Рішення

від 12.09.2024 по справі 910/7912/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

12.09.2024Справа № 910/7912/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/7912/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек ТМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути 3% річних, інфляційні втрати та пеню у зв`язку із порушенням строку виконання зобов`язань за договором поставки. Відповідач заперечив проти позову.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 01.03.2020 між ТОВ «Еко», як покупцем, та ТОВ «Євроснек ТМ», як постачальником, був укладений Договір поставки №16018К (далі Договір) за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передавати у власність покупцеві товар - насіння соняшникове в асортименті, на підставі замовлення останнього та у відповідності до Специфікації, а покупець зобов`язується прийняти поставлений постачальником товар та оплатити його вартість у порядку і на умовах, погоджених Сторонами у цьому Договорі (п. 2.1. Договору).

2.2. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент приймання товару покупцем від постачальника. Підтвердженням приймання товару є підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) накладної та іншої обов`язкової та визначеної чинним законодавством України товарно-супровідної та транспортно-супровідної документації на товар (п. 2.2. Договору).

2.3. Відповідно до п. 8.1. Договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар по закінченню 90 календарних днів з дати поставки Товару постачальнику.

2.4. Форма оплати - безготівковий розрахунок. Оплата вартості товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника, що зазначений у реквізитах сторін Договору. Днем здійснення платежу вважається день списання належних до сплати сум з банківського рахунка покупця на рахунок постачальника. Сторони можуть застосувати інші способи розрахунків, передбачені чинним законодавством України (п. 8.2. Договору).

2.5. Відповідно до п. 8.3. Договору при порушенні постачальником умов Договору, які тягнуть нарахування постачальнику покупцем неустойки (штрафу, пені) або інших оперативно-господарських санкцій, визначених Договором, або при виникненні у постачальника перед покупцем інших грошових зобов`язань за цим Договором або за іншими договорами, укладеним між постачальником і покупцем, покупець має право зменшити суми оплати, які належать постачальнику на суми зустрічних грошових зобов`язань постачальника перед покупцем, шляхом проведення згідно вимог чинного законодавства заліку зустрічних грошових зобов`язань, за винятком випадків, коли це заборонено чинним законодавством України.

2.6. Загальна ціна Договору складається з сум поставленого постачальником та прийнятого покупцем товару на умовах цього Договору (за винятком повернутого), зазначених у видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками сторін (п. 8.5. Договору).

2.7. Відповідно п. 10.1 Договору, у разі порушення Стороною Договору строків виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона зобов`язана сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення виконання, нараховану на суму грошового зобов`язання, за кожний день прострочення.

2.8. Відповідно п. 10.2 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Стороною Договору умов цього Договору винна Сторона зобов`язана відшкодувати збитки, які виникли у другої Сторони в зв`язку з таким порушенням.

2.9. Пунктом 12.1. Договору визначено, що Договір набуває чинності 01.03.2020 і діє до 31.03.2021 включно, а в частині невиконаних зобов`язань сторін, що виникли на момент дії Договору - до їх повного виконання.

2.10. Усього за період з 10.08.2020 по 10.06.2021 постачальником було поставлено, а покупцем прийнято товар на суму 337 597,80 грн, що підтверджується видатковими накладними №100 від 02.04.2021 на суму 63 995, 40 грн, №168 від 28.05.2021 на суму 11 211, 00 грн, №111 від 09.04.2021 на суму 36 052, 50 грн, №135 від 23.04.2021 на суму 39 318, 00 грн, №146 від 30.04.2021 на суму 95 535, 60 грн, №182 від 15.06.2021 на суму 11 889, 00 грн, № 162 від 21.05.2021 на суму 16 516, 20 грн, №122 від 16.04.2021 на суму 36 000, 60 грн, №187 від 18.06.2021 на суму 21 483, 00 грн, №196 від 25.06.2021 на суму 5 596, 50 грн.

2.11. Позивач зазначає, що відповідач прострочив оплату поставленого товару. Зокрема, прострочення за видатковою накладною №100 від 02.04.2021 відбулось з 01.07.2021, №168 від 28.05.2021- 26.08.2021, №111 від 09.04.2021 - 08.07.2021, №135 від 23.04.2021 - 22.07.2021, №146 від 30.04.2021 - 29.07.2021, №182 від 15.06.2021 - 13.09.2021, № 162 від 21.05.2021 - 19.08.2021, №122 від 16.04.2021 - 15.07.2021, №187 від 18.06.2021 - 16.09.2021, №196 від 25.06.2021- 23.09.2021.

2.12. Також, позивач зазначає, що оскільки станом на 30.08.2024 року у покупця сформувалась заборгованість за вищезазначеним Договором у розмірі 189 816,91 гривень, позивач був вимушений звернутись із заявою про видачу судового наказу. Судовим наказом Господарського суду м. Києва від 11.09.2023 року по справі №910/14026/23 стягнуто з ТОВ «Еко» на користь ТОВ «Євроснек ТМ» 189 816, 91 грн основного боргу за Договором поставки від 01.03.2020 № 16018/8, втрат від інфляції в розмірі 68 349, 51 грн., 3 % річних в розмірі 10 062, 90 та судовий збір в розмірі 268, 40 грн.

2.13. 22.09.2023 року ТОВ «ЕКО» сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек ТМ» 189 816, 91 грн основного боргу, після чого звернулось до Господарського суду м. Києва із заявою про скасування судового наказу. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.10.2023 скасовано судовий наказ Господарського суду міста Києва №910/14026/23 від 11.09.2023, виданий за заявою ТОВ «Євроснек ТМ». Роз`яснено ТОВ «Євроснек ТМ» про право звернутись до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.

2.14. Водночас, 29.07.2021 накладною №КРЦ1-000370 відповідач повернув позивачу, а позивач прийняв товар - насіння соняшника на суму 72 163, 20 грн.

2.15. З матеріалів справи вбачається, що 31.07.2021 між позивачем та відповідачем укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, якою сторони здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором №01/03/20-К від 01.03.2020 про надання послуг та за Договором поставки №16018К від 01.03.2020 на загальну суму 31 226, 08 грн.

2.16. Також, 31.08.2021 між позивачем та відповідачем укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог якою здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором №01/03/20-К від 01.03.2020 про надання послуг та за Договором поставки №16018К від 01.03.2020 на загальну суму 7 776, 78 грн.

2.17. 30.09.2021 між позивачем та відповідачем укладено Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог якою сторони здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором №01/03/20-К від 01.03.2020 про надання послуг та за Договором поставки №16018К від 01.03.2020 на загальну суму 3 450, 54 грн.

2.18. Позивач стверджує, що ТОВ «Еко» були порушені строки оплати за відвантажений товар, що є грубим порушенням умов Договору, що в свою чергу порушує права i законні інтереси ТОВ "Євроснек TM", зокрема:

1) ВН №ТМ000000100 від 02.04.2021р. - відвантажено товару на суму 63 995,40грн., термін сплати за умовами договору 01.07.21р.: дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 29.07.21р. - 6 622,05 грн.(накладна на повернення №КРЦ1-000370 від покупця № 47 від 29 липня 2021р.), прострочена оплата на 28 днів, санкції: 3% річних - 147,28грн., втрати від інфляції - 64,00грн.; дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 31.07.21р. - 31 226,08 грн.(акт взаємозаліку б/н від 31.07.21р), прострочена оплата на 30 днів, санкції: 3% річних - 141,47грн., втрати від інфляції - 57,37грн.; дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 19.08.21р. - 10000,00 грн.(платіжне доручення №16805 від 19.08.21р.), прострочена оплата на 49 днів, санкції: 3% річних - 105,31грн., втрати від інфляції - 0,00грн.; дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 28.08.21р. - 16 147,27 грн. .(платіжне доручення №17525 від 28.08.21р.), прострочена оплата на 58 днів, санкції: 3% річних - 76,98грн., втрати від інфляції - 0,00грн.

2) ВН №ТМ000000111 від 09.04.2021р. - відвантажено товару на суму 36 052,50грн., термін сплати за умовами договору 08.07.21р.: дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 28.08.21р. - 3 852,73 грн. (платіжне доручення №17525 від 28.08.21р.), прострочена оплата на 51 днів, санкції: 3% річних - 151,12грн., втрати від інфляції - 00,00грн.; дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 31.08.21р. - 7 776,78 грн. (акт взаємозаліку б/н від 31.08.21р.), прострочена оплата на 54 днів, санкції: 3% річних - 142,91грн., втрати від інфляції - 00,00грн. дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 14.09.21р. - 20000,00 грн. (платіжне доручення №19674 від 14.09.21р.), прострочена оплата на 68 днів, санкції: 3% річних - 136,50грн., втрати від інфляції - 00,00грн.; дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 30.09.21р. - 3 450,54 грн. (акт взаємозаліку б/н від 30.09.21р.), прострочена оплата на 84 днів, санкції: 3% річних - 30,54грн., втрати від інфляції - 48,58грн.; дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 08.11.21р. - 972,45 грн. (платіжне доручення №33747 від 08.11.21р.), прострочена оплата на 123 днів, санкції: 3% річних - 9,83 грн., втрати від інфляції - 19,52грн.

3) ВН №ТМ000000122 від 16.04.2021р. - відвантажено товару на суму 36 000,60грн., термін сплати за умовами договору 15.07.21р.: дата та сума оплати, взаємозаліку 08.11.21р. - 36 000,60грн. (платіжне доручення №33747 від 08.11.21р.), прострочена оплата на 116 днів, санкції: 3% річних - 343,24грн., втрати від інфляції - 723,05грн.

4) ВН №ТМ000000132 від 20.04.2021р. - відвантажено товару на суму 1294,56грн., термін сплати за умовами договору 19.07.21р.: дата та сума оплати, взаємозаліку 08.11.21р. - 1294,56грн. (платіжне доручення №33747 від 08.11.21р.), прострочена оплата на 112 днів, санкції: 3% річних - 11,92грн., втрати від інфляції - 24,67грн.

5) ТМ000000135 від 23.04.2021р. - відвантажено товару на суму 39318,00грн., термін сплати за умовами договору 22.07.21р.: дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 08.11.21р. - 11 732,99грн. (платіжне доручення №33747 від 08.11.21р.), прострочена оплата на 109 днів, санкції: 3% річних - 352,25грн., втрати від інфляції - 749,63грн.; дата та сума часткової оплати, взаємозаліку 22.09.23р. - 27 585,0грн. (платіжне доручення №19896 від 22.09.23р.), прострочена оплата на 792 днів, санкції: 3% річних - 1795,67грн., втрати від інфляції - 9590,62грн., пеня в розмірі облікової ставки НБУ з врахуванням строку давності 6 місяців - 2011,06грн.

6) ВН №ТМ000000146 від 30.04.2021р. - відвантажено товару на суму 95 535,60грн., термін сплати за умовами договору 29.07.21р.: дата та сума оплати, взаємозаліку 22.09.23р. - 95 535,60грн. (платіжне доручення №19896 від 22.09.23р.), прострочена оплата на 785 днів, санкції: 3% річних - 6164,01грн., втрати від інфляції - 33215,17грн., пеня в розмірі облікової ставки НБУ з врахуванням строку давності 6 місяців - 6964,93грн.

7) ВН №ТМ000000162 від 21.05.2021р. - відвантажено товару на суму 16 516,20грн., термін сплати за умовами договору 19.08.21р.: дата та сума оплати, взаємозаліку 22.09.23р. - 16 516,20грн. (платіжне доручення №19896 від 22.09.23р.), прострочена оплата на 764 днів, санкції: 3% річних - 1037,13грн., втрати від інфляції - 5786,81грн., пеня в розмірі облікової ставки НБУ з врахуванням строку давності 6 місяців - 1204,09грн.

8) ВН №ТМ000000168 від 28.05.2021р. - відвантажено товару на суму 11 211,00грн., термін сплати за умовами договору 26.08.21р.: дата та сума оплати, взаємозаліку 22.09.23р. - 11 211,00грн. (платіжне доручення №19896 від 22.09.23р.), прострочена оплата на 757 днів, санкції: 3% річних - 697,54рн., втрати від інфляції - 3928,07грн., пеня в розмірі облікової ставки НБУ з врахуванням строку давності 6 місяців - 817,32 грн.

9) ВН №ТМ000000182 від 15.06.2021р. - відвантажено товару на суму 11 889,00грн., термін сплати за умовами договору 13.09.21р.: дата та сума оплати , взаємозаліку 22.09.23р. - 11 889,00грн. (платіжне доручення №19896 від 22.09.23р.), прострочена оплата на 739 днів, санкції: 3% річних - 722,13рн., втрати від інфляції - 4165,62грн., пеня в розмірі облікової ставки НБУ з врахуванням строку давності 6 місяців - 866,75 грн.

10) ВН №ТМ000000187 від 18.06.2021р. - відвантажено товару на суму 21 483,00грн., термін сплати за умовами договору 16.09.21р.: дата та сума оплати, взаємозаліку 22.09.23р. - 21 483,00грн. (платіжне доручення №19896 від 22.09.23р.), прострочена оплата на 736 днів, санкції: 3% річних - 1299,57рн., втрати від інфляції - 7183,14грн., пеня в розмірі облікової ставки НБУ з врахуванням строку давності 6 місяців - 1566,19 грн.

11) ВН №ТМ000000196 від 25.06.2021р. - відвантажено товару на суму 5 596,50грн., термін спл ати за умовами договору 23.09.21р.: дата та сума оплати, взаємозаліку 22.09.23р. - 5 596,50грн. (платіжне доручення №19896 від 22.09.23р.), прострочена оплата на 729 днів, санкції: 3% річних - 335,33рн., втрати від інфляції - 1871,10грн., пеня в розмірі облікової ставки НБУ з врахуванням строку давності 6 місяців - 408 грн.

2.19. За наведених обставин, у зв`язку із порушенням строків проведення оплат за Договором, позивач заявляє вимоги про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом позову є стягнення з відповідача 13 838, 34 грн пені, 67 427, 35 грн інфляційних втрат, 13 700, 00 грн 3% річних.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 509, 525, 526, 530, 625, 655, 692, 712 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо виконання своїх зобов`язань за Договором в частині своєчасної оплати поставленого товару.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечив проти задоволення позову вказавши на відсутність у нього боргу. Також, заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на пункт 8.7. Договору поставки, яким передбачено, що постачальник задекларував, що він не буде застосовувати або вимагати застосування в судовому порядку до покупця, який виконав грошове зобов`язання перед постачальником у повному обсязі, з моменту виконання і на майбутнє будь-яку фінансову відповідальність, передбачену чинним законодавством в частині стягнення з покупця збитків постачальника у зв`язку з несвоєчасним виконанням покупцем грошового зобов`язання за Договором, включно з неустойкою. (штрафом, пенею), зі зміною індексу інфляції, штрафних санкцій, відсотків за користування чужими грошовими коштами, в тому числі і три відсотки річних. В якості підстави для відмови у позові відповідач також вказав на військову агресію проти України та введення воєнного стану.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2024 залишено без руху позовну заяву та встановлено спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

5.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови Договору в частині своєчасності розрахунків? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

7.2. Пунктом 3 частини 1 статті 174 ГК України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

7.3. Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

7.4. Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

7.5. Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

7.6. Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

7.7. В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

7.8. Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

7.9. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).

7.10. Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.11. Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

7.12. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

7.13. Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

7.14. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.15. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

7.16. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

7.17. В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

7.18. Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.

7.19. Відповідно до п. 8.1. Договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар по закінченню 90 календарних днів з дати поставки Товару постачальнику.

7.20. Позивач просить стягнути з відповідача 3%, інфляційні втрати та пеню, нарахованих на суму боргу з урахуванням сум оплат взаємозаліку та враховуючи строки часткової оплати.

7.21. Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.22. Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7.23. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

7.24. Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року, з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

7.25. Верховний Суд України у постанові від 12 квітня 2017 року по справі №3-1462гс16 зазначив, що порушення відповідачем строків розрахунків за отриманий товар, що встановлені договором поставки, є підставою для нарахування платежів, передбачених ст. 625 ЦК України, а наявність форс-мажору не звільняє відповідача від обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

7.26. Також Верховний Суд України відмітив, що ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а ст. 625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов`язання.

7.27. 14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

7.28. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

7.29. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

7.30. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

7.31. З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми 3% річних, інфляційних та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 27.05.2019 по справі №910/20107/17, від 21.05.2019 по справі №916/2889/13, від 16.04.2019 по справам №922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі №910/1389/18, від 14.02.2019 по справі №922/1019/18, від 22.01.2019 по справі №905/305/18, від 21.05.2018 по справі №904/10198/15, від 02.03.2018 по справі №927/467/17.

7.32. Згідно зі статтею 625 ЦК України стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання. Відповідно до п. 8.1. Договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар по закінченню 90 календарних днів з дати поставки Товару постачальнику.

7.33. З матеріалів справи вбачається, що відповідач прострочив оплату поставленого товару. Так, за видатковою накладною №100 від 02.04.2021 прострочення відбулось з 01.07.2021, №168 від 28.05.2021- 26.08.2021, №111 від 09.04.2021 - 08.07.2021, №135 від 23.04.2021 - 22.07.2021, №146 від 30.04.2021 - 29.07.2021, №182 від 15.06.2021 - 13.09.2021, № 162 від 21.05.2021 - 19.08.2021, №122 від 16.04.2021 - 15.07.2021, №187 від 18.06.2021 - 16.09.2021, №196 від 25.06.2021- 23.09.2021. Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що дані розрахунки є арифметично правильними та здійснено у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства.

7.34. Проте суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів поставки товару на суму 1 294, 56 грн у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити дійсність передання позивачем відповідачу товару на вказану суму, та відповідно перевірити правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат. Правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 1 294, 56 грн - відсутні.

7.35. За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 13 688, 08 грн та інфляційних втрат у розмірі 67 402, 68 грн підлягають частковому задоволенню. У задоволенні вимог про стягнення 11, 92 грн 3% річних та 24, 67 грн інфляційних втрат належить відмовити.

7.36. Разом з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню.

7.37. Частина 1 статті 217 ГК України визначає, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

7.38. Частина 2 зазначеної статті визначає такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

7.39. Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

7.40. Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

7.41. За приписами частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

7.42. Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

7.43. Застосування штрафних санкцій, спрямовано перш за все на покарання за допущене правопорушення.

7.44. Крім того, невиконання або неналежне виконання боржником свого грошового зобов`язання не може бути залишене без реагування та застосування до нього міри відповідальності, оскільки б це суперечило загальним засадам цивільного законодавства, якими є справедливість, добросовісність та розумність (ст.3 ЦК України).

7.45. Згідно зі частиною 4 статті 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

7.46. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

7.47. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

7.48. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

7.49. Разом з цим, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

7.50. Відповідно до п.4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 №10 даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

7.51. Відповідальність у вигляді пені передбачена п.10.1. Договору. Відповідно п. 10.1 Договору, у разі порушення Стороною Договору строків виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона зобов`язана сплатити пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення виконання, нараховану на суму грошового зобов`язання, за кожний день прострочення

7.52. В силу приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

7.53. Враховуючи вищевикладене, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки пені судом встановлено, що дані розрахунки є арифметично правильними та здійснені у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства.

7.54. Твердження відповідача про нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені на вже сплачену суму суд відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи сума боргу у розмірі 189 816, 91 грн сплачена 22.09.2023, натомість розрахунок заявлених до стягнення сум виконано до 22.09.2023, тобто, за період прострочення зобов`язання.

7.55. Разом із тим, посилання відповідача на відсутність підстав нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат у зв`язку із п. 8.7. Договору суд відхиляє, оскільки зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що нарахування пені, інфляційних втрат та пені припиняється з моменту виконання грошового зобов`язання, а не припиняється взагалі.

7.56. Отже, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 13 838, 34 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

8. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

8.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» в розмірі 2 421,47 грн покладаються на відповідача. В решті судовий збір у розмірі 0,93 грн покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко» (03039, м. Київ, проспект Науки, 8, код ЄДРПОУ 32104254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснек ТМ» (65005, м. Одеса, вул. Мельницька, 26/2, оф. 710, код ЄДРПОУ 43042342) 13 838, 34 грн пені, 13 688, 08 грн 3% річних, 67 402, 68 грн інфляційних втрат та 2 421,47 грн судового збору.

3 У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.09.2024.

Суддя Ігор Курдельчук