочені платежі.

7.16.4. За Розрахунком заборгованості станом на 15.01.2024 заборгованість зі сплати лізингових платежів розраховується із всієї загальної суми лізингових платежів, що були розраховані за графіком для сплати по 25.07.2024. Натомість сума прострочених лізингових платежів, які виникли завчасно, тобто до відкриття справи про банкрутство (до 16.01.2024) та можуть відноситься до кредиторських вимог які є конкурсними буде дорівнювати сума: 224 022 755,51 16 519 231,46 = 207 503 524,05 грн.

7.16.5. Розмір лізингових платежів на загальну суму 16 519 231,46 грн. можна класифікувати лише як поточні кредиторські вимоги, адже ці вимоги до боржника, виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому сума додаткових грошових вимог з лізингових платежів в рахунок сплати майна є завищеною на 16 519 231,46 грн.

7.16.6. Заявлена сума лізингових платежів АТ КБ "ПриватБанк", повинна бути зменшена на 16519231,46 грн.

7.16.7.Також зазначає, що АТ КБ "ПриватБанк" було надіслано Боржнику Повідомленням про розірвання договору фінансового лізингу №1/3-14092 від 21.01.2020, згідно якого Банк повідомив Товариство про те, що договір фінансового лізингу №4Т16075ЛИ від 20.08.2016 є розірваним з 04.02.2024.

7.16.8. Наразі питання дійсності такого повідомлення є спірним, через наявний правовий спір по справі №908/2835/22(908/1829/23)). Якщо дійсно за цим правовим спором таке повідомлення буде визнане, тоді ситуація щодо сум лізингових платежів, які підлягають сплаті зовсім зміниться

7.17. Щодо заявленої суми відсоткової винагороди:

7.17.1. ТОВ "Торгмегамарт", погоджується з тим, що сума відсоткової винагороди є завищеною на 247967,90 грн, тому боржником визнається сума відсоткової винагороди у розмірі 27688375,68 грн - 247967,90 грн = 27 440 407,7 грн.

7.18. Щодо заявленої суми пені:

7.18.1. Боржник зазначає, що аудиторами у Звіті встановлено, що розрахунок пені здійснено не вірно, адже за основу банк взяв кількість днів з чисельністю діб 360, а не 365, що є невірним. Аудитором встановлено завищення показника пені в розмірі 54358832,58 грн станом на 04.02.2020 на 23 541 264,37 грн (54 358 832,58 30 817 568,21).

7.18.2. У зв`язку з чим, ТОВ "Торгмегамарт" погоджується з тим, що є завищення показника з пені та визнає суму з пені у загальному розмірі 23541264,37 грн.

7.19. Щодо нарахування 3%:

7.19.1. Розрахунок проведено на показник 224 022 755,51 грн без врахування на дату подачі додаткових вимог по 6 платежам строк сплати не настав по сплаті зобов`язань. Виходячи з цього розмір 3% повинен становити 9339056,53 грн проти 10082533,25 грн, визначених АТ КБ "ПриватБанк". Відповідно, ТОВ "Торгмегамарт" погоджується з висновком Аудиту та визнає суму з 3 % річних на загальну суму 9339056,53 грн.

7.20. 06.05.2024 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшли додаткові пояснення до заяви з грошовими вимогами

7.20.1. Так, Банк щодо завищення показників відсоткової винагороди на 247967,90 грн зазначає, що у відповідності до п. 2.3.2. Договору фінансового лізингу від 20.08.2016, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Торгмегамарт" відсоткову винагороду за користування Майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати основної суми лізингового платежу зазначений в Додатку. У випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачений цим Договором, відсоткова винагорода за користування Майном складає 24% річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості Майна, згідно Додатку 2 (п. 2.3.3. Договору лізингу).

7.20.2. На підставі умов Договору фінансового лізингу АТ КБ "ПриватБанк" була розрахована сума відсоткової винагороди (підтверджується Розрахунком заборгованості, доданого до заяви з конкурсними кредиторськими вимогами, що містяться в матеріалах судової справи), розмір якої становить 27 688 375, 67 грн.

7.20.3. Твердження Боржника про наявність розбіжностей у розрахунку відсоткової винагороди у розмір 247 967,90 грн. не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки при розрахунку відсоткової винагороди при порушенні зобов`язань (відсоткова винагорода при простроченні), що міститься у додаткових поясненнях Боржника, ним безпідставно та всупереч положенням Договору фінансового лізингу у формулі розрахунку застосовано 365 днів (у році).

