Рішення

від 12.09.2024 по справі 903/655/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 вересня 2024 року Справа № 903/655/24

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/655/24

за позовом: Маневицького виробничого управління житлово-комунального господарства

до відповідача: Державної установи Маневицька виправна колонія (№42)

про стягнення 164 200, 60 грн.

Встановив: Маневицьке виробниче управління житлово-комунального господарства звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) у якому просить стягнути 164 200,60 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань згідно договору надання послуг з централізованого водовідведення №12/Г8 від 09.01.2024 в частині своєчасної оплати розміру середньодобового споживання послуг водовідведення.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 12.07.2024 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет позивача Маневицького виробничого управління житлово-комунального господарства та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 12.07.2024.

Ухвала суду від 12.07.2024 про відкриття провадження у справі, була надіслана електронною поштою в електронний кабінет відповідача Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) та відповідно до довідки Господарського суду Волинської області була доставлена до електронного кабінету 12.07.2024.

У відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач та відповідач про розгляд справи судом повідомлений належним чином.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежності від обставин справи та з розгляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

09.01.2024 між Маневицьким виробничим управлінням житлово-комунального господарства (Виконавець, Позивач) та Державною установою «Маневицька виправна колонія (№42)» (Споживач, Відповідач) укладений договір про надання послуг з централізованого водовідведення №12/Г8 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 договору Виконавець зобов`язується надавати Споживачу послуги з централізованого водовідведення відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах, визначених цим договором. До якості послуг з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у межі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача.

Пунктом 2 сторони погодили, зокрема інформацію про споживача: 1) адреса: вулиця Андрія Снітка, номер будинку 25, населений пункт смт Маневичі, район Камінь-Каширський, область Волинська, індекс 44601; 2) кількість осіб, які фактично користуються послугами відповідно до щомісячної довідки.

Виконавець забезпечує постачання послуг безперервно з гарантованим рівнем безпеки та значенням тиску. Послуги надаються споживачеві безперервно, крім перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п.п. 4, 5 договору).

Згідно п.п. 9-12 договору обсяг спожитих у будівлі (приміщенні у будівлі) послуг визначається за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку. Обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.

Для споживача власника (користувача) будівлі, індивідуального (садибного) житлового будинку визначення додаткового обсягу стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляють до систем централізованого водовідведення виконавця, здійснюється відповідно до Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Мінрегіону від 1 грудня 2017р.№316.

Якщо будівлю (приміщення у будівлі) оснащено двома та більше вузлами комерційної обліку централізованого водопостачання відповідно до вимог Закону України комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг спожитих послуг визначається як сума показань таких вузлів обліку. Одиницею вимірювання обсягу спожитих споживачем послуг є куб. метр. У разі коли будівля (приміщення у будівлі) не оснащена вузлом (вузлами) комерційного обліку послуг, до встановлення такого вузла (вузлів) договір не укладається.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку послуги до відновлення його роботи або заміни комерційний облік спожитої послуги здійснюється розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Позивач зазначає, що на виконання пункту 2 договору Споживач - Державна установа Маневицька виправна колонія (№42) довідкою від 02.02.2024 №42/548/13 (а.с. 11), повідомив Маневицьке виробниче управління житлово-комунального господарства про те, що в державній установі Маневицька виправна колонія (№42) середньомісячна кількість засуджених за січень 2024 становить 418 чоловік, кількість особового складу який задіяний в установі складає 26 осіб у робочі дні та 21 чоловік щоденно без вихідних.

На підставі наданої інформації позивачем 31.01.2024 було надано відповідачу рахунок №85 на оплату спожитих за січень 2024 послуг з водовідведення на загальну суму 98 105,90 грн. (а.с. 12), який платіжною інструкцією від 06.02.2024 №50 (а.с. 13) було сплачено у повному обсязі.

Позивач вважає, що прийняттям зазначеного рахунку та його сплатою відповідач підтвердив, що погоджується із такими умови розрахунків, як оплата послуг згідно із кількістю осіб, які фактично користуються послугами відповідно до щомісячної довідки за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Проте, у березні 2024 позивач отримав від відповідача довідку від 05.03.2024 №42/1171/12, якою державна установа «Маневицька виправна колонія (№42)» проінформувала позивача про те, що за лютий 2024 від постачальника ДП «Підприємство ДКВС України (№42)» було отримано та використано 1180,5 м3 води для всіх потреб установи, на підтвердження чого було надано копію накладної №52 від 29.02.2024 (а.с. 14).

На підставі наданої інформації позивачем 06.03.2024 було виставлено відповідачу до оплати рахунок №192 за послуги водовідведення (а.с. 15), спожиті у лютому 2024 в кількості 1813,5 м3 на суму 50 923,08 грн. 08.03.2024 платіжною інструкцією №99 вказана сума була оплачена відповідачем повністю (а.с. 16).

У квітні 2024 позивач отримав від Відповідача довідку від 04.04.2024 №42/1876/13, якою державна установа «Маневицька виправна колонія (№42)» інформувала про те, що за березень 2024 від постачальника ДП «Підприємство ДКВС України (№42)» було отримано та використано 1224,0 м3 води для всіх потреб установи, на підтвердження чого було надано копію накладної №110 від 01.04.2024 (а.с. 17).

На підставі наданої інформації позивачем 20.03.2024 було виставлено відповідачу до оплати рахунок №224 за послуги водовідведення (а.с. 18), спожиті у березні 2024 в кількості 801,283 м3 на суму 22 500,04 грн. 22.03.2024 платіжною інструкцією №128 вказана сума була оплачена відповідачем повністю (а.с. 19).

