ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 року Справа № 906/324/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Миханюк М.В.
при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.07.2024 (повний текст - 18.07.2024) у справі №906/324/18 (суддя Машевська О.П.)
за позовом Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (с.Кам`яний Брід, Коростишівського р-ну, Житомирської області)
про стягнення 15816072,00 грн (в редакції заяв про збільшення розміру позовних вимог №22/8-Л-5 від 22.08.18 та №22/1-Л-3 від 22.01.19)
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (с.Кам`яний Брід, Коростишівського р-ну, Житомирської області)
до Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ)
про визнання відсутнім права власності на нерухоме майно та скасування записів про проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно
за участю представників:
ТОВ "Лабрадорит" Кока В.А. (поза межами приміщення суду);
ЗАТ "Спіка" не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.07.2024 у справі №906/324/18, зокрема, припинено проведення у справі №906/324/18 повторної додаткової судової будівельно-технічної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (м.Київ); доручено судовому експерту Лісниченку Сергію Васильовичу (свідоцтво №965, індекс та вид експертної спеціальності 10.6 дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів; 10.10.визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд) провести у справі №906/324/18 призначену ухвалою суду від 05.07.2022, залишеною в силі постановою ПЗАГС від 05.10.2022, повторну додаткову судову будівельно-технічну експертизу.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що процесуальна стадія проведення експертизи станом на 11.07.2024 не отримала свого завершення у вигляді отримання висновку експерта або відмови в його наданні, а тому у суду першої інстанції відсутній процесуальний механізм скасування своєї ж ухвали від 05.07.2022 та винесенні нової ухвали про зміну експертної установи.
Зазначає, що згоди щодо експерта не було досягнуто між сторонами, суд мав право визначити експерта чи експертну установу самостійно, однак упереджено призначив експертизу експерту Лісниченку С.В.
Стверджує, що суд виніс ухвалу про призначення експертизи від 11.07.2024 без ініціювання сторонами проведення експертизи.
Зазначає, що жодної заяви ЗАТ «Спіка» про зміну експертної установи до справи не надходило, відповідачу надіслано копію заяви з процесуальних питань, що не є ідентичними процесуальними документами.
Задовольняючи заяву ЗАТ «Спіка» з процесуальних питань, суд не навів мотивів необхідності вчинення такої процесуальної дії з викладенням обставин.
Також вважає, що суд упереджено на користь ЗАТ «Спіка» сам розпочав пошук доказів, які підтверджували завантаженість експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу про призначення повторної додаткової судової будівельно-технічної експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Листом від 25.07.2024 матеріали оскарження ухвали витребувано з Господарського суду Житомирської області.
06.08.2024 матеріали оскарження ухвали надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.07.2024 у справі №906/324/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.09.2024 об 14:00год. Запропоновано Закритому акціонерному товариству "Спіка" у строк до 29.08.2024 подати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.
Закрите акціонерне товариство "Спіка" не скористалося правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст.263 ГПК України, не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали.
Представник ЗАТ "Спіка" у судове засідання суду апеляційної інстанції 09.09.2024 не з`явився, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив.
Враховуючи, що суд належним чином повідомляв всіх учасників провадження у справі про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні представниця ТОВ "Лабрадорит" підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, надала пояснення по справі. Просила суд скасувати оскаржувану ухвалу про призначення повторної додаткової судової будівельно-технічної експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
Як вбачається з матеріалів оскарження, Господарський суд Житомирської області ухвалою від 05.07.2022, залишеною в силі постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, призначив у справі повторну додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Господарський суд Житомирської області ухвалою від 17.01.2023 погодив судовому експерту Експертної установи строк виконання судової експертизи тривалістю понад 90 календарних днів, перебіг якого розпочався з дати отримання копії цієї ухвали Експертною установою.
Ухвалою від 17.01.2023 Господарський суд Житомирської області постановив позивачу надіслати докази оплати рахунку КНДІСЕ №2656 від 30.11.2022 на суму 79283,40грн.
Позивач надав відповідні докази станом на 31.01.2023 - платіжне доручення №1/101 від 26.01.2023 на суму 79283,40грн.