7.20.4. Щодо заявленої суми пені Банк зазначає, що у додаткових поясненнях Боржника зазначається: розрахунок пені здійснено не вірно, адже за основу банк взяв кількість днів з чисельністю діб 360, а не 365, що є невірним.

7.20.5. З даного приводу Банк зазначив, що згідно застосованої АТ КБ "ПриватБанк" методики розрахунку пені, її розрахунок здійснюється за наступною формулою:

Пеня = С х РП х Д / 100

де С сума заборгованості за період;

РП розмір пені, зазначений у договорі.

Д кількість днів прострочення.

7.20.6. Як вбачається з формули, при розрахунку пені кількість днів у році не враховується. Одночасно із цим необхідно зазначити, що у випадку проведення Боржником власних розрахунків з урахуванням фактичної кількості днів у році, умови п. 2.3.2. Договору фінансового лізингу визначають, що при здійсненні розрахунків використовується саме показник 360 днів.

7.20.7. Отже, твердження Боржника про завищення показника пені є необґрунтованими.

7.20.8. В частині вимог АТ КБ "ПриватБанк" щодо 3%, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, розрахунок Боржника містить обґрунтування для зменшення суми, що підлягає стягненню, на 743476,72 грн. Вищезазначений висновок зроблений Боржником з урахуванням відсутності підстав для включення до розрахунку заборгованості 6 лізингових платежів по 2753205,26 грн на загальну суму 16519231,56 грн. Наразі, в даному випадку Боржник зазначає про лізингові платежі, які повинні були сплачені Боржником з 05.02.2020 по 30.04.2022 на користь АТ КБ "ПриватБанк" за Договором фінансового лізингу.

7.20.9. При цьому, Банк зазначає що у зв`язку з неналежним виконанням Боржником зобов`язань за Договором фінансового лізингу, АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду за захистом порушеного права та направив на адресу Боржника повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу. На підставі повідомлення АТ КБ "ПриватБанк", що було надіслано на адресу Боржника, Договір лізингу вважається розірваним з 04.02.2020. У зв`язку із цим у Боржника виник обов`язок з 05.02.2020 повернути майно вартістю 224022755,51 грн та сплатити відсоткову винагороду за час фактичного користування лізинговим майном на користь АТ КБ "ПриватБанк".

7.20.10. На момент відкриття провадження у справі про банкрутство, майно Боржником не повернуто АТ КБ "ПриватБанк", лізингові платежі та відсоткова винагорода на його користь не сплачено. Отже, враховуючи той факт, що загальний розмір заборгованості Боржника перед АТ КБ "ПриватБанк" становить 224022755,51 грн, саме з даної суми було здійснено нарахування 3% в порядку статті 625 ЦК України.

7.20.11. Банк також зазначає, що наданий боржником звіт не може прийматися як доказ, оскільки він не є результатом аудиту фінансової звітності, тобто аудиторським звітом, а є оформленням результату аудиторської послуги з надання впевненості щодо наявності невідповідності нарахування банківською установою окремих сум заборгованості та їх відповідності нормам договору фінансового лізингу від 20.08.2016, шляхом висловлення аудитором його незалежної думки з вказаного питання. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі №904/4895/21 від 07.09.2022.

7.20.12. АТ КБ "ПриватБанк" вважає, що Звіт виготовлений аудиторською фірмою Лінара-Аудит та наданий Боржником на підтвердження своєї правової позиції не може бути прийнятий судом до розгляду, як належний та допустимий доказ у справі. Просив суд визнати конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" на загальну суму 283968 963,01 грн та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника до 4 та 6 черги задоволення грошових вимог, а також 6056,00 грн судового збору до 1 черги задоволення грошових вимог.

7.21. За результатами розгляду, зокрема, заяви АТ КБ "ПриватБанк" від 09.02.2024 про грошові вимоги до боржника в сумі 283968963,01 грн та 6056,00 грн судових витрат Господарським судом Волинської області постановлено оскаржувану ухвалу (пункт 1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1. 2.8. даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали суду першої інстанції від 04.06.2024 в оскаржуваній частині - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

8.3. За змістом частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

8.4. За змістом статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

8.5. З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи..