Також, 04.04.2024 позивачем було виставлено відповідачу до оплати рахунок №354 за послуги водовідведення (а.с. 20), спожиті у березні 2024 в кількості 865,617 м3 на суму 24 306,53 грн. 09.04.2024 платіжними інструкціями №160 та №161 вказана сума була оплачена відповідачем повністю (а.с. 21-22).

Листом від 22.03.2024 №111 (а.с. 27) позивач звернувся до відповідача, в якому зазначає, що Маневицькому ВУЖКГ надійшла довідка №42/1171 від 05.03.2024 про те, що ДУ «Маневицька виправна колонія ( №42 )» за лютий місяць 2024 року від постачальника ДП «Підприємство ДКВС України (№42)» отримала та використала 1180,5 м.куб. води, для всіх потреб установи. До цього моменту інформація надавалася інакшим чином, а саме про кількість засуджених і працівників установи, на підставі чого здійснювалося нарахування згідно норм витрат води в смт. Маневичі, які затверджені рішенням Маневицької селищної ради від 25 березня 2021 року №53.

Відтак, для врегулювання розбіжності, керуючись п. 9, 18, 28, 29 договору про надання послуг з централізованого водовідведення №12/Г8 від 09 січня 2024 року, п. 24 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 №690, позивач просить надати право доступу до будівель, приміщень і споруд, у яких встановлено вузли комерційного обліку для зняття показань засобів вимірювальної техніки.

При цьому позивач в листі повідомив відповідача, що відповідно до пункту 17 договору у разі відсутності інформації про та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу послуги, спожитої в будівлі, приймається середньодобове споживання послуг в будівлі протягом попередніх 12 місяців, а у разі відсутності такої інформації за фактичний час споживання, але не менше 15 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерахунок із споживачем. Перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому отримано у встановленому порядку інформацію про невідповідність обсягу спожитих послуг, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів.

Позивач зазначає, що ніякої офіційної відповіді не отримав, і до вузлів комерційного обліку представників позивача допущені так і не були.

Пунктом 17 Договору передбачено, що у разі відсутності інформації про та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу послуги, спожитої в будівлі, приймається середньодобове споживання послуг в будівлі протягом попередніх 12 місяців.

Вартість послуг з централізованого водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами. Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу з централізованого водовідведення становить 28,08 гривень за куб. метр. Загальна сума договору - 990 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%: 165 000,00 грн. Обсяг надання послуг - 35 256,4 куб.м. (п. 20 договору).

Відповідно до п.п. 21-24 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується споживачу, який є власником (користувачем) приміщення у будівлі, щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитих послуг не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що є розрахунковим періодом. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки встановлені цим договором (підпункт 6 пункту 28 договору).

Згідно Додатку №1 до договору споживач зобов`язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.

Відтак, позивач керуючись наведеними вище нормами договору та з огляду на недопущення працівників Маневицького виробничого управління житлово-комунального господарства до вузлів комерційного обліку відповідача для зняття показників починаючи з квітня 2024 року обсяг послуги, спожитої відповідачем став визначатися за середньодобовим споживанням послуги протягом попередніх 12 місяців.

Маневицьким ВУЖКГ за спожиті протягом квітня 2024 року послуги з водовідведення у кількості 3184,8 м3 було нараховано відповідачу оплату в розмірі 89 429,18 грн. та виставлено рахунок до оплати №469 від 07.05.2024 (а.с. 24)

Також здійснено перерахунок за лютий 2024 на суму 35 633,52 грн. та за березень 2024 на суму 39 137,90 грн., що загалом становить 164 200,60 грн. (а.с. 25, 26).

Державна установа Маневицька виправна колонія (№42) взяті на себе згідно договору надання послуг з централізованого водовідведення №12/Г8 від 09.01.2024 зобов`язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих послуг (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконала, вартість останніх в повному об`ємі не оплатила, у зв`язку з чим на момент звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом заборгувала 164 200,60 грн.

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання Державною установою Маневицька виправна колонія (№42) своїх зобов`язань за договорами, позивачем 07.05.2024 на адресу ДУ Маневицька виправна колонія (№42) було направлено претензію за №137 від 07.05.2024 з вимогою проведення боржником належних розрахунків по оплаті наданих послуг та погашення існуючої заборгованості в загальній сумі 164 200,60 грн. До претензії долучено акти наданих послуг за квітень 2024, за березень 2024 та за лютий 2024. ДУ Маневицька виправна колонія (№42) претензію за №137 від 07.05.2024 отримала 08.05.2024 підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

ДУ Маневицька виправна колонія (№42) відповіддю на претензію від 15.05.2024№42/2523/16 повідомила, що про відмову у задоволенні заявлених позивачем вимог.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для його звернення до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір про надання послуг з централізованого водовідведення №12/Г8 від 09.01.2024 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Боржник приступив до виконання умов договору про надання послуг з централізованого водовідведення №12/Г8 від 09.01.2024 у зв`язку із частковою сплатою наданих послуг, зокрема, відповідно і до довідки наданої відповідачем - ДУ Маневицька виправна колонія (№42) від 02.02.2024 №42/548/13, якою установа повідомила Маневицьке виробниче управління житлово-комунального господарства про те, що в державній установі Маневицька виправна колонія (№42) середньомісячна кількість засуджених за січень 2024 становить 418 чоловік, кількість особового складу який задіяний в установі складає 26 осіб у робочі дні та 21 чоловік щоденно без вихідних.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договорами, яка складає 164 200,60 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державної установи Маневицька виправна колонія (№42) (смт. Маневичі, вул. А. Снітка, 25, код ЄДРПОУ 08562660) на користь Маневицького виробничого управління житлово-комунального господарства (смт. Маневичі, вул. Ринкова, 22, код ЄДРПОУ 03339147) 164 200,60 грн. - заборгованості та 3028,00 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

СуддяВ. М. Дем`як