Суд першої інстанції ухвалою від 13.09.2023 постановив директору Експертної установи повідомити письмово у строк до 30.09.2023 стадію проведення у справі судової експертизи та вказати орієнтовні строки її завершення, посилаючись на те, що чергову додаткову судову експертизу Господарський суд Житомирської області призначив ще 05.07.2022, та що у період після отримання Експертною установою попередньої оплати судової експертизи 26.01.2023 на суму 79283,40грн та погодженого 90-нного строку її проведення станом на 13.09.2023 до суду не надійшов або висновок судового експерта, або будь-які клопотання судового експерта щодо витребування вихідних даних/обстеження об`єкта експертного дослідження тощо.
Ухвалою від 10.10.2023 суд першої інстанції приєднав до матеріалів справи-замінника повідомлення директора Експертної установи (вх.г/с №16039/23 від 04.10.23) щодо проведення експертизи у справі, у якому зазначено, що експертиза №3015/22-42 перебуває у черзі на виконання і буде завершена з урахуванням черговості надходження та поточного експертного навантаження. В разі неможливості прискорення виконання даної експертизи буде повідомлено експертами додатково. Крім того, зазначено, що про час і дату проведення обстеження об`єкта дослідження експертами буде складено відповідне клопотання і направлено на адресу суду та сторонам справи.
Суд першої інстанції ухвалою від 14.05.2024 повторно постановив директору Експертної установи повідомити письмово у строк до 17.05.2024 стадію проведення у справі судової експертизи та вказати орієнтовні строки її завершення, посилаючись на те, що станом на 14.05.2024 до суду не надійшов або висновок судового експерта, або будь-які клопотання судового експерта щодо витребування вихідних даних/обстеження об`єкта експертного дослідження тощо.
Копію ухвали від 14.05.2024 отримано Експертною установою на офіційну електронну пошту, однак вимоги ухвали у встановлені строки не виконано.
25.06.2024 надійшла заява ЗАТ «Спіка» від 19.06.2024 (вх.г/с №8816/24 від 25.06.2024) з процесуальних питань, у якій, з метою прискорення робіт, заявник просив проведення повторної додаткової судової будівельно-технічної експертизи у справі №906/324/18, а саме: замість Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України призначити Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр судових експертиз "Альтернатива". Позивач зазначив, що судовими експертами Інституту допущені порушення розумних строків проведення судової експертизи у справі. Таку експертизу можуть виконати судові експерти ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива": Лісниченко С.В., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відомості про яких внесено до Реєстру атестованих судових експертів.
Ухвалою від 25.06.2024 суд першої інстанції поновив провадження у справі №906/324/18, призначив підготовче засідання на 11.07.2024 о 14:30.
Колегія суддів звертає увагу, що вказаною ухвалою суд першої інстанції запропонував ТОВ «Лабрадорит» у строк до 08.07.2024 викласти письмові аргументи (міркування, заперечення) щодо Заяви ЗАТ «Спіка» про заміну експертної установи.
08.07.2024 до суду першої інстанції надійшло повідомлення директора КНДІСЕ Олександра Рувіна за №12439/9733-4-24/42 від 12.06.2024 (вх.г/с№9348 від 08.07.2024) щодо стану проведення експертизи у якому зазначено, що судова експертиза №3015/22-42 перебуває у черзі на виконання і буде завершена з урахуванням черговості надходження та поточного експертного навантаження. У разі можливості прискорення її виконання - експертами буде повідомлено додатково. Тривале виконання судової експертизи пов`язане з понаднормовою завантаженістю фахівців Інституту з виконання великої кількості ухвал судів всіх рівнів та постанов, у тому числі і в резонансних кримінальних провадженнях, у тому числі пов`язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
09.07.2024 до суду першої інстанції надійшли заперечення ТОВ "Лабрадорит" від 08.07.2024 (вх.№9412 від 09.07.2024) на Заяву про заміну експертної установи.