8.6. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

8.7.. За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

8.8. Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

8.9. Згідно частин 1, 2, 6 статті 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

8.9.1. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (частина 4 статті 45 вказаного Кодексу).

8.9.2. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

8.9.3. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (частина 6 статті 45 вказаного Кодексу).

8.10. Господарськими судами встановлено, що заявник АТ КБ "ПриватБанк" керуючись ст. 45 Кодекс України з процедур банкрутства, як конкурсний кредитор заявив до ТОВ "Торгмегамарт" грошові вимоги в сумі 283968963,01 грн та 6056,00 грн судових витрат.

8.11. Відповідно до статті 47 КУзПБ попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

8.12. Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 19.01.2024.

8.13. Строк для подання заяв з грошовими вимогами до боржника по 18.02.2024.

8.14. Суд зазначає, що заява Банку з грошовими вимогами до боржника від 09.02.2024, надійшла в межах 30 денного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у даній справі про банкрутство.

8.15. Господарськими судами встановлено, що грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" обґрунтовані невиконанням боржником зобов`язань згідно договором фінансового лізингу №4Т16075ЛИ від 20.08.2016 з додатковими угодами до нього.

8.15.1. 20.08.2016 між Приватним акціонерним товариством "ПриватБанк" правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №4Т16076ЛИ (т.1, а. с. 9-18), згідно пункту 1.1 якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банку в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу.

8.15.2. У пункті 1.2 договору сторони узгодили, що вартість майна становить 234022447 грн 00 коп. За змістом п. 3.1 договору передача банком та прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно з актом прийому-передачі майна, зазначеним у додатку №3.

8.15.3. Відповідно до п. 6.2.11 договору лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку Фінансовий лізинг (оренда); лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банку, безпосередньо пов`язані з цим договором.

8.15.4. Пунктом 6.2.8 договору на лізингоотримувача покладено обов`язок не зменшувати сум; лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

8.15.5. Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються додатком №2 (пункт 2.1 договору).

8.15.6. За змістом пункту 2.3.2 договору лізингоодержувач сплачує банку відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у додатку №2.

8.15.7. У пункті 7.1 договору сторони узгодили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород він сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п. 7.9 строки позовної давності за вимогами про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки - пені, штрафів, - складають 15 (п`ятнадцять) років.

8.15.8. Згідно пункту 7.10 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 15 років від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане лізингоодержувачем.

8.15.9. Відповідно до п.п. 8.2, 8.2.3 договір підлягає розірванню в односторонньому порядку за ініціативою банку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача за три дні у випадку, серед іншого, повної або часткової несплати ним лізингового платежу, якщо прострочення сплати становить більше ніж 30 днів, а також у випадку порушення строків сплати винагород за договором, у випадку отримання ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство лізингоодержувача.

8.15.10. Також сторонами визначено, що у повідомленні про розірвання сторони зазначають причину дострокового розірвання цього договору. При цьому для розірвання цього договору, договір про внесення змін сторони не укладають (пункт 8.4).

8.15.11. Строк дії цього договору з дати підписання цього договору до 25.07.2024. У частині невиконаних сторонами зобов`язань договір діє до повного їх виконання (пункт 9.1. договору).

8.16. Додатком №1 до договору є найменування нерухомого майна (предмета фінансового лізингу).

8.17. Додатком №2 до договору є графік лізингових платежів. Додатком №3 до договору є підписаний між сторонами Акт прийому-передачі майна.

8.18. Додатковою угодою від 04.11.2016 сторони погодили, що з 07.11.2016 розмір відсоткової винагороди складає 10,5% річних від суми залишку несплаченої вартості майна. Визначено, що з 07.11.2016 змінено пункт 2.3.3 розділу 2. лізингові платежі договору: у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 21 % річних від суми залишку несплаченої вчасно частини вартості майна, згідно додатку №2.

8.19. У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду №904/4592/15 від 07.06.2018 вказано, що в межах справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним.

8.20. Матеріалами справи підтверджується, що АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, передавши відповідне майно лізингоодержувачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 25.08.2016 (додаток №3 до договору).

8.21. Графіком лізингових платежів (додаток №2 до договору) передбачена сплата лізингоодержувачем лізингових платежів з 25.09.2016 25.02.2019 щомісяця до 25.07.2024 на загальну суму 234022447 грн 00 коп.

8.22. Статтями 13 та 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

8.23. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.24. Відповідно до статті 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

8.25. В силу положень статей 806, 807, 809 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

8.25.1. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

8.25.2. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

8.25.3. Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

8.25.4. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об`єкти, а також інші речі, встановлені законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом.

8.26. Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (Лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

8.27. Згідно статті 16 вказаного Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

8.28. Статтею 10 Закону визначено, що Лізингодавець зобов`язаний: 1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору; 2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров`я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним; 3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу; 4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором.

8.29. Відповідно до статті 11 цього ж Закону лізингоодержувач зобов`язаний: 1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; 2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі; 4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; 5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; 6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; 7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.

8.30. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

8.31. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України)

8. 32. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.33. Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

8.34. Частиною 2 статті 526 ЦК України визначено, що виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

8.35. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).

8.36. Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

8.37. За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові насліди встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

8.38. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Торгмегамарт" лізингові платежі сплачувалися з порушенням умов договору та не у повному обсязі.

8.39. Так, рішенням Господарського суду Волинської області від 25.11.2019 у справі №903/327/19 частково задоволено позов Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про стягнення з ТОВ "Торгмегамарт" 104671440,20 грн заборгованості, з них: 46190613,71 грн - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна; 38003018, 38 грн - прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном; 20477808,11грн. - пеня за порушення грошового зобов`язання. Стягнуто з відповідача на користь позивача 84 190 974,10 грн. з них: 46190613,71 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів; 38 000360,39 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном та 672 350 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

8.39.1. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2019 у справі №903/327/19 скасовано в частині відмови в стягненні 2657,99 грн простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном та 20 477 808,11 грн пені. Прийнято в цих частинах нове рішення про задоволення вимог. Викладено резолютивну частину рішення в новій редакції:

"Позов задоволити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк 104 671 440, 20 грн. з яких: 46 190 613, 71 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів; 38 003 018,38 грн. простроченої заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном; 20 477 808,11 грн. пені та 672 350 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору."

8.40. 09.07.2020 судом першої інстанції видано Наказ №903/327/19-1 про примусове виконання рішення Господарського суду Волинської області від 25.11.2019 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2020 по справі №903/327/19.

8.41. 26.01.2021 приватним виконавцем Таранком Д. В. відкрито виконавче провадження №64297547 з примусового виконання зазначеного наказу суду.

8.41.1. На даний час виконавче провадження перебуває на стадії виконання, заборгованість з ТОВ "Торгмегамарт" не стягнута.

8.42. Так, вказані вимоги визнано судом першої інстанції при відкритті провадження у даній справі про банкрутство боржника за ініціативою АТ КБ Приватбанк.

8.43. Разом з тим, у зв`язку з прострочкою боржником сплати лізингових платежів більше ніж на 30 днів, порушення строків сплати винагороди, кредитором направлено боржнику повідомлення від 21.01.2020 про розірвання договору з 04.02.2020.

8.44. Докази повернення майна лізингодавцю відсутні.

8.44.1. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції з`ясовано, що об`єкт лізингу - майнові комплекси автозаправних станцій (АЗС) переданий третім особам у сублізинг, в порядку статті 5 Закону України "Про фінансовий лізинг", та використовуються останніми у своїй господарській діяльності (пункт 8.62.4. цієї постанови).

8.45. У зв`язку з неповним виконанням боржником умов договору фінансового лізингу від 20.08.2016, частковим включенням у реєстр вимог кредиторів стягнутої судовим рішенням заборгованості по лізингових платежах, розірванням договору, а також неповерненням боржником об`єкту лізингу АТ КБ Приватбанк нарахована ТОВ "Торгмегамарт" 177832141,80 грн заборгованість по лізингових платежах за договором фінансового лізингу №4Т16075ЛИ підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

8.46. В даному випадку, враховується також те, що лізингоодержувач ТОВ "Торгмегамарт" предмет лізингу не повернув, а продовжує ним фактично користуватися.

8.47. Враховуючи наведені норми Закону, умови укладеного між сторонами договору фінансового лізингу, матеріалами справи підтверджується, правомірність нарахування Банком 27 688 375 грн. 68 коп. заборгованості з простроченої винагороди за користування майном, 33 881 024 грн. 47 коп. пені за порушення грошового зобов`язання, 34 484 887 грн. 81 коп. втрат від інфляції за період з серпня 2020 року по січень 2022, 10 082 533 грн. 25 коп. 3% річних за період з 01.08.2020 по 30.01.2022.

