Рішення

від 03.09.2024 по справі 910/6666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2024Справа №910/6666/24

За позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню"про стягнення заборгованості у розмірі 57 227,41 грн Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Баринова О.І.Представники сторін: від позивача:Куць О.Т.від відповідача:не з`явивсяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2024 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" про стягнення заборгованості у розмірі 57 227,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" не виконало свого обов`язку за Договором №101/767/10 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва від 01.12.2010 з оплати права користування місцями для розміщення реклами, у зв`язку з чим у відповідача виник борг у розмірі 29 862,00 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" своїх грошових зобов`язань за вказаним договором позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 479,30 грн, пені у розмірі 2 509,71 грн, 3% річних у розмірі 3 796,39 грн та інфляційних втрат в розмірі 16 580,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 відкрито провадження у справі №910/6666/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору; судове засідання призначено на 02.07.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 відкладено судове засідання на 23.07.2024.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" про відкладення засідання; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов - 15 днів з моменту ознайомлення з матеріалами справи; відкладено судове засідання на 03.09.2024.

В судове засідання 03.09.2024 з`явилась представник позивача, надала пояснення по суті спору, за змістом яких позов підтримала та просила задовольнити.

Відповідач явку свого представника в призначене на 03.09.2024 засідання не забезпечив, своїм правом на подання відзиву не скористався, про причини неявки в засідання по справі суд не повідомив, хоча про призначене судове засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується наступним.

Ухвала суду від 23.07.2024 про повідомлення місця, дати та часу засідання у справі №910/6666/24 була надіслана відповідачу 25.07.2024 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03126, м. Київ, вул. Донця, буд. 17/46, під`їзд 2, а також на адресу засновників товариства - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

Однак поштові відправлення №0600279041590 та №0600279041620 не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 08.08.2024 та 09.08.2024 відповідно у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідками відділення поштового зв`язку від 03.08.2024 на відповідних конвертах.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 про повідомлення місця, дати та часу засідання у справі №910/6666/24 була доставлена до електронного кабінету представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" за довіреністю від 19.07.2024 - адвоката Коваленка Євгена Леонідовича 24.07.2024 о 14 год. 51 хв., про що судом було отримано інформацію 24.07.2024 о 15 год. 07 хв.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала від 23.07.2024 про повідомлення місця, дати та часу засідання у справі №910/6666/24 була завчасно вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" та в останнього було більш ніж достатньо часу для подання відзиву на позов та забезпечення участі його представника в засіданні по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про призначене на 03.09.2024 засідання, в той час як відповідач про причини неявки свого представника не повідомив, суд, керуючись приписами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню".

В судовому засіданні 03.09.2024 судом завершено розгляд справи №910/6666/24 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2010 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" (розповсюджувач) було укладено Договір №101/767/10 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого за цим Договором на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце (-я) для розміщення рекламного (-них) засобу (-ів), дозволу (-ів) на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого (-их) на підставі розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів) (далі - РЗ), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким (-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києві, затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2010 №767, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок), а розповсюджувач зобов`язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування у відповідності до умов цього Договору, Порядку, інших норм чинного законодавства України, що встановлюють вимоги до розміщення РЗ, своєчасно та згідно з умовами цього Договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов`язки за цим Договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Відповідно п. 3.1 Договору адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення РЗ, на які за розповсюджувачем встановлено пріоритет. Адресна програма на пріоритет має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які встановлено пріоритет, відомості про розповсюджувача, дату та строк дії пріоритету, відомості про базовий тариф.