У вказаних запереченнях представник ТОВ "Лабрадорит" зазначав, що процесуальна стадія проведення експертизи станом на 11.07.2024 не отримала свого завершення у вигляді отримання висновку експерта або відмови в його наданні. Тому, на цій стадії процесу неможливо замінити експертну установу. В свою чергу, на стадії розгляду клопотання позивача про призначення у справі комісійної будівельно-технічної експертизи у підготовчому засіданні 04.07.2022 між сторонами справи була досягнута згода щодо експертної установи - КНДІСЕ. У Заяві позивач не навів підстави неможливості проведення судової експертизи у цій справі КНДІСЕ. Лише вказав про відсутність відомостей про закінчення строку її проведення цією експертною установою. Строк виконання КНДІСЕ експертизи понад 90 днів був погоджений сторонами справи та станом на вересень 2023 позивач не ініціював питання щодо неможливості її виконання цією експертною установою. Призначення експертизи у справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції. Вказівка у Заяві на ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива", вказує на зацікавленість експертів, оскільки на лист позивача №17/6-се від 17.06.2024 того ж дня надано відповідь про можливість проведення експертизи у справі у строк 2 місяці з моменту оплати. Оскільки таку відповідь надано ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" без попереднього ознайомлення експертів з обсягом вміщених документів (вихідних даних) у 15 томів справи, у відповідача виникли обґрунтовані сумніви в об`єктивності результатів виконаної ними судової експертизи у цій справі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тобто, дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції як суди факту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20, від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань
Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (постанова Верховного Суду від 18.12.19 у справі №761/29966/16-ц).
Європейський суд з прав людини у справі "Дульський проти України" підкреслив, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури (п.71 рішення від 01.06.2006).
Суди не повинні обмежуватися заявленими сторонами доводами та поданими ними доказами, а мають виконувати активну роль у встановленні об`єктивної істини, вживаючи усіх можливих заходів для перевірки та встановлення всіх фактичних даних зі спору (рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України).
У справі Бендерський проти України Європейський суд з прав людини також наголосив, що оцінюючи фактичні обставини справи за стандартом доказування у цивільних справах як баланс вірогідностей, слід виходити з того, що факти встановлені в експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази (рішення від 15.11.2017).
При цьому, колегія суддів відмічає, що згідно п.7 ч.2 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
Також, згідно п.10 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Колегія суддів приймає до уваги, що Європейський суд з прав людини у п.40 рішення від 26.07.2007 у справі "Калініченко проти України" визначив роль національних судів в організації судових проваджень у тому, щоб зробити їх швидкими та ефективними.
Відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Оскільки у вирішенні будь-якого спору, підвідомчому суду господарської юрисдикції, крім учасників справи (позивач, відповідач, треті особи (ст.41 ГПК України) можуть приймати участь такі учасники судового процесу, як свідок, експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст (ст.61 ГПК України) то, на них поширюються приписи ст.114 ГПК України.
Як встановлено ст.69 ГПК України, експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі. Призначений судом експерт може відмовитися від надання висновку, якщо надані на його запит матеріали недостатні для виконання покладених на нього обов`язків. Заява про відмову повинна бути вмотивованою.
Статтею 7 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
На судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів поширюється Інструкція про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 №3505/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 07.09.2015 №1659/5) (з наступними змінами та доповненнями) (надалі у тексті - Інструкція №1659/5), а також Інструкція №53/5 (п.2 розділу 1 Інструкції №1659/5).
Таким чином, як правильно відмітив суд першої інстанції, в Україні відсутня монополія судових експертів державних спеціалізованих установ, до яких належить КНДІСЕ, у проведенні судових експертиз у господарських справах. Судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, є рівними у правах та обов`язках із судовими експертами державних спеціалізованих установ.
Згідно абз.6 п.1.13 розділу I Інструкції №53/5 строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день складання висновку експерта (повідомлення про неможливість надання висновку)).
Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів (п.1.13 Інструкції №53/5).
У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів (п.1.13 Інструкції № 53/5).
При цьому, відповідно до п.4 ч.3 ст.14 ЗУ "Про судову експертизу" судовий експерт (державної спеціалізованої установи / не працівник зазначеної установи) може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення такого дисциплінарного проступку: порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи).
Таким чином, судовий експерт є як суб`єктом дотримання вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи у справі, так і суб`єктом відповідальності за порушення цих вимог.
Європейський суд з прав людини у п.45 рішення у справі "Ангелова проти Росії" від 13.12.2007 наголосив, що експерти працюють в межах судового розгляду, який контролюється суддею, який залишається відповідальним за підготовку справи до судового розгляду та швидкий хід процесу.
У пункті 71 рішення від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" Європейський суд з прав людини підтвердив усталену позицію, що хоча суд і вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання під час проведення експертизи, однак період зупинення провадження у справі не виключається із загальної тривалості провадження.