8.47.1. Вказані вимоги до боржника визнані розпорядником майна, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

8.48. Щодо нарахування заборгованості (відсотків, пені) на 360 днів, а не 365 як зазначалося боржником у своїх запереченнях та у вимогах апеляційної скарги, господарські суди звертають увагу на те, що вказаний розрахунок/нарахування визначено договором фінансового лізингу від 20.08.2016, Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 №255, Інструкцією з бухгалтерського обліку операцій із фінансовими інструментами в банках України, затвердженою постановою правління НБУ від 21.02.2018 №14.

8.49. Таким чином, оскільки грошові вимоги банку до боржника у сумі 17783241 грн 80 коп. заборгованості по лізингових платежах є правомірними і на нарахування боргу на 360 днів також визнається судами правомірним, заперечення/доводи апелянта - боржника щодо сум боргу є безпідставними.

8.50. Щодо твердження боржника про те, що частково лізингові платежі є поточними грошовими вимогами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, спірні зобов`язання виникли внаслідок укладення договору до моменту порушення справи про банкрутство, відтак вимоги кредитора по основному боргу слід вважати конкурсними.

8.50.1 Так, як законодавець визначив конкурсними ті вимоги, які, зокрема, виникли з цивільно-правових договорів, укладених до моменту порушення справи про банкрутство, незалежно від настання строків розрахунків за такими договорами (до чи після порушення справи про банкрутство).

8.51. Таким чином, враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства, заява АТ КБ "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Торгмегамарт в розмірі 283968963 грн 01коп, з яких 177832141 грн 80коп. - основного боргу; 27688375 грн 68коп. - заборгованість за процентами (винагорода за користування майно), 34484887 грн 81коп. - втрати від інфляції; 10082533 грн 25коп. - 3% річних; 33881024 грн 47коп. - пені; 6056,00 грн - судового збору за подання відповідної грошової вимоги підлягає задоволенню, відповідно, заявлені кредиторські вимоги слід визнати в наступних розмірах: 250087938 грн 54коп. - четверта черга; 33881024 грн 47коп. - шоста черга; 6056 грн 00коп. - перша черга.

8.52. Згідно до статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

8.53. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.54. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.55. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.56. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.57. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.58. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.59. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.60. Таким чином, за результатами дослідження правовідносин, що виникли між заявником АТ КБ "ПриватБанк" та боржником, враховуючи положення законодавства про банкрутство, наявні у матеріалах справи докази щодо обставин заявлення відповідних грошових вимог, судом першої інстанції правомірно прийнято рішення про задоволення заяви Банку у повному обсязі та визнано заявлені ним грошові вимоги у повному обсязі у розмірі 283968963,01 грн та включено їх до відповідної черги реєстру задоволення вимог кредиторів.

8.61. Висновки суду Господарського суду Волинської області в цій частині є правильними.

8.62. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при постановлені ухвали в оскаржуваній частині та не можуть бути підставою для її скасування або зміни.

8.62.1. Покликання апелянта на існування судового провадження у справі №908/2835/22 (908/1829/23), у якому оскаржувалося, зокрема, Повідомлення АТ КБ "Приватбанк" про розірвання договору фінансового лізингу № 1/3-14092 від 21.01.2020, відповідно до якого Банк повідомив ТОВ «ТОРГМЕГАМАРТ» про те, що договір фінансового лізингу №4Т16075ЛИ від 20.08.2016 є розірваним з 04.02.2020 року Північно-західним апеляційним господарським судом оцінюється критично.

8.62.2. Адже станом на день постановлення ухвали, що є предметом спору у даному апеляційному провадженні, спір у справі №908/2835/22 (908/1829/23) не вирішений.

8.62.3. Вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 заходи забезпечення позову, за якою до набрання законної сили рішенням суду у справі №908/2835/22 (908/1829/23) заборонено Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) зазначених нижче об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі 21 договору лізингу та заборонено приватним та/або державним виконавцям вчиняти виконавчі дії щодо примусового вилучення 244 об`єктів нерухомого майна АЗС.

8.62.4. В тому числі заходи забезпечення позову були вжиті стосовно Договору фінансового лізингу № 4Т16075ЛИ від 20.08.2016, укладений між ТОВ "ТОРГМЕГАМАРТ" та ПАТ "КБ "Приватбанк" щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

- за адресою Миколаївська обл., Жовтневий р-н., с. Шевченково, вул. Лазурна, 1а; А- основне камінь, загальна площа 168,20 кв.м., Б-навіс, № 5-9 споруди, № 10- огорожа; І, ІІ, ІІІ- споруди; загальна площа 168,20 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 986912948233);

- за адресою Миколаївська обл., Жовтневий р-н., с. Михайло-Ларине, вулиця Миколаївська, 21, літ. А операторська-магазин, камінь, загальною площею 156, 2 кв.м.; літ.Б- навіс, б/общ; 4-7, Г-споруди; загальною площею 156, 2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 986912448233);

- за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський р-н., вул. Янтарна, 318/2; 1 Б- АЗС, цегла, 74,2 кв.м.; 2-В- Навіс, б/о; 3, 25-33, І-Споруди; (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 993081548101);

- за адресою Миколаївська обл., Жовтневий р-н., с. Коларівка, вул. Дорожна, 9 А- операторська, загальна площа 138,1 кв.м.; Б-навіс, 1-13 споруди; І-ІІ-покриття (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 986904948233);

- за адресою Миколаївської обл., Жовтневий р-н., сщ. Зайчівське, вул. Степова, 1/15; А-1 операторська з магазином камінь обкладений цеглою; Б-1- навіс без обшивки; В-1-насосна камінь; 1-4-паливно-розлаточні колонки; 5-9-резервуари; 10-12-споруди; І-ІІ-покриття (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 986912048233);

- за адресою Миколаївська обл., Миколаївський р-н., с. Михайлівка (колишня назва Ульянівка), вул. Польова, 8А; операторська АЗС, А-1, загальна проща 38,9 кв.м.; навіс-Б, колонка, 1,2,3,4,5,6, ємність для дизпалива 9,10,11,12; пожежний резервуар 13,14; трансформаторна 15; зливний прилад 7; огорожа, 8; змощення, І (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 986356648242);

- за адресою Миколаївська обл., Вітовський район (колишня назва Жовтневий), сщ., Капустине, вул. Шевченка, 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 986856948233);

- за адресою Миколаївська обл. Вітовський район (раніше Жовтневий р-н.), сщ. Коларівка, вул. Дорожна, 1а; операторська А, загальною площею 81,8 кв.м., навіс Б, трансформаторна підстанція, В, огорожа, 11, споруди 1-10, І,ІІ (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 993927048233);

- за адресою Миколаївська обл., Жовтневий р-н., Калинівка, Баштанський автошлях, 4; основний будинок за літ. А., загальною площею 38,2 кв.м., навіс Б, огорожа 1, споруди 2-12,І (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 999096348233).

8.62.5. Банк, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її до апеляційного господарського суду.

8.62.6. Постановою від 01.11.2023 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" задовольнив; ухвалу Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі №908/2835/22 (908/1829/23) скасував; у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовив.

8.62.7. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду своєю постановою від 30.01.2024 підтримав позицію Центрального апеляційного господарського суду, залишивши постанову від 01.11.2023 без змін.

8.62.8. Таким чином ще 01.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" мало підстави для повернення для Банку об`єкта лізингу, чого не вчинило.

8.62.9. За цих обставин Північно-західним апеляційним господарським судом не враховуються, як такі, що є безпідставними та необґрунтованими, здійснені ним у апеляційній скарзі контррозрахунки суми основного боргу та нарахованих на суму основного боргу суми відсоткової винагороди, пені, 3% річних, інфляційних втрат.

8.62.10. У свою чергу колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для зменшення нарахованих сум інфляційних втрат та з% річних, оскільки за змістом статті 625 ЦК України вони не є штрафними санкціями.

8.62.11. Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

8.63. Відтак апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Волинської області від 04.06.2024 у справі №903/1290/23 в оскаржуваній частині - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування ухвали в оскаржуваній частині.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області 04.06.2024 у справі №903/1290/23 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 9084,00 грн. згідно платіжного документу від 21.06.2024..

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгмегамарт" від 21.06.24р. залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Волинської області від 04 червня 2024 року у справі №903/1290/23 в частині грошових вимог АТ Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/1290/23 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "12" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Грязнов В.В.