Рішення

від 26.08.2024 по справі 908/1180/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/58/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2024 Справа № 908/1180/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 206)

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ», (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36)

про стягнення 1 823 067,30 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

За участю представників сторін:

від позивача Савченко І.Г. на підставі довіреності № б/н від 17.10.2023 та Виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

від відповідача не з`явився;

18.04.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС» 18.04.2024, (вх. № 1288/08-07/24 від 18.04.2024) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ», м. Запоріжжя про стягнення 1 823 067,30 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 справу № 908/1180/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1180/24 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєний номер провадження справи 4/58/24, підготовче засідання призначено на 21.05.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1180/24 до 22.07.2024, підготовче засідання відкладено на 03.07.2024.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.07.2024 закрито підготовче провадження у справі № 908/1180/24, справу призначено до розгляду по суті та призначено судове засідання на 23.07.2024. Цією ж ухвалою суду Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ», м. Запоріжжя продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву до 16.05.2024 включно, Відзив ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» на позовну заяву вих. № б/н від 15.05.2024 (вх. № 10533/08-08/24 від 16.05.2024) прийнятий судом до розгляду та залучений до матеріалів справи № 908/1180/24.

В судовому засіданні оголошувалися перерви до 20.08.2024 і до 26.08.2024, про що зазначено в протоколах судових засідань від 23.07.2024 і від 20.08.2024.

В судове засідання 26.08.2024 з`явився представник позивача, здійснювалася фіксація судового процесу програмно-апаратним комплексом «Акорд».

Відповідач в судове засідання 26.08.2024 не з`явився. 26.08.2024 на електронну пошту господарського суду Запорізької області з підтвердженим КЕП від ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» надійшло Клопотання (вх. № 16741/08-08/24 від 26.08.2024) про відкладення розгляду справи № 908/1180/24 на інший час для надання відповідачу можливості належним чином підготуватися до судових дебатів та у зв`язку із можливим врегулюванням спору мирним шляхом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача з приводу заявленого клопотання, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» про відкладення розгляду справи № 908/1180/24, оскільки відповідачем не додано жодних доказів у підтвердження вчинення сторонами будь-яких дій для врегулювання спору мирним шляхом. Крім того, представник відповідача Леліков С.О. був присутнім в судовому засіданні 20.08.2024 та повідомлений про відкладення розгляду справи на 26.08.2024 під особистий розпис.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 26.08.2024 за відсутністю відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 26.08.2024 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 11, 16, 526, 632, 1212, 1214 ЦК України, ст., ст. 79-1, 120, 122, 125, 152, 206 Земельного кодексу України, ст., ст. 1, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», пп. 14.1.125 ст. 14, пп. 14.1.136 ст. 14, пп. 14.1.54 ст. 14, пп. 14.1.147 ст. 14, ст. 265, пп. 271.1 ст. 271, пп. 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України. Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 08.12.2005 між Запорізькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Автопромзварювання» був укладений договір оренди землі № 040526100870, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» від 21.12.2005. Відповідно до вказаного договору оренди землі Запорізькою міською радою передано, а ВАТ «Завод «Автопромзварювання» прийнято в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,9389 га з кадастровим номером 2310100000:05:012:0040 для розташування проммайданчику, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 36. Земельна ділянка кадастровий номер: 2310100000:05:012:0040 належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 370833646 від 21.03.2024. Згідно п. 8 договору оренди землі договір укладено на десять років. Як стверджує позивач, 08.12.2015 договір оренди землі № 040526100870 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку та не поновлювався. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відбулось декілька переходів права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:012:0040 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, будинок 36 (Інформаційна довідка № 367887319 від 29.02.2024). Так, в 2020-2021 роках Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» набуто право власності на 15 об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 36, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:012:0040. Договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване належне на праві власності ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» нерухоме майно, між позивачем та відповідачем не укладений. Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно (з 05.08.2021) відповідач безоплатно і безпідставно користується земельною ділянкою комунальної форми власності кадастровий номер 2310100000:05:012:0040, без правовстановлюючих документів та з порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України щодо платності використання земель. Згідно Витягу від 01.03.2024 № НВ-2300031992024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, кадастровий номер 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га становить 27 422 638,26 грн. в цінах 2024 року. Згідно інформації Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради (лист № 06.1-14/414 від 11.03.2024) сплата щодо орендної плати за оренду земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, кадастровий номер 2310100000:05:012:0040 за період з 01.01.2021 по 31.01.2024 відсутня. Запорізькою міською радою здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, кадастровий номер 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 05.08.2021 по 31.01.2024, згідно якого загальний розмір недоотриманих доходів за наведений період становить 1 823 067,30 грн. Таким чином, позивач вважає, що використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного її правового оформлення з 05.08.2021 по 31.01.2024 позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, отримувати від спірної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати в цінах вказаного періоду. У зв`язку із цим має місце наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, а тому відповідно до положень ст., ст. 1212, 1214 ЦК України відповідач повинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 05.08.2021 по 31.01.2024, в розмірі 1 823 067,30 грн. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, а також покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