Як вбачається з матеріалів оскарження, Господарський суд Житомирської області ухвалою від 05.07.2022 призначив у справі повторну додаткову судову будівельно-технічну експертизу.
Тобто, станом на винесення оскаржуваної ухвали (11.07.2024) минуло два роки, однак від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України було отримано лише клопотання погодити строк її проведення більше 90 календарних днів та здійснити її попередню оплату.
Відповідні процесуальні дії вчинено ще у 2023 році: ухвалою від 17.01.2023 погоджено строк виконання судової експертизи тривалістю понад 90 календарних днів, перебіг якого розпочався з дати отримання копії цієї ухвали Експертною установою; докази оплати рахунку КНДІСЕ №2656 від 30.11.2022 подано позивачем станом на 31.01.2023 - платіжне доручення №1/101 від 26.01.2023 на суму 79283,40грн.
Директор Експертної установи у повідомленнях вх.г/с №16039/23 від 04.10.2023 та вх.г/с №9348 від 08.07.2024 зазначив, що експертиза №3015/22-42 перебуває у черзі на виконання і буде завершена з урахуванням черговості надходження та поточного експертного навантаження тощо.
При цьому, при винесенні оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції для встановлення причин недотримання розумного строку для проведення судової експертизи, врахував офіційну інформацію КНДІСЕ щодо стану виконання будівельно-технічних експертиз у справах різних юрисдикцій з початку 2024 та їх залишку (https://kndise.gov.ua/informacziya-shhodo-vykonannya-ekspertyz-pidrozdilamy-instytutu/), і зокрема: виконано 723 (23,19%) , залишок - 2395 (76,81%).
Також, згідно офіційної статистичної інформації КНДІСЕ станом на 01.07.2024 (https://kndise.gov.ua/informacziya-shhodo-vykonannya-ekspertyz-pidrozdilamy-instytutu/) кількість атестованих судових експертів з правом виконання будівельно-технічних експертиз - 19, на одного припадає 127 судових експертиз в залишку (2394,99).
При цьому, розгляд справи з 2018 року перебуває на стадії підготовчого провадження за наявності в Україні достатньої кількості судових експертів з правом виконання будівельно-технічних експертиз, які не є працівниками КНДІСЕ.
Згідно ч.3 ст.169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
На підставі наведеної процесуальної норми, суд першої інстанції встановив порядок розгляду Заяви ЗАТ «Спіка»: поновив провадження у справі та вчинив необхідні процесуальні дії.
У Заяві позивач просив з метою прискорення виконання експертизи замінити експертну установу - КНДІСЕ на ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива". До Заяви долучено лист ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" за №241 від 17.06.2024 в якому підтверджено співпрацю із судовими експертами ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
З Реєстру атестованих судових експертів, доданих до листа ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива" за №241 від 17.06.2024, вбачається, що проводити дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів (10.6) та визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд (10.10) вправі судові експерти ОСОБА_3 (свідоцтво № НОМЕР_1 , термін дії безстроково) ОСОБА_1 (свідоцтво № НОМЕР_2 , продовжено до 25.10.2022) та ОСОБА_2 (свідоцтво №1828 продовжено до 20.09.2022).
В свою чергу, згідно наказу Міністерства юстиції України від 14.03.2022 за №1138/5 "Про деякі питання забезпечення судово-експертної діяльності в умовах воєнного стану", продовжено строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям, які до введення воєнного стану в Україні подали заяви та документи для проходження атестації в Центральній експертно-кваліфікаційній комісії при Міністерстві юстиції України з метою продовження строку дії яких закінчується у період дії воєнного стану, або протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану.
Таким чином, всі судові експерти мають право проводити відповідне експертне дослідження у цій справі.
Як встановлено ч.3 ст.198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Як наголошує Європейський суд з прав людини, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (п.33 рішення у справі ТОВ Фріда проти України від 08.12.2016).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v.UKRAINE, №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про проведення у справі повторної будівельно-технічної експертизи судовим експертом Лісниченком С.В. (свідоцтво №965, термін дії безстроково).
Апелянт зазначає, що посилання позивача у Заяві на ТОВ "Центр судових експертиз "Альтернатива", вказує на зацікавленість експертів, оскільки на лист позивача №17/6-се від 17.06.2024 того ж дня надано відповідь про можливість проведення експертизи у справі у строк 2 місяці з моменту оплати без попереднього ознайомлення експертів з обсягом вміщених документів (вихідних даних) у 15 томів справи, тому у відповідача виникли обґрунтовані сумніви в об`єктивності результатів виконаної ними судової експертизи у цій справі.