Згідно п. 3.2 Договору адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачу надало дозволи на розміщення РЗ. Адресна програма на право тимчасового користування має відображати перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачу надало дозволи на розміщення РЗ, вид РЗ, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також відомості про базовий тариф, що відповідає виду РЗ та визначається згідно відповідного розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Підставою для формування та внесення змін до адресних програм та цього Договору і відповідні рішення робочого органу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), прийняті у випадках та в порядку, встановлених чинним законодавством (п. 3.5 Договору).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що адресні програми є невід`ємною частиною цього Договору. У разі внесення змін до відповідної адресної програми, підприємство оформлює адресні програму у новій редакції або зміни до відповідної адресної програми. Розповсюджувач зобов`язаний підписати відповідну адресну програму, зміни до неї, що оформлюються підприємством на підставі встановлених пріоритетів, наданих розповсюджувачу дозволів, внесення змін до дозволів або скасування відповідних пріоритетів та дозволів, протягом трьох робочих днів з моменту встановлення відповідних пріоритетів, надання чи скасування дозволів на розміщення зовнішньої реклами чи внесення відповідних змін. У разі не підписання розповсюджувачем у триденний строк відповідної адресної програми або змін до неї, підприємство має право самостійно підписати та оформити відповідну адресну програму або зміни до неї в односторонньому порядку та повідомити про це розповсюджувача листом з повідомленням про вручення. В такому разі, відповідна адресна програма вважається підписаною та вступає в силу без підпису з боку розповсюджувача.

Неотримання розповсюджувачем будь-якої адресної програми на пріоритет або будь-якої адресної програми на право тимчасового користування, у тому числі у разі внесення підприємством змін до відповідної адресної програми, на підставі рішень робочого органу, Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не тягне за собою звільнення розповсюджувача від зобов`язань, передбачених цим Договором, Порядком та чинним законодавством, в тому числі від зобов`язання розповсюджувача щодо своєчасного та у повному обсязі внесення плати за право тимчасового користування (п. 3.7 Договору).

У пункті 5.1 Договору вказано, що розповсюджувач має право:

5.1.1 користуватися місцем для розміщення РЗ;

5.1.2 розміщувати зовнішню рекламу на певний строк та у певному місці, у відповідності до наданого дозволу;

5.1.3 на надання рівноцінного місця для розміщення РЗ, у разі зміни містобудівної ситуації, проведення реконструкції, ремонту, будівництва на місці розташування РЗ, які зумовлюють необхідність зміни місця розташування РЗ розповсюджувача.

У пункті 5.2 Договору встановлено, що розповсюджувач зобов`язаний:

5.2.3 не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету;

5.2.4 своєчасно та у повному обсязі вносити на поточний рахунок підприємства плату за право тимчасового користування.

За умовами пункті 6.2 Договору розмір плати за право тимчасового користування встановлюється Виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та нараховується підприємством відповідно до вимог Порядку та умов цього Договору.

Згідно п. 6.5 Договору розрахунковим періодом надання права тимчасового користування та нарахування плати за право тимчасового користування є календарний місяць.

Плата за право тимчасового користування нараховується підприємством щомісячно та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за звітним, виключно на поточний рахунок підприємства, в розмірах, зазначених підприємством в рахунках. Факт неотримання рахунку не звільняє розповсюджувача зовнішньої реклами від здійснення плати за право тимчасового користування (п. 6.6 Договору).

Умовами п. 6.8 Договору визначено, що плата визначається за такою формулою: Рп = S* Бт*kз*kд, де Рп - розмір плати (у гривнях за місяць); S - площа рекламного засобу (в кв.м.); Бт - базовий тариф, що відповідає виду РЗ та визначається на підставі відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kз - зональний коефіцієнт, що враховує територіальну прив`язку РЗ, яка визначається відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kд - додатковий коригуючий коефіцієнт, що враховує особливості розміщення РЗ, визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), застосовується на підставі актів обстеження місць розміщення РЗ та застосовується строком на один місяць, після чого проводиться повторне обстеження.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення плати - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі не розміщення Розповсюджувачем соціальної реклами - штраф у розмірі 500 гривень за кожен день затримки розміщення соціальної реклами.

Крім штрафних санкцій, підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15 відсотків від простроченої суми (п. 7.3 Договору).

У пункті 7.7 Договору сторони погодили, що строк позовної давності стягнення штрафних санкцій за цим Договором складає три роки та нараховується протягом всього строку позовної давності.

Цей Договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення цього Договору в цілому (п. 8.1 Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідач не сплатив за користування наданим йому правом у період з 01.03.2017 по 30.11.2017, а також у січні 2018 року, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" боргу у розмірі 29 862,00 грн, а також штрафу у розмірі 4 479,30 грн, пені у розмірі 2 509,71 грн, 3% річних у розмірі 3 796,39 грн та інфляційних втрат в розмірі 16 580,01 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на закріплену в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину та відсутність жодних доказів оспорення дійсності Договору, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки правомірності укладеного сторонами правочину.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174, 175, 306, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509, 901, 908, 909 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У пункті 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003 (надалі - Типові правила розміщення зовнішньої реклами), вказано, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

Згідно п. 1.3 Порядку розміщення реклами в місті Києві КП "Київреклама" - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених рекламних засобів, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та Статутом підприємства

Відповідно до п. 3.1.1 Порядку розміщення реклами в місті Києві КП "Київреклама" укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Пунктом 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами визначено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, - на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Відповідно до п. 15.2 Порядку розміщення реклами в місті Києві плата визначається за такою формулою: Рп = S * Бт * kз * kд, де Рп - розмір плати (у гривнях за місяць); S - площа рекламного засобу (в кв. м); Бт - базовий тариф, що відповідає виду рекламного засобу та визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kз - зональний коефіцієнт, що враховує територіальну прив`язку рекламного засобу, яка визначається відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); kд- додатковий коригуючий коефіцієнт, що враховує особливості розміщення рекламного засобу, визначається згідно з відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), застосовується на підставі актів обстеження місць розміщення РЗ та застосовується строком на один місяць, після чого проводиться повторне обстеження.

Судом встановлено, що сторонами було погоджено наступні адресні програми на пріоритет:

- адресна програма на право тимчасового користування №4 від 29.01.2014 (26 спеціальних рекламних конструкцій на фасаді будинків, рекламних щитів, лайтпостерів, плата за місяць - 33 758,10 без ПДВ, період дії пріоритету - 01.03.2013 - 31.01.2016);

- адресна програма на право тимчасового користування №5 від 21.03.2014 (5 спеціальних рекламних конструкцій на фасаді будинків, плата за місяць - 299,00 без ПДВ, період дії пріоритету - 27.02.2014 - 24.01.2019);

- адресна програма на право тимчасового користування №12 від 04.11.2014 (9 спеціальних рекламних конструкцій на фасаді будинків, плата за місяць - 655,50 без ПДВ, період дії пріоритету - 21.10.2014 - 20.10.2019);

- адресна програма на право тимчасового користування №13 від 10.12.2014 (7 спеціальних рекламних конструкцій на фасаді будинків, плата за місяць - 529,00 без ПДВ, період дії пріоритету - 12.11.2014 - 11.11.2019);

- адресна програма на право тимчасового користування №18 від 20.08.2015 (1 рекламний щит, що стоїть окремо, плата за місяць - 1 066,50 без ПДВ, період дії пріоритету - 26.12.2014 - 01.04.2019);

- адресна програма на право тимчасового користування №19 від 15.05.2015 (1 рекламний щит, що стоїть окремо, плата за місяць - 1 066,50 без ПДВ, період дії пріоритету - 23.01.2015 - 20.10.2019);

- адресна програма на право тимчасового користування №20 від 01.07.2015 (6 спеціальних рекламних конструкцій на фасаді будинків, плата за місяць - 690,00 без ПДВ, період дії пріоритету - 03.06.2015 - 02.06.2020);

- адресна програма на право тимчасового користування №23 від 22.01.2020 (1 рекламний щит, що стоїть окремо, плата за місяць - 2 488,50 без ПДВ, період дії пріоритету - 03.11.2015 - 02.11.2020).

В подальшому у зв`язку із внесенням змін до дозволів (зміни кількості площин та площі) сторонами вносились зміни у відповідні адресні програми, зокрема щодо розірвання договору в частині місць для розміщення об`єктів зовнішньої реклами, шляхом укладення Додаткових угод №101/767/10-5 від 30.01.2015, №101/767/10-7 від 05.10.2015, №101/767/10-8 від 05.10.2015, №101/767/10-9 від 13.10.2015, №101/767/10-10 від 28.12.2015, №101/767/10-12 від 04.04.2016, №101/767/10-11 від 01.10.2016, №101/767/10-15 від 19.09.2017, №101/767/10-17 від 30.11.2017, №101/767/10-23 від 07.02.2018.

Згідно п. 15.3 Порядку розміщення реклами в місті Києві плата щомісячно нараховується КП "Київреклама" та перераховується розповсюджувачем реклами згідно з умовами договору на право тимчасового користування місцем виключно на відповідний поточний рахунок КП "Київреклама" і використовується в порядку, встановленому Київською міською радою чи уповноваженим нею органом. У разі прострочення термінів сплати, визначених договором на право тимчасового користування місцем, розмір несплаченої суми плати може коригуватися з урахуванням штрафів, пені та індексу інфляції, відповідно до умов договору та законодавства.

Судом встановлено, що за березень 2017 року позивачем нараховано відповідачу плату у загальному розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за квітень 2017 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за травень 2017 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за червень 2017 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за липень 2017 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за серпень 2017 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за вересень 2017 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за жовтень 2017 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за листопад 2017 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, за січень 2018 року - плату у розмірі 2 986,20 грн з ПДВ, що разом становить 29 862,00 грн.

Позивачем до позовної заяви долучено виставлені відповідачу 22.01.2020 помісячно рахунки на оплату за спірний період.

Здійснені позивачем нарахування узгоджуються з відомостями щодо розміщення реклами, які містяться в адресних програмах, та місячними розмірами послуг.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано відзиву на позовну заяву, вказаних обставин та розрахунків, здійснених позивачем, заперечено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2.3 Договору встановлено, що розповсюджувач зобов`язаний не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.

При цьому, у даному випадку суд не застосовує приписи частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, оскільки дана норма визначає порядок обрахунку строку, який визначений у календарних днях, а не терміну, який визначений певним числом місяця.

Наведене тлумачення законодавства суд обґрунтовує тим, що сторони, погоджуючи строк (у календарних днях від певної події), не мають можливості перебачити, на який саме день припаде закінчення такого строку. В той же час, погоджуючи термін (число місяця), сторони не позбавлені можливості визначити за допомогою календаря на який саме день припаде настання строку виконання зобов`язання, а відтак у відповідності ст.ст. 6, 627, 628 Цивільного кодексу України не позбавлені можливості визначити, що сторона договору має виконати своє зобов`язання до відповідного числа місяця.

Із стилістики викладення положень ст.ст. 251, 252, 253, 254, 530 Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не передбачав можливість застосування приписів ст. 254 Цивільного кодексу України при визначенні закінчення терміну, оскільки норми ст.ст. 253, 254 цього Кодексу чітко визначають, що мова йде про строк та не містять жодного посилання на термін, на противагу нормі ст. 530 Кодексу, де законодавець посилається і на строк, і на термін.

Так, відповідач як добросовісний суб`єкт господарських правовідносин, маючи на меті належним чином виконати своє зобов`язання з оплати наданого йому права тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу до 5 числа місяця, наступного за звітним, міг завчасно встановити останній робочий (банківський) день, у який таке зобов`язання підлягало виконанню.

Тобто станом на дату укладення Договору, враховуючи погодження сторонами терміну оплати (а не строку), сторони мали можливість достеменно встановити відповідні числа місяця, в які підлягали виконанню зобов`язання з оплати права тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу за кожен місяць протягом всього терміну дії договору.

Оскільки відповідач міг завчасно визначити останній день виконання зобов`язання з оплати наданого йому права у кожному місяці для його виконання до 5 числа місяця, наступного за звітним, то відповідно підстави для застування частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України та перенесення термінів оплати (у разі їх припадання на вихідний / святковий / неробочий день) відсутні.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" повинне було щомісячно оплачувати наданій їй за Договором послуги до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" не сплатило за надане йому право у період з 01.03.2017 по 30.11.2017, а також у січні 2018 року.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач належними та допустимими доказами факту та обсягів невиконання своїх зобов`язань за спірним договором не спростовано, а матеріали справи їх не містять, відтак суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" не виконано належним чином своїх зобов`язань за Договором зі сплати плати на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" у період з 01.03.2017 по 30.11.2017, а також у січні 2018 року.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи визначені у пункті 5.2.3 Договору строк сплати плати за користування послугою, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" є таким, що прострочило виконання своїх грошових зобов`язань за Договором.

Відтак, вимога Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" боргу за надане йому право у період з 01.03.2017 по 30.11.2017, а також у січні 2018 року у розмірі 29 862,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" своїх грошових зобов`язань за вказаним договором позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 4 479,30 грн, пені у розмірі 2 509,71 грн, 3% річних у розмірі 3 796,39 грн та інфляційних втрат в розмірі 16 580,01 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку зі сплати коштів позивачу не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язань, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" не навело обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із долученого до позовної заяви розрахунку пені, Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" нараховується Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" пеня на суму боргу у розмірі 29 862,00 грн за період з 06.02.2020 по 05.08.2020.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що підприємство має право застосувати до розповсюджувача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення плати - пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; у разі не розміщення Розповсюджувачем соціальної реклами - штраф у розмірі 500 гривень за кожен день затримки розміщення соціальної реклами.

З аналізу умов пункту 7.2 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка Національного банку України, яка діє на момент сплати пені), порядок нарахування пені (від суми простроченого платежу за кожен день прострочення), однак не визначено строк нарахування пені.

Судом, враховано положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якими обмежено нарахування пені піврічним строком, однак відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Так, постановою Кабінетом Міністрів України №211 від 11.03.2020 по всій території України було введено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), дія якого закінчилась 30.06.2023 (згідно постанови Кабінету Міністрів України №383 від 25.04.2023).

Таким чином, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, були продовженими до закінчення дії карантину - до 30.06.2023.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" пені у розмірі 2 509,71 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 7.3 Договору підприємство має право нарахувати боржнику за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування 15% від простроченої суми.

Зважаючи, що відповідачем було прострочено оплату за право користування, суд дійшов висновку про правомірність нарахування та стягнення з відповідача штрафу у розмір 4 479,30 грн.

Також із долучених позивачем розрахунків вбачається, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" нараховується Товариству з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" 3% річних та інфляційні втрати за період з 05.02.2020 по 01.05.2024.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" не було враховано приписів статті 253 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тобто позивач нараховує 3% річних на останній день виконання зобов`язання (на дату, до якої відповідач мав оплатити плату за право і у разі такої оплати вважалось би, що відповідачем належним чином виконано свої зобов`язання).

Виходячи зі змісту зазначеної норми законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій та 3% річних за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного судом періоду їх нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" 3% річних у розмірі 3 793,94 грн та інфляційних втрат в розмірі 16 580,01 грн.

За таких обставин позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" підлягають частковому задоволенню, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" підлягає стягненню борг у розмірі 29 862,00 грн, штраф у розмірі 4 479,30 грн, пеня у розмірі 2 509,71 грн, 3% річних у розмірі 3 793,94 грн та інфляційні втрати в розмірі 16 580,01 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-інформаційне агентство "Медіа-Авеню" (03126, м. Київ, вул. Донця, буд. 17/46, під`їзд 2; ідентифікаційний код 36629837) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (04070, м. Київ, Боричів Узвіз, буд. 8; ідентифікаційний код 26199714) суму боргу у розмірі 29 862 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн 00 коп., пеню у розмірі 2 509 (дві тисячі п`ятсот дев`ять) грн 71 коп., штраф у розмірі 4 479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн 30 коп., 3% річних у розмірі 3 793 (три тисячі сімсот дев`яносто три) грн 94 коп., інфляційні втрати у розмірі 16 580 (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 01 коп. та судовий збір у розмірі 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн 87 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 12.09.2024.

Суддя Р.В. Бойко