16.05.2024 до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» надійшов Відзив на позовну заяву (вх. № 10533/08-08/24 від 16.05.2024). У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечив, що він є власником об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, а також що відповідний договір оренди землі щодо цієї земельної ділянки між відповідачем та Запорізькою міською радою не укладався. Проте, відповідач стверджує, що позовна заява не містить доказів, що спірна земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, кадастровий номер 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га зареєстрована за Запорізькою міською радою. Також заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що відповідно до положень чинного законодавства позивач не є тим органом, який наділений повноваженнями щодо здійснення розрахунків недоотриманих доходів за фактичне користування земельними ділянками без оформлення права оренди, а наведений у позовній заяві розрахунок є суперечним, зокрема в частині використання нормативної грошової оцінки землі за 2024 рік для проведення розрахунків за 2021 2022 роки. Крім того, протягом 2023 2024 років ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» здійснено часткову сплату за землю в загальній сумі 260 923,59 грн., про що Товариство подавало звітність до податкових органів. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в задоволені позову відмовити. Також у відзиві на позовну заяву відповідачем наведено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 25 000,00 грн.

Позивачем через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подана суду Відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 11052/08-08/24 від 24.05.2024), в якій позивач вважає наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи безпідставними і необґрунтованими. Так, доводи відповідача щодо відсутності доказів, що спірна земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, кадастровий номер 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га зареєстрована за Запорізькою міською радою спростовуються наданим позивачем разом із позовною заявою Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №370833646 від 21.03.2024, який містить відомості стосовно зареєстрованого права власності за територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на спірну земельну ділянку. Державна реєстрація є не підставою набуття права власності, а лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, і ототожнювати факт набуття права власності із фактом його державної реєстрації не можна. Правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений за законом, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового Земельного кодексу України. Така позиція викладена у Постанові КГС ВС від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20. Доводи відповідача щодо відсутності у позивача повноважень на здійснення нарахування недоотриманих доходів за фактичне користування земельними ділянками без оформлення права оренди не ґрунтуються на жодних нормах чинного законодавства. Стовно наведеного у позовній заяві розрахунку доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за фактичне користування земельними ділянками без оформлення права оренди, то Запорізька міська рада просить суд врахувати, що використання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку безпідставно збережених коштів може використовуватись за попередні роки. Так у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 (п.50) вказано, що «перевіривши розрахунок розміру безпідставно збережених коштів, дослідивши витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку від 15.02.2018 № 382/0/195-18 та від 12.03.2018 № 458/0/195-18, надані Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області, та інші наявні у справі докази в їх сукупності, а також зважаючи на ненадання відповідачем контррозрахунку, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.» Твердження відповідача про внесення плати за землю в 2023 2024 роках в розмірі 260 923,59 грн. позивач вважає безпідставними, так як на їх підтвердження не надано жодного письмового доказу. З урахуванням наведених доводів позивач просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідачем подані суду Заперечення на відповідь на відзив (вх. № 11959/08-08/24 від 07.06.2024), в яких відповідач наполягає на тому, що відповідно до положень чинного законодавства лише державна податкова служба та її структурні підрозділи уповноважені на здійснення контролю за порядком та правильністю нарахування плати за землю. В свою чергу, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень є лише орендодавцями земельних ділянок. Отже, Запорізька міська рада позивач не є тим органом, який наділений повноваженнями щодо здійснення розрахунків недоотриманих доходів за фактичне користування земельними ділянками без оформлення права оренди. Також відповідач вважає недоведеним позивачем, що Запорізька міська рада могла отримувати орендну плату без оформлення договору оренди землі з ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ», а тому відсутні підстави для стягнення упущеної вигоди для позивача. Відповідач вважає, що позивачем не висвітлено питання щодо не нарахування плати за землю від час воєнного стану (період з 01.01.2022 по 31.12.2022) з огляду на положення підпункту 69.14. пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, тобто в період коди орендарі були звільнені від сплати орендної плати та земельного податку. Крім того, згідно відповіді ГУ ДПС у Запорізькій області від 22.05.2024 № 20822/6/08-01-04-01-04 підтверджено сплату ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» в 2023 - 2024 роках 352 332,39 грн. земельного податку за користування спірною земельною ділянкою. З урахуванням викладеного, відповідач вважає позовні вимоги суперечними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС подані суду Додаткові пояснення у справі (вх. № 14770/08-08/24 від 23.07.2024), в яких позивач просить суд врахувати, що згідно інформації Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради (лист від 22.07.2024 № 06.1-14/1518) ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» не значиться як платник орендної плати. Відповідачем сплачено до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» у 2023 році 260 923,56 грн. та за січень 2024 року 22 852,23 грн. на рахунок UA448999980334169811000008479. Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по платі за землю: 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб»; 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб»; 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»; 18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»; 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб». Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПК України). Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПК України). Таким чином, платниками земельного податку є юридичні особи власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою, яким не є відповідач. Таким чином, сплачені відповідачем в 2023 2024 роках грошові кошти як земельний податок не можуть бути враховані у даній справі.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ

08.12.2005 між Запорізькою міською радою (позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Автопромзварювання» був укладений Договір оренди землі № 040526100870, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» від 21.12.2005.

Відповідно до вказаного Договору оренди землі Запорізькою міською радою (Орендодавцем) передано, а ВАТ «Завод «Автопромзварювання» (Орендарем) прийнято в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,9389 га з кадастровим номером 2310100000:05:012:0040 для розташування проммайданчику, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 36.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 36, належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської раді на праві комунальної власності, що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою № 370833646 від 21.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Наведеними повністю спростовуються твердження відповідача щодо відсутності доказів, що спірна земельна ділянка за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, кадастровий номер 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га зареєстрована за Запорізькою міською радою.

Згідно п. 8 Договору оренди землі № 040526100870 від 08.12.2005 договір укладено на десять років.

Як стверджує позивач, 08.12.2015 Договір оренди землі № 040526100870 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку та не поновлювався.

Доказів на спростування цього факту матеріали справи не містять.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно починаючи з 2013 року відбулось декілька переходів права власності на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:012:0040 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, будинок 36.

Так, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 367887319 від 29.02.2024, протягом 2020-2021 років Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» (відповідачу у справі) набуло право власності на 15 об`єктів нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 36, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:012:0040, а саме:

1. Вентиляційна градирня літ. Н інв. № 182011. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

2. Склад літ. Д інв. № 182026. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

3. Приміщення РУ-6 літ. А-3 інв. № 182028. Право власності зареєстровано 05.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу № 1463 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

4. Будівля заготівельної дільниці літ. Б інв. № 182007. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

5. Будівля фарбувального відділення літ. Щ, Щ1, Щ2-2 інв. № 182005. Право власності

зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

6. Експериментальний корпус літ. А-3, А1 інв. № 182001. Право власності зареєстровано 05.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу № 1463 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

7. Насосна станція літ. О інв. № 182011. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

8. Склад для зберігання лакофарбових та пально-мастильних матеріалів літ. С інв. № 182003. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

9. Склад універсальний літ. П інв. № 182006. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

10. Контрольно-пропускний пункт №3 літ. Т, Т1. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

11. Склад під дахом літ. Ж інв. № 182004. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

12. Склад для зберігання балонів з газом літ. Р інв. №182023. Право власності зареєстровано 19.05.2020 підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

13. Адміністративний корпус літ. В-2 інв. № 182002. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу № 934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

14. Приміщення електрощитової (РУ-04 з ТП-1) літ. А-3 інв. № 182029. Право власності

зареєстровано 05.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу № 1463 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ»;

15. Будівля заготівельно-пресової дільниці літ. Ф інв. №182030. Право власності зареєстровано 19.05.2020 на підставі договору купівлі-продажу №934 між ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» та ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ».

Всі зазначені вище об`єкти нерухомого майна знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, та розташовані на земельній на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га.

Відповідачем належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, на спростування наведеного суду не надано.

Згідно Витягу № НВ-2300031992024 від 01.03.2024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:05:012:0040 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 27 422 638,26 грн.

Відповідно до повідомлення Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради від 11.03.2024 за № 06.1-14/414 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів «LOGIKA», через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, юридичні особи ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «БУДІНВЕСТ-ЗАПОРІЖЖЯ» як платники орендної плати за землю за період з 01.01.202 по 31.01.2024 в базі ІАС відсутні.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3). В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 3.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки м. Запоріжжя становить 3 % від їх нормативної грошової оцінки.

Запорізькою міською радою (позивачем у справі) складено розрахунок розміру недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без укладання договору оренди земельної ділянки за період часу з 05.08.2021 (з моменту остаточного набуття ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» права власності на всі об`єкти нерухомого майна, що розташовані на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:012:0040) по 31.01.2024, виходячи з такого.

Згідно ст. 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-323/2-23 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік становить 1,051. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1 та за 2022 рік - 1.15.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача недоотриманий дохід за фактичне користування земельною ділянкою починаючи з 05.08.2021 по 31.01.2024, тому сума доходу відповідача, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді земельної ділянки, розрахована наступним чином.

За 2024 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2024 року склала 27 422 638,26 грн. Звідси річний розмір орендної плати за земельну ділянку за 2024 рік визначено: 27 422 638,26 грн. х 3 % = 822 679,15 грн.

822 679,15 грн./ 12 місяців = 68 556,60 грн. (сума недоотриманої орендної плати з 01.01.2024 по 31.01.2024, що дорівнює 1 місяць за 2024 рік).

Нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2023 рік розраховано від нормативної грошової оцінки в цінах 2024 року (27 422 638,26грн.), зменшеної на 1,051 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік) = 26 091 948,87 грн. Звідси визначено річний розмір орендної плати за земельну ділянку за 2023 рік: 26 091 948,87 грн. х 3 % = 822 679,15 грн.

За 2022 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 22 688 651,19 грн. визначена шляхом зменшення нормативної грошової оцінки землі в цінах 2023 року (26 091 948,87 грн.) на коефіцієнт індексації 2021 року 1,15. Звідси розраховано річний розмір орендної плати за земельну ділянку за 2022 рік: 22 688 651,19 грн. х 3 % = 680 659,54 грн.

За 2021 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 20 626 046,54 грн. розрахована шляхом зменшення нормативної грошової оцінки землі в цінах 2022 року (22 688 651,19 грн.) на коефіцієнт індексації 2020 року 1,1. Звідси визначено річний розмір орендної плати за земельну ділянку у 2021 році: 20 626 046,54 грн. х 3 % = 618 781,40 грн.

618 781,40 грн./ 12 місяців = 51 565,12 грн. (сума орендної плати за 1 місяць 2021 року).

51 565,12 грн./ 31 день = 1 663,39 грн. (сума орендної плати за 1 день серпня місяця 2021 року).

1 663,39 грн. * 27 днів = 44 911,53 грн. (сума недоотриманої орендної плати з 05.08.2021 по 31.08.2021).

51 565,12 грн. * 4 місяці + 44 911,53 грн. = 251 172,01 грн. (сума недоотриманої орендної плати з 05.08.2021 по 31.12.2021).

Таким чином, за розрахунком позивача загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 05.08.2021 по 31.01.2024 склав: 251 172,01 грн. (2021 рік) + 680 659,54 грн. (2022 рік) + 822 679,15 грн. (2023 рік) + 68 556,60 грн. (за 2024 рік) = 1 823 067,30 грн.

Предметом позову в даній справі є стягнення з відповідача як власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст., ст. 1212-1214 ЦК України за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав за період з 05.08.2021 по 31.01.2024 у розмірі 1 823 067,30 грн.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі за текстом ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за приписами ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Отже, у зв`язку з розміщенням на земельній ділянці об`єктів нерухомості відповідача, у відповідача існує обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі цього право оренди.

Наведене вище надає суду підстави для висновку про те, що в порушення ст. 125 ЗК України, ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» (відповідач у цій справі) користується земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, з кадастровим номером: 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га без документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою (з моменту остаточного набуття права власності на всі об`єкти нерухомості по теперішній час).

Таким чином, використання спірної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачу.

Відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов, як і орендар за договором оренди.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими нормативними актами; в) вартість безпідставного збагачення.

Єдина можлива форма здійснення плати за землю для відповідача як землекористувача є орендна плата. Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п., п. 14.1.125, 14.1.136 ст. 14, п. 288.5 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п.п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від використання земельної ділянки підпадають під визначене Європейським судом з прав людини поняття «майно, на яке особа цілком виправдано очікувала», право на яке підлягає захисту.

Також поняття майна, як грошових коштів, які особа очікувала отримати та, відповідно, набула права на судовий захист, розкривається в рішенні Європейського суду з прав людини «Кечко проти України».

Відповідно до вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Згідно п.п.14.1.54 ст. 14 Податкового кодексу України будь-який дохід, отриманий резидентами або не резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, визначається доходом підприємства.

До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов`язання, згідно з положеннями Бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153.

Разом з тим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відноситься суми нарахованих податків.

Відповідно до ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 265 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю є складовою частиною податку на майно.

Згідно з п.271.1 ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування орендною платою за землю є земельна ділянка надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше трьох відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 затверджена Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі Методика). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).

Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

На підтвердження розміру нормативної грошової оцінки землі до позову позивачем було додано електронний Витяг № НВ-2300031992024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.03.2024.

Крім того, відповідно до ст., ст. 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015, діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

Наведеним повністю спростовуються доводи відповідача, що наведений у позовній заяві розрахунок доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за фактичне користування спірною земельною ділянкою без оформлення права оренди, який базується саме на нормативній грошовій оцінці спірної земельної ділянки в цінах 2024 року, є необґрунтованим, оскільки використання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку безпідставно збережених коштів може використовуватись за попередні роки.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18.

Як вже зазначалося вище, для розрахунку плати за землю позивач використовував витяг про нормативну грошову оцінку землі в цінах 2024 року.

Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 05.08.2021 по 31.01.2024, становить 1 823 067,30 грн.

Відповідачем мотивованого та обґрунтованого контррозрахунку розміру доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, заявленого позивачем до стягнення, суду не надано.

Суд зауважує, що за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 74 ГПК України обов`язок подання доказів покладається не тільки на особу, що доводить обставини, а й на сторону, яка їх заперечує.

Отже, незгода відповідача з викладеними в позові обставинами не звільняє його від обов`язку доведення зворотнього.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем на підтвердження своїх вимог надано Витяг № НВ-2300031992024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.03.2024, отриманий у встановленому порядку.

Відповідач, у свою чергу, не надав іншого витягу про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, який би спростовував зазначену у витязі нормативну грошову оцінку станом на дату його формування (01.03.2024).

За таких обставин, суд констатує, що позивачем доведено належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, з кадастровим номером: 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 05.08.2021 по 31.01.2024, внаслідок чого в силу вимог чинного законодавства у відповідача виник обов`язок зі сплати 1 823 067,30 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно інформації від ГУ ДПС у Запорізькій області (лист від 22.05.2024 № 20822/6/08-01-04-01-04) підтверджено сплату ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» в 2023 - 2024 роках 352 332,39 грн. земельного податку за користування земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:05:012:0040. В зазначеному листі наведено помісячну розбивку сплачених відповідачем сум земельного податку, а саме:

-в березні 2023 року 65 230,89 грн.;

-в травні 2023 року 65230,89 грн.;

-в серпні 2023 року 43 487,26 грн.;

-в жовтні 2023 року 43 487,26 грн.;

-в листопад 2023 року 21 743,63 грн.;

-в грудні 2023 року 21743,63 грн.;

-в січні 2024 року 22 852,23 грн.;

-в лютому 2024 року 22 852,20 грн.;

-в березні 2024 року 22 852,20 грн.;

-в квітні 2024 року 22 852,20 грн.

Позивач факт отримання від відповідача в 2023 2024 року коштів в розмірі 352 332,39 грн. не заперечив.

Разом із тим, позивач не вважає за можливе здійснити зарахування цих коштів в рахунок погашення недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем спірною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за спірний період, оскільки ці кошти сплачені до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації доходів бюджету 18010500 «Земельний податок з юридичних осіб» на рахунок UA448999980334169811000008479. Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток паїв) та землекористувачі (ст. 269 ПК України). Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абзац перший п. 287.1 ст. 287 ПК України). Таким чином, платниками земельного податку є юридичні особи власники земельних ділянок та постійні землекористувачі, які відповідно до чинного законодавства набули права власності та/або постійного користування земельною ділянкою, яким не є відповідач.

Судом такі доводи позивача оцінюються критично. Суд, з огляду на фактичну сплату відповідачем в 2023 2024 року коштів в розмірі 352 332,39 грн., керуючись загальними засадами цивільного законодавства, закріпленими ст. 3 ЦК України, вважає за можливе врахувати ці кошти у даній справі, оскільки повторне стягнення з відповідача плати за землю за ті періоди, за які вже внесено оплату, хоча і не за правильним кодом бюджетної класифікації, не відповідає принципам справедливості, доцільності та розумності та ставить позивача у більш вигідне положення, у порівнянні з відповідачем.

Таким чином, станом на час вирішення спору судом відповідачем частково сплачена плата за користування спірною земельною ділянкою за березень 2023 року січень 2024 року в розмірі 283 775,79 грн.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується сплата відповідачем за користування спірною земельною ділянкою за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, з кадастровим номером: 2310100000:05:012:0040, загальною площею 1,9389 га в розмірі 283 775,79 грн., суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог Запорізької міської ради до ТОВ «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» про стягнення 283 775,79 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, у зв`язку із чим провадження у справі № 908/1180/24 в цій частині позовних вимог підлягає закриттю.

Судом роз`яснюється сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, посилається на те, що із введенням на території України воєнного стану, на підставі відповідних законодавчих актів, законодавцем внесено зміни до податкового кодексу України, якими звільнено платників від сплати земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками, розташованими на території активних бойових дій.

Суд зауважує, що, що спірна земельна ділянка розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади. На території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою.

Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навкруги м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

Первинно, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховна Рада ухвалила Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, яким доповнила підрозділ 10 Перехідних положень Податкового кодексу України пунктом 69.14 наступного змісту: 69.14. Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

В умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

При цьому, первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказом від 25.04.2022 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2022 року № 457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789) не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Запорізька міська територіальна громада Запорізького району з`явилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31 травня 2022 року № 104, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 травня 2022 р. за № 554/37890, станом на 27 травня 2022 року.

На той час територія м. Запоріжжя також не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

За приписами ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вказана ситуація не змінювалася і в подальшому, а тому редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 було викладено наступним чином: За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмежив його дію до 31.12.2022.

До того ж, обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за земельну ділянку у 2022 році існував на підставі вимог законодавства та Договору оренди. Зміни до Договору оренди земельної ділянки щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2022-2023 роках сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Запорізькою міською радою не приймалося.

Аналогічні висновки викладені у постановах Центрального апеляційного господарського суду по справах № 908/1118/23 від 08.02.2024, № 908/1180/23 від 11.12.2023, № 908/1435/23 від 08.11.2023.

Також безпідставними та необґрунтованими суд вважає доводи відповідача щодо відсутності у позивача повноважень на здійснення нарахування недоотриманих доходів за фактичне користування земельними ділянками без оформлення права оренди.

При цьому суд враховує, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача доходів, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 05.08.2021 по 31.01.2024, а не виконання органами доходів і зборів повноважень щодо донарахування і стягнення обов`язкових платежів.

Відповідач не є власником земельної ділянки, а податковий орган не є стороною правовідносин, які склалися за даних обставин. Оскільки між сторонами у даній справі існують господарські відносини, то повноваженнями стягувати доходи, одержані відповідачем від користування спірною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), у даному спорі, наділена саме Запорізька міська рада як власник спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог. Доказами, наданими позивачем, повністю підтверджуються викладені у позовній заяві обставини і при цьому правові підстави позову ґрунтуються на матеріальному законі, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права передбачений законом і є ефективним.

Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом частково в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ» на користь Запорізької міської ради 1 539 291,53 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна. В частині стягнення з відповідача 283 775,79 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, провадження у справі підлягає закриттю.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір доведено до суду з його вини.

22.12.2023 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 75 «Про бюджет Запорізької міської територіальної громади на 2024 рік». Згідно з додатком 3 до рішення № 75 головним розпорядником бюджетних коштів визначено Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Запорізька міська рада не є розпорядником бюджетних коштів та не має рахунків у фінансових установах. Головним розпорядником коштів, який здійснює видатки, є Виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Таким чином, Виконавчий комітет Запорізької міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів в м. Запоріжжі, який здійснює заходи, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, в тому числі щодо сплати судового збору за подачу позовних заяв та інших заяв до суду для захисту прав та інтересів територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи викладене, оскільки платником судового збору за розгляд даного позову є Виконавчий комітет Запорізької міської ради, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 18 471,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

За змістом ч. 4 ст. 231 ГПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 5 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається повністю в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Враховуючи зазначене суд зазначає, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачу за його клопотанням підлягає поверненню з Державного бюджету України за відповідною ухвалою судовий збір в розмірі 3 405,31 грн. у зв`язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ», м. Запоріжжя про стягнення 1 823 067,30 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ», (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, ідентифікаційний код юридичної особи 43544160) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запорiжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA508999980334139812000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна в розмірі 1 539 291 (один мільйон п`ятсот тридцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто одну) грн. 53 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ», (69057, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 36, ідентифікаційний код юридичної особи 43544160) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) витрати на сплату судового збору за подання позову в розмірі 18 471 (вісімнадцять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 50 коп. Видати наказ.

4. Провадження у справі № 908/1180/24 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОСЕЛДЕВЕЛОПМЕНТ», м. Запоріжжя на користь Запорізької міської ради, м. Запоріжжя 283 775,79 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна закрити.

5. Після отримання відповідного клопотання повернути ухвалою суду Запорізькій міській раді (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 3 405,31 грн. судового збору у зв`язку із закриттям провадження у справі.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 11» вересня 2024 р.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.