Жодних доказів про упередженість чи зацікавленість у результатах вирішення справи вказаного експерта апелянтом не надано.
При цьому, як правильно відмітив суд першої інстанції, учасники справи мають право заявити відвід цим судовим експертам з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу. Питання про відвід експерта вирішується судом в порядку ч.2 ст.38, ч.10 ст.39 ГПК України.
Апелянт стверджує, що йому не було надано можливості запропонувати експерта чи експертну установу.
Одним із основних принципів у господарському судочинстві є принцип рівності учасників судового процесу (ст.2, ч.4, ст.11, ст.13, ч.1 ст.169 ГПК України, п.п.63 рішення ЄСПЛ у справі Ruiz-Mateos проти Іспанії від 23.05.1993).
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали суду від 25.06.2024 відповідачу - ТОВ "Лабрадорит" у строк до 08.07.2024 надано право викласти письмові аргументи (міркування, заперечення) на Заяву ЗАТ "Спіка" про зміну експертної установи.
Колегія суддів приймає до уваги, що ухвалою від 25.06.2024 суд першої інстанції забезпечив ТОВ «Лабрадорит» процесуальну можливість не тільки заперечити проти заміни експертної установи, але й скористатись правом запропонувати іншу експертну установу / судового експерта, оскільки остаточне вирішення будь-якого процесуального питання належить до виключної дискреції суду.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки відповідач не скористався правом запропонувати іншу експертну установу / судового експерта, суд першої інстанції правомірно скористався передбаченим ч.3 ст.99 ГПК України визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Також, приймається до уваги, що на вирішення повторної судової будівельно-технічної експертизи суд першої інстанції виніс питання в редакції ухвали від 05.07.2022, та визначив ті самі об`єкти дослідження, які були визначені для проведення судової експертизи КНДІСЕ (абз.4 п.п.1.2.13 п.1.2 розділу 1 Інструкції №53/5). Під час проведення повторної судової експертизи дослідження додаткових матеріалів (вихідних даних) не передбачено. Вчинення судовими експертами зазначених процесуальних дій допускається при проведенні додаткової експертизи (абз.3 п.п.1.2.13 п.1.2 розділу І Інструкції №53/5).
При цьому, суд першої інстанції на підставі ст.127 ГПК України витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, поклав на Закрите акціонерне товариство "Спіка".
Апелянт зазначає, що суд упереджено на користь ЗАТ "Спіка" сам розпочав пошук доказів, які підтверджували завантаженість експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Колегія суддів не погоджується із твердженням апелянта, оскільки суд першої інстанції не збирав докази, що стосуються предмета спору, а лише перевірив загальнодоступну інформацію для забезпечення розумних строків розгляду справи.
Також, як правильно враховано судом першої інстанції, вважаючи неправомірним погодження судовому експерту КНДІСЕ строків проведення експертизи у цій справі понад 90 календарних днів, відповідач звертався з апеляційною та касаційною скаргами до судів вищих інстанцій, при цьому, наразі заперечуючи проти заміни експертної установи відповідач уже стверджує, що призначення експертизи у справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст.6 Конвенції.
Вказане свідчить про непослідовну позицію відповідача.
Приймаючи до уваги наведене вище, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, враховуючи приписи ч.1 ст.2 ГПК України щодо своєчасного вирішення судом спорів, змісту процесуальних заяв сторін спору, а також приймаючи до уваги особливості об`єкта експертного дослідження, Господарський суд Житомирської області правомірно визнав недоцільним подальше проведення експертизи КНДІСЕ, припинив проведення у справі №906/324/18 повторної додаткової судової будівельно-технічної експертизи цією експертною установою та доручив провести у справі №906/324/18 призначену ухвалою суду від 05.07.2022 повторну додаткову судову будівельно-технічну експертизу судовому експерту Лісниченку Сергію Васильовичу (свідоцтво №965).
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
Згідно ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.07.2024 у справі №906/324/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" - без задоволення.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 11.07.2024 у справі №906/324/18 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 11.09.2024.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Миханюк М.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121560472 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Саврій В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні